Лямблії: що це, симптоми і лікування

Лямбліоз – захворювання, що характеризується наявністю в організмі найпростіших паразитів – лямблій, які заселяють травний тракт, присмоктуючись до стінок кишечника. Коли лямблії потрапляють в товсту кишку, умови якої є для них малоприємними, вони приймають форму цист, що виділяються з фекаліями. Незважаючи на те що цисти позбавляються середовища проживання, вони зберігають активність і можуть стати джерелом зараження. Відомо, що цисти лямблій залишаються життєздатними до двох місяців, якщо температура навколишнього середовища не більше п’ятдесяти і не менше нуля градусів Цельсія.

Причини виникнення лямбліозу

Цисти лямблій потрапляють в організм різними шляхами. Більшість людей навіть не замислюються, що деякі цілком буденні дії можуть нести потенційну загрозу здоров’ю.

Причиною лямбліозу можуть стати наступні ситуації:

Вживання деяких продуктів харчування (овочів, фруктів, ягід) без попередньої ретельної санітарної обробки. Незважаючи на те що цисти збудника дуже стійкі до зовнішнього середовища, навіть просте миття в чистій проточній воді дозволяє значно знизити ризик зараження.

Цисти лямблій часто переносяться комахами, наприклад, мухами. Тому захист від комах в літній період – не тільки питання комфорту, але і здоров’я людини.
Збудник може знаходитись в природних водоймах. Місця, організовані для купання, завжди куруються співробітниками епідеміологічних служб, які регулярно беруть проби води. Всі інші місця цілком можуть бути джерелом швидкого зараження.
Враховуючи той факт, що не всі люди досконально дотримуються правил особистої гігієни, наприклад, не миють руки після відвідування вбиральні, зараження може відбутися при зіткненні з будь-якими предметами громадського користування: дверними ручками, поручнями, навіть іграшками в дитячих установах.
Заразитися лямбліозом можуть садівники і городники: земля, яка удобряється гноєм, цілком може містити в собі цисти лямблій.
Джерелом зараження можуть стати тварини – дикі, домашня худоба і навіть кімнатні вихованці.
Потрапляючи в організм, лямблії присмоктується до слизової тонкого кишечника спеціальним диском. Враховуючи швидке розмноження паразита і його високу виживаність при будь-яких зовнішніх умовах, можна сказати, що уникнути зараження при оральному контакті з цистами практично неможливо.

Симптоми лямбліозу у дорослих

Заселяючи тонкий кишечник, лямблії закономірно викликають подразнення слизової. Це може проявлятися больовими відчуттями в області живота, здуттями, метеоризмом, бурчанням. Біль має тупий характер і високу частоту нападів. Область відчуттів може поширюватися на зону навколо пупка і вище до підребер’я.

Практично завжди з’являються запори або проноси. Фекалії мають жовтий колір, до них можна помітити слиз. Це обумовлено дисбактеріозом і функціональним порушенням діяльності кишечника, який не може нормально працювати, будучи заселеним паразитами.

Порушення діяльності кишечника може бути чревате і різкою втратою маси тіла: жири перестануть всмоктуватися через кишечник, і будуть виводитися у практично незмінному вигляді через пряму кишку. Це викличе дефіцит калорій і як наслідок схуднення. Кал у такому випадку набуває білястий колір через надмірний вміст в ньому жирів. Іноді виникає порушення жовчного відтоку з відповідною симптоматикою: нудота, гіркота в роті, неприємний запах з рота, жовчна коліка.

Порушення травлення часто стає причиною активізації імунної системи. Уповільнення процесу виведення харчових мас кишечника веде до того, що з’являється інтоксикація. Кількість антитіл імунної системи зростає, і виникають симптоми алергічної природи, наприклад, дерматит. Надмірна імунна активність небезпечна підвищеним ризиком перехресних алергічних реакцій на будь-який подразник: у заражених часто з’являється кропив’янка, кон’юнктивіт, шкірний свербіж та інші патології.

Зазвичай лямбліоз провокує цілий спектр неспецифічних симптомів загального нездужання, таких як:

  • Головні болі;
  • Запаморочення;
  • Почуття втоми, сонливості, підвищеної стомлюваності при мінімальних навантаженнях;
  • Дратівливість, нервозність, схильність до депресій;
  • Втрата апетиту;
  • Порушення сну.

Стає очевидно, що самостійно запідозрити у себе лямбліоз неважко, але діагностувати без втручання фахівців – неможливо.

Методи діагностики лямбліозу

Сучасна медицина пропонує декілька методів обстеження при виникненні підозри на зараження кишечника паразитами.

Дослідження калу

Копрологічне дослідження являє собою забір калу і пошук в ньому з допомогою мікроскопа цист лямблій. Якщо зараження відбулося, то цисти, в більшості випадків, виявляються відразу. Однак буває і так, що у зараженої людини конкретна порція калу може і не мати слідів лямблій, тому доцільно провести кілька зборів матеріалу (4 – 5) з інтервалом в один тиждень.

Дослідження вмісту кишечника

Дуоденальна ендоскопія дозволяє отримати більш адекватну картину стану кишечника пацієнта. Для підтвердження діагнозу невелика кількість вмісту забирається з порожнини тонкої кишки спеціальним зондом і досліджується під мікроскопом. Фахівці запевняють, що найефективнішим методом дуоденального обстеження є збір вмісту дванадцятипалої кишки вакуумним методом за допомогою трьохканального зонда.

Дослідження крові

Серологічні проби на наявність у сироватці крові специфічних антитіл – прекрасний метод діагностики лямбліозу. Антитіла GSA 65 можна виявити в пробі вже через два тижні після зараження. На сьогоднішній день серологічний метод дослідження один з найефективніших в діагностиці паразитарних захворювань. Крім цього, він набагато легше переноситься пацієнтами, ніж дуоденальне обстеження.

Лікування лямбліозу

Терапія лямбліозу традиційно проходить в три етапи. Незважаючи на гадану складність процесу, вона добре переноситься пацієнтами і практично завжди дає очікуваний результат. Якщо у пацієнта діагностовано супутні хронічні захворювання, потрібно неодмінно дати знати про них лікарю, щоб він враховував індивідуальні особливості хворого при призначенні лікарських препаратів.

1. Перший етап лікування включає в себе усунення неприємної симптоматики і поліпшення діяльності кишкового тракту:

Дієта. Необхідно скоротити вживання вуглеводів, щоб знизити інтенсивність процесу бродіння у кишечнику. Разом з цим доцільно додати в раціон клітковину, яка стимулює перистальтику і допомагає природним чином «очистити кишечник.
Для того щоб зняти інтоксикацію, призначаються сорбенти, наприклад, «Ентеросгель», «Полісорб», «Поліфепан».
Для поліпшення діяльності травного тракту хворому дають ферменти: «Мезим-форте», «Панкреатин».
Для нормалізації жовчного відтоку, якщо така проблема існує, призначаються жовчогінні препарати або трав’яні збори.
Для нормалізації діяльності імунної системи показано призначення антигістамінних препаратів.
Перший етап триває не більше двох тижнів і служить підготовкою до другої терапевтичної стадії.

2. Другий етап – призначення протипаразитарних препаратів. До таких належать:

  • Метронідазол;
  • Орнідазол;
  • Фазижин;
  • Албендазол.

Конкретний препарат, як і схему лікування повинен призначати лікар, виходячи з виразності симптоматики та стану хворого. Одночасно з призначенням протипротозойних засобів лікування антигістамінними і ферментними препаратами повинно продовжуватися. Іноді курс терапії необхідно повторити через 1-2 тижні, для санації наступного циклу розвитку цист лямблій, якщо такий буде. В цю перерву можна рекомендувати продовжити прийом сорбентів.

3. Третій, заключний етап терапії, спрямований на відновлення організму після курсу прийому препаратів і повернення до нормального режиму харчування.

Рекомендується стежити за гігієною, виключаючи ризик повторного зараження. Додати в раціон продукти, що перешкоджають розмноженню паразитів: овочеві смузі, березовий сік.

Хороший ефект дає прийом вітамінів, які підвищують життєвий тонус організму і дозволяють імунній системі налагодити захисні функції. Третій період – це час для того, щоб відновити мікрофлору кишечника. Для цього рекомендується курсом на два тижні пропити «Хілак-форте» і «Біфідумбактерин». Ці два засоби добре працюють у тандемі – перше сприяє закислення середовища кишечника, а друге заселяє в нього корисні бактерії.

Профілактика лямбліозу

Кращий спосіб убезпечити себе від зараження лямбліозом – це дотримуватися правил особистої гігієни. Необхідно мити руки з милом після відвідування вбиралень, контакту з потенційно небезпечними об’єктами, а також кожного разу перед тим, як приймати їжу. У ситуаціях, коли немає можливості вимити руки чистою проточною водою, потрібно мати з собою вологі очищаючі серветки або спеціальний знезаражувальний гель.

Не слід харчуватися в незнайомих місцях, які не вселяють довіри – вуличних кафе, кіосках, павільйонах. Також, не варто вживати плоди, зірвані з дерева або грядки, не вимивши попередньо їх водою.

Варто пам’ятати, що зараження відбувається після того, як цисти лямблій потрапляють в порожнину рота, тому необхідно позбутися від звички гризти нігті.

Враховуючи способи зараження, можна з максимальною вірогідністю убезпечити себе уникаючи купання в незнайомих водоймах і захищаючись від комах. При виникненні симптоматики, слід негайно відвідати терапевта або інфекціоніста, щоб виключити або підтвердити діагноз, і, в разі необхідності, негайно почати лікування.

Лямбліозом часто страждають діти, тому батькам необхідно не тільки прищепити дитині основи особистої гігієни, але і вчасно показати дитину педіатру, якщо у неї будуть помічені такі симптоми, як зміна калу, болі в животі, астенія та інші.

Особливості перебігу лямбліозу при вагітності

Вагітні жінки найбільш сприйнятливі до впливу агресивних зовнішніх факторів через перебудову роботи імунної системи. Складність діагностики полягає в тому, що симптоми лямбліозу (порушення випорожнення, нудота, слабкість і газоутворення), можуть бути ідентифіковані, як прояви токсикозу вагітних, через що лікування не буде розпочато своєчасно.

Лямбліоз чинить негативний вплив не тільки на матір, але і на плід: зменшення в крові еритроцитів загрожує виникненням гіпоксії, а порушення травлення – дефіцитом поживних речовин, без яких плід не може своєчасно розвиватися. Організм майбутньої матері отруюється токсинами, які не можуть не завдати шкоди дитині.

Якщо виникла підозра на зараження необхідно негайно здати кров (клінічний аналіз крові і серологию на наявність антитіл) і аналіз калу.

Схема лікування вагітних жінок мало відрізняється від звичайної: коригування харчування, прийом протипаразитарних, сорбентів і антигістамінних препаратів. Варто пам’ятати, що багато ліків протипоказані жінкам, які чекають дитину, тому призначати медикаменти може тільки кваліфікований інфекціоніст після консультації з акушером-гінекологом.

Після проведеної терапії, необхідно регулярно здавати аналізи на лямбліоз, щоб виключити ризик рецидиву захворювання, і бути впевненим в здоров’ї майбутньої мами і безпеці життя плода.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (2 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Також читають:

Коментарі