Ви прокидаєтеся пізно, збираєтеся наспіх і поринаєте в робочу суєту, ледь переступивши поріг офісу. Сніданок, зрозуміло, пропускаєте, і до моменту потенційного обіду проходить вже близько 15 годин з моменту останнього прийому їжі. Ви повинні бути голодні як вовк, але замість цього при думці про їжу відчуваєте лише нудоту. Знайоме?
Як таке в принципі може статися? Чому ваш голодний організм робить їжу менш привабливою, коли він найбільше потребує її?
За словами Крістін Лі, гастроентеролога з клініки Клівленда, одна з найбільш поширених причин – накопичення і закид кислотного вмісту зі шлунка. Якщо ви не приймаєте їжу протягом тривалого періоду часу, соляна кислота переповнює шлунок, і потрапивши в стравохід, може викликати кислотний рефлюкс, печію та нудоту.
Гормони, що виробляються ендокринною системою, дають організму інформацію, необхідну для підтримки метаболічного балансу.
Наприклад, щоб підтримувати здоровий рівень цукру в крові при інтенсивних навантаженнях вам потрібні калорії. Шлунок посилає сигнали в ендокринну систему, а та, в свою чергу, запускає викид гормонів, що повідомляють мозку: «потрібно більше калорій». А в протилежних ситуаціях, навпаки, гормони сигналізують, що “їжі достатньо”.
В даний процес залучено багато гормонів, але ключових два — грелін і лептин. Грелін викликає голод і крім того, грає важливу в цілому ряді процесів, включаючи моторику кишечника, секрецію шлункової кислоти, сприйняття смакових відчуттів і метаболізм глюкози. Лептин має протилежний ефект: він протистоїть греліну, зменшуючи апетит.
“Коли ваше тіло знаходиться в нормальному стані, ці гормони саморегулюються”, — пояснює Лі, – вони чергуються протягом дня, ненав’язливо нагадуючи вам про їжу”.
Нудота в подібній ситуації може бути і досить значною. Це означає ймовірний розвиток метаболічного синдрому і, можливо, попереджає про преддіабет.
