Блакитний невус: особливості перебігу, принципи лікування

Блакитний невус – це родимка. Вона розвивається в дермі, а за рахунок скупчення меланіну в глибоких шарах шкіри набуває дещо незвичайний відтінок. Її колір варіює від сіро-блакитного до чорного з синюватим відливом. Блакитний невус може збільшуватися з віком. Обов’язково необхідно звертати увагу на особливості перебігу цього процесу. Блакитний невус іноді перероджується в меланому. У деяких випадках злоякісну пухлину від звичайної родимки можна відрізнити тільки гістологічним дослідженням. Принципи лікування залежать від типу блакитного невуса, його змін та інших факторів.

Особливості перебігу блакитного невуса

Іноді блакитний невус трансформується в меланому

Дермальний меланоцитарний невус може бути вродженим і набутим. Його зовнішній вигляд, ймовірність малігнізації залежить від типу родимки, місця розташування. Блакитний невус буває:

  • Простий. Невеликий вузлик діаметром до 1 см. поверхня гладка, волосся на ньому не росте. Консистенція щільно-еластична. Найчастіше розташовується на обличчі, шиї, верхніх кінцівках, в слизовій оболонки порожнини рота, шийки матки, піхви.
  • Клітинний. Він великих розмірів (діаметр понад 3 см), з вираженою пігментацією. Тому візуально відрізнити його від злоякісної пухлини складно. Найчастіше розташовується на сідницях, в попереково-крижової області, рідше на тильній стороні кисті, стопі. На його тлі може утворитися меланома.
  • Комбінований. Така родимка поєднує в собі ознаки простого блакитного невуса і складного меланоцитарного невуса. Ризик високий.
  • Глибокий. За зовнішнім виглядом нагадує простий або клітинний блакитний невус. За будовою поєднує в собі ознаки складного, блакитного і Спітц невусів. Найчастіше розташовується в області лопаток, голови, шиї. Він навіть гістологічно схожий на меланому. Відрізняється від неї невеликою кількістю мітозів, відсутністю атипових клітин.

Будь-який різновид блакитного невуса може під впливом канцерогенних факторів перерости в меланому. Сприяють малігнізації:

  • травма;
  • УФ-опромінення;
  • контакт з дратівливими речовинами.

Саме тому за родимками треба спостерігати, берегти їх від впливу канцерогенних факторів. При появі змін слід звертатися до лікаря. Особливо повинні насторожувати:

  • раптове зростання;
  • зміна кольору;
  • поява виразок;
  • раптова поява нового невуса;
  • поява навколо родимки пігментного віночка;
  • виникнення сателітів (скупчення біля невуса нових родимок);
  • зміна структури родимки.

Злоякісний блакитний невус розвивається з тривало існуючої родимки. Найчастіше його виявляють у пацієнтів старше 40 років. Відрізняється він від звичайного доброякісного утворення гістологічною будовою.

Для визначення злоякісності невуса треба пройти обстеження:

  • дерматоскопія;
  • біопсія.

Аналіз на специфічні онкомаркери білок S-100 і НМВ-45 недоцільний. Ці антигени підвищені при простому і клітинному блакитному невусі.

Доброякісний блакитний невус малігнизується рідко. Тому чи варто його лікувати і яким саме методом, залежить від різних факторів.

Принципи лікування

У більшості випадків родимки лікувати немає необхідності. Це звичайне скупчення меланоцитів в дермальному шарі шкіри. Якщо родимка акуратна, невеликих розмірів, її видаляти не треба. Тим більше, що на її місці можуть з’явитися келоїдні рубці. Не повністю видалене утворення буде рецидивувати.

У деяких випадках при лікуванні блакитного невуса керуються основним принципом: краще видалити доброякісну родимку, ніж пропустити ранню форму меланоми. Лікування хірургічне. Показаннями до видалення блакитного невуса є:

  • косметичний дефект;
  • розташування невуса в місці, де він постійно травмується;
  • локалізація родимки в слизовій оболонці ротової порожнини, піхви, шийки матки;
  • якщо невус знаходиться в недоступному для самоконтролю місці (волосиста частина голови, промежина);
  • у пацієнта в сімейному анамнезі зафіксовані випадки меланоми;
  • блакитний невус великих розмірів;
  • швидке зростання;
  • запалення невуса;
  • свербіж;
  • кровоточивість родимки, виразка її поверхні;
  • атиповий зовнішній вигляд (невус асиметричний, з нечіткими кордонами, нерівномірною пігментацією);
  • невус розташовується на кон’юнктиві, в нігтьовому ложі (в цих місцях часто локалізується меланома і її попередники).

Видаляти слід «потворну» родимку. У таких утвореннях при гістологічному дослідженні виявляють характерні ознаки дисплазії. У них високий ризик переродження в меланому.

У тому випадку, якщо блакитний невус доброякісний, його видаляють деструктивними методами:

  • електродиссекція;
  • кріохірургія;
  • за допомогою лазера.

Якщо існує хоч найменший сумнів в його доброякісності (а при блакитному невусі вони є практично завжди, так як візуально важко відрізнити від меланоми), його видаляють, проводячи хірургічну ексцизію. При цьому керуються принципами:

  • січуть невус, захоплюючи 2 мм здорової шкіри;
  • часткове видалення допустимо тільки під час біопсії, коли за процедурою піде повне видалення блакитного невуса;
  • обов’язково матеріал відправляють на дослідження.

Якщо патогістологія підтвердила, що це був доброякісний блакитний невус, то подальше лікування не потрібно. Головне – вчасно робити перев’язки до повного загоєння операційної рани, не допустити її інфікування.

Якщо віддалений блакитний невус виявився злоякісним, буде потрібно подальше обстеження для підбору ефективного курсу терапії меланоми.

До якого лікаря звернутися

Якщо блакитний невус не змінюється, не травмується і абсолютно не заважає, з ним нічого робити не треба. При наявності великої кількості родимок бажано щорічно відвідувати дерматолога, щоб стежити за їх станом і своєчасно помітити їх малігнізацію. Коли блакитний невус часто травмується або схожий на меланому, треба пройти додаткове обстеження. Слід відразу відвідати дерматолога, якщо родимка доброякісна, її видалять деструктивним методом. При найменших ознаках меланоми потрібна консультація онколога.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі