Еозинофільна пневмонія: симптоми і лікування

Еозинофільна пневмонія відноситься до легеневих захворювань і характеризується накопиченням в паренхімі легень гранулоцитів, які відіграють провідну роль у розвитку патологічного процесу. У клінічній практиці виділяють гостру і хронічну пневмонію, а також синдром Леффлера (летючий еозинофільний інфільтрат легень або проста легенева еозинофілія).

Причини

Еозинофільна пневмонія може розвинутися через підвищену чутливість організму до пилкових алергенів, тобто, при полінозі.

Еозинофільна пневмонія: симптоми і лікування 1Дана патологія представляє собою своєрідну тканинну реакцію в легеневій тканині. Причинами цього стану можуть бути:

  • сенсибілізація організму до пилкових алергенів;
  • підвищена чутливість до грибкових антигенів (особливо аспергіл);
  • гельмінтози (bilharzia, аскаридоз, парагонімоз, стронгілоїдоз, анкілостомоз);
  • лікарська алергія (до антибактеріальних, протитуберкульозних препаратів та ін);
  • непереносимість деяких продуктів харчування;
  • професійні шкідливості (вдихання парів нікелю карбоніду);
  • гемобластози;
  • пухлини легень, шлунка, щитовидної залози;
  • системні хвороби сполучної тканини.

У деяких випадках причини хвороби з’ясувати не вдається.

Основи патогенезу

Механізм розвитку патологічного процесу при еозинофільній пневмонії пов’язаний з функціональною активністю скупчених в легеневій тканині еозинофілів, які надають як захисну, так і іммунопатологічну дію:

  • пошкоджують ворсинки миготливого епітелію бронхіального дерева;
  • порушують мукоциліарний кліренс;
  • викликають запалення;
  • активують вивільнення біологічно активних речовин з опасистих клітин;
  • підвищують агрегацію тромбоцитів і сприяють порушенню мікроциркуляції.

Надалі розвивається імунокомплексна або алергічна реакція негайного типу.

Синдром Леффлера

Для цього синдрому характерне утворення в легенях минущих інфільтратів, що містять велику кількість еозинофільних гранулоцитів і підвищена концентрація цих клітин у крові. Основними його симптомами є:

  • сухий кашель;
  • підвищення температури тіла до 38 градусів;
  • надмірна пітливість;
  • загальна слабкість;
  • зниження працездатності;
  • шкірний свербіж;
  • рецидивуюча кропив’янка або набряк Квінке;
  • кровохаркання (при глистових інвазіях).

При обстеженні виявляються:

  • притуплення перкуторного звуку над зоною інфільтрату;
  • ослаблене везикулярне дихання і вологі хрипи;
  • високий рівень еозинофілів у крові та підвищена концентрація імуноглобуліну Е.

Однак патологічний процес має швидку динаміку, всі фізикальні симптоми швидко зменшуються і зникають.

На рентгенограмі при синдромі Леффлера визначаються вогнища інфільтрації різних розмірів з нечіткими контурами. Їх характерною особливістю є «летючість», через тиждень вони розсмоктуються, в рідкісних випадках зберігаються довше (3-4 тижні), а потім зникають, не залишаючи сліду.

У частини хворих захворювання протікає безсимптомно і може випадково виявлятися при обстеженні.

Гостра еозинофільна пневмонія

Дана патологія частіше зустрічається у чоловіків у віці 20-40 років. Вона розвивається гостро, може асоціюватися зі Снідом, інгаляцією промислових і побутових полютантів, тютюнового диму. Захворювання проявляється:

  • непродуктивним кашлем;
  • вираженою задишкою;
  • лихоманкою;
  • дифузною або інтерстиціальною інфільтрацією в обох легенях на рентгенограмі;
  • часто поєднується з двостороннім плевральним випотом;
  • у важких випадках протікає за типом респіраторного дистрес-синдрому з загрозливою життю дихальною недостатністю.

При цьому еозинофілія в крові може бути відсутнім. Але в легень еозинофіли інфільтрують альвеоли, бронхіоли, інтерстицій, що виявляється при гістологічному дослідженні біоптатів легеневої тканини.

Слід зазначити, що для пневмонії такого генезу не характерні рецидиви. Тривалість захворювання складає не більше 1 місяця.

Хронічна еозинофільна пневмонія

Цей вид пневмонії частіше розвивається у жінок у віці 40-50 років на тлі давно існуючих алергічних захворювань:

  • бронхіальної астми;
  • алергічного риніту;
  • атопічного дерматиту.

Симптомами хронічної еозинофільної пневмонії є:

  • кашель;
  • задишка і напади утрудненого дихання;
  • нічні поти;
  • тривалий субфебрилітет;
  • інтоксикація;
  • слабкість;
  • зниження працездатності;
  • втрата апетиту;
  • схуднення.

При цьому над поверхнею легень вислуховуються вологі та сухі хрипи, а на рентгенограмі виявляються нечітко окреслені ділянки інфільтрації різної щільності (частіше у верхніх частках). У рідкісних випадках можлива диссеменація патологічного процесу і плевральний випіт.

В крові є ознаки запалення (високе ШОЕ, лейкоцитоз) та підвищений рівень імуноглобуліну Е. Еозинофілія в крові спостерігається не завжди, але в біоптатах легень кількість еозинофілів перевищує 25 %.

На відміну від гострої еозинофільної пневмонії, захворювання триває більше 2 місяців, іноді має рецидивуючий перебіг.

Принципи діагностики та лікування

Еозинофільна пневмонія: симптоми і лікування 2

Висока концентрація еозинофілів у крові, промивних водах бронхів або матеріалі, взятому шляхом біопсії, дозволяє підтвердити діагноз.

Важливими критеріями діагностики є клінічні і лабораторні дані, правильно зібраний алергологічний анамнез.

При цьому досліджується не тільки кров, але і відбитки слизової носа, мокротиння, промивні води бронхів.
У спірних випадках виконується біопсія легеневої тканини і гістологічне дослідження.
Підтверджують діагноз характерні рентгенологічні дані і велика концентрація еозинофілів у крові, промивних водах бронхів або біопсійному матеріалі.

Лікування при еозинофільній пневмонії спрямоване на:

  • усунення причини (якщо це можливо) і патологічних симптомів;
  • полегшення стану хворого.

В першу чергу виключається контакт з алергеном. З медикаментів використовуються:

  • антигістамінні засоби;
  • кортикостероїди.

Дози і тривалість гормональної терапії визначаються тяжкістю патологічного процесу.

При гельмінтозах та мікозах призначається відповідне лікування.

До якого лікаря звернутися

При підозрі на ураження легень необхідна консультація алерголога і пульмонолога. Додатково може бути призначено огляд інфекціоніста та дерматолога.

Адекватне лікування еозинофільної пневмонії та усунення її причини призводить до швидкого зникнення симптомів і розсмоктування патологічних вогнищ в легенях. Також можливе спонтанне видужання без медичного втручання.

Залишити коментар