Неврастенія: симптоми і лікування

У осіб, які постійно знаходяться в стані стресу або випробували якесь гостре психоемоційне потрясіння, часто розвиваються особливі захворювання – неврози, або психогенії. Одним з них є неврастенія, інакше – астенічний невроз.

Ця патологія не є небезпечною для життя – при правильному лікуванні вона завершується повним одужанням. Однак до моменту звернення людини до лікаря вона значно ускладнює його життя, погіршує її якість – хворому стає важко працювати і спілкуватися з оточуючими. А уникнути стресів, дати собі можливість відпочити, виключити хоча б на час зайві контакти непросто, адже страждають на неврастенію, як правило, молоді, соціально активні, діяльні люди віком 20-40 років.

Тому кожному читачеві буде корисно дізнатися, що сприяє розвитку неврастенії, якими симптомами вона проявляється, а також про принципи діагностики і лікувальної тактики при цій патології. Саме ці питання і будуть висвітлені в нашій статті.

Причини

Головна причина неврастенії — гострий або хронічний стресПричина неврастенії – стрес. Для когось провокуючим фактором стає гостре психоемоційне потрясіння (розлучення, втрата близької людини, землетрус і так далі), для іншої ж – тривала, день у день, фізична і психічна перевтома (великі навантаження на роботі, сімейні проблеми, тривалі конфлікти з ким-небудь, недосипання та інші).

Підвищують вірогідність розвитку цього стану гострі і хронічні інфекційні та соматичні захворювання, інтоксикації, тобто патології, які послаблюють організм в цілому і нервову систему зокрема, створюють передумови для виснаження її функціональних резервів і виникнення хвороби.

Види і клінічні прояви

Сьогодні згідно з національними рекомендаціями та класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я виділяють 2 форми неврастенії, які відрізняються один від одного рівнем емоційного реагування хворого на навколишні події і ситуації. Це гіпер – і гіпостенічна форми. Деякі фахівці розглядають їх як послідовні стадії одного і того ж захворювання.

  • Гіперстенічна форма характеризується стенізацією людини. Їй властива дратівливість, підвищена чутливість до зовнішніх факторів (гіперестезія – звичайна мова здається надто гучною, звичне освітлення раптом стає занадто яскравим і так далі), порушення, неуважність уваги, схильність до афективних реакцій (афект – раптово виникає дуже яскрава емоція, чи то злість, роздратування, гнів, радість чи інша).
  • Гіпостенічна неврастенія супроводжується постійним відчуттям втоми, неможливість зосередитися, млявістю, сонливістю, зниженням працездатності, швидкою виснаженістю незалежно від виду діяльності.

Характерна для неврастенії риса – послідовне включення в симптоматику хвороби різних систем організму.

Спочатку розвиваються порушення з боку вегетативної нервової системи, що супроводжуються так званою дратівливою слабістю. Хвилювання або фізичне навантаження викликають у людини почастішання биття серця, похолодання рук і ніг, пітливість, зниження апетиту і погіршення сну. Ці реакції виникають раптово, вони неадекватні подразнику по силі, зникають настільки ж раптово, як і з’явилися. Так, хворий може швидко заснути, але від найменшого шереху прокинутися, а потім знову швидко заснути. Або він відчуває сильний голод, а як тільки починає їсти, відчуває огиду до їжі.
Також на даному етапі з’являється головний біль. ЇБолям властивий особливий характер – хворі описують його як здавлюючий, ніби голову стискає обручем. Цей больовий синдром був названий, відповідно – «каска неврастеника». Біль частіше виникає до вечора, посилюється при хвилюванні або розумовому навантаженні, спробі зосередитися і продовжувати роботу; нерідко ніби пульсує, супроводжується шумом у вухах. Це сигнал про те, що людина перевтомлена.

Дратівлива слабкість – це симптомокомплекс, який також має місце вже на даній стадії хвороби. Людина легко дратується, але ця емоція швидко згасає, змінюючись психічним виснаженням. З найменшого приводу починає кричати, а потім охоплює почуття образи і плаче.

Наступний етап – сенсомоторні розлади. Підвищення чутливості до зовнішніх подразників, до відчуттів з боку власних органів. Пацієнти скаржаться на сильну пітливість в спеку, відчуття мерзлякуватості в сиру і холодну погоду, дискомфорт при перепадах температури. Дратує яскраве світло, здається жорстким ліжко, раніше нормальні звуки – неприємними, ріжучими слух. Ніби виникає шум у вухах, стає відчутною робота серця, а в животі раптом щось починає стискатися або перекочуватися».
Все це призводить до розвитку іпохондричного синдрому – людина фіксується на своїх відчуттях, постійно аналізує їх і переконує себе в тому, що у неї неодмінно є якесь серйозне захворювання, а то й кілька, соматичної природи, але ні, не психічне. Хворий звертається до фахівців, які не знаходять у нього жодних серйозних порушень, тоді він звертається до інших, і знову, і знову.

Хворому стає важко виконувати точні рухи, роботу, що вимагає участі дрібної моторики, тривалий час перебувати в одній і тій же позі. Очікування для таких людей – болісне.

Далі до вищевказаних симптомів приєднуються афективні розлади. Особи з неврастенією не можуть контролювати свої почуття, «вибухають» по дрібницях, «на порожньому місці» починають плакати, ображаються, дратуються, але заспокоюються вони настільки ж раптово і швидко. Самопочуття і настрій їх нестійкий, залежить від зовнішніх причин, частіше знижений, супроводжується невдоволенням собою і постійною готовністю образитися.
Суб’єктивний стан таких людей вранці, як правило, не дуже. Проте, вони поступово “розгулюються” і відчувають себе набагато краще, але лише до того, як знову втомляться. Якщо в цей момент вони не дозволять собі відпочити, продовжать виконувати колишню роботу, симптоматика хвороби різко наростає, порушується інтелектуальна діяльність, увага розсіюється, втрачається зосередженість, стає практично неможливою здатність до навчання. Людина ловить себе на думці, що під час виконання роботи думає не про неї, а зовсім про інше, а якщо читає, то, навіть напружуючи увагу, не може відтворити прочитане.

Якщо змушувати себе працювати і далі, виникне дискомфорт в голові, слабкість, розбитість, дратівливість, а також невдоволення власною непродуктивністю. Тим не менш, людина і далі продовжить будувати плани, часто – нереальні, з метою надолужити згаяне, буде намагатися виконати одразу кілька справ, проте жодну не доведе до кінця через симптоми своєї хвороби, що ще більше погіршить стан і знизить самооцінку.

Захоплення, які раніше приносили радість, веселі компанії друзів іноді ненадовго захоплюють, однак незабаром набридають, починають дратувати і провокують появу симптомів хвороби, а також конфлікти з оточуючими, які не можуть зрозуміти, чому ж так різко змінилась людина.

Іноді на основі неврастенії розвиваються і інші види неврозів.

Принципи діагностики

Діагноз «неврастенія» виставляє зазвичай лікар-невролог або психіатр/психотерапевт. Основу його складають скарги пацієнта, які лікар з’ясовує з особливою ретельністю, а також анамнез захворювання (історія його розвитку – що спровокувало початок, як розвивалися симптоми, з чим хворий пов’язує їх прогресування, а після чого він відчуває себе краще, проводилося якесь лікування, якщо так, то чим саме і з яким результатом, і так далі).

Поговоривши з пацієнтом, лікар оцінить його об’єктивний статус (неврологічний, психічний). На підставі отриманих даних він припустить наявність у хворого неврастенії або якоїсь іншої патології.

Щоб підтвердити діагноз, виключити інфекційну або органічну природу симптоматики (менінгіти, енцефаліти, атеросклероз, пухлини і так далі), застосовуються додаткові методи дослідження:

  • реоенцефалографія;
  • електроенцефалографія;
  • комп’ютерна томографія головного мозку;
  • магнітно-резонансна томографія головного мозку;
  • консультація психолога.

Диференціальну діагностику неврастенії проводять з такими захворюваннями:

  • депресія;
  • астенія, що виникла після травми або на тлі важкої соматичної патології;
  • деякі форми шизофренії;
  • соматоформний розлад.

Принципи лікування

Найважливіше, що може зробити для хворого на неврастенію лікар — допомогти йому вирішити психотравмуючу ситуацію, яка спровокувала хворобу

Першочергова мета лікування – виключити стресовий фактор, тобто або вирішити наявну проблему, яка викликала неврастенію, або допомогти хворому зменшити її значущість, змінити до неї відношення, вирішити, що це не проблема». Важливо витягти людину з психотравмуючих умов життя, тому саме для цього осіб з даною патологією госпіталізують у стаціонар.

Госпіталізація допомагає змінити обстановку, зменшити навантаження на психіку і фізичне навантаження, дотримуватися режиму праці та відпочинку, режим дня, повноцінно відпочивати, вчасно лягати спати. Також таким хворим рекомендуються прогулянки перед сном на свіжому повітрі, споглядання прекрасного, прослуховування гарної музики, повноцінне, вітамінізоване харчування, заняття творчістю.

Паралельно особи з неврастенією отримують медикаментозне лікування. Воно може включати в себе такі лікарські препарати:

  • транквілізатори (діазепам, нітразепам та інші);
  • снодійні (золпідем та інші);
  • адаптогени (екстракт елеутерококу, настоянка насіння лимонника, препарати на основі женьшеню);
  • нейролептики (тіоридазин – у малих дозах чинить антидепресивну дію, у великих-седативну);
  • загальнозміцнюючі препарати (гліцерофосфат кальцію, препарати брому, гопантенова кислота та інші);
  • рослинні седативні засоби (на основі валеріани, пустирника, глоду та інші);
  • лікарські засоби на основі кофеїну.

Звичайно, ці препарати призначають не всі одночасно, а до кожного пацієнта застосовують індивідуальний підхід, рекомендуючи лікування на підставі наявних симптомів.

У комплексі з вищевказаними лікувальними заходами хворому показані:

  • аутогенні тренування;
  • психотерапія;
  • електросон;
  • рефлексотерапія;
  • масаж;
  • ароматерапія;
  • арт-терапія та інші процедури.

Профілактика і прогноз

У більшості випадків прогноз при цьому захворюванні сприятливий – близько 50 % осіб, які страждають ним, повністю одужують, а ще у 25 % розвивається стійке поліпшення стану. Однак в ряді випадків перебіг неврастенії може стати затяжним, а симптоматика значно ускладнитися.

Профілактика полягає в тому, щоб навчити правильно реагувати на стресові ситуації, не приймати їх близько до серця, менше хвилюватися і переживати, досить спати і повноцінно харчуватися, не перевтомлюватися, виділяти достатньо часу на відпочинок, особливо на нічний сон. Дотримання цих рекомендацій зведе ризик розвитку неврастенії до мінімального. Якщо ж все-таки хвороба виникне, своєчасне звернення до лікаря і дотримання його рекомендацій і призначень допоможе швидше з нею впоратися, а значить, відновити свою високу якість життя.

Неврастенія – захворювання, в основі якого лежить гострий або хронічний перенесений людиною стрес. Хворіють переважно особи молодого віку (20-40 років – студенти, молоді фахівці, активні, діяльні, емоційні).

Основні симптоми – підвищена стомлюваність, дратівливість, різкі перепади настрою, афективні і вегетативні розлади.

Діагноз ставиться на підставі бесіди лікаря з пацієнтом, однак, з метою виключення хвороб органічної природи людину направляють на додаткове обстеження.

Лікування включає в себе усунення стресорного фактора, рішення проблеми, яка мучила хворого, прийом ряду лікарських препаратів, фізіотерапія, індивідуальна або групова робота з психологом, психотерапевтом.

Про автора Марічка Павленко 429 Публікації
Блогер, журналіст, автор статей. Закінчила Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар