Ларингіт – це запалення гортані, що може викликати різні неприємні симптоми і важкості в голосовому процесі. Ця найчастіше бактеріальна або вірусна інфекція може виникнути у людей будь-якого віку, і вона може бути особливо неприємною для спікерів, співаків і вчителів. Давайте розглянемо детальніше симптоми, причини та методи лікування ларингіту.
Найчастіше ларингіт виявляється у дітей молодшого дошкільного віку, що обумовлено їх слабкою імунною системою і анатомічними особливостями будови органу.
Запалення гортані може розвиватися як самостійне захворювання, так і виступати ускладненням запущеної ГРВІ, коли інфекція поширюється і залучає в патологічний процес верхні і нижні відділи дихальних шляхів.
Причини розвитку ларингіту
Запалення гортані може розвиватися з різних причин.
- Вірусні інфекції. Віруси, такі як риновіруси (викликають застуду), грипові віруси, респіраторний синцитіальний вірус (RSV) і інші, можуть спричиняти ларингіт. Ці віруси можуть подразнювати горло та сприяти запаленню гортані.
- Бактеріальні інфекції. Бактерії, такі як стрептококи, також можуть призвести до ларингіту. Бактеріальний ларингіт є менш поширеним, але він може бути більш серйозним і вимагати антибіотичного лікування.
- Паління. Куріння тютюну або вживання інших тютюновмісних продуктів може подразнювати горло і сприяти розвитку ларингіту. Курці частіше від інших стикаються з цим станом.
- Перенапруження голосових зв’язків. Сильні голосові навантаження, особливо при гучному співі, гомілковому спілкуванні або викладанні, може призвести до запалення гортані та розвитку ларингіту.
- Алергічні реакції. Алергічні реакції на пил, пухнастих тварини, пилок рослин і інші алергени можуть викликати запалення гортані, сприяючи розвитку ларингіту.
- Інші фактори ризику. Деякі інші фактори ризику можуть включати рефлюкс кислоти з шлунку в горло (гастроезофагеальний рефлюкс), роботу в умовах, де відбувається подразнення горла (наприклад, в умовах пилу або хімічних речовин), а також прийом певних лікарських препаратів, що можуть сушити слизову оболонку горла.
Розвиток ларингіту може бути спричинений комбінацією цих факторів. Важливо визначити причину ларингіту для правильного вибору методів лікування і запобігання подальшому захворюванню.
Механізм розвитку ларингіту у дітей
Особливості перебігу ларингіту у дітей пов’язані з анатомічною будовою дихальних шляхів, а саме вузькістю просвіту голосової щілини і формою пісочного годинника гортані.
Слизові оболонки, що вистилають орган, пухкі, забезпечені великою кількістю кровоносних судин, в результаті чого вони дуже піддаються набрякам при припливі крові до горла. На тлі недостатнього надходження кисню і спазмування горла у дітей нерідко розвивається обструкція дихальних шляхів і розвиток дихальної недостатності.
В залежності від тяжкості перебігу та тривалості захворювання ларингіт у дітей може протікати в гострій або хронічній формі.
Види ларингіту
- катаральним – запальний процес захоплює слизову оболонку гортані;
- флегмонозним – запальний процес поширюється на підслизовий, м’язовий шари, голосові зв’язки;
- гіпертрофічним – на тлі запального процесу виникає розростання слизової оболонки гортані;
- атрофічним – на тлі запального процесу і відсутності адекватного своєчасного лікування розвивається атрофія або витончення слизової оболонки гортані.
В залежності від розповсюдженості запального процесу розрізняють ларингіт підзв`язочний, дифузний і ларинготрахеобронхіт.
Клінічні ознаки ларингіту
Інкубаційний період від моменту потрапляння збудника на тканини гортані до появи клінічних симптомів запалення органу становить близько 2-3 днів. Як правило, у дітей молодшого та дошкільного віку розвивається спонтанна клінічна симптоматика ларингіту серед ночі, тобто ввечері дитина засинає здорова, а вночі прокидається з ознаками захворювання.
- захриплість голосу;
- сухий нападоподібний гавкаючий кашель;
- порушення дихання;
- підвищення температури до 37,5-38,0 градусів;
- прискорений пульс;
- блідість шкіри.
Хворий може скаржитися на біль у горлі та в грудній клітці, що посилюється при кашлі. Сам по собі напад кашлю непродуктивний, не приносить полегшення хворому і не супроводжується відділенням мокротиння.
У людей, схильних до алергічних реакцій або дітей раннього віку, ларингіт часто ускладнюється стенозом гортані, станом, що потребує негайного надання невідкладної медичної допомоги, в іншому випадку у пацієнта швидко прогресує дихальна недостатність і асфіксія (задуха). При стенозі гортані людина прокидається серед ночі з розширеними від жаху очима, не може вимовити ні слова, широко відкриває рот ковтаючи повітря. Хворий метається, неспокійний, дихання і пульс прискорені, під час вдиху чути свист, носогубний трикутник може набувати синій відтінок.
При переході захворювання в хронічну форму перебігу виникають стійкі порушення голосу, швидка стомлюваність при голосовому навантаженні, захриплість і осиплість, скарги на першіння та біль у горлі. При найменшому переохолодженні або застуді ознаки хронічного ларингіту загострюються і протікають більш яскраво.
Методи діагностики захворювання
Для підтвердження діагнозу лікаря не потрібно особливих зусиль, достатньо даних анамнезу і проведення огляду.
Для виявлення форми та виду ларингіту хворому показані додаткові методи дослідження, такі як ларингоскопія, риноскопія, отоскопія, пальпація шийних лімфатичних вузлів.
З метою ідентифікації збудника інфекції та природи походження ларингіту проводять ПЛР аналіз і бактеріальний посів з слизової оболонки гортаноглотки.
При тривалих порушеннях голосу після перенесеного ларингіту або застуди, обов’язково потрібна консультація отоларинголога, щоб виключити перехід захворювання у хронічну форму перебігу.
При розвитку стенозу гортані важливо диференціювати ускладнення від дифтерії (справжнього крупа), анафілактичного шоку, потрапляння стороннього предмета в дихальні шляхи, заглоточного абсцесу.
Лікування ларингіту
- медикаментозне лікування;
- голосовий спокій;
- фізіотерапевтичні процедури;
- дієту.
Лікарські препарати при ларингіті
В залежності від природи походження захворювання призначають противірусні препарати або антибіотики, до яких чутливий збудник.
З метою зменшення набряку слизових оболонок і попередження розвитку ларингоспазму пацієнту обов’язково призначають антигістамінні препарати згідно віковому дозуванню: Зодак, Лоратадин, Супрастин, Кларитин, Зіртек.
Для зняття нападу сухого непродуктивного кашлю призначають протикашльові засоби: Синекод, Кодеїн, Трава термопсису.
Як тільки напади гавкаючого кашлю зменшуються, і в процесі відкашлювання починає виділятися харкотиння, протикашльові препарати відміняють і призначають відхаркувальні засоби: Амброксол, Лазолван, Проспан, Геделікс.
При підвищенні температури тіла вище 38 градусів слід дати хворому жарознижуючий засіб. Для дітей молодшого дошкільного віку найкраще використовувати препарати на основі Парацетамолу.
Препарати місцевої дії
При ларингіті добре допомагають препарати місцевої дії у формі аерозолів і спреїв. У своєму складі ці препарати мають антисептики, пом’якшувальні компоненти, протизапальні засоби.
При розпиленні лікарського засобу дозатор слід направляти на внутрішню поверхню щоки, так як при попаданні на горло і одночасному вдиху ліків можна спровокувати ларингоспазм і обструкцію дихальних шляхів.
Інгаляції
Для лікування ларингіту гарним терапевтичним ефектом володіють інгаляції через небулайзер. За допомогою цього пристрою можна доставити лікарський засіб безпосередньо в осередок запалення.
Для інгаляційного введення ліків використовують аптечні розчини в ампулах, розводячи їх попередньо навпіл з фізіологічним розчином натрію хлориду: Декасан, Мірамістин, Лазолван, Пульмикорт – для зняття ларингоспазму та попередження набряку гортані, Беродуал – розчин для розслаблення мускулатури дихальних шляхів і зняття ларингоспазму.
Теплові інгаляція при гострому ларингіті у дітей проводити не рекомендується, так як вплив тепла на ділянку шиї може підсилити приплив крові до гортані, що підвищує ризик розвитку ларингостенозу та набряку.
Приблизно на 4-5 день хвороби після зняття гострого запального процесу гортані пацієнту можна проводити фізіотерапевтичні процедури: електрофорез на область гортані, УВЧ, УФО передньої поверхні шиї, фонофорез.
Лікування ларингіту в домашніх умовах
Існує декілька варіантів процедур в домашніх умовах.
Теплі інгаляції (до 8 разів за день приблизно по 10-15 хвилин). Дана процедура прискорює процес відходження мокротиння та усуває запальний процес. Для цього рекомендують використовувати відвари різних трав. Так само можна застосовувати розчини харчової соди або лікувальної мінеральної води.
Полоскання горла. Найпоширенішим рецептом є полоскання содовим розчином. Так само підійде і розчин з морською сіллю.
Компреси на шийну область і область грудної клітини. Такі компреси мають зігріваючий ефект. Застосовують їх з різними лікарськими засобами, у тому числі з етиловим спиртом. Так само використовують рослинне масло, борсуковий жир. Зігріваючі компреси не можна застосовувати, якщо спостерігається підвищена температура тіла.
Ванни з прогрівальним ефектом. Такі ванни приймають з додаванням у воду різних трав (ромашка і т. п.), а так само з морською сіллю. Прийняття ванни дуже добре прогріває, а випаровування має інгаляційний ефект.
Під час лікування ларингіту слід утриматися від гострих приправ і прянощів у своєму щоденному меню, а так само не палити. Все це може подразнювати слизову оболонку гортані. Відносна вологість повітря в приміщенні, де переважно знаходиться хворий, повинна бути не менше 40%.
Перша допомога при розвитку стенозу гортані
При розвитку стенозуючого ларингіту важливо надати невідкладну допомогу до приїзду бригади швидкої допомоги. Добре, щоб вдома завжди була ампула Пульмикорту і небулайзер, але якщо такого апарату немає, то при перших симптомах ларингостенозу хворого слід заспокоїти, винести на свіже повітря, обгорнувши голову, розстебнути стискуючий одяг.
Прогноз захворювання при ускладненій формі перебігу ларингіту і виконанні всіх рекомендацій лікаря сприятливий. Одужання настає протягом 2-3 тижнів. При часто повторюваних ларингітах важливо задуматися про профілактику захворювання щоб уникнути переходу патології в хронічну форму перебігу.
Профілактика ларингіту
Профілактика ларингіту включає в себе ряд заходів, спрямованих на запобігання інфекціям та зменшення ризику подразнення горла.
- Вакцинація. Вакцинація проти грипу та інших вірусних інфекцій може допомогти запобігти розвитку ларингіту, який може виникнути внаслідок цих інфекцій.
- Гігієна рук. Ретельне миття рук з милом та водою є ефективним способом запобігання передачі інфекцій, включаючи ті, які можуть спричинити ларингіт.
- Уникання контакту з хворими. Стежте, щоб уникати близького контакту з людьми, які мають інфекційні захворювання дихальних шляхів, особливо під час сезону застуд і грипу.
- Зміцнення імунної системи. Здоровий спосіб життя, включаючи збалансоване харчування, регулярну фізичну активність та нормальний сон, може підвищити вашу імунну систему і зробити вас менш схильними до інфекцій.
- Уникання подразників. Уникайте довгого перебування в умовах, де є дим, хімічні речовини або інші подразники для горла. Якщо це не можливо, носіть захисну маску.
- Не курити. Куріння тютюну може подразнювати горло і підвищувати ризик ларингіту. Краще позбутися цієї шкідливої звички.
- Використання зволожувача. Утримання оптимальної вологості в повітрі в помешканні може зменшити ризик подразнення горла і ларингіту, особливо взимку, коли повітря часто є сухим.
- Голосова гігієна. Дотримуйтесь правил голосової гігієни, уникайте голосового перенапруження, регулярно підтримуйте зволоження горла та уникайте криків та кашлю, якщо це можливо.
- Здорова дієта. Споживання продуктів, які сприяють загоєнню слизової оболонки горла, таких як фрукти та овочі, може підвищити стійкість до інфекцій.
- Звільнення від стресу. Стрес може погіршувати стан імунної системи. Практикуйте стрес-менеджмент, щоб знизити свою схильність до інфекцій.
Засоби профілактики ларингіту можуть залежати від конкретних обставин і факторів ризику. Пам’ятайте, що дотримання зазначених вище порад може допомогти знизити ризик розвитку цього стану і підтримувати ваше горло здоровим.
