Агалактія – це відсутність секреції грудного молока в післяпологовому періоді. Від успішності лікування цього порушення цілком залежить ранній розвиток дитини: при всьому розмаїтті сумішей для штучного вигодовування материнське молоко незамінне.
Як правило, відсутністю молока страждають жінки, які народили вперше, і ті, у кого перші пологи були після 40 років життя.
Причини
Причина відсутності секреції грудного молока залежить від виду агалактії.
- зародковий стан залозистої тканини молочних залоз або її повна відсутність;
- гормональні розлади.
Розвиток залозистої тканини молочних залоз порушується як результат збою внутрішньоутробного розвитку плода. При цьому у жінки визначаються інші ознаки порушення розвитку – зокрема, статевого.
З гормональних розладів причиною агалактії є дефіцит гормону пролактину.
- фізичні фактори;
- хімічні фактори;
- запальні та інфекційно-запальні патології;
- специфічний тип живлення;
- психоемоційні фактори.
- радіоактивне опромінення;
- перебування в умовах занадто високих або занадто низьких температур.
- деякі імунодепресанти – препарати, що пригнічують імунну систему;
- певні гормональні засоби – зокрема, кальцитонін;
- протиепілептичні препарати.
Чому запальні та інфекційно-запальні патології можуть призвести до виникнення агалактії? Вони призводять до підвищення температури тіла, що досить часто є безпосередньою (нерідко єдиною) причиною виникнення агалактії.
- вживання недостатньої кількості рідини на добу;
- прийом їжі з низькою калорійністю, зокрема рослинного походження.
Також нерідко, за словами породіль, у них “молоко пропадає” на тлі стресів, нерідко навіть елементарних переживань з приводу стану народженої дитини, її розвитку, калу, плачу і так далі.
Розвиток патології
- відсутність нормальної залозистої тканини, яка його б продукувала;
- порушення гормональної регуляції процесу вироблення грудного молока.
Нерідко такі механізми розвиваються одночасно.
Симптоми агалактії після пологів
Безпосередньою ознакою описуваного захворювання є відсутність виділення молока з проток молочних залоз. Воно може бути відсутнім тимчасово або постійно.
При цьому молоко не виділяється як при ссанні дитиною материнських грудей, так і при стисненні її в спробі видавити молоко механічним шляхом.
При первинній агалактії відсутність молока постійна, при вторинній молоко може спершу виділятися, а потім його виділення різко припиняється.
Діагностика
Діагноз агалактії поставити нескладно за скаргами породіллі і за результатами її фізикального обстеження (пальпації молочних залоз з метою видавити молоко з молочних проток). Але більш важливим є визначення факторів, які призвели до виникнення цього патологічного стану. Для цього, крім уточнення скарг, проводять збір анамнезу (історії розвитку патології і призначають додаткові методи дослідження.
- чи не хворіла жінка якими-небудь запальними або інфекційно-запальними патологіями;
- не піддавалася вона впливу патологічних факторів – фізичних, хімічних;
- чи не було у жінки стресів.
- ультразвукове дослідження молочних залоз (УЗД) – воно дозволяє оцінити ступінь розвиненості залізистих тканин;
- рентгенографія черепа – з її допомогою виявляють об’ємні процеси, які можуть вплинути на гіпофіз, що виробляє пролактин, від наявності якого і залежить вироблення грудного молока;
- аналіз крові для визначення кількості пролактину.
Диференціальну (відмінну) діагностику в першу чергу проводять між первинною і вторинною агалактією.
Ускладнення
Наслідком агалактії може стати травма молочної залози.
- спроби зцідити неіснуюче молоко;
- прикладання до грудей дитини в надії, що смоктання стимулює виділення грудного молока.
Лікування при відсутності грудного молока
Первинна агалактія лікуванню не піддається, але лікувальні заходи все ж проводять – для усунення патології, яка викликала виникнення описуваного захворювання.
Лікування вторинної агалактії – консервативне. Призначення залежать від того, які причини викликали виникнення даного порушення.
- не медикаментозні;
- медикаментозні.
- дієтотерапія. В її основі – вживання калорійних страв і достатньої кількості рідини;
- фізіотерапевтичне лікування – ефективними є УФО, електрофорез.
- препарати, що стимулюють синтез молока – вітаміни E і групи B, лактин;
- при інфекційному ураженні – антибактеріальні препарати (їх вибір залежить від результатів бактеріологічного дослідження з визначенням чутливості збудника до антибіотиків);
- при стресах – седативні препарати (зазвичай рослинного походження – на основі валеріани, м’яти, пустирника і так далі);
- при гіпертермії – жарознижуючі (Панадол).
Це базові препарати, призначення розширюють в залежності від патології, на тлі якої виникла агалактія.
Профілактика
- попередження, виявлення та лікування гормональних розладів, запальних та інфекційно-запальних патологій;
- уникнення радіоактивного опромінення і впливу занадто високих або занадто низьких температур;
- скасування або заміна медичних препаратів, які можуть призвести до виникнення агалактії;
- вживання достатньої кількості рідини на добу;
- прийом висококалорійної їжі;
- уникнення стресів.
Прогноз
Прогноз при агалактії різний: при відсутності залозистої тканини молочної залози викликати секрецію грудного молока не вдається, при вторинній формі правильне лікування може призвести до ліквідації агалактії.