Що таке сітківка ока, її будова і функції

Retina, в перекладі з латині сітківка, є внутрішньою оболонкою ока. Вона відноситься до периферичної частини зорового аналізатора. Гістологічно її розвиток відбувається з переднього відділу мозкового міхура, що дає підставу вважати її частиною мозку, винесеного на периферію.

Сітківка дуже складна і цікава по будові і функціях оболонка. З внутрішнього боку прилягає до стекловидного тіла на всьому протязі, із зовнішнього боку – до судинної оболонки. З судинною оболонкою сітківка з’єднана, крім місць біля диска зорового нерва, зубчастої лінії, по краю макули. У зв’язку з цим може виникнути відшарування сітківки. У сітківці виділяють, у відповідності зі структурою і функцією, дві частини – зорову (оптичну) і сліпу.

Оптична частина сітківки


Pars optica retina складається з 10 шарів. Зорова частина сприймає світлові промені з різною довжиною хвилі, яка коливається від 380 до 770 нм. Це відбувається завдяки фоторецепторам. Вони представлені паличками і колбочками, які володіють різною світловою чутливістю.

Колбочки активізуються вдень, а палички вночі. Колбочки бувають трьох типів (червоні, зелені, сині), в кожній з яких міститься зоровий пігмент, який поглинає світлові хвилі різної довжини, що забезпечує кольоровідчуття. В сутінках функціонують і палички і колбочки спільно. Колбочки, їх близько 7 млн, знаходяться в центрі сітківки, в так званій макулі. Це найтонша і найважливіша частина сітківки, так як вона є найкращою областю зорового сприйняття. Основна маса паличок знаходиться в 10-13 градусах від макули і забезпечує поле зору, тобто периферичний зір, далі до периферії їх кількість зменшується.

Сліпа частина сітківки

Pars ciliaris retina складається всього з двох шарів. Сліпа частина не чутлива до світла. Вона покриває внутрішню частину війкового тіла і райдужки. У цій частині відсутні палички і колбочки.

Кровопостачання сітківки

Живлення сітківки здійснюється з 2 джерел:

  • гілка очної артерії (a. ophtalmica), яка віддає свою гілку – центральну артерію сітківки (a. centralis retinae), і саме вона кровопостачає внутрішні 6 шарів сітківки;
  • хоріокапелярний шар судинної оболонки живить нейроепітелій сітківки.

Відтік крові здійснюється в центральну вену сітківки. Гілки центральної артерії і вени сітківки утворюють капілярну мережу, якої немає лише в центральній частині жовтої плями. Ця капілярна мережа дуже чутлива до перепадів системного артеріального тиску. При зниженні його нижче цифр 65/45 мм рт. ст. може виникати поява миготіння, спалахів, зламаних переривчастих ліній, які нагадують малюнок очного дна. Це відбувається в результаті гіпоксії сітківки.

Іннервація сітківки

Сітківка не має чутливої іннервації. Тому коли виникає патологічний процес на сітківці, ми не відчуваємо болю.

Також аксони (закінчення) гангліозних клітин сітківки не мають мієлінової оболонки. Цим зумовлена її прозорість.

Основні функції сітківки

Найголовніша функція сітківки – це сприйняття світу, перетворення його в нервовий імпульс і первинна обробка інформації, що надійшла. 90 % всієї інформації, яка надходить ззовні, сприймається очима. Після обробки первинної інформації сигнал через зоровий нерв передається в зорові центри головного мозку.

Офтальмоскопічна картина очного дна

Під час проведення офтальмоскопії очне дно виглядає червоним — це кров просвічує судинні оболонки.
Нормальна сітківка не відображає промені і залишається прозорою і непомітною. При офтальмоскопії очне дно виглядає темно-червоним. Це відбувається тому, що сітківка прозора і через неї просвічується кров судинної оболонки.

Латеральніше в скроневу сторону знаходиться макула. Вона овальної форми і її розмір 5-6 мм. В макулярній області виділяють центральну ямку і фовеолу. Рефлекс країв центральної ямки дуже яскравий і насичений, його добре видно при офтальмоскопії, що характерно для молодих людей. У новонароджених дітей цей рефлекс відсутній. В середині центральної ямки знаходиться заглиблення – фовеола. У фовеолі сітківка дуже тонка і тут знаходяться колбочки, що забезпечує високу гостроту зору.

Диск зорового нерва являє собою відростки гангліозних клітин сітківки. Він позбавлений світлочутливих зорових клітин (паличок і колбочок). Цю особливість необхідно враховувати при дослідженні поля зору, оскільки в місці проекції диска зорового нерва буде «сліпе пляма». Знаходиться він на 3 мм ближче до середини від заднього полюса ока. По виду він блідо-рожевий, має чіткі межі, на ньому видно центральні судини сітківки, за формою круглий або овальний.

Інструментальні методи обстеження сітківки

Для дослідження стану сітківки недостатньо проведення офтальмоскопії. Необхідно застосувати наступні методи додаткової діагностики:

Електроретинографія – це дуже чутливий метод оцінки функціонального стану сітківки. Дозволяє виявити патологію навіть на самих ранніх стадіях. Також застосовується для оцінки ефективності проведеного лікування, подальшого динамічного спостереження.
Электроокулографія – дозволяє виявити порушення і патологічні зміни фоторецепторів і пігментного епітелію сітківки.
Зорові викликані потенціали – їх реєструють для діагностики порушень зорових шляхів, захворювань сітківки.
Флюоресцентна ангіографія – застосовується для дослідження капілярів і судин в сітківці і передньому відділі ока.
Оптична когерентна томографія – призначається при підозрі на наявність патологічного процесу в центральній області сітківки.
Ультразвукове дослідження ока – дозволяє виявити патологічні процеси в сітківці: відшарування, новоутворення, чужорідне тіло.

Загальні симптоми враження сітківки

Можна виділити кілька симптомів, при появі яких необхідна консультація лікаря-офтальмолога. Вони можуть вказувати на патологічний процес в сітківці:

  • зниження гостроти зору;
  • поява літаючих «мушок», виблискуючих блискавок, «спалахів», «завіси» перед оком;
  • спотворення ліній, випадання частини поля зору.

До якого лікаря звернутися

Для дослідження сітківки, діагностики її захворювань і лікування слід звернутися до офтальмолога (окуліста). Чим краще апаратне оснащення офтальмологічного кабінету, тим більш точну діагностику може провести лікар. Дослідження сітківки та її судин допомагає у розпізнаванні деяких неврологічних хвороб, гіпертонії, цукрового діабету.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі