Рак уретри у жінок: причини, симптоми та методи лікування

Рак уретри у жінок є рідкісним захворюванням, і він виникає, коли злоякісні клітини формуються у слизовій оболонці уретри – трубчастої структури, яка виводить сечу з сечового міхура. Цей вид раку може виникнути в будь-якому віці, але частіше діагностується у жінок після менопаузи.

Основні симптоми раку уретри включають біль, свербіж або печіння в уретрі, кров’янисті виділення з сечею, а також часті відвідування туалету, біль підчас сечовипускання. Оскільки ці симптоми можуть бути подібні до інших урологічних захворювань, важливо провести обстеження у лікаря, який може поставити діагноз та розробити план лікування.

Лікування раку уретри зазвичай включає в себе хірургічне втручання для видалення злоякісної тканини. Іноді може знадобитися радіаційна терапія або хіміотерапія, особливо в більш складних випадках. Прогноз та результати лікування залежать від стадії захворювання на момент діагностики та ефективності лікування. Важливо звернутися до медичного фахівця для вчасної діагностики та лікування раку уретри, щоб покращити прогнози та якість життя пацієнта.

Причини і принципи класифікації

Причини і механізми розвитку злоякісних пухлин уретри точно не встановлені.

Для уточнення поширеності процесу по організму, наявності віддалених метастазів і ураження регіонарних лімфовузлів в клінічній практиці використовується міжнародна класифікація раку уретри по TNM, де T – характеризує стан самої пухлини, N – лімфовузлів, M – метастази.

Клінічна картина

Клінічна картина раку уретри варіабельна. На початкових стадіях наявність новоутворення може не викликати патологічних симптомів.

З інтенсифікацією хвороби і ростом пухлини починають проявлятися такі симптоми, як дизурія (порушення сечовипускання) і больовий синдром, які поступово посилюються.

У жінок пухлини мають тенденцію розповсюджуватися в навколишні тканини, включаючи передню стінку вагіни, шийку матки і сусідні ділянки сечового міхура. Це може призводити до утворення уретровагінальних свищів і виходу смердючих виділень зі статевих шляхів.

У випадках злоякісних пухлин уретри характерне швидке поширення через лімфатичну систему. Це може призводити до захворювання лімфатичних вузлів в пахвовій, клубовій і бічній крижовій областях. Якщо пухлина розташована в проксимальному відділі уретри, то можливе захворювання лімфатичних вузлів тазу та області заочеревинного простору.

Зазвичай, при раку уретри в пахвових областях можна виявити збільшені, щільні лімфатичні вузли, які з часом об’єднуються в нерухомий конгломерат і можуть утворювати виразки.

У рідкісних випадках у хворих може розвиватися набряк нижньої частини тіла через порушення відтоку лімфи.

Гематогенні метастази частіше виявляються на пізніх стадіях хвороби, коли пухлина вже має великий розмір і поширюється через кровоносну систему.

Принципи діагностики

Діагностика раку жіночої уретри зазвичай не становить серйозних труднощів для лікаря. Зазвичай пухлину можна виявити під час огляду та пальпації. Будь-яке новоутворення в області уретри повинно насторожити як пацієнтку, так і фахівця. Особливу увагу слід приділити наявності виразок та місцевої кровотечі, оскільки ці ознаки можуть вказувати на злоякісний пухлинний процес.

Якщо пухлина не виявляється візуально, додаткову інформацію можна отримати за допомогою уретроцистоскопії.

При значному звуженні уретри розміри пухлинного вузла та його локалізацію можна оцінити за допомогою рентгенівського дослідження.

Одночасно оглядаються зони регіонарного метастазування, такі як пахові, клубові та бічні крижові лімфатичні вузли. Для уточнення поширеності процесу застосовують ультразвукове дослідження (УЗД) і, у разі необхідності, комп’ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ).

Подальше обстеження спрямоване на підтвердження діагнозу і проведення диференціальної діагностики.

Для підтвердження діагнозу проводять гістологічне дослідження біоптатів пухлини або цитологію мазків-відбитків, а також зіскрібки з поверхні новоутворення.

Лікування

У лікуванні раку уретри використовують різні методи, такі як хірургічні, променеві і комбіновані. Хіміотерапія застосовується для хворих із віддаленими метастазами раку уретри.

Тактика лікування залежить від стадії пухлинного процесу і місця розташування новоутворення.

Зазвичай, чим раніше виявлена пухлина, тим кращі результати лікування можна очікувати.

Якщо пухлина розташована в передній частині уретри і не має метастазів, можливе локальне видалення.

У випадку наявності пухлини в дистальних відділах сечівника або поширення патологічного процесу за межі уретри, може бути виконана розширена операція, під час якої видаляють уретру, частину вагіни, прилеглі ділянки сечового міхура, тазові лімфатичні вузли, і, в окремих випадках, лонні кістки разом з лобковим симфізом.

Усі пацієнти з метастазами в лімфатичних вузлах проходять їх видалення.

Додатково до хірургічного лікування часто використовується променева терапія, яка може бути застосована як передопераційна підготовка. У деяких випадках, коли операція не є можливою через об’єктивні причини, променева терапія може використовуватися як самостійний метод лікування. Однак, зазвичай надається перевага комбінованій терапії, яка включає в себе кілька методів лікування для досягнення кращого результату.

До якого лікаря звернутися

При будь-яких порушеннях сечовипускання у жінок, особливо після 50 років, важливо негайно звернутися до уролога для обстеження. Після попередньої діагностики і у випадку підозри на злоякісну пухлину, пацієнтку направлять до онколога. Крім того, консультація гінеколога може бути необхідною для повного обстеження та планування лікування.

Прогноз при раку уретри у жінок дійсно несприятливий. Незважаючи на проведену терапію, п’ятирічна виживаність таких пацієнток зазвичай становить приблизно 50%. Однак важливо зазначити, що рання діагностика і видалення пухлини на початкових стадіях розвитку можуть значно покращити ці результати. Тому важливо не зволікати і звертатися до лікаря при найменших підозрах на проблеми з уретрою.