Ларингіт у дітей: симптоми, лікування

Ларингіт у дітей – це досить поширене захворювання, що характеризується запаленням слизової оболонки гортані, в результаті чого виникає задушливий, нападоподібний, гавкаючий кашель. При відсутності лікування ларингіт може ускладнитися стенозом (звуження) гортані і розвитком помилкового крупа.

Найчастіше ларингіт виявляється у дітей молодшого дошкільного віку, що обумовлено їх слабкою імунною системою і анатомічними особливостями будови органу. Запалення гортані може розвиватися як самостійне захворювання, так і виступати ускладненням запущеної ГРВІ, коли інфекція поширюється і залучає в патологічний процес верхні і нижні відділи дихальних шляхів. Рідко ларингіт у дітей перебігає ізольовано, як правило, в запальний процес втягуються трахея і бронхи, в результаті чого виникає ларинготрахеобронхіт.

Причини розвитку ларингіту у дітей

Залежно від причини походження запалення гортані у дітей може бути:

  • інфекційним (викликане вірусами або бактеріями);
  • алергічним – розвивається в результаті вдихання потенційних алергенів (фарби, пилу, плісняви);
  • психоемоційним – розвивається на тлі стресів, переживань, тривалого плачу або крику.

Найчастіше у дітей зустрічається ларингіт вірусного походження, його розвиток провокують віруси грипу, парагрипу, кору, герпесу, цитомегаловірусу, аденовірусу. Бактеріальні ларингіти зустрічаються рідше і відрізняються тяжким перебігом, в більшості випадків вони розвиваються як ускладнення запальних процесів носоглотки.

Розвитку запального процесу сприяють сприятливі фактори:

  • переохолодження;
  • риніт та ГРВІ;
  • запалення аденоїдів;
  • слабкий імунітет і часті застуди;
  • гіповітаміноз і незбалансоване харчування.

Алергічний ларингіт розвивається у дітей при вдиханні випарів лаку, фарби, бензину, тютюнового диму, а також при контакті з домашніми тваринами, квітами, цвілевим грибком. При тривалому напруженні голосового апарату також може розвинутися ларингіт, а на тлі стресів або психічної напруги захворювання часто ускладнюється ларингоспазмом.

Крім цього сприяти запальному процесу гортані можуть захворювання органів травного тракту, при яких вміст шлунка закидається в стравохід, а потім і в глотку, подразнюючи тканини.

Механізм розвитку ларингіту у дітей

Особливості перебігу ларингіту у дітей пов’язані з анатомічною будовою дихальних шляхів, а саме вузькістю просвіту голосової щілини і формою пісочного годинника гортані. Слизові оболонки, що вистилають орган, пухкі, забезпечені великою кількістю кровоносних судин, в результаті чого вони дуже піддаються набрякам при припливі крові до горла. На тлі недостатнього надходження кисню і спазмування горла у дітей нерідко розвивається обструкція дихальних шляхів і розвиток дихальної недостатності.

Виражена клінічна симптоматика захворювання розвивається, як правило, в нічний час доби внаслідок зміни кровообігу і лімфатичного відтоку в області шиї.

В залежності від тяжкості перебігу та тривалості захворювання ларингіт у дітей може протікати в гострій або хронічній формі.

Види ларингіту у дітей

Запалення гортані у дітей протікає з ускладненнями або без них, залежно від критеріїв і глибини патологічного процесу ларингіт буває:

  • катаральним – запальний процес захоплює слизову оболонку гортані;
  • флегмонозним – запальний процес поширюється на підслизовий, м’язовий шари, голосові зв’язки;
  • гіпертрофічним – на тлі запального процесу виникає розростання слизової оболонки гортані;
  • атрофічним – на тлі запального процесу і відсутності адекватного своєчасного лікування розвивається атрофія або витончення слизової оболонки гортані.

В залежності від розповсюдженості запального процесу розрізняють ларингіт підзв`язочний, дифузний і ларинготрахеобронхіт.

Клінічні ознаки ларингіту у дітей

Інкубаційний період від моменту потрапляння збудника на тканини гортані до появи клінічних симптомів запалення органу становить близько 2-3 днів. Як правило, у дітей молодшого та дошкільного віку розвивається спонтанна клінічна симптоматика ларингіту серед ночі, тобто ввечері дитина засинає здорова, а вночі прокидається з ознаками захворювання:

  • захриплість голосу;
  • сухий нападоподібний гавкаючий кашель;
  • порушення дихання;
  • підвищення температури до 37,5-38,0 градусів;
  • прискорений пульс;
  • блідість шкіри.

Дитина може скаржитися на біль у горлі та в грудній клітці, що посилюється при кашлі. Сам по собі напад кашлю непродуктивний, не приносить полегшення хворому і не супроводжується відділенням мокротиння.

У дітей, схильних до алергічних реакцій або малюків раннього віку, ларингіт часто ускладнюється стенозом гортані – станом, що потребує негайного надання невідкладної медичної допомоги, в іншому випадку у пацієнта швидко прогресує дихальна недостатність і асфіксія (задуха). При стенозі гортані дитина прокидається серед ночі з розширеними від жаху очима, не може вимовити ні слова, беззвучно плаче, широко відкриваючи рот і ковтаючи повітря. Хворий метається, неспокійний, дихання і пульс прискорені, під час вдиху чути свист, носогубний трикутник може набувати синюшний відтінок.

При переході захворювання в хронічну форму перебігу виникають стійкі порушення голосу, швидка стомлюваність при голосовому навантаженні, захриплість і осиплість, скарги на першіння та біль у горлі. При найменшому переохолодженні або застуді ознаки хронічного ларингіту загострюються і протікають більш яскраво.

Методи діагностики захворювання

Для підтвердження діагнозу лікаря не потрібно особливих зусиль – достатньо даних анамнезу і проведення огляду. Для виявлення форми та виду ларингіту хворому показані додаткові методи дослідження:

  • ларингоскопія;
  • риноскопія;
  • отоскопія;
  • пальпація шийних лімфатичних вузлів.

З метою ідентифікації збудника інфекції та природи походження ларингіту дитині проводять ПЛР аналіз і бактеріальний посів змивів, взятих зі слизової оболонки гортаноглотки.

При тривалих порушеннях голосу у дітей після перенесеного ларингіту або застуди, обов’язково потрібна консультація отоларинголога, щоб виключити перехід захворювання у хронічну форму перебігу. При розвитку стенозу гортані важливо диференціювати ускладнення від дифтерії (справжнього крупа), анафілактичного шоку, потрапляння стороннього предмета в дихальні шляхи, заглоточного абсцесу.

Лікування ларингіту у дітей

Терапія ларингіту у дітей проводиться комплексно, включаючи в себе:

  • медикаментозне лікування;
  • голосовий спокій;
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • дієту.

Лікарські препарати при ларингіті

В залежності від природи походження захворювання дитині призначають противірусні препарати або антибіотики, до яких чутливий збудник.

З метою зменшення набряку слизових оболонок і попередження розвитку ларингоспазму пацієнту обов’язково призначають антигістамінні препарати згідно віковому дозуванню:

  • Зодак;
  • Лоратадин;
  • Супрастин;
  • Кларитин;
  • Зіртек.

Для купірування нападу сухого непродуктивного кашлю призначають протикашльові засоби:

  • Синекод;
  • Кодеїн;
  • Трава термопсису.

Як тільки напади гавкаючого кашлю зменшуються, і в процесі відкашлювання починає виділятися харкотиння, протикашльові препарати відміняють і призначають дитині відхаркувальні засоби:

  • Амброксол;
  • Лазолван;
  • Проспан;
  • Геделікс.

Важливо! Забороняється поєднувати протикашльові і відхаркувальні лікарські препарати одночасно, так як це призводить до розвитку застійних явищ у дихальних шляхах, збільшує ризик розвитку обструкції бронхів і ларингоспазму.

При підвищенні температури тіла у хворого вище 38 градусів слід дати хворому жарознижуючий засіб. Для дітей молодшого дошкільного віку найкраще використовувати препарати на основі Парацетамолу:

  • Ефералган;
  • Панадол;
  • Калпол.

Препарати місцевої дії

При ларингіті добре допомагають препарати місцевої дії у формі аерозолів і спреїв. У своєму складі ці препарати мають антисептики, пом’якшувальні компоненти, протизапальні засоби. Для дітей молодшого віку використовуються:

  • Тантум верде;
  • Орасепт;
  • Інгаліпт.

При розпиленні лікарського засобу дозатор слід направляти на внутрішню поверхню щоки малюкові, так як при попаданні на горло і одночасному вдиху ліків можна спровокувати ларингоспазм і обструкцію дихальних шляхів.

Інгаляції

Для лікування ларингіту у дітей гарним терапевтичним ефектом володіють інгаляції через небулайзер. За допомогою цього пристрою можна доставити лікарський засіб безпосередньо в осередок запалення. Для інгаляційного введення ліків використовують аптечні розчини в ампулах, розводячи їх попередньо навпіл з фізіологічним розчином натрію хлориду:

  • Декасан;
  • Мірамістин;
  • Лазолван;
  • Пульмикорт – для зняття ларингоспазму та попередження набряку гортані;
  • Беродуал – розчин для розслаблення мускулатури дихальних шляхів і зняття ларингоспазму.

Теплові інгаляція при гострому ларингіті у дітей проводити не рекомендується, так як вплив тепла на ділянку шиї може підсилити приплив крові до гортані, що підвищує ризик розвитку ларингостеноза і набряку.

Приблизно на 4-5 день хвороби після купірування гострого запального процесу гортані пацієнту можна проводити фізіотерапевтичні процедури:

  • електрофорез на область гортані;
  • УВЧ;
  • УФО передньої поверхні шиї;
  • фонофорез.

Лікування ларингіту в домашніх умовах

Існує декілька варіантів процедур в домашніх умовах:

Теплі інгаляції (до 8 разів за день приблизно по 10-15 хвилин). Дана процедура прискорює процес відходження мокротиння та усуває запальний процес. Для цього рекомендують використовувати відвари різних трав. Так само можна застосовувати розчини харчової соди або лікувальної мінеральної води.
Вживання великої кількості теплої рідини (приблизно 10 склянок на добу). Для цього використовують відвари різних трав, морси, мінеральну воду, тепле молоко з вершковим маслом і медом.
Полоскання горла. Найпоширенішим рецептом є полоскання содовим розчином. Так само підійде і розчин з морською сіллю.
Компреси на шийну область і область грудної клітини. Такі компреси мають зігріваючий ефект. Застосовують їх з різними лікарськими засобами, у тому числі з етиловим спиртом. Так само використовують горілку, тепле рослинне масло, борсуковий жир. Зігріваючі компреси не можна застосовувати, якщо спостерігається підвищена температура тіла.
Ванни з прогрівальним ефектом. Такі ванни приймають з додаванням у воду різних трав (ромашка і т. п.), а так само з морською сіллю. Прийняття ванни дуже добре прогріває, а випаровування має інгаляційний ефект.
Під час лікування ларингіту слід утриматися від гострих приправ і прянощів у своєму щоденному меню, а так само не палити. Все це може подразнювати слизову оболонку гортані. Відносна вологість повітря в приміщенні, де переважно знаходиться хворий, повинна бути не менше 40%.

Перша допомога при розвитку стенозу гортані у дитини

При розвитку стенозуючого ларингіту у дитини важливо надати їй невідкладну допомогу до приїзду бригади швидкої допомоги. Добре, щоб вдома завжди була ампула Пульмикорту і небулайзер, але якщо такого апарату немає, то при перших симптомах ларингостенозу дитину слід заспокоїти, винести на свіже повітря, обгорнувши голову, розстебнути стискуючий одяг.

Важливо! Намагайтеся відволікати малюка і не давати йому плакати, так як це посилить приплив крові до горла і посилить стеноз.

Прогноз захворювання при ускладненій формі перебігу ларингіту і виконанні всіх рекомендацій лікаря сприятливий. Одужання настає протягом 2-3 тижнів. При часто повторюваних ларингітах у дитини важливо задуматися про профілактику захворювання щоб уникнути переходу патології в хронічну форму перебігу.

Профілактика ларингіту у дітей

Профілактика розвитку ларингіту у дітей полягає у підвищенні імунітету дитини шляхом загартування, збалансованого раціонального харчування, сприятливої обстановки у сім’ї, відмови від шкідливих звичок батьків (особливо куріння), тривалих прогулянок на свіжому повітрі.

Важливо вчасно лікувати простудні захворювання, щоб патологічний процес не поширювався на гортань. Дітей першого року життя при появі ознак ларингіту обов’язково госпіталізують, так як вони найбільш схильні до розвитку ускладнень у формі стенозу і набряку.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі