Набряк слизової носа: причини, діагностика, лікування

Внутрішня частина носової порожнини вистелена епітелієм слизових. Його особливість у підвищеній вразливості, високому збагаченні кровоносними судинами і здатності реагувати на подразники різного походження. Багато захворювань дихальної системи провокують набряк слизової носа, але розвинутися таке патологічне явище може і внаслідок алергії. Прогресування набряку викликає необхідність усунути хворобу, але призначати певні засоби може тільки лікар, встановивши точну причину запалення внутрішньої поверхні носа.

Чому набрякає слизова оболонка носа?

В ЛОР практиці класифікують три першопричини, за яким епітелій набрякає і запалюється. Ці фактори можуть бути актуальними для організму пацієнта не тільки окремо, але і в поєднанні. Крім того, вплив однієї категорії може створити сприятливу основу для розвитку іншого.

  • Респіраторні захворювання.
  • Механічний вплив.
  • Алергічні реакції.
  • Гормональні порушення.

Найбільш поширена причина набряку оболонки – переохолодження організму. Епітелій здатний уповільнити свої захисні властивості, оскільки загальні імунні реакції також скорочуються. Варто людині лише переохолодити ноги або шию – наслідком стане респіраторне захворювання, яке при відсутності терапевтичного заходу, дозволить запаленню слизової оболонки придбати хронічну форму.

Негативна сторона такого стану – блокування дихального каналу, що позбавляє тканини головного мозку можливості повноцінно насичуватися киснем. Так розвивається гіпоксія – пацієнта починають турбувати часті головні болі, позіхання, слабкість, сонливість, загальне нездужання; знижується працездатність. Інші, не менш серйозні наслідки респіраторної інфекції:

  • Спотворення структури перегородки носа
  • Формування поліпів або аденоїдів
  • Розвиток грижі в різних відділах головного мозку

Алергічний набряк – особливо небезпечний: таке патологічне явище становить загрозу для життя дорослих і дітей. Реакція у вигляді набряку слизової оболонки виникає відразу після попадання подразника в порожнину носа. Спектр ураження може бути різним – від утруднення дихання і сльозотечі до повноцінного набряку Квінке – коли процес охоплює ще й горло, позбавляючи можливості зробити хоча б один вдих. Такий стан передбачає термінове медичне втручання, оскільки загрожує летальним результатом.

В якості алергену виступає пилок квітів, аромат продуктів і парфумів, лікарські препарати, шерсть тварин, пташиний пух. Запідозрити початок розвитку набряку можна за такими ознаками, як часте чхання, зміна голосу, першіння і дискомфорт у горлі, кон’юнктивіт, сухий кашель. Коли пацієнт змушений подовгу кашляти, під впливом фізичних зусиль, дрібні кровоносні судини, якими вистелений епітелій носа з внутрішньої сторони, руйнуються, утворюючи кровотечу.

При хронічній формі алергії, набряк слизової оболонки супроводжується формуванням темних кіл під очима, постійним головним болем, ломотою в кістках черепа, враженням і роздратування шкірного покриву кінчика носа, втомою і відчуттям розбитості. Такий перебіг захворювання вимагає систематичного промивання порожнини носа, а потім застосування протиалергічного препарату. Стан відбивається на працездатності, тому на час лікування слід обмежити себе в діяльності.

Під час оперативного втручання, виробленого на дихальних шляхах, слизова оболонка також може набрякати – це обумовлено тимчасовим порушенням процесу циркуляції крові в тканинах. Щоб захистити запалену тканину, протягом усього реабілітаційного періоду потрібно правильно доглядати за станом порожнини носа:

  • Протягом тижня після перенесеної операції промивати ніс розчинами антисептиків, підігрітими до кімнатної температури.
  • З 5-го дня припустимо проводити механічне очищення дихальних каналів від кірочок і крові.
  • Щоб тканини відновлювалися швидше, слід обробляти їх мазями, які мають у своєму складі кортикостероїди – гормональні речовини прискорять процес загоєння.
  • Систематично проводити процедури по зволоженню слизового покриву.
  • Щоб ексудат краще відторгався, приймати муколітики.

Кожна з цих дій має бути призначена фахівцем. Неграмотне виконання кожного з етапів може викликати післяопераційні ускладнення – формування гнійника, інфікування назальних пазух, дистрофічні зміни тканини.

Якщо внутрішня частина носа набрякає через гормональні коливання, питанням лікування займається ендокринолог, уролог або гінеколог.

Набряк слизової носа: лікування

Терапевтичний підхід планується з урахуванням причини, що викликала набряклість. Але існують певні цілі лікування – продезінфікувати покрив, звузити кровоносні судини, зміцнити організм, щоб він зміг протистояти атакам хвороботворних мікроорганізмів.

Набряк, обумовлений респіраторними захворюваннями, лікують наступним чином:

  • Дотримується постільний режим, коригують водний баланс.
  • Відновлюють дихання завдяки застосуванню судинозвужувальних крапель.
  • Проводять промивання антисептиками (розчином фурациліну, наприклад), щоб запобігти поширення вогнища ураження.
  • Якщо стан ускладнився бактеріальною інфекцією – виконують антибіотикотерапію.
  • Покращують захисні властивості організму за допомогою вітамінотерапії і збалансованого харчування.
  • Як мінімум на час лікування слід відмовитися від куріння, адже нікотин згубно впливає на клітини епітелію.

Набряклість, викликана гормональним дисбалансом, потребує ретельної диференціальної діагностики. Подібний стан частіше характерний для жінок в період виношування дитини. Оскільки медикаментозні втручання строго протипоказані для даного положення, призначають активні промивання назальних каналів сольовим розчином – його можна придбати в аптеці або виготовити самостійно.

Зрошувати слизову оболонку або проводити промивання – нескладно: якщо набряк незначний – можна закапати ніс за допомогою медичної піпетки, якщо епітелій запалився настільки, що повністю заблокував доступ повітря в пазухи – краще виконати промивання. Для цього, не прикручуючи до стерильного шприца голку, набрати поршнем три кубика теплого сольового розчину і, нахиливши голову назад, поступово вилити вміст на оболонку носа. Дію повторити мінімум тричі.

Сольовий розчин – прекрасна альтернатива, коли лікування лікарськими засобами протипоказано. Допустимо застосовувати його навіть для промивання каналів новонародженим. Але, незважаючи на очевидні переваги способу, попередньо потрібно отримати схвалення спеціаліста.

Поліпи і аденоїди, що перешкоджають нормальному диханню, усуваються хірургічно, під одночасним проведенням наркозу. Якщо постійну набряклість викликає викривлення перегородки – оптимальне рішення – виконати септопластику. Операція передбачає корекцію цього відділу, що тягне за собою не тільки естетичну привабливість, але і, в першу чергу, відновлення здатності повноцінно дихати, без побічних ефектів у вигляді набряків слизової тканини.

У плані лікування набряку слизового епітелію носа існує і ряд способів нетрадиційної медицини, проте їх актуальність і безпеку слід обговорити з лікарем.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі