Худі ноги і повне тіло: чим небезпечний синдром

Симптоми цієї хвороби вперше описали радянський невролог Микола Іценко і американський хірург Гарві Кушинг — в їх честь і назвали це важке ендокринне захворювання. Розповідаємо, як вчасно розпізнати синдром Іценка-Кушинга, чим він небезпечний, і як його вилікувати.

Як розвивається це захворювання?

Синдром Іценко-Кушинга виникає через порушення роботи надниркових залоз, гіпофіза і гіпоталамуса: в гіпоталамус надходять нервові імпульси, які підвищують вироблення адренокортикотропного гормону. Через цей збій, наднирники починають виробляти занадто багато своїх гормонів кортикостероїдів. А вже їх збій тягне за собою проблеми з метаболізмом у всьому організмі.

Чим небезпечний синдром Іценко-Кушинга?

У міру розвитку захворювання можуть виникнути такі патології:

Пієлонефрит;
Інсульт;
Діабет;
Остеопороз;
Хронічна ниркова недостатність;
Сечокам’яна хвороба;
Загроза викидня під час вагітності;
Сепсис.

У запущених стадіях хвороба провокує розвиток пухлин в гіпоталамусі і корі надниркових залоз.

У кого може виникнути синдром Іценко-Кушинга?

Найчастіше недуга розвивається у жінок у віці 25-40 років. Вчені не знають точні причини збою, проте їм відомі фактори ризику:

Травми та інфекції головного мозку;
Генетична схильність;
Пухлина гіпофіза;
Підвищений рівень адренокортикотропного гормону;
Рак підшлункової залози або легенів;
Аденома бронхів;
Рак, аденома або гіперплазія надниркових залоз;
Тривалий і безконтрольний прийом гормональних препаратів.

Які симптоми у цієї хвороби?

Ось основні:

Ожиріння у верхній частині тулуба: зайва вага відкладається на плечах, животі, обличчі, молочних залозах і спині. Ноги у хворих худі.
Рожево-пурпурні або багряні смуги на шкірі.
Надмірний ріст волосся на тілі. У жінок починають рости вуса і борода.
Порушення менструального циклу і безпліддя у жінок, зниження сексуального потягу і потенції у чоловіків.
Гіпертонія.
Виразки, гнійники на шкірі.

Як підтвердити діагноз?

Потрібно терміново звернутися до лікаря-ендокринолога. Він призначить дослідження:

Загальний, біохімічний аналіз крові і сечі;
Аналіз на гормони: визначення рівня АКТГ і кортикостероїдів;
Рентген черепа для визначення розмірів гіпофіза;
Магнітно-резонансну томографію головного мозку та черевної порожнини (МРТ);
Комп’ютерну томографію головного мозку та черевної порожнини (КТ);

Як лікують синдром Іценко-Кушинга?

Існує 3 методи:

Медикаментозний: пацієнтам виписують ліки, які блокують вироблення надлишкових гормонів;
Променева терапія: за допомогою неї пригнічують активність гіпофіза;
Хірургічне видалення пухлини гіпофіза. Зазвичай застосовують кріохірургію — це точковий метод видалення пухлини за допомогою рідкого азоту. При швидкому розвитку захворювання також виконують адреналектомію — операцію з видалення надниркових залоз.