Остеохондрома є однією з найпоширеніших доброякісних пухлин кісток, що може виникати в будь-якому віці, але найчастіше спостерігається в молодому віці.
Ця патологія характеризується формуванням невеликих виростів на поверхні кісток, які зазвичай виникають у місцях активного росту кісткової тканини. Хоча остеохондроми, як правило, є доброякісними, вони можуть призвести до деяких серйозних ускладнень, особливо якщо розташовані у важкодоступних областях тіла.
Причини виникнення досі не повністю зрозумілі, проте генетична схильність вважається однією з факторів ризику. Іноді остеохондроми можуть бути спадковими і передаватися від одного покоління до іншого.
Основний симптом остеохондроми це біль, особливо при фізичному навантаженні або під час росту. Інші можливі симптоми включають обмеження руху, набряк та подразнення сусідніх тканин. У більшості випадків, остеохондроми виявляються завдяки рентгенівському дослідженню та магнітно-резонансній томографії (МРТ).
Що таке остеохондрома, і чим вона небезпечна
Остеохондрома – пухлина, що утворюється з кістково-хрящової тканини.
- Екзостоз з “нормальною” активністю росту. Утворення росте повільно. Характерна збалансованість зростання хряща і ураженої кістки. Такі остеохондроми після завершення росту скелета в розмірах не збільшуються. Прогноз сприятливий, ймовірність малігнізації вкрай низька.
- Екзостоз з підвищеною активністю росту, але рівномірним кісткоутворенням. Збільшується в розмірах після формування скелета. Дуже швидко виникають деформації і ускладнення, але онкологічний ризик при ній мінімальний.
- Екзостоз з підвищеною активністю росту, нерівномірним кісткоутворенням. Швидко збільшуються в розмірах за рахунок розростання хряща, навіть після завершення формування кісток. У такій остеохондромі зберігається хрящова паросткова зона. Часто перероджується в злоякісну пухлину.
- Экзостоз злоякісний. Найчастіше трансформуються остеохондроми, розташовані в кістках тазу, лопатках, ребрах, хребті. Вони перероджуються в хондросаркому або в остеогенну саркому. Прогноз несприятливий.
Остеохондроми призводять до дефектів кісток і інших важких ускладнень. Швидкий темп зростання може вказувати на малігнізацію. Щоб не допустити важких станів, її необхідно видалити на ранніх етапах розвитку. Для цього необхідно при перших ознаках появи остеохондроми звернутися до лікаря.
Симптоми остеохондроми
Остеохондрома на початкових етапах розвитку проявляється невеликим утворенням на кістках. Пальпаторно визначають твердий, щільний, нерухомий горбок, не болючий.
- болем;
- косметичним дефектом, що виник через відходження сухожиль;
- асиметричність росту кісток (в парних кістках);
- деформаціями опорно-рухового апарату.
Остеохондромі можуть бути одиничними або множинними. Солітарні ураження можуть досягати величезних розмірів, особливо якщо розвиваються в товщі тканин.
- парапарезом кінцівок;
- порушенням функції внутрішніх органів;
- слабкістю;
- болем в спині, що іррадіює в кінцівки.
Множинні кістково-хрящові екзостози частіше виявляються в період активного росту скелета (в 5-7 років і в пубертатному періоді).
- косорукість;
- вальгусна деформацієя колінних суглобів;
- низькорослість.
Основних скарг і виявлення пальпуємій пухлини недостатньо для точного діагнозу «остеохондрома». Причину болю і виниклих деформацій встановлюють після проведення рентгенологічного дослідження. На знімках видно тільки уражену кістку, хрящова тканина не відображається. Тому рентген часто доповнюють КТ або МРТ.
Особливо важливо стежити за темпами зростання. При повільно зростаючому утворенні прогноз сприятливий. По мірі дорослішання ріст пухлини може зупинятися. Швидке збільшення розмірів вказує на несприятливий перебіг хвороби (виникнення деформацій, малігнізацію остеохондроми) і вимагає негайного лікування.
Сучасні методи лікування
Косметичні дефекти, які виникають через ріст остеохондроми, не є найпоширенішими проявами захворювання. Основною загрозою виступають деформації опорно-рухового апарату.
Без результативного лікування такі деформації можуть призвести до інвалідності. Своєчасне виявлення остеохондроми та її вчасне лікування покладається на професійного лікаря-ортопеда. У випадку, коли пухлина росте на хребті, потрібна консультація вертебролога. Якщо утворення швидко збільшується в розмірах і існує підозра на можливість малігнізації, необхідно провести диференціальну діагностику та врахувати можливий онкологічний вектор, в такому випадку рекомендується консультація з онкологом або онкоортопедом.
Тактика “спостерігай і чекай” може бути використана лише у випадках, коли остеохондрома має невеликі розміри, відсутні ознаки малігнізації та ускладнень. Цей підхід може бути застосований при випадковому виявленні пухлини під час рентгенологічного обстеження у дорослих пацієнтів. Проте слід зазначити, що ця тактика не є безпечною, оскільки існує ризик малігнізації пухлини.
Єдиним надійним методом лікування є видалення утворення. При сучасному підході при видаленні враховують ризик малігнізації та проводять радикальну резекцію.
- здавлює нерви і судини;
- викликає сильний біль;
- деформує кістки;
- викликає косметичні дефекти;
- швидко зростає.
Операція при остеохондромі включає крайову резекцію. Під час видалення пухлини обов’язково видаляється хрящовий покрив. Хірургічне втручання повинно бути радикальним, щоб уникнути рецидиву.
- корригируючу остеотомію;
- сегментарну резекцію;
- подовження кістки.
Вибір методу операції індивідуалізується залежно від віку пацієнта та швидкості росту пухлини. Оптимальним методом корекції форми і довжини кінцівки при остеохондромі є використання апарату Ілізарова. Цей метод дозволяє повністю відновити форму і функцію руки або ноги.
Операцію рекомендується проводити на початковому етапі активного росту утворення, перед появою ускладнень і деформацій.
