Вітамін Е в медичному середовищі відомий як токоферол (в перекладі з грецької tocos – потомство, phero – несу) або «вітамін розмноження». Він відкритий в першій половині 20 століття Евансом, який зумів вилікувати безпліддя у піддослідних щурів шляхом додавання в їх раціон листя салату, багатих особливою речовиною, що сприяє розвитку ембріона. Однак роль цього вітаміну в організмі не обмежується лише забезпеченням нормального функціонування статевої системи, він бере участь у багатьох фізіологічних процесах.
За умови нормального харчування і проживання в екологічно сприятливих районах дефіцит токоферолу в організмі – рідкісне явище. Але сучасне життя з незбалансованим харчуванням, захворюваннями травної системи, забрудненням навколишнього середовища сприяє виникненню серед населення гіповітамінозу.
Особливості будови і метаболізму вітаміну Е
В даний час науці відомо кілька хімічних сполук, що володіють активністю вітаміну Е. Це α-, β-, γ – і δ-токофероли і токотрієноли. Вони виділені з рослинних масел і мають подібну будову. Найбільш активним серед цих речовин вважається α-токоферол. Слід зазначити, що між натуральним і синтетичним токоферолом є відмінності. Перший позначається як RRR-α-токоферол і має один стереоізомер. Синтетичні форми вітаміну представлені сумішшю 8 стереоізомерів, велика частина яких не зустрічається в природі.
Потрапляючи в травну систему, вітамін всмоктується в кров шляхом простої дифузії. Для цього необхідна обов’язкова участь:
- травних ферментів (для розщеплення масел, з якими він вступає);
- ліпідів (в якості розчинника);
- жовчних кислот (в ролі емульгатора).
При їх відсутності процес всмоктування порушується, що може призводити до нестачі вітаміну в організмі.
З тонкої кишки токоферол у складі хіломікронів транспортується в лімфатичні шляхи і кровоносне русло, зв’язується з ліпопротеїдами (ЛПНЩ, ЛПДНЩ) крові і розноситься до органів і тканин. Максимально він накопичується в жировій тканині, печінці і м’язах, включаючись в структуру клітинних мембран. Продукти його метаболізму виводяться з сечею.
Роль в організмі
Токоферол забезпечує стабільність клітинних мембран і вважається головним природним жиророзчинним антиоксидантом. Його функції в організмі людини різноманітні:
- захищає клітини від окисного пошкодження;
- виступає в ролі антигіпоксанту (стабілізує мембрани мітохондрій і економить споживання клітинами кисню);
- бере участь у синтезі нуклеїнових кислот;
- контролює утворення молекули гема (частина гемоглобіну) і гормонів;
- підвищує активність ретинолу;
- забезпечує нормальну активність мускулатури;
- зміцнює імунний захист;
- пригнічує канцерогенез;
- уповільнює старіння.
Токоферол відіграє важливу роль у формуванні статевої функції, сприяє внутрішньоутробному розвитку плода і дитини після народження.
В яких продуктах міститься
Основне джерело вітаміну Е для людини – рослинні масла:
- соняшникове;
- оливкове;
- кукурудзяне;
- лляне;
- пшеничне.
Однак вони повинні бути свіжими, приготованими методом холодного віджиму. Якщо їх отримують з насіння під дією високої температури, піддають різним способам очищення, то більша частина токоферолу в них руйнується. А надлишок таких масел в харчуванні людини, що має вітамінну недостатність, тільки посилює її.
Також багаті вітаміном Е наступні продукти:
- горіхи (особливо мигдаль, фундук);
- насіння соняшника;
- паростки пшениці.
У продуктах тваринного походження його міститься набагато менше. Але вживання вершкового масла, яєчного жовтка, сала, м’яса сприяє поповненню запасів вітаміну в організмі.
Причини і ознаки гіповітамінозу
Добова потреба у вітаміні невелика. Вона становить для дорослої людини 8-10 мг. Різноманітне харчування забезпечує достатнє надходження токоферолу в організм. Гіповітаміноз рідко виникає внаслідок аліментарного недоліку. Найчастіше він розвивається при достатньому надходженні вітаміну. Цьому сприяє:
- порушення всмоктування (целіакія, муковісцидоз, хвороба Крона);
- порушення процесу викиду жовчі в кишечник;
- підвищення потреби у вітаміні при вагітності, лікувальному прийомі мінеральних масел, надходженні великої кількості заліза в організм (при лікуванні анемії);
- проживання на територіях, забруднених радіонуклідами або хімічними токсичними речовинами;
- куріння;
- тривалий прийом пероральних контрацептивів;
- замісна гормональна терапія;
- вживання хлорованої питної води.
Виражений гіповітаміноз зустрічається у дітей, народжених раніше терміну, і проявляється гемолізом еритроцитів і анемією.
Виснаження запасів вітаміну в організмі відбувається протягом тривалого часу. На початкових стадіях яскравих симптомів гіповітамінозу у людини не виявляється. Відзначається лише загальна слабкість, схильність до частих простудних захворювань. Пізніше з’являються розлади менструального циклу у жінок, зниження статевого потягу і потенції у чоловіків.
При вираженому недоліку токоферолу порушується функція м’язової і нервової тканини, імунної системи, пошкоджуються клітини статевих залоз, тканин зародка. Клінічно це може проявлятися:
- безпліддям;
- м’язовою дистрофією;
- частковим гемолізом еритроцитів і анемією;
- зниженням вмісту в крові загального імуноглобуліну;
- підвищенням в ній рівнів ферментів-КФК, АЛТ (у зв’язку з пошкодженням клітин).
Недостатність токоферолу в організмі провокує розвиток гіповітамінозу А.
Вроджена патологія обміну вітаміну Е
Іноді гіповітаміноз пов’язаний з вродженими захворюваннями. До них відносять:
- акантоцитоз (шиповидні еритроцити);
- дизеритропоетичну анемію 2 типу;
- м’язові дистрофії.
При акантозі в плазмі крові відсутні хіломікрони і ліпопротеїди низької щільності. Це призводить до порушення всмоктування і транспорту вітаміну Е до органів і тканин. У таких хворих різко знижується гемолітична стійкість еритроцитів, може розвиватися пігментний ретиніт і атаксична нейропатія. Полегшує їх стан введення водорозчинних форм вітаміну.
У осіб, які страждають вродженою анемією, зростає витрата токоферолу на стабілізацію дефектних мембран еритроцитів і їх захист від перекисного окислення.
При вроджених м’язових дистрофіях гіповітаміноз обумовлений порушенням всмоктування токоферолу або його обміну.
Принципи діагностики та лікування
Основним методом оцінки забезпеченості організму токоферолом є визначення його рівня в плазмі крові. Але така оцінка не завжди об’єктивна. Наприклад, при гіпер-β-ліпопротеінеміях концентрація вітаміну в крові не відображає насичення ним органів і тканин. Додатково застосовуються функціональні тести, що оцінюють глибину вітамінної недостатності:
- гемолітична стійкість еритроцитів;
- добова екскреція креатину;
- вміст продуктів перекисного окислення ліпідів в крові.
Лікування гіповітамінозу направлено:
- на заповнення дефіциту вітаміну;
- усунення причини гіповітамінозу.
В першу чергу переглядається раціон хворого і проводиться корекція харчування. Йому призначається дієта, заснована на щоденному вживанні в їжу продуктів, багатих вітаміном Е. Для якнайшвидшого поповнення запасів вітаміну проводиться курс лікування препаратами α-токоферолу для перорального прийому. Якщо гіповітаміноз пов’язаний з порушенням всмоктування і патологією органів травлення, то вітамін вводиться парентерально. Тривалість такої терапії визначає лікар. Зазвичай для усунення неприємних симптомів досить 1-2 місяців лікування. Надалі таким особам можуть призначатися профілактичні курси терапії.
До якого лікаря звернутися
При підозрі на дефіцит вітаміну Е в організмі потрібно звернутися до терапевта або ендокринолога. Після первинного обстеження може знадобитися консультація гастроентеролога, дієтолога, гематолога, гінеколога, педіатра.
