Бронхообструктивний синдром (БОС) являє собою симптомокомплекс, обумовлений порушенням бронхіальної прохідності. Він об’єднує в собі цілу групу гетерогенних патологічних станів, але не є самостійною нозологічною одиницею. У педіатрії цей синдром досить поширений в різних вікових групах. Під його маскою ховається безліч захворювань.
У ранньому дитячому віці БОС часто виникає на тлі гострих респіраторних інфекцій, особливо при обтяженому алергологічному анамнезі і в групі часто хворіючих дітей.
Можливі причини
- інфекційний (проявляється на тлі захворювань респіраторного тракту вірусної або бактеріальної природи, а в його основі лежить запальний процес);
- алергічний (виникає в результаті алергічного ураження бронхів, при цьому спастичний компонент переважає над запальним);
- обтураційній (зумовлений закупоркою або здавленням дихальних шляхів);
- гемодинамічний (не пов’язаний з первинною патологією органів дихання; розвивається у хворих із серцевою недостатністю).
- гострі вірусні та бактеріальні інфекції дихальних шляхів;
- захворювання алергічної природи, в тому числі бронхіальна астма;
- гастроезофагеальний рефлюкс;
- муковісцидоз;
- вроджені вади розвитку респіраторного тракту;
- дискінезія трахеобронхіального дерева в осіб з дисплазією сполучної тканини;
- хронічний облітеруючий бронхіоліт;
- чужорідне тіло дихальних шляхів;
- вроджені вади серця і судинні аномалії;
- об’ємні процеси в бронхах і середостінні;
- імунодефіцити;
- патологія нервової системи та ін.
- їх відносно невелика довжина і вузький просвіт;
- недостатній розвиток мускулатури бронхів;
- підвищена в’язкість бронхіального секрету;
- багата васкуляризація слизової оболонки і ін.
- недоношеність;
- перенесена в неонатальному періоді пневмонія;
- ШВЛ в анамнезі;
- спадкова схильність до алергічних реакцій;
- звична аспірація їжі;
- проживання в екологічно несприятливому районі;
- регулярне вдихання тютюнового диму (пасивне куріння).
Механізми розвитку
Патологічний процес, що відбувається в бронхах при різних захворюваннях, завжди має свої особливості, певні сприятливі фактори і структурні зміни.
- запалення слизової оболонки;
- її набряк і інфільтрація;
- потовщення стінок бронхів;
- звуження їх просвіту або повна обтурація;
- порушення секреції бронхіального секрету і зміна його реологічних властивостей (стає більш в’язким і може формувати слизові пробки);
- розлади мукоциліарного кліренсу;
- спазм гладкої мускулатури бронхів;
- ремоделювання дихальних шляхів при хронічних захворюваннях.
Клініка
Обструкція дихальних шляхів у дітей, або утруднення руху повітряного потоку, обумовлене наявністю якої-небудь перешкоди на його шляху, призводить до утруднення видиху, посиленої роботи допоміжної мускулатури і розвитку дихальної недостатності. Тяжкість даного синдрому оцінюється за ступенем вираженості останньої.
- нападоподібним кашлем (іноді спастичним і нав’язливим) з відділенням в’язкого мокротиння або без нього;
- задишкою, що виникає в спокої і посилюється при навантаженні;
- утрудненням видиху (а іноді і вдиху одночасно);
- втягнення поступливих місць грудної клітки (міжреберних проміжків, яремної ямки) та роздуванням крил носа;
- напад задухи;
- збільшенням частоти дихальних рухів;
- гучним диханням і хрипами, які чутні на відстані.
При об’єктивному обстеженні лікар виявляє характерні зміни – сухі розсіяні хрипи (у дітей молодшого віку і вологі) над поверхнею легень і коробковий відтінок перкуторного звуку.
На ці прояви нашаровуються інші симптоми захворювань, які лежать в основі бронхообструкції.
- Якщо симптоми БОС присутні з народження і у дитини спостерігаються повторні пневмонії та рецидивуючі синусити, то в першу чергу слід подумати про наявність у неї муковісцидозу, первинної дискінезії бронхів, імунодефіцитних станів. Також в ранньому неонатальному періоді проявляють себе вроджені вади розвитку.
- При зміні голосу або плачу у дитини слід виключити патологію гортані.
- У дітей з диспепсичними явищами, порушеннями ковтання необхідно обстежити шлунково-кишковий тракт і оцінити стан стравохідного сфінктера.
- Наявність деформації пальців рук у вигляді барабанних паличок свідчить про хронічну гіпоксію, яка може мати місце при бронхоектатичній хворобі або муковісцидозі.
Нижче зупинимося на найбільш поширених в педіатричній практиці варіантах синдрому.
БОС інфекційного генезу
Найбільш частими причинами порушення бронхіальної прохідності у дітей вважаються вірусні інфекції. Важка ступінь обструкції бронхів відзначається у дітей у віці молодше 2 років, з них більше половини всіх випадків викликані респіраторно-синцитіальним вірусом. У дітей старше 2 років найбільш частою причиною важкого БОС є аденовіруси, віруси грипу і парагрипу. Також велика роль при цьому бактеріальної інфекції (особливо мікоплазм і хламідій).
- гострого або рецидивуючого бронхіту;
- бронхіоліт.
Характерною ознакою БОС інфекційного генезу вважається приєднання до вищеперелічених проявів лихоманки, інтоксикації, ураження верхніх дихальних шляхів (риніту, фарингіту, тонзиліту).
Для гострого бронхіоліту характерне враження дрібних бронхів і бронхіол, яке зазвичай спостерігається у дітей перших двох років життя. При тяжкому його перебігу обструкція носить затяжний, хвилеподібний характер, її прояви зберігаються місяцями, що вказує на формування хронічного процесу в бронхах з облітерацією.
БОС при бронхіальній астмі
Бронхообструкція алергічного генезу спостерігається при бронхіальній астмі. Це найпоширеніше хронічне захворювання органів дихання у дітей. Порушення бронхіальної провідності при цьому обумовлено гіперреактивністю бронхів і алергічним запаленням їх слизової оболонки.
Наслідком цих процесів є рецидивуючий бронхоспазм, який виникає у відповідь на подразнення слизової оболонки різними алергенами і зовнішніми впливами. Саме цей механізм і визначає клінічну картину хвороби. Інші механізми обструкції при цьому захворюванні також присутні, але мають менше значення.
- страждають атопічним дерматитом (особливо маніфестуючим на 1-му році життя), харчовою алергією;
- мають обтяжену спадковість по бронхіальній астмі і атопічному дерматиту;
- перенесли кілька епізодів бронхообструкції поза інфекційного процесу;
- часто хворіють на гострі респіраторні захворювання без підйому температури тіла;
- страждають кашлем після фізичного навантаження;
- з високим рівнем Ig Е, збільшенням вмісту еозинофілів в крові.
У дітей раннього віку напади бронхіальної обструкції провокуються респіраторними вірусами.
Рецидивуюча бронхообструкція є частою клінічною ознакою гастроезофагеального рефлюксу, що супроводжується не тільки частими закидами вмісту шлунка в стравохід, але і в ряді випадків його аспірацією під час сну.
- зниження тонусу нижнього стравохідного сфінктера;
- періодична його релаксація;
- порушення вегетативної регуляції;
- функціональні та органічні ураження центральної нервової системи.
Слід зазначити, що рефлюкс виявляється і у здорових дітей, але до 18 місяців життя він, як правило, зникає. Якщо цього не відбувається, то такі діти спостерігаються у гастроентеролога і отримують відповідну терапію.
Лікування
Виявлення бронхообструктивного синдрому у дитини служить приводом до негайного дообстеження, з’ясування причин даного стану, їх усунення (якщо це можливо) і адекватного лікування. Так, в разі потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи його необхідно видалити. При аспірації внаслідок неврологічних проблем такий пацієнт лікується у невролога, при ГЕРХ – у гастроентеролога.
- інгаляційне застосування бронхолітиків (сальбутамола, беродуала) краще через спейсер або небулайзер;
- усунення мукостаза (муколітики – препарати ацетилцистеїну, амброксолу; кінезотерапія – постуральний дренаж, вібраційний масаж, дихальна гімнастика);
- кортикостероїди для інгаляцій або системного застосування (залежно від тяжкості стану та ефекту від попередньої терапії).
- Розвиток вираженої дихальної недостатності на тлі БОС служить приводом для оксигенотерапії і перекладу на ШВЛ.
У хворих на бронхіальну астму лікування підбирається в індивідуальному порядку. Воно спрямоване на елімінацію алергенів і попередження нападів бронхіальної обструкції. При цьому одним хворим досить тільки виключення контакту з алергенами, іншим же необхідна базисна протизапальна терапія.
До якого лікаря звернутися
Розвиток у дитини бронхообструктивного синдрому – привід для виклику швидкої допомоги та госпіталізації. Зазвичай діти проходять лікування у пульмонолога. Додатково необхідна консультація алерголога, ЛОР-лікаря, гастроентеролога, кардіолога.
За умови ранньої діагностики і правильного лікування прогноз при бронхообструктивному синдромі у дітей сприятливий. Головне, не пропустити його прояви у дитини і вчасно звернутися до лікаря, який допоможе розібратися в причинах патологічного процесу і усунути їх.