Краснуха в дітей і дорослих: симптоми, лікування та профілактика

Краснуха – це гостра інфекційна патологія, яка викликається специфічним вірусом. Захворюваність цим захворюванням вища у дітей, тому воно віднесено до групи дитячих інфекцій. У разі інфікування дорослої жінки дітородного віку, особливо в період вагітності, ця інфекція несе значну загрозу для плоду, і приводить до різних вад розвитку, порушення перебігу вагітності, аж до її переривання (викидні).

Вірус, що викликає краснуху, відноситься до сімейства Togaviridae, рід Rubiviridae. Це невеликий РНК вірус, покритий білковою капсулою з глікопротеїновими шипами (Е1 і Е2), які сприяють його проникненню в клітину. Після проникнення вірусу в клітину, в її цитоплазмі відбувається вивільнення вірусного РНК, яке вбудовується в геном.

При цьому життєдіяльність клітини повністю змінюється, всі метаболічні процеси спрямовані на синтез і складання нових вірусних частинок («фабрика вірусів»). Вихід дочірніх вірусних частинок їх клітини здійснюється «відпочкуванням», при цьому частина цитоплазми клітини обволікає вірусну частику, утворюючи суперкапсид.

Ця властивість є характерною для всіх вірусів сімейства Togaviridae (з латинської мови toga – плащ). Вірус відрізняється вираженим тропізмом (перевагу) до клітин, які активно діляться. Саме в них є всі необхідні умови для реплікації (поділ) вірусів, синтезу і складання його частинок. Вірус є нестійким в навколишньому середовищі і гине поза організмом протягом короткого часу (до півгодини). Також на нього згубно діє сонячне світло, висока температура і розчини антисептиків.

Краснуха в дітей і дорослих: симптоми, лікування та профілактика 1

Шляхи зараження краснухою

Краснуха є дуже контагіозною інфекцією, і вона передається з людини на людину.

Основні шляхи зараження краснухою включають:

  • Контакт з інфікованою особою. Контакт з інфікованою особою, особливо при непрямому близькому контакті, такому як кашель, чхання або розмова, може призвести до передачі вірусу кору. Вірус розповсюджується в повітрі через мікрокраплі, які виділяються при кашлі або чханні.
  • Контакт з предметами і поверхнями. Вірус може залишатися на предметах та поверхнях, з якими інфікована особа контактувала. Якщо інша особа торкнеться цих предметів і потім доторкнеться до обличчя, особливо до очей, носа або рота, інфекція може бути передана.
  • Дотик до волосся або шкіри інфікованої особи. Краснуха може бути передана через дотик до шкіри або волосся інфікованої особи.
  • Спільне використання посуду та рушників. Якщо інфікована особа використовує посуд або рушники, і інша особа використовує їх без подальшої обробки, інфекція може передаватися.
  • Контакт з відсутньою імунізацією. Люди, які не мають вакцинації проти краснухи або не мали цього захворювання раніше, мають підвищений ризик зараження краснухою, особливо при контакті з інфікованими особами.
 

Для запобігання зараженню важливо вакцинуватися проти краснухи та дотримуватися особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук і уникнення контакту з інфікованими особами, особливо під час спалахів захворювання.

Механізм розвитку захворювання

Механізм розвитку захворювання та перебіг краснухи мають істотні відмінності, залежно від шляху передачі збудника – повітряно-крапельному і трансплацентарному зараженні (вроджена краснуха).

Патогенез набутої краснухи

Зараження повітряно-крапельним шляхом відбувається при виділенні вірусу з носоглотки хворої людини (в тому числі і безсимптомною формою) і вірусоносія. При вдиханні повітря з вірусами здоровою людиною, вони осідають на слизовій оболонці носоглотки. Потім по лімфатичних судинах з током лімфи вони поширюються в лімфатичні вузли, де в клітинах лімфоїдної тканини починають активно розвиватися. Потім з лімфовузлів вони потрапляють в кров (вірусемія) і поширюються по всьому організму.

Велика кількість вірусних частинок з крові проникають в шкіру, що призводить до розвитку характерного висипу на ній. Надалі, у міру посилення імунної відповіді і продукції противірусних антитіл, відбувається елімінація (звільнення організму) вірусу.

Більшою мірою вірус при цій формі механізму розвитку краснухи в навколишнє середовище виділяється зі слизом носоглотки при чханні, розмові, кашлі.

Патогенез вродженої краснухи

Вроджена краснуха розвивається при зараженні плода від матері через плаценту (трансплацентарний шлях передачі) під час вагітності. Це відбувається у разі наявності активної інфекції у вагітної жінки. При цьому вірус з крові матері спочатку вражає клітини плаценти, приводячи до розвитку вогнищ некрозу (ділянки загибелі тканин) в ній і погіршення харчування плода (гіпотрофія). Надалі він проникає безпосередньо в клітини плоду, які знаходяться в процесі активного ділення і розвитку.

Це створює прекрасні умови для реплікації вірусних частинок. Патогенез і наслідки паразитування вірусу для плода залежать від терміну вагітності, на якому відбулося зараження.

1-3 тиждень вагітності – відбуваються виражені зміни у всіх клітинах ембріона з генетичними мутаціями в них. Це часто закінчується самовільним викиднем.

3-11 тиждень – це період активного формування і становлення нервової системи плоду і головного мозку. Попадання вірусу викликає виражені вади розвитку нервової системи – мікроцефалія (недорозвинення головного мозку) або аненцефалія (його повна відсутність). В більшості випадків такі вади розвитку плода є несумісними з життям плода.

4-7 тиждень – період становлення органів зору і серця. Відповідно зараження плоду в цей період призводить до вад серця у вигляді недостатності клапанів і порушень зору аж до сліпоти.

7-12 тиждень – на цьому терміні вагітності відбувається формування органів слуху, зараження краснухою може призвести до втрати слуху у дитини після народження.

Частота і вираженість розвитку вад у разі трансплацентарного зараження також залежать від терміну вагітності. Зараження на ранніх термінах вагітності призводить до вад розвитку плода в більш ніж в 60% випадків. У разі зараження на пізніх термінах (ІІІ триместр вагітності), дитина народжується без вад, але вірус при цьому знаходиться тривалий час в її організмі і виділяється в навколишнє середовище.

Симптоми краснухи у дітей

Інкубаційний період інфекції становить період часу від 11 до 20 днів.

Клінічна картина захворювання, також як і патогенез має відмінності при вродженій та набутій краснусі. Основним проявом набутої краснухи у дитини є розвиток характерної висипки на шкірі. В залежності від її наявності при захворюванні, виділяють типову і атипову форму краснухи.

Типова форма набутої краснухи

Ця форма клінічного прояву інфекції у дітей є найбільш частою. Поява і розвиток симптоматики при ній має певну періодичність:

  • Продромальний період – починається безпосередньо після закінчення інкубаційного періоду на 21-22 день від моменту зараження. Він може тривати від кількох годин до кількох днів. Характеризується невеликим підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр (37,5-37,8 ° С), незначною загальною інтоксикацією (помірне нездужання, слабкість, сонливість, головний біль, поганий апетит, примхливість дитини) і слабовираженим катаральним синдромом (частий сухий кашель, нежить, першіння в горлі). Також у цьому періоді можливе незначне збільшення потиличних і задньошийних лімфатичних вузлів.
  • Період появи висипань – триває 3-4 дня, на шкірі протягом доби в області обличчя, грудної клітки, спини, живота і кінцівках з’являється червона висипка, яка не зливається. Більшою мірою висипка виражена на обличчі і розгинальних поверхнях великих суглобів рук і ніг (колінні і ліктьові суглоби). На тлі висипки розвивається збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденіт), в першу чергу потиличних і задньошийних груп, також можливе незначне збільшення привушних, пахових і підколінних лімфовузлів. Вони зазвичай безболісні, при натисканні може виникати відчуття дискомфорту і невелика біль. На тлі висипання зберігається симптоматика продромального періоду – незначна загальна інтоксикації та катаральні явища. Іноді у старших дітей температура тіла підвищується до 39,0 º С.
  • Реконвалесценція (одужання) – в цей період висипання на шкірі поступово зникають, причому безслідно, на місці висипу не залишається рубців, гіперпігментації або лущення.
 

Вираженість і інтенсивність висипу при краснусі залежать від ступеня важкості її перебігу. При легкому ступені висипки може практично не бути (що значно ускладнює діагностику захворювання), тоді як тяжкий перебіг характеризується рясною висипкою, яка поширюється по всьому тілу, включаючи і згинальні поверхні суглобів.

Атипова форма набутої краснухи

Ця клінічна форма перебігу інфекції характеризується відсутністю типової висипки.

Виділяють 2 варіанти атипової форми краснухи:

  • З ізольованим синдромом екзантеми – основним симптомом є поява і швидке зникнення висипу на шкірі, непостійної локалізації. Вона зникає протягом 1 дня (іноді кількох годин) безслідно. Є синдром загальної інтоксикації та катаральні явища, що часто призводить до постановки помилкового діагнозу застуди або гострої респіраторної інфекції у дитини.
  • З ізольованим синдромом множинного лімфаденіту (поліаденіт) – звертає на себе увагу тільки збільшення потиличних і задньошийних лімфатичних вузлів, які є рухомими і безболісними.
 

Також при атиповій формі краснухи буває її безсимптомний перебіг, при якому абсолютно немає ніяких проявів. У рідкісних випадках при краснусі можуть розвиватися ускладнення у вигляді артритів (запалення суглобів внаслідок циркуляції в крові специфічних імунних комплексів), енцефаліту (запалення речовини головного мозку), серозного менінгіту (вірусне запалення оболонок головного і спинного мозку).

Вроджена краснуха

Це найбільш важка форма захворювання, яка діагностується внутрішньоутробно або після народження дитини і характеризується в основному вадами розвитку.

В залежності від множинності вад розвитку виділяють:

  • «Малий» синдром вродженої краснухи (тріада Грегга) – включає 3 вади розвитку – глухота, вроджену катаракту (помутніння кришталика ока) і пороки серця. Такий варіант краснухи розвивається при зараженні плоду на більш пізніх термінах вагітності.
  • «Великий» або розширений синдром вродженої краснухи – характеризується глибокими вадами нервової системи (аненцефалія, мікроцефалія), вадами серця (звуження легеневої артерії або аорти, ), враженням очей (глаукома, ретинопатія, мвкроофтальмія) і слуху (повна глухота). Також можуть бути дефекти кісткової основи черепа (незарощення твердого неба – «вовча паща»), вади розвитку сечостатевої системи і травної системи. Цей варіант розвивається при зараженні плоду краснухи на більш ранніх термінах вагітності.
 

Дуже часто вади розвитку плода при вродженій краснусі бувають несумісними з життям, що закінчується викиднем.

Діагностика

Запідозрити краснуху у дитини допомагає поява характерного дрібнозернистою висипу на шкірі в комбінації з збільшенням потиличних і задньошийних лімфатичних вузлів.

Остаточний діагноз ставиться на підставі отримання позитивних результатів проведеної специфічної діагностики, яка включає:

  • Виявлення РНК вірусу за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в мазку, взятому зі слизової носоглотки, крові, калі або сечі.
  • Серологічна діагностика, спрямована на виявлення в крові специфічних антитіл до вірусу краснухи, титр (активність) яких починає наростати вже з 1-го дня захворювання, ще до появи висипки.
  • Додатково запідозрити краснуху допомагає клінічний аналіз крові, у якому зменшується кількість лейкоцитів (лейкопенія) і збільшується ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів).
 

Лікування краснухи

При легкому і середньотяжкому перебігу лікування краснухи проводиться вдома і включає постільний режим з його переходом в напівпостільний на 3-4 день захворювання, дієту з достатньою кількістю вітамінів і білків, рясне питво. Для етіотропної терапії (лікування, спрямоване на знищення вірусу краснухи в організмі) використовуються лікарські засоби фармакологічної групи рекомбінантних інтерферонів – віферон, інтрон А.

Вони показані при тяжкому перебігу і у всіх випадках вродженої краснухи. Також проводиться симптоматичне лікування кашлю (відхаркувальні засоби), зниження температури тіла (антипіретики). При розвитку артриту застосовуються нестероїдні протизапальні засоби (німесил, диклофенак). Прогноз при розвитку набутої краснухи сприятливий, інфекційний процес закінчується одужанням і повним звільненням організму від вірусу. У разі вродженої краснухи, прогноз залежить від терміну вагітності, при якому відбулося зараження плоду.

Профілактика краснухи

Профілактика краснухи включає в себе вакцинацію та вживання заходів особистої гігієни для запобігання зараженню і поширенню цього захворювання.

Ось докладніша інформація:

  • Вакцинація. Вакцинація є найефективнішим способом захистити себе та інших від краснухи. Для імунізації використовують вакцину проти кору, паротиту та краснухи (MMR вакцина). Зазвичай діти отримують дві дози цієї вакцини: одну в 12-15 місяців, іншу в 4-6 років. Вакцинація надійно захищає від краснухи та зменшує ризик зараження інших.
  • Вакцинація в дорослому віці. Дорослі, які не отримали вакцинацію в дитинстві або не мали краснухи, також можуть і повинні бути вакциновані. Якщо ви плануєте подорожувати або працювати у специфічних галузях (наприклад, у сфері охорони здоров’я), вакцинація може бути особливо важливою.
  • Дотримання особистої гігієни. Для запобігання поширенню краснухи важливо дотримуватися гігієнічних правил. Регулярно мийте руки теплою водою та милом, особливо перед їжею та після відвідування громадських місць. Уникайте близького контакту з інфікованими особами, особливо під час спалахів інфекції. Закривайте рот і ніс при кашлі або чханні, використовуючи тканину або маску. Уникайте спільного використання рушників, посуду та предметів з інфікованими особами.
  • Ізоляція інфікованих осіб. Якщо ви або ваша дитина захворіли на краснуху, дотримуйтесь медичних рекомендацій та ізолюйтеся від інших людей, особливо від вразливих груп, таких як діти, які ще не були вакциновані.
  • Імунізація під час спалахів. У випадках спалахів краснухи в певних районах або спільнотах може бути рекомендована імунізація осіб, які ще не були вакциновані.
 

Запобігання краснухи через вакцинацію є надзвичайно важливим для громадського здоров’я і допомагає зменшити поширення цього захворювання. Якщо у вас або вашої дитини ще немає вакцинації проти краснухи, зверніться до лікаря для консультації та планування вакцинації.

Додано: 05/4/18 9:51
Категорія: Педіатрія
Оновлено: 09/5/23 10:50
Підписатися
Сповістити про
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі