Алергія на латекс: симптоми, лікування

Латекс – природний каучук, який отримують шляхом обробки рослинної сировини (дерев бразильської гевеї). З цього матеріалу виготовляють різні медичні вироби (рукавички, катетери, інтубаційні трубки, зонди), гумові нитки, гумове та спортивне взуття, латексний клей та ін.

Однак слід розрізняти продукти з натурального каучуку та синтетичні гумові вироби, так як в плані розвитку алергічних реакцій особливе значення мають перші з них. Синтетичні вироби не представляють небезпеки для осіб з підвищеною чутливістю до латексу.

Причини і механізми розвитку

В осіб з алергією на латекс також виникає реакція гіперчутливості при вживанні в їжу ківі, бананів і авокадо.
Поширеність алергії на латекс у популяції становить близько 1 %. Але серед населення існують групи підвищеного ризику розвитку таких реакцій. До них відносяться:

• медичні працівники;
• співробітники гумової та харчової промисловості;
• особи, які страждають різними алергічними захворюваннями;
• пацієнти, що мають часті хірургічні втручання в анамнезі.

Основні латексні алергени – білкові речовини, які можуть потрапляти в організм інгаляційним шляхом або контактувати з шкірою. Деякі з них мають схожість з білками різних фруктів і овочів, що є причиною перехресних реакцій. Так, у пацієнтів з латексною алергією виникає реакція гіперчутливості при вживанні в їжу:

• бананів;
• ківі;
• авокадо;
• картоплі;
• томатів та ін.

За механізмом розвитку латексна алергія може мати вигляд:

• реакції гіперчутливості негайного типу (переважно у осіб, які страждають атопією);
• реакції гіперчутливості уповільненого типу (за відсутності інших алергічних захворювань);
• підвищеної чутливості комбінованого типу;
• неімунних реакцій (місцево-подразнюючу дію).

Клінічні прояви

Симптоми латексної алергії можуть мати різну ступінь вираженості: від легкого дерматиту до анафілактичних реакцій. При місцевих проявах алергії загальний стан не страждає, при системних він може бути важким.

У клінічній практиці виділяють кілька варіантів алергії на латекс:

Ірритантний контактний дерматит.
Алергічний контактний дерматит.
Кропив’янка і набряк Квінке.
Алергічний риніт і бронхіальна астма.
Анафілактичний шок.

В основі ірритантного контактного дерматиту лежать неімунні механізми. Для нього характерна наявність:

• хронічного запалення;
• сухості;
• лущення шкірних покривів в місцях контакту з гумовими виробами.

При цьому на шкірі можуть з’являтися тріщини, ділянки мокнення. Такий варіант хвороби частіше розвивається у осіб, що мають супутні захворювання внутрішніх органів і додатковий контакт з різними хімічними агентами (наприклад, з антисептиками, які використовуються для дезінфекції рукавичок).

Алергічний контактний дерматит проявляється наявністю сверблячих висипань в місцях безпосереднього контакту з латексом. Його симптоми виникають через 1-2 доби після взаємодії з останнім, а після його припинення – слабшають.

Кропив’янка і набряк Квінке відносяться до найбільш частих проявів алергії на латекс. Характерні симптоми:

• уртикарне висипання;
• свербіж;
• набряк тканин.

Можуть розвиватися вже через 10-15 хвилин після надягання рукавичок.

Якщо латексні алергени потрапляють в дихальні шляхи, то у сенсибілізованих осіб вони можуть викликати напад бронхіальної астми або симптоми алергічного риніту. Найчастіше дана патологія виявляється у медичних працівників і співробітників підприємств, що виготовляють гумові вироби з латексу. У таких хворих патологічні симптоми:

• ринорея;
• закладеність носа;
• свербіж у носі;
• сльозотеча;
• почервоніння очей;
• кашель;
• утруднення дихання.

З’являються негайно при контакті з латексом і швидко купіруються після його припинення.

Анафілактичний шок являє собою найбільш тяжку форму латексної алергії. У хворого раптово погіршується загальний стан:

• знижується артеріальний тиск;
• відзначається осиплість голосу, стридорозне дихання;
• з’являється утруднення ковтання;
• турбує біль у животі;
• виникає страх, тривога;
• порушується свідомість.

Даний стан становить загрозу для життя хворого і вимагає надання негайної медичної допомоги.

Діагностика

Встановити діагноз допоможе шкірний тест на алергію.

Діагноз «алергія на латекс» виставляється на підставі:

• характерних клінічних проявів;
• даних історії захворювання (алергологічний анамнез);
• даних лікарського огляду та обстеження;
• результатів додаткових методів дослідження.

Специфічні тести для виявлення латексної алергії проводяться фахівцями в умовах стаціонару. Серед них найбільш часто використовуються наступні:

• шкірний;
• бронхіальний провокаційний;
• назальний провокаційний.

Слід зазначити, що провокаційні тести протипоказані при наявності в анамнезі у хворого анафілактичного шоку імовірно на латекс.

Крім того, для підтвердження діагнозу використовується метод визначення в крові латекс-специфічних антитіл.

Лікування

Лікувальні заходи при латексної алергії спрямовані на купірування її симптомів та нормалізації стану хворого. Вони включають:

• припинення контакту з латексом;
• гіпоалергенну дієту;
• медикаментозний вплив, характер якого залежить від тяжкості стану і характеру клінічних проявів (антигістамінні засоби, ентеросорбенти, кортикостероїди).

В період ремісії таким хворим може рекомендуватися аллергенспецифічна імунотерапія.

Профілактика

Попередити загострення симптомів латексної алергії допоможуть наступні заходи:

• припинення контакту з виробами з латексу;
• дотримання хворими елімінаційної дієти з виключенням продуктів, що мають перехресні властивості з алергеном;
• використання для надання медичної допомоги таким пацієнтам виробів, які не містять латекс;
• зміна умов праці особам з тяжкими алергічними реакціями.

При підозрі на алергію на латекс необхідно звернутися до алерголога. Додаткову допомогу хворому можуть надати дерматолог, пульмонолог, ЛОР-лікар, офтальмолог. У важких випадках потрібно лікування у відділенні інтенсивної терапії.

У більшості випадків прогноз при алергії на латекс сприятливий. Такі особи, уникаючи контакту з алергеном, ведуть звичайний спосіб життя. У деяких випадках пацієнту, який страждає даною патологією, доводиться змінити місце роботи або професію, якщо вона пов’язана із постійною взаємодією з латексом.