Золотистий стафілокок в горлі: симптоми, діагностика, лікування

Відомі випадки, коли, проходячи черговий профілактичний огляд, людина дізнається, що є носієм золотистого стафілокока – представника патогенної мікрофлори. Збудник захворювань локалізується на слизовому покриві глотки і гортані, сприяючи розвитку запального процесу за умови зниження імунних властивостей організму. Якщо людина переохолоджується – мікроорганізм активується, давши початок повноцінному захворюванню. Більше схильні до його виникнення люди похилого віку і діти. Інфікування передбачає проведення грамотної терапії.

Симптоми золотистого стафілокока в горлі

Золотистий стафілокок – милозвучна назва досить підступної бактерії: кращими умовами для неї є середовище слизової оболонки і шкірного покриву. Тому мікроорганізм живе і прогресує в порожнині носа, а також на поверхні глотки. Іноді він дозволяє виявити себе тільки внаслідок взяття бактеріального мазка на мікрофлору (це відбувається частіше у працівників операційних, в медичних установах), оскільки не викликає певних симптомів. Якщо захворювання все ж розвинулося, ознаками стафілокока будуть такі явища:

  • слабкість, млявість;
  • сонливість;
  • раптовий головний біль;
  • підвищення температури тіла до високих позначок;
  • запалення, збільшення в розмірах лімфатичних вузлів – завушних і підщелепних;
  • труднощі з ковтанням (не тільки їжі, але і слини);
  • запалення мигдаликів;
  • формування гнійного нальоту на їх поверхні.

Так відбувається розвиток гнійної ангіни. Слід зазначити, що викликана стафілококом, вона набагато гірше піддається лікуванню за допомогою антибіотиків широкого спектру дії, вимагаючи більш ретельного, навіть витонченого планування терапевтичного підходу. Ще однією негативною характеристикою мікроорганізму є його здатність переміщатися в тканини інших органів, вражаючи навіть суглоби.

Бактерія стійка до перепадів температурного режиму, а також зміні навколишнього середовища в цілому. Існує ряд сприяючих обставин, наявність яких робить людей більш схильними до інфікування золотистим стафілококом. Серед таких захворювань і станів:

  • Інсулінозалежний цукровий діабет.
  • Екзема.
  • Ревматоїдний артрит.
  • Онкологічні новоутворення.
  • Діти, народжені в результаті проблемної вагітності.
  • Діти, народжені в процесі складної пологової діяльності.
  • Новонароджені, які перебувають на штучному вигодовуванні.

Здатність викликати бактерії гнійну інфекцію в поєднанні з уже наявними захворюваннями у вигляді діабету або трофічних виразок, значно скорочують вірогідність швидкого одужання. Аналогічне твердження стосується й наявності дрібних подряпин на тілі, не оброблених антисептиком ран. Тому при перших симптомах наявності золотистого стафілокока в організмі, потрібно звернутися до ЛОР-лікаря: він призначить обстеження і запланує лікування.

Основними шляхами передачі є повітряно-крапельний і внутрішньоутробний (від матері до дитини). Не менш рідко інфікування відбувається при недотриманні правил особистої гігієни. Часто збудник стає причиною розвитку запалення легенів, оболонок мозку і навіть зараження крові.

Діагностика

Лікувати таку інфекцію без наявності даних дослідження – не можна. Підтвердити присутність бактерії в організмі допоможе декілька діагностичних процедур: посів нальоту, взятого з мигдалин пацієнта, а також бактеріологічний аналіз крові. У кожному з аналізів виявляють золотистий стафілокок. Щоб визначити ступінь чутливості збудника до препаратів, ЛОР-лікар призначає додаткове дослідження.

Якщо хвороботворний збудник провокує розвиток ангіни – додатково фахівець проводить ларингоскопію: це дозволить оцінити ступінь ураження, стадію захворювання і виявити наявність гнійної маси на глоточному кільці.

Оскільки мікроорганізм стійкий до дії цефалоспоринів і пеніцилінів (а саме такими групами антибіотиків проводять лікування запалень відділів дихального тракту) – антимікробну терапію призначають особливу. Але при плануванні дозування лікарського засобу, обов’язково враховують вікову та вагову категорії пацієнта.

Золотистий стафілокок в горлі: лікування

Якщо людина не є просто носієм і відбулося інфікування – не виключено, що необхідна госпіталізація. Прямими показаннями до цього дії є висока температура тіла і наявність гнійних плівок на мигдалинах. Постільний режим і нормалізація водного балансу – обов’язкові пункти терапії. Не можна вживати дратівливі напої – кислі, гарячі або холодні. Під час лікування заборонено перебувати на холодному повітрі, курити.

Стафілокок активно виробляє ферменти, що руйнують основні діючі речовини антибіотиків, внаслідок чого, очікуваний терапевтичний ефект настає не завжди. До мутації мікроорганізму стійкі такі препарати, як Амоксиклав, Неоміцин, Тетрациклін. Це медикаментозні препарати останнього покоління: вони маю напівсинтетичне походження, мають високу антибактеріальну властивість.

Щоб не пошкодити вразливе середовище травного тракту сильнодіючими антибіотиками, фахівець призначає один з зміцнювальних препаратів – Ністатин або Лінекс: вони не допустять діарею.

Одночасно з основною терапією, призначають полоскання горла антисептичним розчином – лікування має бути не тільки загальним, але й місцевим. Дезинфікуючою властивістю володіє Хлорофіліпт. Кратність промивання враженої ділянки конкретизує лікар – він врахує стадію захворювання.

Оскільки перехід від статусу носія до пацієнта відбувається через слабкий імунітет, необхідно акцентувати увагу на його зміцненні. ЛОР-лікар призначить вітамінні комплекси і імуномодулятори, проконтролює, щоб харчування хворого ангіною було достатньо збалансованим. На час лікування пацієнту з бактеріальною інфекцією заборонено користуватися загальним посудом, засобами побуту: йому виділяють індивідуальні приналежності.

Тривалість терапевтичного курсу зумовлюється стадією захворювання на момент звернення – початковий етап розвитку стафілококової ангіни лікують за тиждень, але попередження рецидиву займе ще близько 14 днів. Це залежить від індивідуальних особливостей організму пацієнта, наскільки міцне здоров’я.

Якщо запальні елементи на поверхні горла виникли у великій кількості – потрібен їх розтин і видалення гнійного вмісту. Це посприяє якнайшвидшому одужанню.

Як лікують носіїв стафілокока?

Носіям золотистого стафілокока за умови відсутності симптомів, антибіотики не призначають, але рекомендують заходи по зміцненню захисних властивостей організму.

Якщо необхідність в усуненні патогенного мікроорганізму все ж є (у працівників медицини і харчової промисловості), терапія відбувається за певною схемою: в кожну ніздрю двічі на день (щодня протягом тижня) вводять бактеріофаг – антимікробний засіб.

Після чого призначають контрольний аналіз, щоб переконатися в успішності проведеного лікування. Загальний курс займає місяць: на час його проходження людину усувають від виконання її обов’язків.

Золотистий стафілокок не вражає людей, контролюючих свій гігієнічний стан, своєчасно усуваючих хронічні хвороби носоглотки і зміцнюючих імунітет. Інфекційного ураження цілком можна уникнути.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (3 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі