Життя з ендопротезом: кому показана операція, а кому протез?

«Золотим стандартом» лікування хворих суглобів вважається ендопротезування: операція триває не більше двох годин і дозволяє пацієнтові повернутися до активного життя вже через пару місяців. Розповідаємо, як проходить процедура, і кому вона показана.

Що таке ендопротезування?

Заміна ураженого суглоба на штучний. Найчастіше таку маніпуляцію проводять з гомілковостопним, колінним, тазостегновим або плечовим суглобами.

Кому показана ця операція?

Пацієнтам з наступними патологіями:

• Артроз;
• Ревматоїдний артрит;
• Перелом шийки або головки стегнової кістки;
• Враження суглоба пухлиною.

Чим ендопротез відрізняється від звичайного протеза?

Протез – це штучне пристосування, яке розташовується поза тілом. Ендопротез ж імплантується в суглоб: у нього анатомічна форма, яка не обмежує рухи.

Як влаштований ендопротез?

Він складається з ніжки, чашки і головки. В ході операції голівку і шийку потрібної кістки замінюють на штучні: їх або вбивають в кістку, або закріплюють за допомогою спеціальної посадки “прес-фіт”. Іноді чашку додатково фіксують гвинтами. Згодом кістка проростає в ендопротез.

З чого їх роблять?

Кращим матеріалом вважається кераміка: вона зносостійка і нешкідлива для організму. Після неї йдуть метал, стійкий до різних пошкоджень, а також метал-поліетилен.

Як проходить операція?

Вся процедура займає близько півтори години. Пацієнту вводять анестезію і встановлюють внутрішньовенний катетер в руку або в шию, щоб стежити за аналізами крові. При заміні тазостегнового суглоба, катетер також вводять в сечовий міхур. Потім хірург видаляє уражений суглоб і фіксує деталі ендопротезу. Після перевірки функції кінцівки накладають шов.

Через кілька днів після операції пацієнтів відпускають додому: у перші добу лікарі повинні стежити за пульсом, тиском, кількістю кисню в крові пацієнта, на другу і наступні дні призначаються знеболюючі і протизапальні препарати.

Чи є протипоказання до операції?

Так, ось основні:

• Захворювання серцево-судинної і бронхіально-легеневої систем в стадії декомпенсації;
• Гнійні інфекції: тонзиліт, хронічні гайморит, отит і т. д.;
• Психічні або нейром’язові розлади;
• Інфекція в області суглоба;
• Незрілість скелета;
• Неможливість пересування;
• Відсутність кістковомозкового каналу в разі операції на стегновій кістці;
• Гострі захворювання судин нижніх кінцівок: тромбофлебіт, тромбоемболія.

Як швидко проходить реабілітація?

Пацієнти повертаються до звичайного життя приблизно через 3 місяці. Для того, щоб швидше відновитися, вдома слід займатися лікувальною фізкультурою під керівництвом тренера.