Посттравматичний артроз колінного суглоба

Посттравматичний артроз колінного суглоба – дегенеративно-дистрофічні порушення в його тканинах, які формуються після пошкодження.

Найчастіше такий процес розвивається після внутрішньосуглобових переломів – не винятком є патологія і з боку колінного суглоба. Але також вона здатна виникнути після травмування будь-яких м’якотканинних структур суглоба – зв’язок, менісків, суглобової капсули.

В деякій мірі ознаки посттравматичного артрозу повторюють симптоматику артрозу звичайного. Головними порушеннями є болі, неможливість виконати рухи в суглобі в повній мірі, а також його деформація (зміна форми).

Діагноз поставити нескладно. А ось саме лікування може затягнутися. У ряді випадків консервативні методи неефективні, тому доводиться вдаватися до заміни суглоба на його штучний аналог.

Загальні дані

Посттравматичний артроз колінного суглоба є різновидом вторинного артрозу, який сформувався на тлі вже виниклих змін у тканинах суглоба.

Така патологія з’являється досить часто, так як пацієнти нерідко ігнорують приписи лікаря і після травми колінного суглоба припиняють лікування при перших же ознаках поліпшення. За різними даними ймовірність виникнення артрозу після травмування суглоба становить від 15 до 60%.

Посттравматичний артроз колінного суглоба може розвинутися практично в будь-якій віковій категорії. В основному він діагностується у працездатному віці, так як в цей життєвий період травми колінного суглоба спостерігаються частіше – в першу чергу, у зв’язку з трудовою та спортивною активністю. При цьому середній вік більше схильний до ризику виникнення цієї патології, ніж молодь, так як травма трапляється на тлі вікових змін з боку тканин колінного суглоба. З цієї причини чоловіки страждають частіше, ніж жінки, так як частота травми колінного суглоба у них вища, а репаративні можливості тканин (їх відновна здатність) дещо гірші.

Посттравматичний артроз колінного суглоба разом з таким же ураженням інших великих суглобів становить одну з проблематик травматології та ортопедії. Така патологія виникає часто, істотно впливає на активність і працездатність пацієнта і може надовго вибити його зі звичної життєвої колії, тому що навіть при адекватних призначень і їх чіткому дотриманні пацієнтом захворювання лікується довго.

Причини та розвиток патології

Причинами посттравматичного артрозу колінного суглоба виступають:

  • анатомічні порушення з боку суглоба;
  • зміщення відламків;
  • розриви капсульно-зв’язкового апарату;
  • огріхи лікування;
  • тривала іммобілізація;
  • хірургічна корекція порушень колінного суглоба.

Головними безпосередніми причинами розвитку посттравматичного артрозу колінного суглоба є:

  • зміна конгруентності (відповідності) суглобових поверхонь;
  • істотне погіршення кровопостачання різних елементів колінного суглоба;
  • тривала іммобілізація (штучне знерухомлення).

Ця патологія дуже часто розвивається після внутрішньосуглобових переломів зі зміщенням – пошкодження кісткових фрагментів, що формують колінний суглоб, після якого відламки не залишаються на своєму місці, а зсуваються в різній мірі. Найчастіше це такі пошкодження, як:

  • перелом виростків стегнової кістки;
  • перелом виростків великогомілкової кістки;
  • Розриви капсульно-зв’язкового апарату виступають в якості однієї з найбільш поширених причин посттравматичного артрозу колінного суглоба. У цьому разі ця патологія найчастіше зустрічається при пошкодженні хрестоподібних зв’язок. Нерідко з’ясовується, що посттравматичний артроз колінного суглоба виникає при комбінації таких ушкоджень – наприклад, перелому виростків стегнової кістки з розривом міжгомілкового синдесмозу.

Ризик виникнення цієї патології суттєво зростає при огріхах в лікуванні – у разі, якщо воно було:

  • неадекватне;
  • несвоєчасне.

Для розвитку посттравматичного артрозу колінного суглоба мають значення навіть його незначні анатомічні дефекти, які не були відкориговані з тієї причини, що не були помічені або були сприйняті як несуттєві. А між тим при зміні взаєморозташування суглобових поверхонь всього на 1 мм навантаження розподіляється не по всій поверхні суглобових хрящів, а по 30-40% від їх загальної площі. Такий стан речей веде до перманентного (постійного) перенавантаження певних ділянок суглоба, що і провокує швидке руйнування хряща в цьому місці.

Зверніть увагу
До розвитку посттравматичного артрозу може призвести тривала іммобілізація (скелетне витяжіння, гіпсова пов’язка). Це в рівній мірі спостерігається при внутрішньо-суглобових та позасуглобових травматичних порушеннях.

Причини розвитку цієї патології на тлі іммобілізації прості: при тривалій нерухомості виникають порушення з боку артеріального кровообігу в тканинах колінного суглоба (особливо на рівні мікроциркуляції), одночасно порушується венозно-лімфатичний відтік. Під час іммобілізації еластичність м’якотканинних елементів погіршується. Такі патологічні зміни можуть стати незворотними. Цьому сприяють:

  • літній вік;
  • повторне ушкодження колінного суглоба – тобто, тканини вже піддавалися описаним патологічним змінам;
  • системні судинні хвороби.

В останньому випадку це:

  • атеросклероз – утворення на внутрішній поверхні артеріальних судин специфічних холестеринових бляшок. Як наслідок, порушується кровообіг, через що погіршується надходження кисню і поживних речовин до тканин;
  • васкуліт – запальне враження судинних стінок, що веде до їх руйнування;
  • флеботромбоз – утворення тромбів у просвіті венозних судин;
  • тромбофлебіт – запальне ураження стінки судини на тлі утворення тромба

та інші порушення.

Артроз колінного суглоба після хірургічних втручань – особливий різновид цієї патології. Завданням будь-якої такої операції є відновлення конфігурації суглоба, завдяки чому має покращитися і його функція. Але хірургічне втручання так чи інакше провокує додаткове травмування тканин.

У ранньому або пізньому післяопераційному періоді в місці втручання (розсічення тканин) формуються сполучнотканинні рубці, часом досить грубі, це негативним чином впливає на роботу суглоба. Також рубці можуть тиснути на нервові закінчення і кровоносні судини, що веде до порушення кровопостачання та іннервації тканин суглоба, а значить, є поштовхом до розвитку дегенеративно-дистрофічних змін. Також у ряді випадків в ході оперативного втручання нерідко видаляють зруйновані або нежиттєздатні фрагменти суглоба – через це в його тканинах утворюються дефекти, що призводить до порушення конгруентності суглобових поверхонь.

Симптоми посттравматичного артрозу колінного суглоба

Посттравматичний артроз колінного сустава якийсь час може проходити безсимптомно. Також його симптоматика може переховуватися на тлі залишкових явищ після травми колінного суглоба – наприклад, больового синдрому. З іншого боку, симптоми можуть спостерігатися тривалий час, так як дегенеративно-дистрофічний процес в тканинах колінного суглоба нерідко дуже важко зупинити.

Клінічними проявами посттравматичного артрозу колінного суглоба на початкових його етапах є:

  • біль;
  • хрускіт.

Характеристики болю:

  • по локалізації – у місці дегенеративно-дистрофічних змін тканини;
  • по розповсюдженню – іррадіація не характерна;
  • за характером – ниючі, тягнучі;
  • по інтенсивності – спершу біль є незначними або помірними, посилюються при рухах;
  • за виникненням – на початкових етапах патології болю, як правило, у спокої відсутні, а з’являються при рухах в колінному суглобі.

Хрускіт спершу незначний, далі по мірі прогресування патології наростає. Це стабільний симптом посттравматичного артрозу колінного суглоба.

При прогресуванні захворювання характеристики болю змінюються. Вони наступні:

  • по локалізації – по всьому ураженому колінному суглобу;
  • по розповсюдженню – болі можуть віддавати в області вище і нижче коліна;
  • за характером – викручуючі;
  • по інтенсивності – стають більш інтенсивними, посилюються при рухах ще більше;
  • по виникненню – больові відчуття часто практично постійні, турбують в стані спокою, посилюються при спробі рухів і навіть опори на нижню кінцівку з боку враження. Також нерідко болі при такому вигляді ураження виникають «на погоду» або ночами.

Зверніть увагу
При посттравматичному артрозі колінного суглоб обмеження обсягу рухів у колінному суглобі наростає повільно, але наполегливо. Бувають винятки – якщо дегенеративно-дистрофічний процес розвивався в глибині хрящових тканин, і конгруентність суглобових поверхонь на цьому етапі захворювання не постраждала, то хворий не скаржиться на порушення рухів досить тривалий час при вже наявних інших ознаках описуваної патології.

Для посттравматичного артрозу колінного суглоба показовими є два симптоми – «стартовий біль» (поява больових відчуттів) і минуща тугоподвижність колінного суглоба при перших рухах після перебування у стані спокою. Ці дві ознаки дають привід поставити попередній діагноз захворювання навіть без додаткових методів дослідження. Особливо часто такі симптоми проявляються після нічного сну.

При подальшому прогресуванні патології приєднуються:

  • набряклість м’яких тканин;
  • м’язові спазми;
  • кульгавість;
  • деформація колінного суглоба.

Набряклість м’яких тканин спостерігається спершу суто в районі колінного суглоба, далі поширюється на область стегна і гомілки.

М’язові спазми формуються у вигляді рефлекторної реакції організму на постійні болі. У запущених випадках можуть виникати м’язові контрактури – м’язи «відмовляються» скорочуватися.

Кульгавість також виникає на тлі больового синдрому.

Важливо
При посттравматичному артрозі колінний суглоб деформується поступово, повільно, але безповоротно. На пізніх стадіях він буквально викривляється – спостерігається виражена деформація, аж до виникнення підвивихів (неповного зміщення суглобових поверхонь один по відношенню до одного).

Класично протягом посттравматичного артрозу колінного суглоба являє собою чергування загострень і ремісій.

Через постійні больові відчуття, які при прогресуванні патологія спостерігаються і в нічний час, у таких пацієнтів погіршується сон. А через біль і безсоння у них порушується емоційно-психічний стан – з’являються:

  • роздратування;
  • плаксивість;
  • похмурість.

Діагностика

Складність діагностики залежить від стадії перебігу даного патологічного процесу. На ранніх стадіях діагноз поставити важко, грунтуючись тільки на мізерних скаргах пацієнта, при розвитку патології попередній діагноз ставлять на підставі «стартових болів» і скороминущої тугоподвижності суглобів при перших рухах, після стану спокою. Мають значення факт травмування в анамнезі, а також результати додаткових методів дослідження.

При фізикальному дослідженні визначається наступне:

  • при огляді – зміни суглоба на ранніх стадіях не виявляються, його форма та розміри не змінені, але у випадку, якщо не було деформації через травматичне пошкодження. Обсяг рухів залежить від того, яким був характер перенесеної травми і чи якісно проводилися реабілітаційні заходи. При прогресуванні патології з’являється і наростає деформація, а також обмеження рухів, можливе викривлення осі нижньої кінцівки з боку ушкодження, а також нестабільність суглоба, яку легко можна виявити, попросивши пацієнта зробити кілька кроків;
  • при пальпації (промацуванні) – наголошується хворобливість, також в ряді випадків виявляються невеликі потовщення та нерівності по краю суглобової щілини.

Інструментальні методи дослідження, що застосовуються в діагностиці посттравматичного артрозу колінного суглоба, це:

  • рентгенографія – рентгенограми дозволяють виявити дистрофічні зміни у вигляді плоского і викривлення суглобного майданчика, звуження суглобової щілини, а також остеофітів, субхондрального остеосклерозу (потовщення кістки під хрящовим покриттям суглобових поверхонь) і кистовидних утворень. Якщо на тлі патології виник підвивих, то зазначаються порушення осі нижньої кінцівки з боку ураження і викривлення контурів суглобової щілини;
  • комп’ютерна томографія (КТ) – комп’ютерні зрізи допоможуть більш точно оцінити стан кісткових структур колінного суглоба;
  • магнітно-резонансна томографія (МРТ) – цілі і завдання ті ж, що і КТ, але магнітно-резонансна томографія більш інформативна при вивченні м’яких тканин суглоба;
  • артроскопія – в порожнину колінного суглоба вводять артроскоп (різновид ендоскопа з вмонтованими оптикою і підсвічуванням), візуально оцінюють стан хрящів, зв’язок і менісків;
  • біопсія – під час артроскопії проводять забір тканин суглоба з його подальшим мікроскопічним вивченням в лабораторії.

Лабораторні методи дослідження застосовують більше для диференціальної діагностики посттравматичного артрозу колінного суглоба. Це:

  • загальний аналіз крові – артроз це не запальне ураження, а дегенеративно-дистрофічне, тому лабораторні ознаки запалення (підвищення кількості лейкоцитів і ШОЕ) будуть сигналізувати не на користь нього;
  • мікроскопічне дослідження під мікроскопом – вивчають тканини біоптату, констатують дегенеративно-дистрофічні зміни.

Диференціальну діагностику посттравматичного артрозу колінного суглоба у першу чергу проводять з такими патологіями, як:

  • нетравматичний артроз;
  • артрит – запальне ураження структур колінного суглоба.

Ускладнення

Посттравматичний артроз колінного суглоба найчастіше супроводжується такими ускладненнями, як:

  • підвивих;
  • контрактура;
  • анкілоз – повне знерухомлення суглоба.

Лікування посттравматичного артрозу колінного суглоба

Лікування посттравматичного артрозу колінного суглоба проводять консервативними та оперативними методами. Загальна мета лікування незалежно від методів це:

  • ліквідація або зменшення больового синдрому;
  • відновлення функції;
  • попередження подальшого руйнування суглоба.

Консервативна терапія складається з системних та місцевих заходів. В її основі – наступні призначення:

  • оптимальність фізичної активності. З одного боку, колінний суглоб слід уберегти від надмірних навантажень, з іншого необхідно виконувати ЛФК, щоб запобігти бездіяльність м’язів постраждалої кінцівки;
  • масаж;
  • нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – застосовуються у вигляді препаратів загальної (таблетки, ін’єкційні препарати) та місцевої (мазі, гелі) дії;
  • анальгетики (знеболюючі препарати);
  • спазмолітики – при спазмі м’язів;
  • хондропротектори – медичні препарати, які запобігають руйнування суглобового хряща;
  • фізіотерапевтичне лікування.

З фізіотерапевтичних процедур добре себе зарекомендували:

  • аплікації озокериту;
  • аплікації парафіну;
  • електрофорез з новокаїном;
  • ударно-хвильова терапія;
  • лазеротерапія;
  • фонофорез кортикостероїдних препаратів;
  • УВЧ;
  • СВЧ.

При посттравматичному артрозі колінного суглоба хороші результати спостерігаються завдяки санаторно-курортному лікуванню в профільних санаторіях. Але слід пам’ятати, що його проводять тільки в період ремісії.

Показання до хірургічного втручання при посттравматичному артрозі колінного суглоба наступні:

  • неефективність консервативної терапії;
  • прогресування клінічних ознак;
  • виражений больовий синдром, який не купірується або погано купірується консервативними методами.

Оперативне втручання може бути різного обсягу і проводиться:

  • для відновлення нормальної конфігурації і стабільності суглоба;
  • при необхідності заміни суглоба ендопротезом – у разі, коли суглобові поверхні істотно зруйновані, і відновити їх неможливо.

Під час операції виконують:

  • остеотомію (вирізання дефектних ділянок);
  • остеосинтез (скріплення фрагментів кісток) із застосуванням гвинтів, пластин, спиць та інших металевих пристосувань;
  • пластику зв’язок – при цьому використовуються власні тканини пацієнта або штучні гіпоалергенні матеріали.

Крім традиційних технік, які проводяться з допомогою відкритого доступу, використовують ендоскопічний метод – артроскопію.

В післяопераційному періоді призначається консервативна терапія:

  • антибактеріальні препарати – для профілактики інфекційних ускладнень;
  • ЛФК;
  • фізіотерапевтичні методи лікування;
  • масаж.

Важливо
Після того як пацієнта виписали додому, лікування не закінчується – проводять реабілітаційні заходи, в основі яких лежать ЛФК і масаж.

Профілактика

Заходами попередження посттравматичного артрозу колінного суглоба є:

  • уникнення ситуацій, які загрожують травматизацією коліна;
  • при ризику травмування коліна – використання засобів захисту (наприклад, при заняттях силовими видами спорту, їзди на мотоциклі і так далі);
  • якщо травма діагностована – адекватне лікування та проведення реабілітаційного періоду;
  • дотримання принципів здорового способу життя – це допоможе зміцнити кісткову тканину, відстрочити початок розвитку в ній вікових змін, на тлі яких артроз колінного суглоба виникає і прогресує швидше.

Прогноз

Прогноз при посттравматичному артрозі колінного суглоба різний. У ряді випадків повне відновлення функції суглоба неможливе, і дуже рідко спостерігається ідеальний варіант лікування – у будь-якому випадку спостерігаються навіть мінімальні залишкові явища.

Відновити зруйновані ділянки хряща неможливо. Тому головним завданням при артрозі є збереження хряща в тому стані, в якому він перебуває на момент діагностування патології. Цьому можуть перешкодити:

  • пізніше звернення;
  • занедбаність процесу;
  • літній вік.

При важких запущених артрозах прогноз погіршується істотно, і єдиним способом відновити працездатність пацієнта є ендопротезування.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (2 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі