Кожен з нас хоча б раз чув сумну історію про те, як людина в буквальному сенсі гинула через душевний біль. Чи може таке статися насправді? Вчені кажуть, це можливо.
Синдром розбитого серця
Цей стан відомий також як стресова кардіоміопатія або кардіоміопатія такоцубо. У хворих раптово підвищується рівень адреналіну в крові – а це може привести до розриву стінки шлуночка.
«Розбите серце набуває нетипову форму – воно починає нагадувати японську пастку для восьминогів, яка називається такоцубо. Тому хвороба і отримала таку назву.
Її симптоми схожі на симптоми інфаркту: різкі болі в грудях, раптова серцева недостатність, труднощі з диханням. Однак якщо при інфаркті в судинах утворює згусток, який заважає кровотоку, то в разі синдрому такоцубо напад виникає без видимих причин.
Синдромом розбитого серця частіше страждають жінки, а його виникненню в більшості випадків передує сильний стрес. Найчастіше це важке розлучення, смерть чоловіка або дитини.
Однак пацієнта з таким діагнозом можна вилікувати: для того, щоб серце повернулося в норму, потрібно 1-4 тижні. Лише 5% людей з цим синдромом помирають.
Від чого залежить, чи помре людина чи одужає?
Від того, наскільки грамотно і своєчасно отримає лікування, а також від стану здоров’я. Вчені кажуть, що чим воно слабкіше, тим вища ймовірність того, що стрес «розіб’є» серце.
Як часто таке трапляється?
Досить-таки часто: британські лікарі виявляють синдром розбитого серця у 2500 пацієнтів щороку. Близько 2% всіх інфарктів – це прояви кардіоміопатії такоцубо.
Чому це відбувається?
Точна причина поки не відома. Швидше за все, синдром пов’язаний з підвищенням рівня гормонів стресу.
Дослідження швейцарських вчених показують, що у таких пацієнтів по-іншому працює мозок. Частково втрачається зв’язок між областями, що відповідають за контроль над емоціями, і автоматичними реакціями організму (такі як серцебиття).
«Емоції формуються в головному мозку, тому цілком можливо, що хвороба формується в мозку. А потім мозок посилає відповідні сигнали серцю”, – прокоментувала співавтор дослідження, доктор Олена Гадрі.



Залишити коментар