Шокова нирка: причини, симптоми, лікування

Термін «шокова нирка» застосовується для позначення одного з різновидів ниркової недостатності, яка супроводжується некротичними змінами в органі. При розвитку цього стану порушується виведення з організму продуктів азотистого обміну, обсяг виведеної сечі скорочується або розвивається анурія, а рівень сечовини і креатиніну підвищується. Шокова нирка виявляється у 80 % випадків гострої ниркової недостатності. Цей стан завжди небезпечний для життя хворого, і за даними статистики близько 2/3 пацієнтів з таким діагнозом помирають.

Чому розвивається шокова нирка? Що відбувається з органом і як проявляється цей стан? Як діагностується і лікується цей різновид ниркової недостатності?

Причини

Провокувати розвиток шокової нирки можуть різні викликаючі в організмі шокову реакцію стани, при яких відбувається різке зниження артеріального тиску. Через стрибок тиску перфузійний тиск в клубочковому апараті знижується і швидкість фільтрації крові сповільнюється. Ці зміни призводять до зменшення обсягу виробництва первинної і вторинної сечі. В результаті у хворого обсяг виділюваної сечі зменшується або настає анурія.

Викликати розвиток шокової нирки можуть наступні стани:

  • важкі травми або тривале здавлення органу;
  • травми і хірургічні операції, що призводять до септичних ускладнень;
  • синдром ДВЗ або рясна кровотеча;
  • шок при термічних опіках або при тепловому ударі;
  • виражене зневоднення при частій блювоті і діареї;
  • гострі отруєння токсичними речовинами;
  • шок після гемотрансфузій.

Під впливом шоку, що розвивається внаслідок вищеописаних причин, у ниркових тканинах відбуваються морфологічні зміни. Через перерозподіл кровотоку кров не надходить у корковий шар і потрапляє відразу в мозковий шар і юкстагломерулярний апарат. Ця зміна кровообігу призводить до некротизації епітелію канальців і порушення функцій органу.

Шокова нирка набуває набряклий вигляд і незначно збільшується в розмірах, а її корковий шар забарвлюється в сірий колір. При мікроскопічному дослідженні тканин ураженого органу виявляється стоншення та ішемія коркового шару. В мозковому шарі виявляється надлишок крові. При дослідженні епітелію канальців виявляються дистрофічні зміни, що призводять до порушення засвоєння мікроелементів з первинної сечі.

Стадії

При шоковій нирці виділяють 4 стадії перебігу цього стану:

  • стадія ураження нирок – триває кілька годин (іноді до 36 годин), проявляється ознаками стану, що викликає ниркову недостатність;
  • стадія олігурії (або анурії) – триває близько 10 днів і може призводити до летального результату, стан хворого погіршується, в добу виділяється не більше 0,5 л сечі, наростає інтоксикація, білок і еритроцити виводяться з сечею, в крові підвищується рівень калію;
  • стадія поліурії – триває близько 14-20 днів, функціонування нирок починає відновлюватися, в добу виділяється близько 1,5-9 л сечі, стан хворого поступово стабілізується;
  • стадія відновлення – нирки починають працювати в повному обсязі, фільтраційна функція відновлюється поступово (приблизно протягом півроку), відбувається відновлення роботи інших органів і систем.

Симптоми

Першою ознакою розвитку шокової нирки стає олігургія – об’єм сечі, що виділяється скорочується до 40-400 мл. У хворого присутня наростаюча слабкість, запаморочення, апатія, сонливість, погіршення апетиту, запах аміаку з рота, відчуття спраги, нудота. На тілі виявляються загальні набряки. Через підвищення в крові рівня калію хворі нерідко скаржаться на відчуття повзання мурашок на стопах і долонях, у них можуть виникнути судоми і знижуються сухожильні рефлекси.

Через отруєння організму і не виведеними з сечею продуктами розвивається ступор. Деяких хворих інтоксикація може призводити до уремічної коми, при якій періодично можуть наступати періоди психомоторного порушення, що супроводжуються галюцинаціями і маренням. При наростанні коми у хворого звужується зіниця, з’являються мимовільні судоми окремих м’язів і підвищуються сухожильні рефлекси.

Тривалість олігурічної стадії становить від 7 до 10 днів. Саме на цьому етапі шокової нирки може настати летальний результат.

При сприятливому варіанті функції нирок починають поступово відновлюватися, і обсяг виділюваної сечі збільшується до 1,5-9 л на добу. Спочатку вона слабо забарвлена і має низьку щільність. Протягом 14 днів ці показники поступово стабілізуються, з організму починає виводитися більшу кількість азотистих з’єднань, стан хворого поліпшується і настає одужання. Повне відновлення функцій нирок та інших органів відбувається протягом півроку і більше.

Діагностика

Вогнища некрозу ниркової тканини будуть видні при проведенні УЗД нирокДля виявлення шокової нирки хворому призначаються наступні дослідження:

  • УЗД нирок – виявляються зміни в товщині коркового і мозкового шару, визначаються вогнища некрозу, орган незначно збільшується в розмірах;
  • клінічний аналіз сечі – виявляється підвищення рівня лейкоцитів, циліндрів (гіалінових і зернистих), білка (більше 0,066 г/л), на стадії поліурії знижується щільність сечі;
  • біохімічне дослідження крові виявляється підвищення рівня азотистих продуктів, калію, натрію, АсАТ і АлАТ (при ураженні печінки).
    Всі діагностичні заходи при шоковій нирці проводяться в екстреному порядку, так як стан є небезпечним для життя пацієнта і вимагає негайного надання допомоги хворому.

Лікування

При розвитку шокової нирки хворого госпіталізують у відділення реанімації. Для боротьби з нирковою недостатністю, спровокованою цим станом, проводять заходи для усунення причин його розвитку:

  • при гострих отруєннях хворому вводять антидоти;
  • при шокових реакціях проводять протишокову терапію (усувають артеріальну гіпотонію і стабілізують діяльність серця введенням кордіаміну і кофеїну);
  • для усунення інтоксикації проводять дезінтоксикаційну терапію;
  • для усунення зневоднення проводять внутрішньовенні вливання розчинів глюкози і Реополіглюкіну;
  • при масивних кровотечах заповнюють крововтрату шляхом переливання крові та її препаратів;
  • при важких травмах вводять знеболюючі засоби (Кетонал, Дексалгін, Промедол, Фентаніл);
  • при підвищенні рівня калію в крові до понад 6,5 ммоль/л у вену вводять розчин кальцію хлориду.

Протягом усього лікування обов’язково налагоджується моніторинг показників електролітів, сечовини і креатиніну в крові і сечі хворого. Для видалення з організму азотистих з’єднань проводиться гемодіаліз.

До якого лікаря звернутися та прогноз

При шоковій нирці летальний результат відбувається приблизно у 2/3 хворих. Особливо важко протікає цей стан у тих випадках, коли він провокується небезпечними травмами, післяопераційним періодом або переливанням крові. Часто відбувається зупинка серця, викликана тріпотінням шлуночків.

При появі нудоти, запаморочення, наростаючої слабкість на тлі зменшення об’єму сечі, що виділяється, слід викликати швидку допомогу. Після проведення підтверджуючого діагнозу УЗД нирок і ряду лабораторних аналізів лікування пацієнта проводиться реаніматологом та урологом.

Шокова нирка є однією з різновидів ниркової недостатності і супроводжується некрозом тканин органу, який викликається різними шоковими реакціями. Цей стан проявляється різким зниженням або повною відсутністю виділюваної сечі, інтоксикацією і порушенням електролітного балансу. Шокова нирка завжди небезпечна для життя хворого і потребує негайного лікування.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі