Мікроліти нирок: що це таке. симптоми і лікування

Мікроліти нирок – дрібні конкременти або, як їх називають самі пацієнти, пісок або скупчення кристалів. Наявність мікролітів – перший етап на шляху до розвитку сечокам’яної хвороби.

Мікроліти нирок: що це таке. симптоми і лікування 1

Причини

Виділено цілий ряд причин, які сприяють утворенню мікролітів в нирках. Найбільш часто зустрічаються це:

  • патології нирок, що супроводжуються застоєм сечі;
  • певний тип харчування;
  • обмінні порушення;
  • зневоднення;
  • прийом деяких препаратів;
  • вроджені патології.

Найбільш частими причинами розвитку даної патології є порушення з боку нирок, які ведуть до застою сечі. Вони можуть бути:

  • інфекційні – зокрема, пієлонефрит (інфекційно-запальне ураження чашечок і паренхіми нирок);
  • пухлинні – добро і злоякісні новоутворення нирок;
  • травматичні пошкодження нирок в результаті впливу зовнішніх факторів або при проведенні медичних маніпуляцій (діагностичних або лікувальних).

Виникненню мікролітів нирок сприяє зловживання кухонною сіллю, білковою, кислою і гострою їжею.
До утворення мікролітів нирок призводить порушення фосфорно-кальцієвого обміну.

Зневоднення, на тлі якого розвивається дана патологія, зазвичай виникає в таких випадках, як:

  • недостатнє надходження рідини в організм;
  • інфекційні хвороби, що супроводжуються проносом;
  • проживання в умовах підвищених температур.

З медичних препаратів до розвитку описуваного захворювання можуть привести сульфаніламіди і аскорбінова кислота.

Яким чином вроджені патології причетні до виникнення мікролітів нирок? Це порушення, які перешкоджають нормальному відтоку сечі (стриктури, звуження).

Мікроліти нирок: що це таке. симптоми і лікування 2

Розвиток патології

Мікроліти нирок за своєю суттю є скупченням кристалів солей – фосфатів, уратів і так далі. У здорових людей такі конгломерати кристалів також утворюються, але вони зазвичай практично відразу розпадаються на дрібні фрагменти, що розрізняються тільки під мікроскопом.

Мікроліти можуть як складатися з солей якогось одного виду, так і бути змішаними. Вони здатні формуватися як в чашечках нирки, так і в її мисці.

Великі мікроліти, «спресовуючись» один з одним, формують конкременти (камені), що стає передумовою до виникнення сечокам’яної хвороби. Під цією хворобою мають на увазі не тільки наявність конкрементів в сечовидільній системі, але і ряд змін, які вони провокують.

Симптоми наявності мікролітів в нирках

Клінічна симптоматика патології може тривалий час бути відсутня. Перші ознаки виникають в тому випадку, коли кількість мікролітів зростає.

Якщо виникає клінічна картина даної хвороби, то вона проявляється такими ознаками, як:

  • болі;
  • порушення сечовипускання;
  • макроскопічні зміни сечі (видимі неозброєним оком).

Характеристики болів будуть такими:

  • за локалізацією – в місці проекції нирок на поперекову область;
  • по розповсюдженню – іррадіація зазвичай відсутня;
  • за характером – ниючі, при скупченні великої кількості електролітів можуть виникати напади гострого болю, схожі на ниркову кольку, але менш виражені;
  • по вираженості – неінтенсивні;
  • по виникненню-можуть з’являтися під час сечовипускання або без зв’язку з будь-яким фактором.

Порушення сечовипускання полягає у виникненні дискомфортних відчуттів на початку акту сечовипускання.

Сеча може бути злегка каламутною, при зростанні кількості мікролітів каламутність стає більш вираженою.

Діагностика

Діагноз мікролітів нирок нерідко поставити важко, так як клінічна картина невиражена або зовсім відсутня, до того ж, досить мізерними будуть результати, отримані при залученні додаткових методів дослідження. В цілому в діагностиці описуваного захворювання спираються на скарги пацієнтів, дані анамнезу (історії розвитку) патології, результат фізикального, інструментального та лабораторного обстеження.

З анамнезу з’ясують наступне:

  • чи не було у пацієнта захворювань, які могли б сприяти порушенню відтоку сечі;
  • які харчові звички;
  • чи не було у хворого зневоднення.

Дані фізикального обстеження досить мізерні:

  • при огляді – загальний стан задовільний;
  • при пальпації (промацуванні) – іноді у пацієнтів при промацуванні в області проекції нирок на область попереку можуть виникати неприємні відчуття;
  • при перкусії (простукуванні) – може визначатися позитивний симптом Пастернацького (хворобливість при постукуванні по реберній дузі кулаком або ребром долоні);
  • при аускультації (прослуховуванні фонендоскопом) – без особливостей.

Інструментальні методи дослідження залучаються, як правило, для проведення диференціальної діагностики мікролітів з більшими конкрементами. Найбільш інформативними є:

  • ультразвукове дослідження нирок (УЗД) – за допомогою ультразвуку дозволяє виявити мікроліти нирок, визначити їх кількість, величину, розміри;
  • рентгенологічне обстеження дозволяє провести диференціальну діагностику, якщо повноцінні конкременти в нирках ще не утворились, але виник больовий синдром, який для мікролітів через своєю інтенсивність не характерний;
  • екскреторна урографія – пацієнту внутрішньовенно крапельно вводять контрастну речовину, вона виділяється з сечею, при цьому роблять серію рентгенографічних знімків, з допомогою яких оцінюють прохідність сечовивідних шляхів.

З лабораторних методів інформативними є визначення кількості фосфатів, уратів та інших солей в сечі.

Диференціальну (відмінну) діагностику описуваного захворювання зазвичай проводять з такими захворюваннями, як:

  • сечокам’яна хвороба – формування конкрементів в різних сегментах сечовидільної системи;
  • новоутворення нирок;
  • аднексит – запалення придатків матки (яєчників і труб).

Ускладнення

Основним ускладненням описуваного захворювання є сечокам’яна хвороба – конгломерати солей і мікроліти «збиваються» в більші конкременти.

Лікування при мікролітах в нирках

Лікування мікролітів нирок – консервативне. Його методи бувають немедикаментозні і медикаментозні.

До немедикаментозних методів належить регулювання харчування, а саме: обмеження вживання кухонної солі, кислих і гострих страв.

Медикаментозними призначеннями є спазмолітичні препарати, які застосовують при больовому синдромі – Но-Шпа, Папаверин, Платифілін.

Дієвим є санаторно-курортне лікування в профільних санаторіях – а саме в тих, у яких захворювання нирок купірують за допомогою мінеральної води.

Важливим в лікуванні даного захворювання є купірування патології, на тлі якої воно виникло.

Профілактика та прогноз

Основні методи профілактики утворення мікролітів нирок – це:

  • попередження, Діагностика та лікування патологій нирок, що супроводжуються застоєм сечі в сечовидільній системі, і порушень обмінного характеру;
  • корекція харчування;
  • попередження зневоднення, а якщо воно виникло – його корекція;
  • прийом препаратів, здатних викликати утворення мікролітів нирок, тільки за призначенням і під контролем лікаря.

Прогноз при мікролітах нирок сприятливий. Людина може жити з ними багато років, не підозрюючи про наявність у себе такої проблеми.

Коментувати