Периферична дегенерація сітківки ока: симптоми, діагностика та лікування
Сітківка ока – це одна з найважливіших структур в органі зору, яка відповідає за перетворення світла на нейроелектричні сигнали, передавані мозку. Проте, деякі фактори можуть призвести до її поступового руйнування, спричиняючи такий стан, як периферична дегенерація сітківки. Ця патологія може значно погіршити якість зору та вплинути на повсякденне життя людини.
Однією з головних причин розвитку периферичної дегенерації сітківки є природний процес старіння. З роками сітківка стає менш стійкою до стресів і починає втрачати свою функціональність. Крім того, на цей стан впливають також генетичні фактори та спадкові передачі патологічних мутацій. Не менш важливими є зовнішні чинники, такі як надмірний вплив сонячних променів, куріння, а також певні системні захворювання.
Ми розглянемо основні симптоми та можливі методи лікування периферичної дегенерації сітківки, щоб надати вам повну інформацію про цей стан і його вплив на зір.
Класифікація периферичної дегенерації сітківки
В залежності від характеру і локалізації змін на сітківці виділяють кілька видів її периферичної дегенерації.
- Мікрокістозна: також носить назву “дегенерація сітківки Блесінг-Іванова”. Хвороба вражає людей середнього віку, але зустрічається і у дітей. Враження розташоване на краю зубчастої лінії, тобто по периферії зорової області. Воно ускладнюється розривами сітківки, що ведуть до її поступового відшарування. При огляді на блідому тлі очного дна відзначаються множинні червоні точки.
- За типом бруківки: це менш небезпечний стан, що супроводжується утворенням позбавлених пігменту плям ближче до краю очного дна. Така патологія рідко призводить до відшарування, зазвичай зустрічається при міопії і в осіб похилого віку, має доброякісний перебіг, але вимагає регулярного спостереження у офтальмолога.
- Решітчаста: обмежений процес витончення і фіброзу сітківки з облітерацією (спаданням) її судин. Патологія зустрічається у 65 % хворих і найчастіше призводить до сліпоти.
- За типом равликового сліду: на очному дні утворюється біла смуга, викликана мікророзривами сітчастої оболонки; зазвичай спостерігається при міопії високого ступеня.
Палісадна: різновид гратчастої, виглядає як кілька білих смужок. - Інеєподібна: це спадкова патологія, що супроводжується утворенням на сітчастій оболонці множинних світлих плям, схожих на пластівці снігу.
- Ретиношизис: спадкова патологія, що супроводжується локальним відшаруванням і дистрофією сітківки через утворення по краю зорового поля великих кістозних утворень. Перебіг хвороби безсимптомний.
Причини патології і її прояви
- міопія (особливо високого ступеня);
- гіперметропія (далекозорість);
- синдром Марфана, Стиклера;
- перенесені запальні захворювання очей;
- травма очного яблука;
- онкологічні захворювання;
- тяжка анемія;
- спадкова патологія.
За статистикою периферичні дегенерації сітківки розвиваються у людей з короткозорістю в 30-40 % випадків, з далекозорістю – в 6-8 %, з нормальним зором – в 2-5 %. Захворювання може виникнути у всіх вікових груп, включаючи дітей. Грає роль спадковий фактор – патологія частіше зустрічається у чоловіків (68% випадків).
Хворі з периферичною дегенерацією сітківки можуть не пред’являти ніяких скарг.
- спалахи у вигляді блискавки;
- мушки перед очима;
- випадання поля зору;
- зниження його гостроти.
Діагностика дегенерації сітківки
- визначення гостроти зору з корекцією – частіше визначається міопія середнього і високого ступеня;
- периметрія (визначення поля зору) – спостерігається випадання поля зору, яке відповідає зоні дегенерації;
- тонометрія по Маклакову – вимірювання внутрішньоочного тиску. Змін не спостерігається. У рідкісних випадках відзначається підвищення внутрішньоочного тиску після оперативного лікування;
- ЕФІ – електрофізіологічне обстеження ока, метод дослідження функції сітківки;
- біомікроскопія ока – може бути нормальною. Зрідка бувають ознаки хронічного увеїту, крововиливи в склоподібне тіло. Наявність цих ознак вимагає призначення додаткового лікування;
- дослідження очного дна при медикаментозному мідріазі (розширенні зіниці) за допомогою лінзи Гольдмана.
- гратчаста дегенерація – мережа тонких білих смужок, іноді вони можуть нагадувати сніжинки;
- кистовидна дегенерація – множинні круглі або овальні, яскраво-червоні утворення, які можуть зливатися;
- ретиношизис – сітківка набуває сірувато-білий колір, має вигляд мілкокистозної дистрофії, яка може прогресувати в гігантські кісти, з’являються розриви;
- хориоретинальна атрофія має вигляд атрофічних фокусів з пігментованою облямівкою, які можуть зливатися;
- дистрофія за типом равликового сліду – білясті, дещо поблискуючі дірчасті дефекти, які зливаються і стають схожі на слід равлики;
- дистрофія за типом бруківки – білі кільцеві дефекти, які мають довгасту форму.
Лікування периферичної дегенерації
Лазерна коагуляція сітківки виконується з метою запобігання відшарування сітківки у пацієнтів, які належать до групи осіб з підвищеним ризиком цього ускладнення.
- окулярна або контактна корекція, яка проводиться для поліпшення якості життя пацієнта;
- лазерна коагуляція сітківки;
- медикаментозне лікування.
У інших випадках немає необхідності в профілактичній лазерній коагуляції. Процедуру можна проводити в амбулаторних умовах, і після неї рекомендується обмежити фізичні навантаження протягом наступних 7 днів.
- наявність відшарування сітківки на парному оці;
- випадки відшарування сітківки в сім’ї;
- афакія або артифакія (відсутність кришталика або його імплант);
- міопія високого ступеня;
- наявність системних захворювань (синдром Марфана, Стіклера);
- прогресуючий перебіг дегенерації;
- формування кіст сітківки.
Медикаментозне лікування застосовується для покращення живлення і стану сітківки.
- Антиоксиданти – метилетилперидол (емоксіпин очні краплі) по 1 краплі 3 рази на день в кон’юнктивальний мішок протягом 1 місяця, повторний курс через 3 місяці; триметазидин (предуктал) по 1 таблетці всередину під час їжі 2 рази в день.
- Засоби, що поліпшують обмін речовин в сітківці – вітаміни А, Е, С, групи В, мінерали (цинк, мідь) в складі полівітамінних комплексів по 1 таблетці 1 раз в день після сніданку. Курс лікування до 6 місяців. Мілдронат по 1 таблетці 2 рази в день, курс від 4-6 тижнів. Повторний курс 2-3 рази на рік.
- Антиагреганти – Пентоксифілін (трентал) по 1 таблетці 3 рази на день, прийом до 2 місяців; ацетилсаліцилова кислота (тромбо асс) всередину після їжі вранці, тривалий прийом.
- Препарати, що поліпшують стан судинної стінки – екстракти гінкго білоба (танакан) по 1 таблетці 3 рази в день під час їжі; препарати чорниці по 1 таблетці 1 раз на день, курс лікування від 1 до 3 місяців.
У випадку периферичної дегенерації сітківки пацієнтам рекомендується утримуватися від фізичних навантажень і піднімання важких предметів, оскільки це може збільшити ризик відшарування сітківки. Іноді може знадобитися змінити характер та місце роботи.
Пацієнти повинні знаходитися на диспансерному обліку у лікаря-офтальмолога для регулярного обстеження очного дна не рідше, ніж раз на півроку. Після проведення лазерної коагуляції сітківки пацієнти зазвичай не можуть працювати протягом 2 тижнів. При належному і своєчасному лікуванні прогноз є сприятливим.
