Ротавірус у дітей: симптоми, як лікувати ротавірусну інфекцію

Ротавірусна кишкова інфекція – це гостре інфекційне захворювання, викликане специфічним вірусом. Вона характеризується переважним враженням тонкого кишечника і частіше зустрічається у дітей молодшого віку. Захворюваність ротавірусною інфекцією у дітей до 4-х років досягає 80%, причому більша частина випадків відноситься до дітей з організованих дитячих колективів (дитячі садки, школи, навчально-виховні комплекси).

Збудником ротавірусної кишкової інфекції у дітей є специфічний вірус – ротавірус. Він має округлу форму і при електронній мікроскопії нагадує колесо, через що отримав назву (приставка рота в перекладі з латинської мови означає колесо). Вірус володіє відносно високою стійкістю і може тривалий час зберігатися у воді (до 2-х місяців), харчових продуктах (до 7 тижнів), витримувати охолодження. Він досить швидко гине при кип’ятінні і під дією звичайних розчинів дезінфікуючих засобів.

Шляхи передачі

Збудник ротавірусної кишкової інфекції виділяється в навколишнє середовище з фекаліями хворої дитини або вірусоносія, тому основний шлях передачі інфекції – фекально-оральний. Зараження здорових дітей відбувається через потрапляння вірусу в систему травлення із забрудненою водою, їжею, при недостатній особистій гігієні (миття рук). Також нерідко має місце контактно-побутовий шлях передачі, при якому вірус спочатку потрапляє на предмети навколишнього середовища (посуд, іграшки), а потім у кишечник дитини, чому сприяє низька санітарно-гігієнічна культура у дітей. В дитячих організованих колективах вірус отримує досить швидке поширення, приводячи до епідеміологічного спалаху захворювання- ротавірусна кишкова інфекція.

Механізм розвитку (патогенез)

Після попадання в тонкий кишечник ротавірус проникає всередину клітин слизової оболонки, вбудовується в їх геном, що призводить до синтезу нових вірусних частинок з наступною загибеллю клітин. Загибель клітин слизової оболонки тонкої кишки призводить до їх відлущування і розвитку вираженої запальної реакції. Патологічні зміни в слизовій оболонці є причиною порушення всмоктування води, а також її зворотному надходженню з тканин в просвіт кишечника, що є основою розвитку вираженої діареї (пронос) при ротавірусній кишковій інфекції у дітей. Загибель клітин супроводжується виділенням токсичних для організму дитини сполук, які надходять у кров і викликають інтоксикацію з порушенням загального стану дитини. Після перенесеного захворювання формується типоспецифічний імунітет. Так як ротавірус володіє значною мінливістю, то дитина може перехворіти ротавірусною кишковою інфекцією кілька разів. Перенесення вірусу також є інфекційним процесом. При цьому активність збудника залишається мінімальною, а інфекційний процес не розвивається. Діти носії ротавірусу представляють значну небезпеку в епідеміологічному відношенні, так як виділення вірусу продовжується, а відповідне лікування не призначається.

Симптоми ротавірусу у дітей

Інкубаційний період (час від моменту попадання вірусу в організм дитини до появи перших клінічних ознак захворювання триває близько 2-х діб. Ротавірусна кишкова інфекція у дітей характеризується гострим перебігом з вираженими клінічними проявами, які включають:

Загальна інтоксикація організму, що характеризується підвищенням температури тіла більше 38° С, слабкістю, головним болем, зниженням апетиту, аж до його повної відсутності, ломота в суглобах і м’язах. Чим молодша дитина, тим інтенсивніші прояви інтоксикації організму.
Нудота, що супроводжується періодичною рвотою, частота якої варіює від 2 до 7 разів на добу.
Діарея – кал стає рідким, потім водянистим. Він починається раптово, часто супроводжується невеликим здуттям і бурчанням живота. Випорожнення об’ємні, вони мають пінистий характер і різкий неприємний запах. Частота виділення калу залежить від ступеня тяжкості перебігу інфекційного процесу в тонкому кишечнику і варіює від 5 до 15 разів на добу. Нормалізація калу зазвичай відбувається на 2-4 день від початку захворювання.
Болі в області живота – інтенсивність відчуттів дискомфорту варіює від помірного до сильно вираженого. Характер больових відчуттів переважно переймоподібний.
Метеоризм – здуття живота з бурчанням, а також періодичним виходом газів з прямої кишки.
Вираженість клінічних проявів ротавірусної кишкової інфекції залежить від віку дитини. Чим менша дитина, тим більша інтенсивність інтоксикаційного синдрому і кишкових проявів захворювання. У дітей старше 10 років прояв ротавірусної кишкової інфекції може включати тільки невелике послаблення калу, який частішає до 2-5 разів на добу.

Діагностика

Клінічні прояви у вигляді нудоти, блювоти і діареї супроводжують значну кількість кишкових інфекцій різного походження. Для достовірного з’ясування причини захворювання, виявлення та ідентифікації збудника призначається додаткове об’єктивне дослідження. Воно включає застосування імуноферментного аналізу (ІФА), за допомогою якого виявляються антигени вірусу в досліджуваному матеріалі. Для діагностики ротавірусної кишкової інфекції досліджується кал. ІФА калу є специфічним і високочутливим методом лабораторної об’єктивної діагностики. Він дозволяє виявити ротавірус навіть при невеликій кількості збудника в одиниці обсягу досліджуваного матеріалу. Щоб отримати максимально достовірний результат дослідження важливо правильно зібрати кал, для чого слід дотримуватися кількох нескладних рекомендацій:

Бажано збирати матеріал у період часу, що не перевищує 3 доби від початку захворювання.
Забір калу у грудних дітей здійснюється з пелюшок.
У дітей більш старшого віку забір калу здійснюється за допомогою скляної палички або дерев’яного шпателя після природного акту дефекації, для чого дитина має випорожнюватися в горщик.
Взяту пробу калу поміщають в спеціальний стерильний контейнер (для взяття аналізів калу в аптечній мережі відпускаються стерильні одноразові пластикові контейнери).
Оптимальна кількість калу, яка надсилається для дослідження на ротавірус методом ІФА, становить 1-2 гр.
Забір біологічного матеріалу для дослідження бажано проводити до початку виконання терапевтичних заходів, включаючи призначення ентеросорбентів, антибіотиків.
Транспортування і зберігання взятого зразка біоматеріалу здійснюється в стерильному посуді при температурі повітря від +2 до +8° С.
Об’єктивне діагностичне дослідження калу на наявність ротавірусу за допомогою методу імуноферментного аналізу переслідує кілька основних діагностичних цілей, до яких відносяться:

  • Постановка діагнозу ротавірусної кишкової інфекції конкретно у хворої дитини.
  • Виявлення вірусоносіїв.
  • Комплексне проведення епідеміологічного дослідження для визначення можливого джерела інфекції.

Після проведеного дослідження лікар отримує позитивний або негативний результат. Інтерпретація і розшифровка результатів проводиться в сукупності з клінічними, епідеміологічним обстеженням, а також інших методик об’єктивної діагностики. Позитивний результат ІФА калу на ротавірус зазвичай вказує на гострий перебіг інфекційного процесу або вірусоносійство. Негативний результат у більшості випадків свідчить про відсутність збудника в кишечнику дитини. При необхідності дослідження може повторюватися. Отримання позитивного результату повторного ІФА вказує на псевдонегативний результат попереднього дослідження.

Ускладнення

В цілому ротавірусна кишкова інфекція у дітей має сприятливий перебіг. Основним ускладненням інфекційного процесу є дегідратація організму дитини – патологічний стан, пов’язаний зі значною втратою рідини і солей з організму, спровокованих вираженою діареєю і блюванням. При цьому на тлі дегідратації страждають практично всі органи і системи дитини, зокрема серцево-судинна, нервова система і нирки. Ймовірність розвитку дегідратації визначається декількома факторами, до яких належать:

  • Вираженість розвитку запальної реакції в слизовій оболонці тонкого кишечника.
  • Особливості типу ротавірусу, що викликав розвиток інфекційного захворювання.
  • Індивідуальні особливості організму дитини.
  • Обсяг і частота виділення калу, блювоти.

Дані фактори обов’язково враховуються лікарем для визначення прогнозу ризику, швидкості і тяжкості розвитку дегідратації у дитини.

Лікування ротавірусу у дітей

Так як придушення і наступні знищення вірусу збудника ротавірусної кишкової інфекції у дітей здійснюється імунною системою в середньому через 5 днів, то комплексне лікування захворювання включає кілька терапевтичних цілей:

Зниження вираженості інтоксикації – заходи включають питний режим дитини з підвищеним надходженням рідини в організм. При важкій інтоксикації в умовах медичного стаціонару призначається внутрішньовенне крапельне введення спеціальних сольових розчинів, Реосорбілакту та глюкози. Обов’язково проводиться виведення токсинів з кишечника, для чого застосовуються ентеросорбенти (Смекта, Ентеросгель, Сорбекс).

Профілактика зневоднення або відновлення рівня рідини і солей при його розвитку (регідратація) – для профілактики і лікування невеликоъ дегідратації призначають сольові розчини для перорального прийому (препарати випускаються у вигляді порошку, який перед вживанням розчиняють в 1 л води, до них відноситься Регідрон, ОРС). При більш важкому ступені дегідратація лікування проводиться в медичному стаціонарі, воно включає внутрішньовенне крапельне введення сольових розчинів (Трисіль).

Зменшення функціонального навантаження на систему травлення – у першу добу від початку захворювання призначається дієта 0, при якій дитина не їсть взагалі (зазвичай хвора дитина сама відмовляється від їжі). Потім дієта поступово розширюється. Вона включає галетне печиво, солодкий чай, рідку рисову кашу .

Симптоматичне лікування – заходи симптоматичної терапії включають призначення знеболюючих і жарознижуючих лікарських засобів. Для цього дітям рекомендуються препарати на основі парацетамолу або ібупрофену (нестероїдні протизапальні засоби), так як вони володіють найменшим негативним впливом. У разі розвитку вираженої болі в животі, зумовленого спазмом кишечника призначаються спазмолітики.

Прогноз при ротавірусній кишковій інфекції в цілому сприятливий. Своєчасна і адекватна терапія дозволяє уникнути розвитку ускладнень. Профілактика інфекційного процесу є неспецифічною. Вона включає раннє прищеплення дитині санітарно-гігієнічної культури, що полягає в правильному митті рук, особливо перед їжею. У випадку виявлення хворої дитини в організованому дитячому колективі, її обов’язково ізолюють вдома або в медичному стаціонарі, проходить лікування і допускається не раніше, ніж через кілька днів після зникнення клінічних проявів інфекційного процесу. Підприємства харчування, які займаються приготуванням їжі, обов’язково проходять періодичний плановий контроль щодо правильного виконання технологічних умов, а також достатній рівень санітарної гігієни. Специфічна профілактика для ротавірусної інфекції у вигляді щеплень відсутня, що пов’язано з високою мінливістю вірусу.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі