Пробки в горлі: причини, симптоми та методи лікування
Попадання бактеріальної флори на слизову оболонку горла може призвести до небажаного наслідку – розвитку інфекційного процесу, особливо в умовах слабкого імунітету людини. У таких випадках мигдалини стають запаленими, збільшеними, і мають червоний колір, а їх поверхня покривається гнійним нальотом.
Пацієнт відчуває підвищення температури тіла, біль у горлі, який робить ковтання їжі та говоріння болючими. Цей стан відомий як “гнійний тонзиліт”, і наявний гнійний наліт на мигдалинах може призвести до утворення специфічних пробок, ускладнюючи певні захворювання горла.
Причини появи пробок в горлі
Формування пробок переважно спостерігається у дітей і людей похилого віку, особливо під час захворювання на ангіну.
Під час огляду горла хворої людини виявляються своєрідні скупчення сирної консистенції, яка має білий або жовтий колір. Ці скупчення зазвичай затягують лакуни мигдалин, які є фізіологічними отворами, що ведуть у порожнину мигдалин. Якщо захисні властивості організму добре працюють, то після одужання вміст, що складається з гною, може відторгнутися самостійно.
Важливо розуміти, що пробки це не самостійна патологія, а складна ситуація, яка може виникнути як ускладнення під час уже існуючого захворювання, зокрема ангіни. Для кращого розуміння процесу утворення пробок, необхідно знати причини розвитку самої ангіни.
- переохолодження;
- вдихання ротом холодного повітря (найчастіше – під час бігу та фізичної активності);
- вживання надмірно холодного напою або їжі;
- інфікування стафілококом, стрептококом – повітряно-крапельним шляхом від хворої людини.
Тонзиліт може бути ускладненням респіраторних захворювань, таких як ГРВІ, грип, і мононуклеоз.
Ще однією особливістю казеозних пробок є їх здатність формуватися на інших відділах лімфоїдної тканини, коли мигдалини відсутні частково або повністю. Частіше це стосується слизового епітелію глотки і язика, і цей патологічний процес називається гнійним фронтитом.
Важливо відзначити, що операція по видаленню мигдалин є радикальним і дуже екстремальним заходом, який застосовується лише у випадках, коли консервативне лікування гнійного ураження неможливе. Видалення мигдалин не є найкращим виходом, оскільки лімфоїдна тканина відіграє важливу роль у гуморальному імунітеті, і видалення мигдалин може зробити людину більш схильною до інфекційних захворювань у майбутньому.
Симптоми
По мірі розвитку ангіни, пацієнт відчуває ряд неприємних її проявів. Вони можуть з’явитися в різний час з моменту інфікування, але частіше це відбувається через 24 -36 годин після потрапляння збудника на слизову поверхню гланд.
- підвищення температури тіла до високих цифр;
- слабкість, млявість;
- безсоння;
- головний біль, ломота кісток черепа;
- суглобові і м’язові болі;
- у рідкісних випадках – закладеність носа;
- сльозотеча, подразнення кон’юнктиви очей;
- відсутність апетиту;
- блідість шкірних покривів;
- труднощі з ковтанням.
Лабораторний аналіз крові, який показує лейкоцитоз (збільшення кількості лейкоцитів), є індикатором прогресуючого запального процесу. Оскільки цей хід схожий на розвиток дифтерії, небезпечної інфекційної хвороби, яка також може супроводжуватися утворенням нальоту на мигдалинах, пацієнта госпіталізують. Це важливо для запобігання поширенню інфекції через повітряно-крапельний шлях і забезпечення своєчасної та ефективної медичної допомоги, якщо інфекція буде підтверджена.
Для виключення наявності дифтерії лікар намагається відокремити наліт з поверхні мигдалин. Якщо ця спроба не вдається і пацієнт відчуває біль під час спроби зняти гнійний шар, це може бути прямим підтвердженням наявності дифтерії.
Ускладнення для горла
Якщо відкладати звернення за медичною допомогою, запалення може перейти в ускладнену форму, давши початок широкому спектру інших, не менш небезпечних, патологій.
- Медіастиніт – патологічний процес, який розвивається внаслідок попадання гнійних мас усередину м’язової тканини шиї.
- Флегмона шиї – велике гнійне ураження, складно піддається лікуванню.
- Гострий гломерулонефрит – запальний процес клубочкового апарату нирок. Терапія даної патології протікає тривало, передбачає прийом антибіотиків та інших лікарських засобів у чималому обсязі.
- Паратонзіллярний абсцес – стан, при якому гній потрапляє в клітковину близько мигдаликів, викликаючи великий набряк. Усунення патологічної маси відбувається тільки хірургічно.
- Сепсис – бактеріальне зараження крові, що виникає внаслідок переміщення хвороботворного мікроорганізму в кров’яне русло.
Крім інших ускладнень, набряк гланд, спричинений запаленням, може бути настільки інтенсивним, що виникає загроза задухи під час сну.
Пробки в горлі: лікування
Основна мета терапії – усунути казеозні пробки, не травмуючи лімфоїдну тканину. Це допустимо реалізувати до придбання гландами патологічної пухкості, тобто на початковому етапі захворювання. Лікар проведе огляд і призначить антибактеріальне лікування. Антибіотикотерапія – невід’ємна частина комплексного підходу до усунення гною, але визначитися з конкретним препаратом складно, оскільки враховується збудник, який спровокував формування заторів.
Після визначення патогенного мікроорганізму в мазку з поверхні мигдалин, призначається конкретний антибіотик для лікування. Якщо виявляються стрептококи, які чутливі до цефалоспоринів та пеніцилінів, то лікар може призначити такі препарати, як Цефтріаксон, Цефазолін або Амоксицилін. У випадку виявлення стафілокока, який є стійким до багатьох антибіотиків, можуть бути рекомендовані потужніші препарати, такі як Амоксиклав або Тетрациклін.
Лікар також може призначити препарати для зміцнення стінок травного тракту, такі як Лінекс або Ністатин. Прийом таких препаратів допомагає уникнути діареї, яка часто виникає внаслідок прийому антибіотиків.
Для видалення гнійних пробок більш безпечним і менш травматичним методом є промивання теплим розчином антисептика під тиском. Ця процедура виконується за допомогою шприца. Популярними розчинами для цього використання є розчини на основі перманганату калію, фурациліну, борної кислоти, а також Мірамістину. Якщо процедура вдається успішно, і гнійні пробки вдається вимити, запалені і збільшені лакуни можуть бути закриті спеціальною лікувальною пастою.
Одночасно з основними методами лікування лікар рекомендує фізіотерапевтичні процедури, які можуть сприяти швидшому відновленню тканин. Застосування лазерної терапії зазвичай показано, коли видалено великі гнійні пробки, і потрібно запаяти лакуни для поліпшення заживлення. Цей ефект досягається завдяки високоенергетичному лазерному променю, і сама процедура називається лазерною лакунотомією.
Радикальним методом лікування запальних гнійних гланд є їх хірургічне видалення. Цей метод стає актуальним у випадках частого повторення утворення гнійних заторів, ускладненого перебігу хвороби та неефективності консервативного лікування.
Профілактика рецидиву
Пацієнти, яким видалили патологічний вміст з піднебінних мигдаликів, потребують дотримання профілактичної тактики.
- Важливо відвідувати стоматолога на регулярній основі, навіть якщо видимих проблем зі станом зубів або ясен немає. Санація дозволить виявити і усунути хворобу на стадії зародження.
- Ретельно стежити за власною гігієною, не менше двох разів на день проводити чистку зубів, щоразу після вживання їжі – полоскання рота антисептиком. Особливе значення потрібно надати санітарному стану житла і робочого місця.
- Відмовитися від надмірного вживання цукру (він посилює гнійні процеси), куріння, прийому їжі поспіхом (не можна травмувати вразливу слизову оболонку глотки).
- Протипоказано переохолоджуватися, ігнорувати звернення до лікаря.
Якщо ви підозрюєте повторне захворювання, важливо негайно звернутися до фахівця і визначити, чи це ангіна, а не дифтерія. Не рекомендується застосовувати зігріваючі компреси. Ці компреси не прогріють горло, а можуть сприяти швидшому поширенню гнійного процесу та збільшити його масштаби, що може ускладнити видалення гнійних пробок. Найкраще діяти обережно і дотримуватися рекомендацій фахівця.
