Абсцес мозку: симптоми, лікування
Абсцес мозку є серйозною інфекційною хворобою, яка впливає на центральну нервову систему та може мати серйозні наслідки для здоров’я людини.
Абсцес мозку є утворенням запальної порожнини в мозку, яка заповнена гноєм. Це часто стає наслідком інфекції, яка може потрапити в мозок через кров або через інше інфекційне джерело. Головні симптоми абсцесу мозку включають головний біль, втрату координації, погіршення зору та навіть втрату свідомості.
Лікування абсцесу мозку вимагає комплексного підходу, включаючи антибіотикову терапію та можливу хірургічну інтервенцію. Для запобігання цій небезпечній хворобі важливо своєчасно лікувати інфекції та звертати увагу на будь-які незвичайні симптоми, які можуть вказувати на проблеми з мозком.
Причини
Частіше це відбувається в ослаблених хворих або осіб з різким зниженням імунного захисту, а саме у пацієнтів, що тривало приймають імунодепресанти або страждають важкими захворюваннями.
- цукровим діабетом;
- злоякісними новоутвореннями;
- СНІДом;
- нирковою або печінковою недостатністю та ін.
Також велике значення має патогенність і вірулентність мікроорганізмів. Чим вони вищі, тим більш імовірним є розвиток ускладнень, у тому числі і внутрішньомозкових абсцесів.
Основною умовою, що запускає патологічний процес, є проникнення інфекції в головний або спинний мозок.
- гематогенним (з током крові);
- контактним;
- при травмі голови або нейрохірургічних втручаннях.
- стрептококи (найчастіше);
- бактероїди;
- стафілокок;
- ентеробактерії;
- у осіб з низьким імунітетом – токсоплазма і грибки.
Слід зазначити, що виділити збудника інфекційного процесу можливо далеко не завжди. Приблизно у четвертої частини хворих посіви виявляються стерильними.
Механізми формування абсцесів
При гематогенних абсцесах, джерело інфекції може бути різними органами і тканинами, де спостерігається гнійне запалення. Ця інфекція може бути викликана розвитком гнійного запалення в будь-якому органі чи тканині.
- з запальними захворюваннями бронхолегеневої системи (пневмонія, абсцеси, бронхоектази, емпієма плеври);
- бактеріальний ендокардит;
- сепсис;
- інфекціями шлунково-кишкового тракту.
В таких випадках в осередку ураження утворюються інфіковані мікротромби, частки яких у формі бактеріальних емболів потрапляють у кровоносну систему. Ці емболі потім можуть проникати в судинну систему мозку і закріплюватися в артеріолах або капілярах.
У дітей, при абсцесі мозку, причиною можуть бути так звані сині пороки, наприклад, тетрада Фалло.
При гнійному запаленні середнього вуха чи придаткових пазух носа, поширення інфекції відбувається через венозну систему чи через мозкову оболонку, де також може бути присутнім гнійне ураження.
У хворих з відкритою черепно-мозковою травмою, абсцеси мозку можуть розвиватися через потрапляння інфекції в порожнину черепа після різноманітних видів пошкоджень.
- Спочатку розвивається обмежене запалення за типом енцефаліту. Його тривалість невелика – близько 3 діб. Тільки в цей період патологічні зміни ще оборотні і можуть вирішитися спонтанно або на тлі лікування.
- У разі якщо імунна система не може впоратися з інфекцією, то запалення прогресує і через кілька днів в центрі вогнища з’являється порожнина з гнійним вмістом. При важкому перебігу хвороби вона здатна досить швидко збільшуватися в розмірах.
- Через 1-2 тижні навколо вогнища починає утворюватися сполучнотканинна капсула, яка створює перешкоду на шляху подальшого поширення гнійного запалення. Згодом вона ущільнюється і прилегла мозкова тканина заміщається клітинами нейроглії.
- Подальший перебіг хвороби залежить від реактивності організму і адекватності лікування. Процес може як піддаватися зворотному розвитку, так і прогресувати, утворюючи нові вогнища по периферії капсули. У ряді випадків можливий розвиток гнійного лептоменінгіту і перивентрикулярного енцефаліту. Без лікування результат хвороби несприятливий.
Симптоми
Патогномонічних (типових тільки для цього захворювання) ознак при абсцесі мозку не існує. Для нього характерне поєднання загальномозкової симптоматики, що виникає в результаті підвищення внутрішньочерепного тиску, з вогнищевими проявами, зумовленими наявністю самого абсцесу.
- лихоманки;
- ознобу;
- загальної слабкості;
- змін у формулі крові (ознаки запалення – збільшення загальної кількості лейкоцитів, прискорення ШОЕ).
Ці прояви зберігаються кілька днів, після формування капсули вони зменшуються. У деяких хворих виявляються симптоми подразнення мозкових оболонок і зміни на очному дні (застійні диски зорових нервів).
- головний біль (локалізований або поширений, може турбувати постійно або виникати у вигляді пароксизмів);
- блювота (супроводжує головний біль);
- пригнічення свідомості (млявість, загальмованість, утруднення мовного контакту, кома).
- мовні розлади;
- обмеження полів зору;
- епілептичні напади;
- геміпарез;
- порушення ходи і координації рухів та ін.
Принципи діагностики
Розпізнавання абсцесів, що протікають в типовій клінічній формі, не викликає особливих труднощів у лікаря. Проте слід мати на увазі, що застосування сучасних методів лікування з використанням протизапальних засобів та антибіотиків може істотно змінювати перебіг хвороби.
- вихідного вогнища гнійної інфекції;
- вогнищевого ураження головного мозку в поєднанні з гіпертензійним синдромом;
- запального симптомокомплексу.
Приводом для обстеження є раптова поява неврологічних симптомів у хворого з явним запальним процесом в організмі.
- комп’ютерна томографія (найбільш інформативна при інкапсульованих абсцесах, на ранніх стадіях хвороби цінність методу знижується);
- МРТ (дозволяє точно поставити діагноз).
- електроенцефалографія;
- радіонуклідні дослідження.
Люмбальну пункцію на сучасному етапі не використовують при підозрі на абсцес мозку у зв’язку з низькою інформативністю і небезпекою зміщення структур мозку та їх деформації (дислокація мозку).
- рентгенографію органів грудної клітки та черепа;
- ехокардіографію;
- УЗД органів черевної порожнини і малого таза;
- посіви крові та ін.
- пухлинами (повільне прогресування, виявлення типових осередків з допомогою нейровізуалізуючих методів);
- вогнищевими вторинними енцефалітами (лихоманка, симптоми інтоксикації, виражені загальномозкові симптоми і швидке наростання вогнищевих змін);
- гнійними менінгітами (чітко виражений менінгеальний синдром при відсутності вогнищевих симптомів);
- гострим порушенням мозкового кровообігу (гострий початок, наявність провісників, швидке наростання патологічних симптомів, відсутність загальноінфекційного синдрому).
Лікування
Лікування абсцесу мозку вимагає негайного початку після встановлення діагнозу. Це лікування об’єднує консервативні і хірургічні методи та визначається розмірами та місцезнаходженням абсцесу, а також стадією його розвитку.
Коли мова йде про невеликі абсцеси або їх множинність, консервативна терапія стає першим вибором. Ця методика особливо ефективна на ранніх етапах, коли абсцес тільки починає формуватися.
Антибактеріальна терапія є основним засобом медикаментозного лікування. Спочатку вона має охоплювати широкий спектр мікроорганізмів. Після отримання результатів бактеріологічного дослідження лікування може бути кориговане враховуючи чутливість мікробів до антибіотиків. Часто пацієнтам призначається комбінація антибіотиків, таких як ванкоміцин, метронідазол і цефалоспорин третього покоління. Тривалість курсу лікування становить приблизно 12 тижнів, з перших 6 тижнів включають інтенсивну терапію, а пізніше можна переходити на пероральні антибіотики.
У випадках, коли абсцес розташований у зоні важливих структур мозку, пряме хірургічне втручання може бути небезпечним. Тут використовується пункція порожнини абсцесу та видалення його змісту через спеціальний катетер.
Основним хірургічним методом лікування абсцесу мозку є дренування. Ця процедура полягає в постановці в порожнину абсцесу спеціального катетера, через який відбувається видалення гною, промивання антисептичними розчинами і введення антибіотиків.
- високий внутрішньочерепний тиск і загроза мозку;
- високий ризик прориву гною;
- абсцеси травматичного генезу (особливо з наявністю стороннього тіла).
Метод тотального видалення абсцесу без розрізу капсули, який дещо травматичний, в наш час майже не використовується. Виняток становлять грибкові абсцеси, при яких радикальне видалення вогнища може поліпшити прогноз.
