Катетеризація сечового міхура у чоловіків та жінок: показання, протипоказання, алгоритм

Катетеризація сечового міхура являє собою інвазивну процедуру, суть якої полягає у введенні спеціального інструменту (катетера) в сечовий міхур через зовнішній отвір сечовипускального каналу. Щоб уникнути пошкодження сечовивідних шляхів під час її проведення катетеризацію повинен виконувати досвідчений фахівець, який досконало володіє технікою і має знання в області анатомії і фізіології.

Показання

Цей метод може застосовуватися в медичній практиці як діагностична або лікувальна процедура. У більшості випадків необхідність у проведенні катетеризації виникає при гострій або хронічній затримці сечі у пацієнта. З її допомогою досягається:

  • евакуація вмісту сечового міхура;
  • визначення його обсягу або наявності в ньому залишкової сечі;
  • введення контрасту;
  • вливання різних лікарських розчинів.

Постановка уретрального катетера є важливим етапом цистографії та уродинамічного дослідження.

Протипоказання

З урахуванням того, що сечовипускальний канал схильний до різних захворювань, що створює перешкоди для безпечного введення в нього інструментів, процедуру слід проводити з особливою обережністю (особливо у чоловіків). Перш ніж виконати катетеризацію, необхідно виключити у пацієнта патологічні стани, при яких її проведення протипоказано:

  • гостре запалення простати;
  • уретрит різної етіології;
  • травматичне пошкодження сечівника і промежини з наявністю уретроррагії (кров’янистих виділень поза актом сечовипускання).

Особливості будови уретри

Для технічно правильного виконання процедури і подолання можливих перешкод необхідно враховувати деякі анатомічні особливості сечовипускального каналу.

Чоловіча уретра має досить складну будову. Вона починається на дні сечового міхура і відкривається на головці статевого члена своїм зовнішнім отвором. У дорослої людини уретра здатна розтягуватися, змінюючи свій розмір. При цьому вона досягає довжини 20-24 см. У фізіологічних умовах вона має S-подібну форму, утворюючи на всьому протязі дві кривизни. Одна з них вигнута вниз і огинає лобковий симфіз, інша – вгору у напрямку до кореня статевого члена. Піднімаючи орган до живота, одну кривизну можна згладити. На внутрішній поверхні сечівника є численні поздовжні складки, утворені слизовою оболонкою.

У клінічній практиці прийнято виділяти передню і задню частини уретри. Перша з них включає в себе два відділи (цибулинний і висячий), вона на всьому протязі покрита печеристим тілом.

Задня уретра поділяється на такі відділи:

  • пристінковий;
  • простатичний;
  • перетинчастий.

Останній з них щільно охоплюється волокнами глибокого перетинкового м’яза і є нерухомим. Це самий вузький і короткий відділ сечівника, в якому можуть виникати перешкоди для просування катетера в результаті м’язового спазму.

Жіночий сечівник має більш просту будову, він у кілька разів коротший і ширшиц чоловічого. Його будова майже не відрізняється від задньої чоловічої уретри.

Інструменти

Технічно катетеризація сечового міхура неможлива без катетера, який має вигляд порожнистої трубки різного діаметру і довжини. На передньому її кінці є дзьоб з одним або двома отворами. Він може мати різну форму (циліндричну або конічну). Задній кінець його дещо розширений і пристосований для з’єднання з системою, через яку промивають сечовивідні шляхи або вливають лікувальні розчини.

Для виготовлення катетера використовуються:

  • метали;
  • полімерні матеріали.

Відповідно катетери можуть бути:

  • м’які;
  • еластичні;
  • ригідні.

Еластичні катетери вважаються менш травматичними. Металеві трубки мають постійну кривизну, а еластичні – здатні набувати форму уретри, так як стають гнучкими при нагріванні.

Методика проведення процедури у жінок

Існує кілька видів сечових катетерів
Технічно постановка уретрального катетера у осіб жіночої статі досить проста. Процедура виконується в положенні лежачи на спині з розведеними вбік нижніми кінцівками. Після попередньої обробки зовнішнього отвору уретри розчинами антисептиків в нього вводиться катетер. Злегка натискаючи на задню стінку уретри, спеціаліст проводить інструмент в сечовий міхур. Якщо використовується металевий катетер, то на етапі введення катетера обов’язково враховується його кривизна.

Жінки легше переносять процедуру і необхідність тривалого перебування катетера в уретрі. У них рідко зустрічаються структури, які змінюють діаметр уретри, і практично не виникають ускладнення після постановки катетера.

Методика проведення катетеризації у чоловіків

У зв’язку зі структурними особливостями уретри катетеризація сечового міхура у чоловіків пов’язана з певними труднощами.

На етапі підготовки до процедури пацієнта укладають на спину, при цьому ноги знаходяться в зігнутому положенні і розведені в сторони. Лікар захоплює статевий член з боків, намагаючись не передавити при цьому сечовипускальний канал. Введення інструменту починається після змащування катетера стерильним вазеліновим маслом. Щоб полегшити процес його просування по уретрі, статевий член трохи витягають догори. Це сприяє розправленню складок на слизовій оболонці.

Проведення катетеризації у чоловіків пов’язано з ризиком перфорації уретри і шийки сечового міхура. Небезпека цих ускладнень підвищується при гіперплазії простати і пухлинному процесі. Якщо на шляху просування катетера зустрічається перешкода, то його витягають з наступною заміною на трубку меншого діаметру. Насильницьке введення катетера неприпустимо.

Виділення будь-якого об’єму сечі з катетера підтверджує, що катетеризація здійснена успішно.

Чоловіки важко переносять тривале перебування катетера в уретрі. При цьому у них можливі небажані реакції:

  • спазми;
  • кровотеча;
  • лихоманка.

Слід зазначити, що у чоловіків з патологією простати або рубцевими стриктурами уретри не завжди вдається катетиризувати сечовий міхур стандартним способом. У таких випадках використовують катетер з двома кутами або еластичний катетер на металевому провіднику.

Катетеризація сечового міхура повинна проводитися за суворими показаннями. У ряді випадків можна обійтися без виконання даної процедури. Так, інформацію про обсяг сечового міхура, наявність в ньому залишкової сечі може надати ультразвукове дослідження. Однак частина хворих з патологією сечовидільної системи потребують частої катетеризації сечового міхура, а деяким з них доводиться виконувати її систематично.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі