Отит у дітей – це запалення вуха, яке може впливати на різні частини вуха, такі як внутрішнє вухо (отит), середнє вухо (отит середнього вуха) або зовнішнє вухо (зовнішній отит).
Захворювання супроводжується болісними стріляючими боями у вусі, підвищенням температури тіла і прогресуючим погіршенням загального стану дитини.
Причини отиту у дітей
- Вірусні або бактеріальні інфекції. Це найбільш поширена причина отиту. Інфекція може потрапити в вухо через верхні дихальні шляхи, особливо при застудах або грипі. Інфекція може призвести до запалення середнього вуха (отит середнього вуха).
- Брудна вода. Під час плавання або водних ігор може потрапити вода в зовнішнє вухо, що може сприяти розвитку зовнішнього отиту.
- Алергії або реакції на подразники. Деякі діти можуть мати алергічну реакцію на алергени, які впливають на дихальні шляхи, а це може вплинути на вуха.
- Синусит або риніт. Запалення синусів або носової порожнини може сприяти розповсюдженню інфекції до вуха через сполучну порожнину (еустахієва труба).
- Спадкові фактори. Деякі діти можуть бути схильними до частого отиту через спадкові особливості, такі як будова їхнього внутрішнього вуха або система імунітету.
- Загальне зниження імунітету може робити дітей більш схильними до інфекцій, включаючи отит.
- Пасивне куріння. Пасивне куріння в дитинстві може підвищити ризик виникнення отиту.
- Інші фактори ризику. Відсутність годування грудьми, використання пустушок або пляшечок для годування, а також дитячі віруси можуть впливати на ризик виникнення отиту.
Симптоми отиту у дітей
Залежно від місця локалізації запального процесу симптоми отиту у дітей будуть трохи відрізнятися по інтенсивності і ступеню вираженості.
Зовнішній отит: причини і симптоми
Основними симптомами зовнішнього отиту у дітей є набряк і почервоніння зовнішнього слухового проходу, поява з ньому патологічного відокремлюваного.
Як правило, зовнішня форма отиту розвивається в результаті попадання інфекції в слуховий прохід з навколишнього середовища, наприклад, при глибокому не акуратному чищенні вух ватяними паличками, плаванні в холодній хлорованій воді або відкритих водоймищах.
У дитини спочатку з’являються почервоніння і набряк зовнішнього вуха, посилення виділення сірки і рідини з слухового проходу, біль, що підсилюється при позіханні і відкриванні рота.
- підвищується температура тіла до 38 градусів;
- дитина плаче, відмовляється від їжі;
- при натисканні на вухо дитина починає сильно плакати і вертіти головою;
- смоктання грудей у немовлят супроводжується посиленням болю, тому часто можна спостерігати, як малюк бере і тут же випльовує соску або груди матері.
При своєчасній діагностиці і лікуванні зовнішній отит швидко проходить і не викликає у дитини ніяких ускладнень. Якщо батьки займаються самолікуванням або не виконували призначень лікаря, то запальний процес із зовнішнього вуха поширюється на внутрішнє, що призводить до середнього отиту.
Середній отит: причини і симптоматика
За характером перебігу середній отит може бути гострим і хронічним, залежно від тяжкості запального процесу та наявності ускладнень – серозним або гнійним.
- поширення інфекції з носової порожнини або глотки на середнє вухо – хвороботворні мікроби проникають у середнє вухо через євстахієву трубу, що з’єднує носоглотку з вушною порожниною;
- переохолодження або перегрівання дитини;
- попадання молока або молочної суміші у середнє вухо з носоглотки під час годування, часто таке буває при неправильному положенні малюка під час годування;
- запалення аденоїдів;
- ослаблений імунітет дитини і хронічні інфекції носоглотки.
Середній серозний отит характеризується гострим, раптовим початком, найчастіше дитина прокидається серед ночі.
- нестерпний стріляючий біль у вусі. При цьому хворий плаче і кричить не перестаючи;
- підвищення температури тіла до 40 і вище градусів;
- блювання і пронос на тлі інтоксикації організму;
- прогресуюча млявість і слабкість дитини.
Будь-які спроби батьків натиснути на вухо малюкові призводять до посилення болю і нової істерики. Смоктальні і жувальні рухи доставляють сильний біль, тому діти відмовляються від їжі, пиття і смоктання.
Серозний отит середнього вуха характеризується випинанням барабанної перетинки і скупченням рідини всередині, в результаті чого малюк намагається зайняти вимушене положення, прикриває рукою хворе вухо і скаржиться на зниження слуху.
Гострий гнійний отит: симптоми
Якщо катаральний середній отит діагностовано несвоєчасно або батьки займалися самолікуванням дитини і не зверталися до лікаря, то він може ускладнитися гнійною формою, яка характеризується проривом барабанної перетинки і витіканням гною назовні. Як правило, вираженість клінічних симптомів при гнійному середньому отиті у порівнянні з катаральною формою зменшується.
У дітей молодшого віку катаральний отит може ускладнитися гнійним навіть протягом 1-2 днів, тому вкрай важливо показати дитину кваліфікованому фахівцю, щоб не доводити до такого стану.
Хронічний середній отит
Часто перехід гострого катарального середнього отиту в хронічну форму перебігу виникає на тлі ослабленого імунітету у дитини і при наявності супутніх хронічних інфекцій в організмі, наприклад, аденоїдиту, тонзиліту, гаймориту, риніту.
- періодично виникають гнійні виділення із зовнішнього слухового проходу;
- зниження гостроти слуху або розвиток повної глухоти;
- спалахи загострень і рецидивів отиту.
Можливі ускладнення отиту
Отит у дітей, якщо не лікується належним чином або якщо він важкий і тривалий, може призвести до різних ускладнень.
- Перфорація барабанної перетинки: Запалення середнього вуха може призвести до проколу барабанної перетинки, що може призвести до відділення гною або рідини з вуха. Це може вимагати медичного втручання.
- Мастоїдит: Це важке інфекційне ускладнення, яке виникає, коли інфекція поширюється до мастоїдного процесу черепа, розташованого поруч з вухом. Симптоми мастоїдиту включають глибокий біль за вухом, лихоманку та загрозу поширення інфекції до інших частин тіла.
- Запалення лабіринту: Це ускладнення може виникнути, коли інфекція поширюється до внутрішнього вуха або лабіринту. Воно може призвести до погіршення рівноваги, підвищеної чутливості до звуку та інших проблем із слухом.
- Хронічний отит: Якщо отит стає хронічним і триває довше шести тижнів або відновлюється декілька разів на рік, це може призвести до постійного ушкодження вуха і зниження слуху.
- Сепсис: Якщо інфекція поширюється через кров, вона може призвести до сепсису, що є життєво небезпечним станом.
- Запалення гомілкового нерва: Інфекція може поширитися до нерву, який контролює рух м’язів обличчя (гомілковий нерв). Це може призвести до паралічу обличчя.
- Затримка розвитку мовлення і навчання: У дітей, які часто страждають від отиту, може відбуватися затримка в розвитку мовлення і навчання через проблеми зі слухом.
Важливо вчасно діагностувати і лікувати отит, а також дотримуватися лікарських рекомендацій щодо лікування та профілактики, щоб уникнути цих ускладнень.
Особливості отиту у дітей першого року життя
Простудні захворювання у дітей першого року життя нерідко ускладнюються отитом, і так як малюк ще не вміє говорити і не може пояснити мамі, що у нього болить, батькам слід бути гранично уважними до стану дитини, щоб не проступити розвиток отиту.
- занепокоєння і плач дитини;
- відмова від смоктання пляшки або грудей – малюк робить 1-2 смоктальних рухи і тут же з плачем випускає груди;
- сон стає неспокійним, часто плаче увісні;
- натискання викликає у немовляти напад чергового плачу.
Відмінною особливістю лікування отиту у немовлят є те, що для усунення болю і запалення закапують у вухо назальні краплі.
Лікування отиту у дітей
Лікування отиту у дітей зазвичай залежить від типу отиту (зовнішнього, середнього чи внутрішнього) та його причин (вірусна або бактеріальна інфекція).
- Антибіотики або антивірусні препарати: Якщо отит спричинений бактеріями, лікар може призначити антибіотики для боротьби з інфекцією. Якщо причиною є вірус, лікування може включати антивірусні препарати або, у випадках, коли вірусна інфекція викликає ускладнення, інші ліки.
- Біль та лихоманка: Для зменшення болю і покращення стану дитини можна використовувати безрецептурні препарати для зниження болю та підвищення температури. Важливо дотримуватися дозування, рекомендованого лікарем.
- Протизапальні засоби: Лікар також може рекомендувати протизапальні засоби, такі як ібупрофен або парацетамол, які допоможуть знизити біль та запалення.
- Постільний режим: Зазвичай рекомендується дотримувати спокій і уникати фізичних навантажень під час хвороби.
- Вологе тепло: Для зовнішнього отиту може бути корисним використання теплих компресів або гарячої водяної пляшки, але завжди слід враховувати безпеку дитини і уникати перегрівання.
- Хірургічне втручання: У деяких випадках, коли лікування не дає результатів або стан погіршується, може бути необхідним хірургічне втручання, наприклад, для дренування гною або відновлення пошкодженої барабанної перетинки.
- Постійний моніторинг: Після початку лікування лікар може рекомендувати дитині приходити на перевірки, щоб відстежувати стан і переконатися в ефективності лікування.
Важливо звертатися до лікаря при найменших підозрах на отит у вашої дитини. Самолікування може призвести до ускладнень або недооцінки серйозності інфекції. Тільки лікар може правильно діагностувати та призначити належне лікування для дитини з отитом.
Як правильно закапувати вухо дитині з отитом
Закапування лікарських крапель або розчинів вуха дитині з отитом важливо виконувати правильно, щоб забезпечити ефективне лікування і уникнути подразнення чи ушкодження вуха.
- Миття рук: Перш ніж торкатися вуха дитини або використовувати будь-які краплі, завжди мийте руки теплою водою і милом. Це допоможе запобігти перенесенню бактерій у вухо.
- Підготовка крапель: Перед використанням переконайтеся, що лікарські краплі або розчин мають правильну температуру (кімнатна температура). Якщо розчин треба попередньо нагрівати, переконайтеся, що він не гарячий. Завжди читайте інструкції на упаковці лікарського засобу і слідуйте їм.
- Позиція дитини: Зазвичай дитину кладуть на бік з хворим вухом вгорі. Це допоможе забезпечити легший доступ до вуха та правильне введення крапель. Дорослі можуть тримати дитину, щоб запобігти рухам під час процедури.
- Тягнення вуха назад і вгору: Для дітей, у яких зовнішній отит, може бути корисним обережно потягнути вухо назад і вгору, щоб вирівняти слухові проходи і забезпечити кращий доступ до вуха.
- Закапування крапель: Обережно вставте потрібну кількість крапель або розчину в вухо. Дотримуйтеся рекомендацій лікаря щодо дозування. Після введення крапель закривайте вухо дитини ватним тампоном. Відбувається це для того, щоб лікарський засіб не витікав і залишався в вуху.
- Масажування вуха: Після закапування крапель дозвольте дитині відпочити на боці протягом кількох хвилин. Потім можна м’яко помасажувати базальну частину вуха, що допоможе розподілити лікарський засіб в середнє вухо.
- Дотримання рекомендацій лікаря: Важливо точно дотримуватися рекомендацій лікаря щодо часу і частоти введення крапель, а також тривалості курсу лікування. Ніколи не припиняйте лікування, якщо лікар не рекомендував це.
Якщо у вас є сумніви або питання стосовно правильного способу закапування вуха вашої дитини з отитом, завжди консультуйтеся з лікарем
Компреси на вухо
При гострому катаральному отиті дитині рекомендовані компреси на вухо з метою глибокого прогрівання і зменшення болю.
- використовують серветку з марлі, складену в 4 рази, розмір серветки має на 2 см виступати за вушну раковину, посередині вертикальний надріз;
- серветку змочити в спиртовому розчині, розведеному навпіл водою, віджати і накласти на вухо;
- зверху накласти компресний папір, розміри якого повинні бути більше на 0,5 см по краях, ніж серветка;
- зверху паперу накласти шар вати (також на 0,5 см ширше, ніж компресний папір);
- укутати і зафіксувати вухо теплою вовняною хусткою.
Компрес залишають на вусі до 4 годин, краще всього проводити процедуру на ніч, щоб малюк не знімав пов’язку і не вередував.
Гігієна запаленого вуха
При виявленні гнійного середнього отиту важливо забезпечити правильну гігієну порожнини вуха. Краще всього, щоб цю процедуру проводив лікар або медична сестра.
Для видалення гною з внутрішньої поверхні вушної раковини і зовнішнього слухового проходу використовується ватяний джгут або марлева турунда, намотані на спеціальний зонд. Після видалення гною проводиться обробка вуха антисептичними розчинами, найчастіше, 3% розчином перекису водню, після чого в зовнішній слуховий прохід закопують призначений лікарем розчин антибіотика.
Загальні рекомендації по догляду за дитиною з отитом
Під час отиту дитину не рекомендується купати, щоб вода не потрапила в запалене вухо і не спровокувала загострення або ускладнення.
Також не рекомендують прогулянки в гострому періоді, гуляти на вулиці можна тільки після припинення болю і нормалізації температури тіла.
Важливо стежити за тим, щоб пацієнт не переохолоджувався і йому в вуха не дув вітер, тому навіть у теплу погоду малюкові з отитом рекомендується надягати тонку шапочку.
Профілактика отиту у дітей
Профілактика отиту у дітей спрямована на запобігання інфекціям та іншим факторам, які можуть сприяти розвитку цього захворювання.
- Підтримка імунної системи: Годуйте дитину грудьми, оскільки грудне молоко містить антитіла та інші корисні речовини, які підтримують імунну систему. Забезпечуйте збалансоване харчування та здоровий спосіб життя.
- Вакцинація: Дотримуйтесь рекомендацій щодо вакцинації від захворювань, які можуть призвести до отиту, наприклад, від грипу та пневмококових інфекцій.
- Профілактика інфекцій верхніх дихальних шляхів: Уникайте контакту з хворими на інфекції верхніх дихальних шляхів. Мийте свої руки та руки дитини регулярно, щоб запобігти поширенню інфекцій.
- Правильне дихання при годуванні: Якщо ваша дитина годується з пляшечки, дотримуйтеся правильної позиції, щоб уникнути прискореного потоку рідини в середнє вухо через еустахієву трубу.
- Запобігання алергіям: Уникайте алергенів, які можуть викликати алергічні реакції та запалення дихальних шляхів. Зверніться до лікаря для визначення алергій і забезпечення їхнього контролю.
- Запобігання водяним інфекціям: Під час купання дитини обережно запобігайте потраплянню води в вухо, використовуючи спеціальні вушні захисні пристрої або накладки на вуха.
- Переконайтеся, що всі інструменти, які навіть частково контактують із вухом (наприклад, термометри), завжди чисті та дезінфіковані.
- Уникайте перебування в сильному вологому середовищі, оскільки це може сприяти розвитку інфекцій у вухах.
- Регулярні візити до лікаря допоможуть вчасно виявити інфекції та інші проблеми зі здоров’ям вуха та дихальних шляхів та вжити необхідні заходи.
- Якщо у вас є підозра на отит у дитини, завжди консультуйтеся з лікарем. Не використовуйте ліки або краплі без лікарського призначення.
Важливо відзначити, що не завжди можна повністю запобігти отиту, але дотримання цих порад може значно знизити ризик виникнення цього захворювання у дітей.
