Що робити з рукою при тунельному синдромі

Тунельні синдроми нервових стовбурів верхніх кінцівок являють собою патологію периферичної нервової системи, маловідому не тільки звичайним людям, але і лікарям загального профілю. Вони часто помилково трактуються як прояви остеохондрозу, плексити, артрити, тендовагініти. У літературі зустрічається також інша назва синдрому – компресійно-ішемічна нейропатія (кін), що в більшій мірі відображає його сутність.

Що це таке і чому виникає

В основі цієї патології лежить здавлення нервових волокон у вузьких анатомічних просторах або тунелях, які утворені природними анатомічними структурами, в нормі не роблять впливу на нервові волокна і судини. Але в певних умовах вони стають занадто вузькими, в результаті чого розвивається нейропатія. Цьому сприяють такі фактори:

  • генетично обумовлена вузькість каналу;
  • вроджені аномалії його розвитку( наявність фіброзних тяжів, рудиментарних утворень, додаткових сухожильних або м’язових волокон);
  • ендокринні захворювання (гіпофункція щитовидної залози, цукровий діабет);
  • хвороби сполучної тканини (ревматоїдний артрит, подагра);
  • травма;
  • стереотипні рухи руками, що викликають перенапруження окремих м’язів і зв’язок, пов’язані з особливостями професії (стенографіст, стоматолог, музикант та ін.);
  • об’ємні утворення самого нерва або навколишніх тканин;
  • ураження нервових волокон при лепрі, амілоїдозі.

Як проявляється

Клінічна картина будь-якого тунельного синдрому включає в себе три види розладів, виражених у різній мірі:

  • чутливі (больові відчуття, оніміння, повзання мурашок);
  • рухові (слабкість в руці, атрофія м’язів, контрактури – порушення рухів в суглобі);
  • трофічні (пов’язані з порушенням кровопостачання нищележачої частини кінцівки).

На перший план зазвичай виступають чутливі розлади. Таких пацієнтів турбує біль в ураженій кінцівці. У ряді випадків неприємні відчуття в кінцівки виникають в нічний час. Спочатку біль з’являється при навантаженні, пізніше не проходить і в спокої. Механізми її виникнення різні. Вона може бути пов’язана з власне ушкодженням нерва, запальним процесом або м’язовим спазмом, що важливо враховувати в лікуванні даної патології.

Які існують тунельні синдроми

Медицині відомо кілька тунельних синдромів нервових стовбурів верхніх кінцівок. Нижче розглянемо їх докладніше.

Синдром зап’ястного каналу

Серединний нерв, виходячи на поверхню кисті, знаходиться у вузькому каналі, утвореному кістками зап’ястя і його поперечною зв’язкою. Крім нервових волокон в ньому розташовуються сухожилля і кровоносні судини.

При звуженні цього каналу або хронічному професійному перевантаженню відбувається механічна компресія нерва. Часто такий стан спостерігається у стоматологів, піаністів, різьбярів, мулярів. Якщо причиною виникнення синдрому є перенавантаження, то він проявляє себе з одного боку (зліва чи справа), при системних процесах процес, як правило, двосторонній.

Для даної патології характерно:

  • біль і парестезії в зоні іннервації (I, II і III пальців кисті);
  • зниження шкірної чутливості;
  • атрофія м’язів тенара (піднесення на долоні в області великого пальця);
  • ослаблення сили протиставлення великого пальця кисті.

На більш пізніх стадіях у хворих з’являються порушення трофіки, подібні з такими при синдромі Рейно (зниження температури кінцівки, блідість, синюшність, погана переносимість холоду).

Для діагностики синдрому застосовуються прийоми, що викликають неприємні симптоми у хворих (біль або оніміння кінчиків II і III пальців):

  • похитування в зоні проекції нерва;
  • підняття витягнутих рук над головою і утримання їх в такому положенні;
  • форсоване згинання кисті в променезап’ястковому суглобі під прямим кутом;
  • тильне розгинання кисті;
  • здавлення плеча манжетою тонометра.

Синдром круглого пронатора

Даний синдром також пов’язаний із здавленням серединного нерва, тільки він піддається механічному впливу вище зап’ястного каналу – на передпліччі у звивистому фіброзно-м’язовому тунелі, між м’язовими волокнами круглого пронатора передпліччя. Для нього характерні:

  • біль в зап’ясті і перших трьох пальцях, верхніх відділах передпліччя з медіальної сторони;
  • парестезія.

Причому біль посилюється при здавленні цього м’яза пальцями, що використовується для діагностики.

Синдром супракондилярного відростка

Відноситься до рідкісних варіантів компресійно-ішемічної нейропатії. Його розвиток також пов’язаний з компресією серединного нерва, але тільки на плечі. Останнє утворюється у осіб з додатковим кістковим відростком – надмищелковим апофізом, від якого тягнеться фіброзна зв’язка до внутрішнього надвиростка плеча. При цьому нервові волокна натягуються, і у хворого з’являються розлади в чутливій сфері і больові відчуття в зоні іннервації. Провокують посилення симптомів розгинання руки в ліктьовому суглобі, поворот передпліччя досередини одночасно зі згинанням пальців.

Ульнарний тунельний синдром

При ульнарном тунельному синдромі біль локалізується в області зап’ястя

Цей вид КІН полягає в здавленні ліктьового нерва і однойменних судин в каналі, що знаходиться на рівні першого ряду кісток зап’ястя і обмежений його поперечною зв’язкою і гороховидною кісткою. У таких хворих з’являються скарги:

  • на біль в області зап’ястя, іррадуючий в IV і V пальці і передпліччя;
  • розлади чутливості (оніміння, гіпестезія) в області цих пальців.

При постукуванні в зоні проекції вищеописаного каналу прояви синдрому наростають.

Кубітальний тунельний синдром

При здавленні ліктьового нерва на рівні ліктьового суглоба розвивається кубітальний тунельний синдром. У цій зоні нерв проходить в двох кістково-фіброзних каналах і максимально схильний до різного роду зовнішніх впливів і травматизації. Ця патологія проявляється болем і онімінням по медіальній поверхні передпліччя, кисті і IV і V пальців.

Синдром спірального каналу

Цей синдром обумовлений компресією променевого нерва в спіральній борозенці на плечовій кістки, де він проходить під шаром м’язів. У певних ситуаціях він може травмуватися, придавливаясь до кістки. Це зазвичай відбувається під час глибокого нічного сну на жорсткій постелі, особливо в незручній позі, після тривалого перенапруження або після вживання алкогольних напоїв. Симптоматика характеризується паралічем м’язів-розгиначів передпліччя, кисті, основних фаланг пальців (звисає кисть). Чутливість випадає на задній поверхні руки. У більшості випадків відновлення функції кінцівки відбувається протягом 2-3 місяців.

Синдром супінатора

Свою назву одержав у зв’язку з тим, що рухова гілочка променевого нерва піддається компресії, проходячи між волокнами м’язи-супінатора. Це спостерігається у спортсменів (тенісистів) і осіб, зайнятих ручною працею. Типовою клінічною ознакою такого патологічного процесу є біль в ліктьовому суглобі, яка посилюється при розгинанні, супінації (розвороті назовні) зап’ястя і розгинання пальців. Також може виявлятися незначна атрофія м’язів-розгиначів передпліччя.

Як лікувати

Лікування КІН – складний і тривалий процес. У кожному конкретному випадку тактика ведення пацієнта визначається індивідуально. Але можна виділити загальні риси в терапії даних пацієнтів:

  • Усунення причини пошкодження нерва (якщо це можливо; наприклад зміна професії або оптимізація робочого процесу).
  • Іммобілізація кінцівки за допомогою спеціальних пристосувань (ортезів, лонгет, шин).
  • Знеболення і протизапальна терапія (призначаються препарати з групи НПЗЗ – диклофенак натрію, ібупрофен, кетопрофен; антидепресанти – флуоксетин, амітриптилін;
  • антиконвульсанти – габапентин; ін’єкції анестетика і кортикостероїдів у зону здавлення).
  • Фізіотерапевтичний вплив (застосовується для зменшення больових відчуттів, зняття набряку, поліпшення живлення тканин і репарації нервових волокон).
  • Вітамінотерапія (комплекс вітамінів групи В).
  • Симптоматичне лікування (міорелаксанти; протинабрякові засоби).
  • Заняття лікувальною фізкультурою.

При неефективності консервативного лікування вдаються до хірургічного усунення компресії.

Слід зазначити, що через 12 місяців і більше результати успішного консервативного і хірургічного лікування практично не різняться між собою. На цьому етапі для профілактики рецидивів важливо уникати навантаження на уражений сегмент, використовувати захисні пристосування і правильно організувати режим праці та відпочинку.

Що можна зробити в домашніх умовах

Важливе місце в комплексному лікуванні тунельних синдромів займає масаж

При мінімальних проявах синдрому (легке оніміння, втома і біль у руці) на етапі планування візиту до лікаря можна спробувати допомогти собі самостійно. Для цього необхідно:

  • забезпечити достатній відпочинок ураженої кінцівки;
  • виключити діяльність, що провокує виникнення неприємних симптомів;
  • покласти компрес з льодом на пару годин;
  • використовувати аплікації з димексидом і новокаїном;
  • прийняти знеболюючий засіб.

Для зняття м’язового спазму і поліпшення кровопостачання тканин ефективне застосування масажу.

Приблизний комплекс вправ для пацієнтів з синдромом зап’ястного каналу

Для поліпшення живлення м’язів в області зап’ястя, їх адекватного розслаблення і розтягування може використовуватися наступний комплекс вправ:

  • струснути кисті рук;
  • потрясти ними в повітрі, поступово зміщуючи вгору і в сторони;
  • стиснути руки в кулак на 3 секунди, потім максимально розслабити на 6 секунд;
  • витягнути руки вперед, підняти і опустити їх;
  • описувати кінчиками пальців кола, потім те ж саме зробити руками, стиснутими в кулак;
  • кисті рук піднімати вгору і опускати вниз (по черзі);
  • притиснувши долоні одна до одної, розвести лікті в сторони (паралельно підлозі), опустити долоні якомога нижче, не розмикаючи їх (лікті в тому ж положенні);
  • з’єднувати пальці по одному, чинячи опір;
  • складати пальці в замок;
  • з’єднати долоні разом і поперемінно відводити пальці до відмови назад;
  • витягнути руки вперед і здійснювати обертальні рухи кистями досередини і назовні;
  • переплести пальці і робити стискаючі рухи;
  • поступово розминати розслаблені пальці (спочатку на одній руці, потім на іншій).

Кожну вправу рекомендується повторювати кілька разів (оптимально 8-10).

До якого лікаря звернутися

При появі болю і оніміння в кисті слід звернутися до невролога. Додатково можуть знадобитися консультації ревматолога, ендокринолога, онколога, ортопеда.

При ранній діагностиці та виконанні всіх рекомендацій лікаря прогноз при тунельних синдромах сприятливий. Сучасні методи лікування, заняття лікувальною фізкультурою і використання різних ортопедичних пристосувань дозволяють таким особам вести звичайний спосіб життя.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі