Гіповітаміноз вітаміну А: симптоми, лікування
Вітамін А відіграє важливу роль у підтримці нашого зору, імунної системи та здоров’я шкіри. Проте, багато людей у всьому світі стикаються з гіповітамінозом вітаміну А, що може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям. Гіповітаміноз вітаміну А – це стан, коли організм отримує недостатню кількість цього вітаміну, щоб забезпечити оптимальну функцію.
Вітамін А є ключовим для забезпечення правильної роботи сітківки ока, і тому його дефіцит може призвести до проблем із зіром, включаючи нічну сліпоту. Крім того, він грає важливу роль у підтримці імунної системи, допомагаючи організму боротися з інфекціями. Також вітамін А є необхідним для здорової шкіри та мембран слизових оболонок. В цілому, гіповітаміноз вітаміну А може вплинути на загальний стан організму та спричинити численні проблеми зі здоров’ям.
Добова потреба у вітаміні А і його роль
- бере участь в обміні речовин (окислювально-відновних процесах, синтезі білка, стероїдів);
- є структурним компонентом клітинних мембран;
- необхідний для нормального поділу клітин;
- має антиоксидантну дію;
- уповільнює старіння;
- бере участь у формуванні кісткової тканини, регенерації епітеліальних тканин-шкіри і слизових оболонок;
- забезпечує нормальний ембріональний розвиток зародка;
- попереджає захворювання серця і судин;
- сприяє профілактиці раку молочної залози, ендометрію і простати;
- забезпечує нормальне функціонування зорового аналізатора;
- підтримує імунну захист (підвищує бар’єрну функцію слизових оболонок, збільшує фагоцитарну активність лейкоцитів, захищає від грипу і застуди);
- є антагоністом гормонів щитовидної залози.
- Дорослим чоловікам рекомендується споживати приблизно 1,0 мг вітаміну А щоденно, тоді як жінкам достатньо трохи менше – 0,8 мг. Потреба у цьому вітаміні збільшується в умовах підвищення температури навколишнього середовища і тривалого перебування на сонці.
- Для новонароджених та дітей до року оптимальна добова норма складає 0,4 мг, від 1 до 3 років – 0,3 мг, від 4 до 8 років – 0,4 мг, а для дітей старше 9 років і підлітків після 13 років потреба відповідає рівню, рекомендованому для дорослих.
У яких харчових продуктах міститься
Вітамін А є жиророзчинним. Ретиноїди містяться в продуктах тваринного походження, каротиноїди – в деяких рослинах, грибах.
- риб’ячий жир;
- печінка (свиняча і яловича);
- молоко;
- вершкове масло;
- сметана, сир;
- яєчний жовток;
- овочі та фрукти з яскравим жовтим забарвленням (морква, гарбуз, солодкий перець, абрикос, диня, обліпиха);
- бобові;
- зелені частини рослин (зелена цибуля, петрушка, спаржа, шпинат);
- чорна смородина, чорниця, агрус.
При цьому не менше 1/3 всієї добової потреби вітаміну повинно надходити в організм людини в готовому вигляді. Інша частина може покриватися за рахунок вживання рослинних каротинів. Останні здатні лише частково забезпечити потреби організму у вітаміні А, так як не всі з них зазнають перетворення. Причому каротин зелених частин рослин вважається активнішим каротину помаранчевих і червоних овочів і фруктів.
Причини гіповітамінозу
Щоб розібратися в причинах гіповітамінозу, коротко розглянемо метаболізм вітаміну А. Його засвоєння з продуктів харчування відбувається з участю ферментів підшлункової залози та тонкої кишки.
- нормальне функціонування кишечника;
- адекватний викид жовчі;
- наявність жирів (так він відноситься до жиророзчинних).
З кишечника ретиноїди відразу потрапляють в кров, а каротиноїди повинні пройти цикл перетворень. У крові ці речовини з’єднуються з білками, синтезованими в печінці, і розносяться в тканини. В якості депо вітаміну виступає печінка, але також він накопичується в жировій і нирковій тканині.
Якщо на якомусь етапі метаболічних перетворень настає збій, то в організмі розвивається вітамінна недостатність.
- нераціональне харчування (його незбалансованість – недолік одних речовин при надлишку інших; одноманітна їжа;
- тривала дієта);
- знижене харчування (людина недоїдає внаслідок відсутності апетиту або фінансових проблем);
- недостатній вміст вітаміну в продуктах харчування (порушення умов зберігання і неправильна кулінарна обробка);
- порушення процесу перетравлювання їжі у шлунково-кишковому тракті і всмоктування вітамінів (захворювання кишечника, підшлункової залози, жовчного міхура, печінки, паразитарні інвазії, дефіцит цинку та інших мікроелементів);
- підвищена потреба у вітамінах (вагітність, годування грудьми, важкі фізичні навантаження, затяжні стреси, тиреотоксикоз, гарячка, тривале перебування на спеці під прямими сонячними променями).
Існують також спадкові форми гіповітамінозу, при яких вітаміни в достатній кількості надходить ззовні, але в організмі є ферментативна недостатність, що порушує його всмоктування або транспорт.
Симптоми
Перші симптоми гіповітамінозу з’являються непомітно для хворого.
- сухість шкіри;
- шорсткість колін і ліктів;
- випадання волосся і ламкість нігтів;
- схильність до частих інфекційних захворювань – ГРВІ, бронхітів, циститів, уретритів.
- погіршення сутінкового зору або «куряча сліпота» (очі погано бачать в недостатньо освітленому приміщенні і довго адаптуються при переході з світлого приміщення в темне і навпаки);
- сухість рогівки та ділянки розм’якшення на ній з утворенням виразок і більма (закупорка слізних каналів і порушення процесу змочування слізною рідиною), приєднанням вторинної інфекції;
- дерматити, що супроводжуються сухістю, надмірною проліферацією і ороговінням (фолікулярний гіперкератоз);
- ураження слизової оболонки кишечника;
- відставання в зростанні у дітей;
- порушення статевої функції (зниження лібідо, у жінок – аменорея або дисфункціональні маткові кровотечі, у чоловіків – зниження сперматогенезу).
- повної сліпоти;
- безпліддя;
- онкологічної патології.
Діагностика
Оскільки гіповітамінози є порушеннями обміну речовин, їх лікування відбувається під наглядом ендокринолога. Однак, для лікування ускладнень, які виникають внаслідок гіповітамінозу А, може знадобитися консультація інших фахівців, таких як офтальмолог, дерматолог, інфекціоніст, гінеколог і інші. Зокрема, огляд гастроентеролога є важливим, оскільки проблеми травної системи часто лежать в основі цього захворювання.
Діагноз гіповітамінозу А може бути важким завданням, особливо на початкових стадіях, коли симптоми схожі на інші захворювання очей, шкіри, дихальних і травних органів. Пацієнти часто намагаються вирішити проблему самостійно і звертаються до медичних фахівців лише тоді, коли стан погіршується. У таких випадках лікар повинен розглядати можливість вітамінної недостатності і вказувати на проведення аналізу крові для визначення рівня ретинолу. Якщо цей показник знижується нижче 0,3 мкмоль/л, діагноз підтверджується.
Для встановлення причин гіповітамінозу, лікар детально аналізує медичну історію пацієнта, приділяючи увагу його харчуванню та можливому наявному захворюванню шлунково-кишкового тракту.
- біохімію крові;
- ультразвукове дослідження органів черевної порожнини;
- гастроскопію;
- консультацію гастроентеролога та ін.
Лікування
Для усунення вітамінної недостатності можна використовувати корекцію харчування, враховуючи включення до раціону достатньої кількості овочів, фруктів і продуктів тваринного походження, які містять велику кількість вітаміну А. Це є найбільш доступним і простим способом вирішення проблеми гіповітамінозу, оскільки природа надає нам повний спектр вітамінів у їжу. Однак цей метод ефективний в основному на ранніх стадіях гіповітамінозу.
У випадках вираженої недостатності вітаміну А, корекція харчування може бути недостатньою, і в таких випадках може знадобитися призначення вітамінних препаратів. Це може бути вітамін A як монотерапія або в поєднанні з іншими вітамінами і мінералами. Оскільки гіповітамінози часто виникають у комплексі з іншими недоліками, рекомендується використовувати комбіновані препарати. Часто вітамін A призначається разом з вітаміном Е і цинком, що сприяє покращенню його всмоктування.
Але важливо пам’ятати, що навіть при використанні харчових вітамінів, ефективність може бути обмежена, якщо порушено процес їх всмоктування в організмі. У такому випадку необхідно не лише призначити вітаміни, але і лікувати основну причину цього порушення.
Через місяць після регулярного прийому вітамінів і нормалізації харчування, важливо провести контрольний аналіз рівня ретинолу в крові. Ці дані допоможуть визначити подальшу тактику лікування та ведення пацієнта.
