Чому таблетка не діє?

«Чому ліки не діють?» – саме цим питанням задавалися лікарі ще на зорі розвитку медицини. Гіппократ говорив, що треба «давати різні ліки різним пацієнтам; те, що добре для одного, може не бути корисним для іншого».

На цю ідею спиралися і найвідоміші світила радянської медицини. «Лікар лікує не хворобу, а хворого… Кожен хворий з різниці складання вимагає особливого лікування, хоча хвороба одна і та ж», – писав професор патології і терапії М. Я. Мудров.

Стандарти лікування мають на увазі, що одна і та ж доза ліків в однаковому режимі дається абсолютно різним пацієнтам: молодим, людям похилого віку, чоловікам, жінкам і т. д. Але в реальності всі пацієнти різні і на ліки вони теж реагують по-різному.

Від чого залежить реакція на лікарський препарат?

Наскільки часто пацієнт не реагую на ліки, які йому призначаються? Статистика лякає: при бронхіальній астмі на призначене лікування не реагує близько 40% пацієнтів, при артриті – близько 50%. При хворобі Альцгеймера ліки виявляються марними майже в 70% випадків.

Ми звикли думати, що відповідь на ліки повністю залежить від зовнішніх факторів – часу доби, коли ми приймаємо таблетку, особливості харчування, спільно застосовуваних вітамінів або Бадів, вікових або статевих особливостей. Але насправді виявилося, що вплив всіх цих факторів разом узятих становить лише 50%. А інші 50% – це особливості генів, які впливають на переробку нами лікарських засобів.

Гени кодують три етапи, які відбуваються з будь-якою таблеткою в людському організмі, – активацію, детоксикацію лікарського засобу і його виведення. У кожного з нас різна швидкість цих процесів. Якщо людина швидко «переробляє» препарат, то він не встигає подіяти на свою мішень в організмі, і таблетка просто не подіє. Якщо людина, навпаки, повільно «переробляє» ліки, то вони занадті довго діяти на мішень в організмі, але зростає ризик неприємних побічних ефектів.

Як змусити таблетку працювати?

Підібрати правильний препарат в правильному дозуванні допоможе фармакогенетичний тест – визначення індивідуальної швидкості переробки лікарського засобу пацієнтом. Матеріалом для аналізу може служити і кров, і невеликі частинки епітелію з внутрішньої сторони щоки. Результати приходять через добу.

Якщо пацієнт виявляється “швидким метаболізатором”, тобто в його організмі препарат не встигає подіяти на мішень, йому потрібна велика доза. Якщо пацієнт виявляється “повільним метаболізатором”, йому необхідна менша доза, щоб уникнути виникнення побічних ефектів. Є й ті, кому підходить стандартна доза, прописана в інструкції – це “проміжні метаболізатори”.

Дозу яких препаратів можна підібрати за допомогою генетичного тесту?

Найчастіше фармакогенетичним тестом користуються при призначенні варфарину – препарату, який призначений для розрідження крові. Він призначається, наприклад, після проведення операцій по заміні серцевих клапанів, суглобів або при миготливій аритмії. Варфарин має серйозний побічний ефект – ризик виникнення кровотеч, а проведення фармакогенетичного тесту допомагає підібрати індивідуальну дозу кожному пацієнту, що зводить такий ризик.

Призначення нових ліків, таких як клопідогрел, також часто вимагає проведення тесту. Інші препарати, дозу або раціональність застосування яких допоможе виявити генетичний тест – це, приміром, гіпотензивні (метопролол або амлодипін), статини (аторвастатин, симвастатин), ліки від гастриту і ГЕРХ – інгібітори протонної помпи (наприклад, омепразол).

Важливе значення генетичне тестування має і в терапії злоякісних утворень – правильне призначення дози протипухлинного препарату дозволяє мінімізувати побічні ефекти від їх застосування.

Про автора Марічка Павленко 555 Публікації
Блогер, журналіст, автор статей. Закінчила Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар