Еозинофільна пневмонія: симптоми і лікування

Еозинофільна пневмонія відноситься до легеневих захворювань і характеризується накопиченням в паренхімі легень гранулоцитів, які відіграють провідну роль у розвитку патологічного процесу. У клінічній практиці виділяють гостру і хронічну пневмонію, а також синдром Леффлера (летючий еозинофільний інфільтрат легень або проста легенева еозинофілія).

Причини

Еозинофільна пневмонія може розвинутися через підвищену чутливість організму до пилкових алергенів, тобто, при полінозі.

Дана патологія представляє собою своєрідну тканинну реакцію в легеневій тканині. Причинами цього стану можуть бути:

  • сенсибілізація організму до пилкових алергенів;
  • підвищена чутливість до грибкових антигенів (особливо аспергіл);
  • гельмінтози (bilharzia, аскаридоз, парагонімоз, стронгілоїдоз, анкілостомоз);
  • лікарська алергія (до антибактеріальних, протитуберкульозних препаратів та ін);
  • непереносимість деяких продуктів харчування;
  • професійні шкідливості (вдихання парів нікелю карбоніду);
  • гемобластози;
  • пухлини легень, шлунка, щитовидної залози;
  • системні хвороби сполучної тканини.

У деяких випадках причини хвороби з’ясувати не вдається.

Основи патогенезу

Механізм розвитку патологічного процесу при еозинофільній пневмонії пов’язаний з функціональною активністю скупчених в легеневій тканині еозинофілів, які надають як захисну, так і іммунопатологічну дію:

  • пошкоджують ворсинки миготливого епітелію бронхіального дерева;
  • порушують мукоциліарний кліренс;
  • викликають запалення;
  • активують вивільнення біологічно активних речовин з опасистих клітин;
  • підвищують агрегацію тромбоцитів і сприяють порушенню мікроциркуляції.

Надалі розвивається імунокомплексна або алергічна реакція негайного типу.

Синдром Леффлера

Для цього синдрому характерне утворення в легенях минущих інфільтратів, що містять велику кількість еозинофільних гранулоцитів і підвищена концентрація цих клітин у крові. Основними його симптомами є:

  • сухий кашель;
  • підвищення температури тіла до 38 градусів;
  • надмірна пітливість;
  • загальна слабкість;
  • зниження працездатності;
  • шкірний свербіж;
  • рецидивуюча кропив’янка або набряк Квінке;
  • кровохаркання (при глистових інвазіях).

При обстеженні виявляються:

  • притуплення перкуторного звуку над зоною інфільтрату;
  • ослаблене везикулярне дихання і вологі хрипи;
  • високий рівень еозинофілів у крові та підвищена концентрація імуноглобуліну Е.

Однак патологічний процес має швидку динаміку, всі фізикальні симптоми швидко зменшуються і зникають.

На рентгенограмі при синдромі Леффлера визначаються вогнища інфільтрації різних розмірів з нечіткими контурами. Їх характерною особливістю є «летючість», через тиждень вони розсмоктуються, в рідкісних випадках зберігаються довше (3-4 тижні), а потім зникають, не залишаючи сліду.

У частини хворих захворювання протікає безсимптомно і може випадково виявлятися при обстеженні.

Гостра еозинофільна пневмонія

Дана патологія частіше зустрічається у чоловіків у віці 20-40 років. Вона розвивається гостро, може асоціюватися зі Снідом, інгаляцією промислових і побутових полютантів, тютюнового диму. Захворювання проявляється:

  • непродуктивним кашлем;
  • вираженою задишкою;
  • лихоманкою;
  • дифузною або інтерстиціальною інфільтрацією в обох легенях на рентгенограмі;
  • часто поєднується з двостороннім плевральним випотом;
  • у важких випадках протікає за типом респіраторного дистрес-синдрому з загрозливою життю дихальною недостатністю.

При цьому еозинофілія в крові може бути відсутнім. Але в легень еозинофіли інфільтрують альвеоли, бронхіоли, інтерстицій, що виявляється при гістологічному дослідженні біоптатів легеневої тканини.

Слід зазначити, що для пневмонії такого генезу не характерні рецидиви. Тривалість захворювання складає не більше 1 місяця.

Хронічна еозинофільна пневмонія

Цей вид пневмонії частіше розвивається у жінок у віці 40-50 років на тлі давно існуючих алергічних захворювань:

  • бронхіальної астми;
  • алергічного риніту;
  • атопічного дерматиту.

Симптомами хронічної еозинофільної пневмонії є:

  • кашель;
  • задишка і напади утрудненого дихання;
  • нічні поти;
  • тривалий субфебрилітет;
  • інтоксикація;
  • слабкість;
  • зниження працездатності;
  • втрата апетиту;
  • схуднення.

При цьому над поверхнею легень вислуховуються вологі та сухі хрипи, а на рентгенограмі виявляються нечітко окреслені ділянки інфільтрації різної щільності (частіше у верхніх частках). У рідкісних випадках можлива диссеменація патологічного процесу і плевральний випіт.

В крові є ознаки запалення (високе ШОЕ, лейкоцитоз) та підвищений рівень імуноглобуліну Е. Еозинофілія в крові спостерігається не завжди, але в біоптатах легень кількість еозинофілів перевищує 25 %.

На відміну від гострої еозинофільної пневмонії, захворювання триває більше 2 місяців, іноді має рецидивуючий перебіг.

Принципи діагностики та лікування

Висока концентрація еозинофілів у крові, промивних водах бронхів або матеріалі, взятому шляхом біопсії, дозволяє підтвердити діагноз.

Важливими критеріями діагностики є клінічні і лабораторні дані, правильно зібраний алергологічний анамнез.

При цьому досліджується не тільки кров, але і відбитки слизової носа, мокротиння, промивні води бронхів.
У спірних випадках виконується біопсія легеневої тканини і гістологічне дослідження.
Підтверджують діагноз характерні рентгенологічні дані і велика концентрація еозинофілів у крові, промивних водах бронхів або біопсійному матеріалі.

Лікування при еозинофільній пневмонії спрямоване на:

  • усунення причини (якщо це можливо) і патологічних симптомів;
  • полегшення стану хворого.

В першу чергу виключається контакт з алергеном. З медикаментів використовуються:

  • антигістамінні засоби;
  • кортикостероїди.

Дози і тривалість гормональної терапії визначаються тяжкістю патологічного процесу.

При гельмінтозах та мікозах призначається відповідне лікування.

До якого лікаря звернутися

При підозрі на ураження легень необхідна консультація алерголога і пульмонолога. Додатково може бути призначено огляд інфекціоніста та дерматолога.

Адекватне лікування еозинофільної пневмонії та усунення її причини призводить до швидкого зникнення симптомів і розсмоктування патологічних вогнищ в легенях. Також можливе спонтанне видужання без медичного втручання.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі