Абсцес мозку: симптоми, лікування

Термін “абсцес мозку” має на увазі обмежене скупчення гнійних мас в тканини головного або спинного мозку. Такі абсцеси ще називають внутрішньомозковими. Це важка патологія, що має високий відсоток летальності, пов’язана зі складнощами діагностики та лікування. Частота її зустрічальності становить близько 0,7 випадків на 100 тисяч населення на рік.

Причини


Абсцес мозку завжди є вторинним і виникає як ускладнення різних гнійно-запальних захворювань в організмі, а також травм черепа або хребта. Частіше це відбувається в ослаблених хворих або осіб з різким зниженням імунного захисту, а саме у пацієнтів, що тривало приймають імунодепресанти або страждають важкими захворюваннями:

  • цукровим діабетом;
  • злоякісними новоутвореннями;
  • СНІДом;
  • нирковою або печінковою недостатністю та ін.

Також велике значення має патогенність і вірулентність мікроорганізмів. Чим вони вищі, тим більш імовірним є розвиток ускладнень, у тому числі і внутрішньомозкових абсцесів.

Основною умовою, що запускає патологічний процес, є проникнення інфекції в головний або спинний мозок. Це досягається наступними шляхами:

  • гематогенним (з током крові);
  • контактним;
  • при травмі голови або нейрохірургічних втручаннях.

Викликають утворення інкапсульованого скупчення гною в речовині мозку різні збудники:

  • стрептококи (найчастіше);
  • бактероїди;
  • стафілокок;
  • ентеробактерії;
  • у осіб з низьким імунітетом – токсоплазма і грибки.

Слід зазначити, що виділити збудника інфекційного процесу можливо далеко не завжди. Приблизно у четвертої частини хворих посіви виявляються стерильними.

Механізми формування абсцесів

При гематогенних абсцесах джерелом інфекції можуть бути будь-які органи і тканини, в яких розвивається гнійне запалення. Але найчастіше вона поширюється з потоком крові у хворих:

  • з запальними захворюваннями бронхолегеневої системи (пневмонія, абсцеси, бронхоектази, емпієма плеври);
  • бактеріальний ендокардит;
  • сепсис;
  • інфекціями шлунково-кишкового тракту.

При цьому в осередку ураження утворюються інфіковані мікротромби, фрагменти яких у вигляді бактеріальних емболів циркулюють в кровоносному руслі. Вони проникають в судинну систему мозку, де фіксуються в артеріолах або капілярах.

У дітей причиною абсцесу мозку можуть бути так звані сині пороки, наприклад тетрада Фалло.

При гнійному запаленні середнього вуха або придаткових пазух носа поширення інфекції відбувається по венозних судинах або через тверду мозкову оболонку, де також є гнійне вогнище.

У хворих з відкритою черепно-мозковою травмою абсцеси мозку утворюються в результаті попадання інфекції в порожнину черепа через різні пошкодження.

Процес формування абсцесу в мозковій тканині включає в себе кілька етапів:

  • Спочатку розвивається обмежене запалення за типом енцефаліту. Його тривалість невелика – близько 3 діб. Тільки в цей період патологічні зміни ще оборотні і можуть вирішитися спонтанно або на тлі лікування.
  • У разі якщо імунна система не може впоратися з інфекцією, то запалення прогресує і через кілька днів в центрі вогнища з’являється порожнина з гнійним вмістом. При важкому перебігу хвороби вона здатна досить швидко збільшуватися в розмірах.
  • Через 1-2 тижні навколо вогнища починає утворюватися сполучнотканинна капсула, яка створює перешкоду на шляху подальшого поширення гнійного запалення. Згодом вона ущільнюється і прилегла мозкова тканина заміщається клітинами нейроглії.
  • Подальший перебіг хвороби залежить від реактивності організму і адекватності лікування. Процес може як піддаватися зворотному розвитку, так і прогресувати, утворюючи нові вогнища по периферії капсули. У ряді випадків можливий розвиток гнійного лептоменінгіту і перивентрикулярного енцефаліту. Без лікування результат хвороби несприятливий.

Симптоми

Патогномонічних (типових тільки для цього захворювання) ознак при абсцесі мозку не існує. Для нього характерне поєднання загальномозкової симптоматики, що виникає в результаті підвищення внутрішньочерепного тиску, з вогнищевими проявами, зумовленими наявністю самого абсцесу.

У початковій стадії хвороби також присутній загальноінфекційний синдром у вигляді:

  • лихоманки;
  • ознобу;
  • загальної слабкості;
  • змін у формулі крові (ознаки запалення – збільшення загальної кількості лейкоцитів, прискорення ШОЕ).

Ці прояви зберігаються кілька днів, після формування капсули вони зменшуються. У деяких хворих виявляються симптоми подразнення мозкових оболонок і зміни на очному дні (застійні диски зорових нервів).

Із загальномозкових симптомів найбільш виражені наступні:

  • головний біль (локалізований або поширений, може турбувати постійно або виникати у вигляді пароксизмів);
  • блювота (супроводжує головний біль);
  • пригнічення свідомості (млявість, загальмованість, утруднення мовного контакту, кома).

Характер вогнищевої симптоматики залежить від локалізації абсцесу і ураження структур мозку. У таких хворих можуть виникати:

  • мовні розлади;
  • обмеження полів зору;
  • епілептичні напади;
  • геміпарез;
  • порушення ходи і координації рухів та ін.

Принципи діагностики

Верифікувати діагноз допоможе МРТ головного мозку

Розпізнавання абсцесів, що протікають в типовій клінічній формі, не викликає особливих труднощів у лікаря. Проте слід мати на увазі, що застосування сучасних методів лікування з використанням протизапальних засобів та антибіотиків може істотно змінювати перебіг хвороби. Діагноз встановлюється з урахуванням виявлення:

  • вихідного вогнища гнійної інфекції;
  • вогнищевого ураження головного мозку в поєднанні з гіпертензійним синдромом;
  • запального симптомокомплексу.

Приводом для обстеження є раптова поява неврологічних симптомів у хворого з явним запальним процесом в організмі.

З додаткових діагностичних методів для підтвердження діагнозу особливе значення має:

  • комп’ютерна томографія (найбільш інформативна при інкапсульованих абсцесах, на ранніх стадіях хвороби цінність методу знижується);
  • МРТ (дозволяє точно поставити діагноз).

Також можуть використовуватися інші діагностичні процедури:

  • електроенцефалографія;
  • радіонуклідні дослідження.

Люмбальну пункцію на сучасному етапі не використовують при підозрі на абсцес мозку у зв’язку з низькою інформативністю і небезпекою зміщення структур мозку та їх деформації (дислокація мозку).

Для виявлення джерела запалення, якщо таке не відоме, проводять:

  • рентгенографію органів грудної клітки та черепа;
  • ехокардіографію;
  • УЗД органів черевної порожнини і малого таза;
  • посіви крові та ін.

Диференціальна діагностика при абсцесі мозку проводиться з патологічними станами, що мають схожу клінічну картину:

  • пухлинами (повільне прогресування, виявлення типових осередків з допомогою нейровізуалізуючих методів);
  • вогнищевими вторинними енцефалітами (лихоманка, симптоми інтоксикації, виражені загальномозкові симптоми і швидке наростання вогнищевих змін);
  • гнійними менінгітами (чітко виражений менінгеальний синдром при відсутності вогнищевих симптомів);
  • гострим порушенням мозкового кровообігу (гострий початок, наявність провісників, швидке наростання патологічних симптомів, відсутність загальноінфекційного синдрому).

Основи лікування

Лікування абсцесу мозку має починатися негайно відразу після постановки діагнозу. Воно поєднує в собі консервативні та хірургічні методи. Вибір оптимальної тактики ведення хворих визначається величиною і розташуванням абсцесу, а також залежить від стадії його розвитку.

При множинних дрібних абсцесах перевага віддається консервативному лікуванню. Також воно виправдано на стадії формування енцефалітичного вогнища.

Основу медикаментозного лікування становить антибактеріальна терапія. На початкових етапах вона повинна покривати максимально широкий спектр збудників. Після отримання результатів бактеріологічного дослідження лікування може коригуватися з урахуванням чутливості мікробів до антибактеріальних засобів. Нерідко таким хворим призначається комбінація ванкоміцину, метронідазолу і цефалоспорину 3 покоління. Тривалість лікування становить близько 12 тижнів. З них перші 6 тижнів проводиться інтенсивна терапія, пізніше можна переходити на пероральні форми лікарських засобів.

Абсолютними показаннями до оперативного лікування є:

  • високий внутрішньочерепний тиск і загроза дислокації мозку;
  • розташування вогнища поблизу шлуночкової системи (високий ризик прориву гною);
  • абсцеси травматичного генезу (особливо з наявністю стороннього тіла).

При локалізації процесу в області життєво важливих структур пряме хірургічне втручання протипоказане. У таких випадках методом вибору є пункція порожнини абсцесу і видалення його вмісту.

Основним хірургічним методом лікування хворих з абсцесом мозку вважається дренування. Суть його полягає в постановці в порожнину абсцесу спеціального катетера, через який здійснюється евакуація гною, промивання антисептичними розчинами і введення антибактеріальних засобів.

Операції тотального видалення абсцесу без розтину капсули, що відрізняються високою травматичністю, в даний час практично не використовуються. Виняток становлять грибкові абсцеси, при яких радикальне видалення вогнища дещо покращує прогноз.

До якого лікаря звернутися

Основу консервативного лікування абсцесу мозку становить антибіотикотерапія. Проте частіше вона використовується не як самостійний метод, а після оперативного видалення гнійника.
При раптовому погіршенні свідомості, появі головного болю, інших симптомів з боку нервової системи у хворого з яким-небудь інфекційним захворюванням або навіть у здорової людини необхідно звернутися до невролога.

При рецидивах абсцесу мозку необхідно додаткове обстеження для виявлення причин хвороби. Потрібна консультація ендокринолога, імунолога, онколога, інфекціоніста.

У деяких випадках хворий потребує лікування у нейрохірурга.

Прогноз при абсцесі мозку вельми серйозний. Від своєчасно розпочатого лікування і його адекватності залежить життя хворого. В останні роки завдяки досягненням сучасної медицини летальність при даній патології вдалося знизити до 10-15 %. Однак у половини тих, що вижили пацієнтів відзначаються залишкові явища (парези, афазії, епілептичні напади).

Про автора Марічка Павленко 492 Публікації
Блогер, журналіст, автор статей. Закінчила Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Ваш коментар буде першим

Залишити коментар