Симптоми цієї хвороби вперше описали радянський невролог Микола Іценко і американський хірург Гарві Кушинг — в їх честь і назвали це важке ендокринне захворювання. Розповідаємо, як вчасно розпізнати синдром Іценка-Кушинга, чим він небезпечний, і як його вилікувати.
Як розвивається це захворювання?
Синдром Іценко-Кушинга виникає через порушення роботи надниркових залоз, гіпофіза і гіпоталамуса: в гіпоталамус надходять нервові імпульси, які підвищують вироблення адренокортикотропного гормону.
Через цей збій, наднирники починають виробляти занадто багато своїх гормонів кортикостероїдів. А вже їх збій тягне за собою проблеми з метаболізмом у всьому організмі.
Чим небезпечний синдром Іценко-Кушинга?
В міру розвитку захворювання можуть виникнути такі патології:
- Пієлонефрит;
- Інсульт;
- Діабет;
- Остеопороз;
- Хронічна ниркова недостатність;
- Сечокам’яна хвороба;
- Загроза викидня під час вагітності;
- Сепсис.
У запущених стадіях хвороба провокує розвиток пухлин в гіпоталамусі і корі надниркових залоз.
У кого може виникнути синдром Іценко-Кушинга?
Найчастіше недуга розвивається у жінок у віці 25-40 років.
Вчені не знають точні причини збою, проте їм відомі фактори ризику:
- Травми та інфекції головного мозку;
- Генетична схильність;
- Пухлина гіпофіза;
- Підвищений рівень адренокортикотропного гормону;
- Рак підшлункової залози або легенів;
- Аденома бронхів;
- Рак, аденома або гіперплазія надниркових залоз;
- Тривалий і безконтрольний прийом гормональних препаратів.
Які симптоми у цієї хвороби?
Ось основні::
- Ожиріння у верхній частині тулуба: зайва вага відкладається на плечах, животі, обличчі, молочних залозах і спині. Ноги у хворих худі.
- Рожево-пурпурні або багряні смуги на шкірі.
- Надмірний ріст волосся на тілі. У жінок починають рости вуса і борода.
- Порушення менструального циклу і безпліддя у жінок, зниження сексуального потягу і потенції у чоловіків.
- Гіпертонія.
- Виразки, гнійники на шкірі.
Як підтвердити діагноз?
Потрібно терміново звернутися до лікаря-ендокринолога. Він призначить дослідження:
- Загальний, біохімічний аналіз крові і сечі;
- Аналіз на гормони: визначення рівня АКТГ і кортикостероїдів;
- Рентген черепа для визначення розмірів гіпофіза;
- Магнітно-резонансну томографію головного мозку та черевної порожнини (МРТ);
- Комп’ютерну томографію головного мозку та черевної порожнини (КТ);
Як лікують синдром Іценко-Кушинга?
Існує 3 методи:
- Медикаментозний: пацієнтам виписують ліки, які блокують вироблення надлишкових гормонів;
- Променева терапія: за допомогою неї пригнічують активність гіпофіза;
- Хірургічне видалення пухлини гіпофіза. Зазвичай застосовують кріохірургію — це точковий метод видалення пухлини за допомогою рідкого азоту. При швидкому розвитку захворювання також виконують адреналектомію — операцію з видалення надниркових залоз.
