Слизова оболонка горла подібна до епітелію, яким вкритий травний тракт, і може набрякати при різних захворюваннях і станах. Найпоширеніші з них включають дифтерію, алергічні реакції, анафілактичний шок та запальні ураження, де набряк є реакцією організму на ушкодження або роздратування.
Звуження дихальних шляхів може призвести до порушення нормального надходження повітря в легені і супроводжується симптомами, такими як хриплість голосу, біль та задуха. У таких випадках важливо надати медичну допомогу.
Чому набрякає горло?
Набряк може виникати з різних причин і важливо розрізняти між набряком в області шиї та набряком всередині горла, оскільки це визначить подальші медичні заходи.
В області шиї розташовані м’язи, великі кровоносні судини та щитовидна залоза. Запалення або ушкодження цих структур можуть бути помилково сприйняті як набряк всередині горла, що, наприклад, може стати причиною недіагностованого тиреотоксичного зобу.
Важливо правильно встановити діагноз, оскільки невірно поставлений може бути небезпечним для життя, особливо при раптових алергічних реакціях. В таких ситуаціях кожна хвилина має вагоме значення. Для виключення захворювань шиї важливо пам’ятати, що розпухле горло не повинно бути відчутним на дотик поверхнево.
- Ангіна, викликана бактеріями стрептокока.
- Фурункул або абсцес.
- Вірусні інфекції, такі як контагіозний молюск – захворювання шкіри, що характеризується круглим білим набряком; передається від носія або хворої людини, найчастіше у дітей або дорослих із порушеною імунною функцією.
- Краснуха.
- Вітряна віспа.
- Епідемічний паротит чи свинка.
- СНІД.
- Інфекційний мононуклеоз.
- Лайм-артрит.
- Сифіліс.
Також набрякає слизова глотки при попаданні в неї чужорідного тіла. В основному, це відбувається у дітей дошкільного віку, що вимагає негайних дій від батьків.
Набряк Квінке: причини, особливості розвитку, лікування
Набряк Квінке це стан, який виникає внаслідок реакції організму на зовнішні або внутрішні подразники. Розвиток цього стану може відбуватися від кількох годин до кількох секунд після впливу алергену. Поступово набряк охоплює дно ротової порожнини, язик, гортань, піднебінну частину та глотку, що може викликати біль і дискомфорт. Якщо вчасно не надати медичну допомогу, набряк може поширитися на лімфатичні залози і викликати задишку.
- чутливість до певних продуктів чи ліків (із продуктів – яйця, шоколад, суниця, томати, горіхи; медикаментозні препарати частіше представлені антибіотиками);
- вплив факторів навколишнього середовища – спеки або холоду (перегрів або переохолодження);
- незначні пошкодження слизової порожнини рота або безпосередньо горла (нерідко і під час проведення діагностичного огляду);
- переливання крові, несумісної за групою або резус-фактору, а також, якщо відшкодовувалася масивна крововтрата і процедуру проводили в прискореному режимі.
Для визначення схильності до розвитку набряку Квінке найкращим способом є аналіз крові. Поява цього стану супроводжується такими ознаками, як задишка (пацієнт буквально намагається вдихнути повітря ротом), посиніння шкірних покривів, блідість обличчя, піт, випинання очних яблук та сльозотеча. Окрім цих симптомів, у хворих може виникнути обгрунтований страх перед смертю.
Лікування набряку Квінке має розпочинатися якнайшвидше. У випадках, коли ця патологія виникає внаслідок ін’єкції лікарського засобу, на який у пацієнта є індивідуальна непереносимість, необхідно негайно припинити введення цього препарату. Також важливо забезпечити доступ свіжого повітря, розстебнувши комір сорочки і відкривши вікна або двері.
Подальший захід полягає в негайному введенні антигістамінних препаратів, таких як димедрол чи супрастин. Це допомагає покращити стан пацієнта протягом кількох хвилин. Для зменшення набряку також можуть застосовуватися сечогінні препарати, наприклад, Фуросемід або Лазикс.
Для підвищення артеріального тиску може бути введено гормональні препарати, такі як Дексаметазон або Преднізолон. Дозування цих препаратів розраховується індивідуально, враховуючи вік та вагу пацієнта. Після надання першої допомоги слід здійснити госпіталізацію в стаціонар.
Ангіна (тонзиліт)
Запалення лімфатичного глоткового кільця завжди протікає болісно: це обумовлено великою кількістю рецепторів, що пролягають в його слизовій оболонці.
- підвищенням температури тіла;
- збільшенням мигдаликів;
- ознобом;
- набряком і почервонінням глотки;
- бовтратою голосу.
При підозрі на ангіну та набряк горла пацієнту важливо негайно звернутися до ЛОР-лікаря, оскільки самолікування може бути небезпечним і призвести до ускладнень. Лікар призначить необхідне лікування, включаючи антибактеріальні препарати для внутрішньом’язового введення. Також може бути рекомендовано полоскання горла теплим содовим розчином або іншим антисептичним засобом.
Якщо мигдалики вкриті гнійними плівками або виразками, лікар може провести їх місцеву обробку дезінфікуючими речовинами за допомогою пінцета і марлі, щоб забезпечити швидше одужання. Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря та приймати ліки відповідно до розпису.
Терапія зазвичай проводиться амбулаторно, але у разі тривалої високої температури більше 5 днів може знадобитися госпіталізація. Пацієнт повинен дотримуватися усіх рекомендацій лікаря та звертатися за медичною допомогою вчасно для ефективного лікування та уникнення ускладнень.
Ларингіт
Гортань запалюється внаслідок вірусних простудних захворювань. Для розвитку нездужання досить переохолодитися, перебувати в задимленому приміщенні або зловживати курінням. Частою причиною є напруження голосового апарату, дифтерія, скарлатина, коклюш. Набряк горла в цьому випадку будуть гострим або хронічним (якщо не піддається лікуванню довше двох тижнів).
- Першіння всередині горла, уявне відчуття чужорідного тіла.
- Біль під час ковтання.
- Слабкість, спотворення або повна відсутність голосу.
- Почервоніння і виражений набряк слизового покриву глотки, в деяких випадках відмічається незначне виділення крові.
- Кашель спочатку сухий, потім – з рясним виділенням мокротиння.
Діагноз ларингіту та порушення голосових зв’язок може бути встановлений за допомогою ларингоскопії та оцінки стану голосових зв’язок. Госпіталізація пацієнта рекомендується у випадках, коли є підозра на інфекційний процес (наприклад, дифтерію, скарлатину, коклюш) або коли стан хворого суттєво погіршується.
Лікування ларингіту передбачає призначення противірусних препаратів і антитоксичних сироваток у разі відповідних інфекцій. Пацієнту необхідно тримати в спокої і уникати перенапруження голосових зв’язків. Також рекомендується уникати холодного повітря та гарячих, гострих, або охолоджених страв.
Препарат Біопарокс може бути корисним для зменшення запалення та розпаду мокроти в горлі. Проте, він повинен використовуватися обережно через ризик ларингоспазму. Фізіотерапевтичні процедури можуть також бути важливим елементом лікування для полегшення стану горла та голосових зв’язок.
Загальні принципи лікування
Перед початком лікування інфекційного захворювання важливо провести бактеріальний аналіз та визначити чутливість збудника до антибіотиків. Для цього беруть зразок мазку з мигдалин пацієнта. Знайдений патогенний мікроорганізм вказує на необхідний тип та клас антибіотика для подальшого лікування. Важливо пам’ятати, що антимікробні препарати не мають ефективності у випадку вірусних захворювань, і вони можуть навіть шкодити, знищуючи корисну мікрофлору кишечника. Але, якщо захворювання спричинене бактеріями, то лікар призначить антибіотики широкого спектру дії, які вводяться внутривенно або внутрішньом’язово.
Для профілактики порушень у роботі травного тракту, лікар може призначити лікарські засоби, такі як Лінекс, Ацилакт, Ністатин, Полібактерин. Вони допомагають зміцнити стінки шлунково-кишкового тракту та запобігають можливому розвитку діареї.
Набряк глотки, спричинений дифтерією, може лікуватися за допомогою спеціальної антитоксичної сироватки. Для видалення гнійного нальоту необхідно провести місцеву обробку ураженої зони. Оптимальним варіантом є полоскання горла теплою водою з додаванням кухонної солі і трьох крапель йоду. Важливо дотримуватися правильної дози речовини, щоб уникнути подразнення слизової оболонки.
Для подолання інфекції корисним буде прийом вітамінного комплексу та імуномодуляторів, а також пиття вдосталь теплої рідини та збалансованого харчування. Важливо підтримувати нормальний водний баланс та вживати щоденно не менше 2 літрів рідини.
Якщо набряк глотки виник через контакт із чужорідним тілом, слід негайно викликати швидку допомогу та намагатися витягти сторонній предмет до її приходу. Також можна надати пацієнту антигістамінний препарат, такий як супрастин або діазолін, та забезпечити доступ повітря.
Набряк гортані у пацієнтів, які страждають на СНІД, лікують за допомогою сечогінних препаратів. У випадках, коли захворювання не спричинене вірусною або бактеріальною інфекцією, антибіотики або противірусні засоби можуть бути не потрібні. Рекомендується також полоскання запаленої поверхні горла антисептичним розчином.
Важливо зазначити, що набряк глотки є серйозною ознакою порушень в організмі і не виникає у здорової людини. Тому в разі його виникнення необхідно негайно звернутися до фахівця та отримати професійну медичну допомогу, щоб уникнути переходу захворювання в хронічну форму та уникнути серйозних ускладнень. Здоров’я горла та дотримання медичних рекомендацій грають важливу роль у загальному стані організму.
