Худі ноги і повне тіло: чим небезпечний синдром Іценко-Кушинга

Симптоми цієї хвороби вперше описали радянський невролог Микола Іценко і американський хірург Гарві Кушинг — в їх честь і назвали це важке ендокринне захворювання. Розповідаємо, як вчасно розпізнати синдром Іценка-Кушинга, чим він небезпечний, і як його вилікувати.

Як розвивається це захворювання?

Синдром Іценко-Кушинга виникає через порушення роботи надниркових залоз, гіпофіза і гіпоталамуса: в гіпоталамус надходять нервові імпульси, які підвищують вироблення адренокортикотропного гормону. Через цей збій, наднирники починають виробляти занадто багато своїх гормонів кортикостероїдів. А вже їх збій тягне за собою проблеми з метаболізмом у всьому організмі.

Чим небезпечний синдром Іценко-Кушинга?

У міру розвитку захворювання можуть виникнути такі патології:

• Пієлонефрит;
• Інсульт;
• Діабет;
• Остеопороз;
• Хронічна ниркова недостатність;
• Сечокам’яна хвороба;
• Загроза викидня під час вагітності;
• Сепсис.

У запущених стадіях хвороба провокує розвиток пухлин в гіпоталамусі і корі надниркових залоз.

У кого може виникнути синдром Іценко-Кушинга?

Найчастіше недуга розвивається у жінок у віці 25-40 років. Вчені не знають точні причини збою, проте їм відомі фактори ризику:

• Травми та інфекції головного мозку;
• Генетична схильність;
• Пухлина гіпофіза;
• Підвищений рівень адренокортикотропного гормону;
• Рак підшлункової залози або легенів;
• Аденома бронхів;
• Рак, аденома або гіперплазія надниркових залоз;
• Тривалий і безконтрольний прийом гормональних препаратів.

Які симптоми у цієї хвороби?

Ось основні:

• Ожиріння у верхній частині тулуба: зайва вага відкладається на плечах, животі, обличчі, молочних залозах і спині. Ноги у хворих худі.
• Рожево-пурпурні або багряні смуги на шкірі.
• Надмірний ріст волосся на тілі. У жінок починають рости вуса і борода.
• Порушення менструального циклу і безпліддя у жінок, зниження сексуального потягу і потенції у чоловіків.
• Гіпертонія.
• Виразки, гнійники на шкірі.

Як підтвердити діагноз?

Потрібно терміново звернутися до лікаря-ендокринолога. Він призначить дослідження:

• Загальний, біохімічний аналіз крові і сечі;
• Аналіз на гормони: визначення рівня АКТГ і кортикостероїдів;
• Рентген черепа для визначення розмірів гіпофіза;
• Магнітно-резонансну томографію головного мозку та черевної порожнини (МРТ);
• Комп’ютерну томографію головного мозку та черевної порожнини (КТ);

Як лікують синдром Іценко-Кушинга?

Існує 3 методи:

• Медикаментозний: пацієнтам виписують ліки, які блокують вироблення надлишкових гормонів;
• Променева терапія: за допомогою неї пригнічують активність гіпофіза;
• Хірургічне видалення пухлини гіпофіза. Зазвичай застосовують кріохірургію — це точковий метод видалення пухлини за допомогою рідкого азоту. При швидкому розвитку захворювання також виконують адреналектомію — операцію з видалення надниркових залоз.