Периферична дегенерація сітківки ока: причини, симптоми, лікування

Сітківка – внутрішня чутлива оболонка ока. Основна її функція – перетворення світлового подразника в нервовий сигнал і первинна його обробка. Дегенерація сітківки – це захворювання, яке порушує основну функцію зорового аналізатора і в ряді випадків призводить до сліпоти.

Класифікація периферичної дегенерації сітківки

В залежності від характеру і локалізації змін на сітківці виділяють кілька видів її периферичної дегенерації.
Залежно від змін на очному дні розрізняють наступні види периферичних дегенеративних змін сітківки:

  • Мікрокістозна: також носить назву “дегенерація сітківки Блесінг-Іванова”. Хвороба вражає людей середнього віку, але зустрічається і у дітей. Враження розташоване на краю зубчастої лінії, тобто по периферії зорової області. Воно ускладнюється розривами сітківки, що ведуть до її поступового відшарування. При огляді на блідому тлі очного дна відзначаються множинні червоні точки.
  • За типом бруківки: це менш небезпечний стан, що супроводжується утворенням позбавлених пігменту плям ближче до краю очного дна. Така патологія рідко призводить до відшарування, зазвичай зустрічається при міопії і в осіб похилого віку, має доброякісний перебіг, але вимагає регулярного спостереження у офтальмолога.
  • Решітчаста: обмежений процес витончення і фіброзу сітківки з облітерацією (спаданням) її судин. Патологія зустрічається у 65 % хворих і найчастіше призводить до сліпоти.
  • За типом равликового сліду: на очному дні утворюється біла смуга, викликана мікророзривами сітчастої оболонки; зазвичай спостерігається при міопії високого ступеня.
    Палісадна: різновид гратчастої, виглядає як кілька білих смужок.
  • Інеєподібна: це спадкова патологія, що супроводжується утворенням на сітчастій оболонці множинних світлих плям, схожих на пластівці снігу.
  • Ретиношизис: спадкова патологія, що супроводжується локальним відшаруванням і дистрофією сітківки через утворення по краю зорового поля великих кістозних утворень. Перебіг хвороби безсимптомний.

Причини патології і її прояви

Периферична дегенерація сітківки може виникнути з ряду причин:

  • міопія (особливо високого ступеня);
  • гіперметропія (далекозорість);
  • синдром Марфана, Стиклера;
  • перенесені запальні захворювання очей;
  • травма очного яблука;
  • онкологічні захворювання;
  • тяжка анемія;
  • спадкова патологія.

За статистикою периферичні дегенерації сітківки розвиваються у людей з короткозорістю в 30-40 % випадків, з далекозорістю – в 6-8 %, з нормальним зором – в 2-5 %. Захворювання може виникнути у всіх вікових груп, включаючи дітей. Грає роль спадковий фактор – патологія частіше зустрічається у чоловіків (68% випадків).

Хворі з периферичною дегенерацією сітківки можуть не пред’являти ніяких скарг. В інших випадках їх турбують:

  • спалахи у вигляді блискавки;
  • мушки перед очима;
  • випадання поля зору;
  • зниження його гостроти.

Діагностика дегенерації сітківки

Для визначення виду і причини патології офтальмологи застосовують такі методи дослідження:

  • визначення гостроти зору з корекцією – частіше визначається міопія середнього і високого ступеня;
  • периметрія (визначення поля зору) – спостерігається випадання поля зору, яке відповідає зоні дегенерації;
  • тонометрія по Маклакову – вимірювання внутрішньоочного тиску. Змін не спостерігається. У рідкісних випадках відзначається підвищення внутрішньоочного тиску після оперативного лікування;
  • ЕФІ – електрофізіологічне обстеження ока, метод дослідження функції сітківки;
  • біомікроскопія ока – може бути нормальною. Зрідка бувають ознаки хронічного увеїту, крововиливи в склоподібне тіло. Наявність цих ознак вимагає призначення додаткового лікування;
  • дослідження очного дна при медикаментозному мідріазі (розширенні зіниці) за допомогою лінзи Гольдмана.

При огляді очного дна лікар виявляє такі зміни:

  • гратчаста дегенерація – мережа тонких білих смужок, іноді вони можуть нагадувати сніжинки;
  • кистовидна дегенерація – множинні круглі або овальні, яскраво-червоні утворення, які можуть зливатися;
  • ретиношизис – сітківка набуває сірувато-білий колір, має вигляд мілкокистозної дистрофії, яка може прогресувати в гігантські кісти, з’являються розриви;
  • хориоретинальна атрофія має вигляд атрофічних фокусів з пігментованою облямівкою, які можуть зливатися;
  • дистрофія за типом равликового сліду – білясті, дещо поблискуючі дірчасті дефекти, які зливаються і стають схожі на слід равлики;
  • дистрофія за типом бруківки – білі кільцеві дефекти, які мають довгасту форму.

Лікування периферичної дегенерації

При високому ризику відшарування сітківки проводять її лазерну коагуляцію

При цьому захворюванні лікарі використовують різноманітні лікувальні методи:

  • окулярна або контактна корекція, яка проводиться для поліпшення якості життя пацієнта;
  • лазерна коагуляція сітківки;
  • медикаментозне лікування.

Лазерна коагуляція сітківки проводиться з метою профілактики її відшарування у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку такого ускладнення. До факторів ризику, а отже, до показань для лазерної коагуляції, відносяться:

  • наявність відшарування сітківки на парному оці;
  • випадки відшарування сітківки в сім’ї;
  • афакія або артифакія (відсутність кришталика або його імплант);
  • міопія високого ступеня;
  • наявність системних захворювань (синдром Марфана, Стіклера);
  • прогресуючий перебіг дегенерації;
  • формування кіст сітківки.

В інших випадках профілактичне проведення лазеркоагуляції не потрібне. Процедуру проводять в амбулаторних умовах, після лікування обмежують фізичні навантаження на 7 днів.

Медикаментозне лікування проводиться для поліпшення харчування і стану сітківки. Використовуються такі препарати:

  • Антиоксиданти – метилетилперидол (емоксіпин очні краплі) по 1 краплі 3 рази на день в кон’юнктивальний мішок протягом 1 місяця, повторний курс через 3 місяці; триметазидин (предуктал) по 1 таблетці всередину під час їжі 2 рази в день.
  • Засоби, що поліпшують обмін речовин в сітківці – вітаміни А, Е, С, групи В, мінерали (цинк, мідь) в складі полівітамінних комплексів по 1 таблетці 1 раз в день після сніданку. Курс лікування до 6 місяців. Мілдронат по 1 таблетці 2 рази в день, курс від 4-6 тижнів. Повторний курс 2-3 рази на рік.
  • Антиагреганти – Пентоксифілін (трентал) по 1 таблетці 3 рази на день, прийом до 2 місяців; ацетилсаліцилова кислота (тромбо асс) всередину після їжі вранці, тривалий прийом.
  • Препарати, що поліпшують стан судинної стінки – екстракти гінкго білоба (танакан) по 1 таблетці 3 рази в день під час їжі; препарати чорниці по 1 таблетці 1 раз на день, курс лікування від 1 до 3 місяців.

Пацієнтам з периферичною дегенерацією сітківки слід уникати фізичних навантажень і підняття важких речей, так як це є фактором ризику розвитку відшарування сітківки. Іноді необхідно змінити характер і місце роботи. Пацієнти перебувають на диспансерному обліку у лікаря-офтальмолога для огляду очного дна раз на півроку. Після проведення лазеркоагуляції сітківки пацієнти непрацездатні протягом 2 тижнів. При проведенні правильного і своєчасного лікування прогноз сприятливий.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі