Посттравматичний артроз колінного суглоба: причини, симптоми та лікування
Посттравматичний артроз колінного суглоба представляє собою дегенеративно-дистрофічні зміни в тканинах суглоба, які розвиваються після травматичних ушкоджень.
Найчастіше такий процес розвивається після внутрішньосуглобових переломів, і це не рідкість у випадках травм колінного суглоба. Але також він може виникнути після пошкоджень будь-яких структур суглоба, таких як зв’язки, меніски та суглобова капсула.
Деякою мірою симптоми посттравматичного артрозу схожі на симптоми звичайного артрозу. Головними проявами є біль, обмеження рухливості в суглобі та деформація суглоба (зміна його форми).
Діагноз може бути встановлений досить легко. Але лікування може виявитися довготривалим. У деяких випадках консервативні методи можуть бути неефективними, і тоді може знадобитися заміна суглоба на штучний аналог.
Загальні дані
Посттравматичний артроз колінного суглоба є підтипом вторинного артрозу, що розвивається на фоні уже існуючих змін у тканинах суглоба.
Ця патологія досить поширена і часто спостерігається через те, що пацієнти ігнорують рекомендації лікаря та припиняють лікування, якщо помічають поліпшення після травми колінного суглоба. За різними даними, ймовірність розвитку артрозу після травми суглоба становить від 15% до 60%.
Посттравматичний артроз колінного суглоба може розвиватися у будь-якому віці, але найчастіше він діагностується серед працездатного населення, оскільки травми колінного суглоба стаються частіше у зв’язку з робочою та спортивною активністю.
Середній вік підвищує ризик розвитку цієї патології, оскільки травма може статися на фоні вже наявних вікових змін у тканинах колінного суглоба. Тому чоловіки частіше стають жертвами цього захворювання, оскільки їхня частота травм колінного суглоба вища, а можливості тканин відновлюватися менш ефективні.
Посттравматичний артроз колінного суглоба, разом з аналогічними ураженнями інших великих суглобів, є серйозною проблемою у сфері травматології та ортопедії. Ця патологія поширена, суттєво обмежує активність і працездатність пацієнтів і може вимагати тривалого лікування, що заважає пацієнтам вести звичний спосіб життя.
Причини та розвиток патології
- анатомічні порушення з боку суглоба;
- зміщення відламків;
- розриви капсульно-зв’язкового апарату;
- огріхи лікування;
- тривала іммобілізація;
- хірургічна корекція порушень колінного суглоба.
- зміна конгруентності (відповідності) суглобових поверхонь;
- істотне погіршення кровопостачання різних елементів колінного суглоба;
- тривала іммобілізація (штучне знерухомлення).
Ця патологія дуже часто розвивається після внутрішньосуглобових переломів зі зміщенням – пошкодження кісткових фрагментів, що формують колінний суглоб, після якого відламки не залишаються на своєму місці, а зсуваються в різній мірі.
- перелом виростків стегнової кістки;
- перелом виростків великогомілкової кістки;
- Розриви капсульно-зв’язкового апарату виступають в якості однієї з найбільш поширених причин посттравматичного артрозу колінного суглоба. У цьому разі ця патологія найчастіше зустрічається при пошкодженні хрестоподібних зв’язок. Нерідко з’ясовується, що посттравматичний артроз колінного суглоба виникає при комбінації таких ушкоджень – наприклад, перелому виростків стегнової кістки з розривом міжгомілкового синдесмозу.
- неадекватне;
- несвоєчасне.
Розвиток посттравматичного артрозу колінного суглоба може бути спричинений навіть незначними анатомічними дефектами суглоба, які залишилися без відповідного виправлення через те, що їх не помітили або вважали за несуттєві.
Це дуже важливо враховувати, оскільки при навіть незначних змінах у взаємному розташуванні суглобових поверхонь, навантаження не розподіляється рівномірно по всій поверхні суглобових хрящів. Велика частина навантаження припадає лише на 30-40% загальної площі суглобових хрящів. Така нерівномірність навантаження призводить до постійного перенавантаження певних ділянок суглоба, що сприяє швидкому зношуванню хряща в цих областях.
Посттравматичний артроз також може розвиватися після тривалої іммобілізації, такої як застосування гіпсової пов’язки. Ця проблема спостерігається як при внутрішньосуглобних, так і при позасуглобних травматичних ушкодженнях.
Причини розвитку цього стану під час іммобілізації вкладаються в порушення артеріального кровообігу в тканинах колінного суглоба, особливо на рівні мікроциркуляції, а також порушення венозного та лімфатичного відтоку. Протягом тривалої нерухомості еластичність м’якотканинних структур також погіршується. Ці патологічні зміни можуть стати незворотними.
- літній вік;
- повторне ушкодження колінного суглоба – тобто, тканини вже піддавалися описаним патологічним змінам;
- системні судинні хвороби.
- атеросклероз – утворення на внутрішній поверхні артеріальних судин специфічних холестеринових бляшок. Як наслідок, порушується кровообіг, через що погіршується надходження кисню і поживних речовин до тканин;
- васкуліт – запальне враження судинних стінок, що веде до їх руйнування;
- флеботромбоз – утворення тромбів у просвіті венозних судин;
- тромбофлебіт – запальне ураження стінки судини на тлі утворення тромба та інші порушення.
Артроз колінного суглоба, що розвивається після хірургічних втручань, є особливим варіантом цієї патології. Головною метою будь-якої хірургічної операції є відновлення конфігурації суглоба з метою покращення його функції. Проте сам процес хірургічного втручання завжди супроводжується додатковим травмуванням тканин.
Післяопераційний період може призвести до формування сполучнотканинних рубців в місці втручання, які іноді можуть бути досить грубими. Це може негативно впливати на функцію суглоба. Крім того, рубці можуть тиснути на нервові закінчення і кровоносні судини, що може призвести до порушення кровопостачання та іннервації тканин суглоба, що, в свою чергу, може сприяти розвитку дегенеративно-дистрофічних змін.
У деяких випадках під час операції видаляють руйнівні або нефункціональні фрагменти суглоба, що може призвести до утворення дефектів у тканинах суглоба і порушення конгруентності суглобових поверхонь.
Симптоми посттравматичного артрозу колінного суглоба
Посттравматичний артроз колінного суглобу якийсь час може проходити безсимптомно. Також його симптоматика може переховуватися на тлі залишкових явищ після травми колінного суглоба – наприклад, больового синдрому. З іншого боку, симптоми можуть спостерігатися тривалий час, так як дегенеративно-дистрофічний процес в тканинах колінного суглоба нерідко дуже важко зупинити.
- біль;
- хрускіт.
- по локалізації – у місці дегенеративно-дистрофічних змін тканини;
- по розповсюдженню – іррадіація не характерна;
- за характером – ниючі, тягнучі;
- по інтенсивності – спершу біль є незначними або помірними, посилюються при рухах;
- за виникненням – на початкових етапах патології болю, як правило, у спокої відсутні, а з’являються при рухах в колінному суглобі.
Хрускіт спершу незначний, далі по мірі прогресування патології наростає. Це стабільний симптом посттравматичного артрозу колінного суглоба.
- по локалізації – по всьому ураженому колінному суглобу;
- по розповсюдженню – болі можуть віддавати в області вище і нижче коліна;
- за характером – викручуючі;
- по інтенсивності – стають більш інтенсивними, посилюються при рухах ще більше;
- по виникненню – больові відчуття часто практично постійні, турбують в стані спокою, посилюються при спробі рухів і навіть опори на нижню кінцівку з боку враження. Також нерідко болі при такому вигляді ураження виникають «на погоду» або ночами.
Для посттравматичного артрозу колінного суглоба показовими є два симптоми – «стартовий біль» (поява больових відчуттів) і минуща тугоподвижність колінного суглоба при перших рухах після перебування у стані спокою. Ці дві ознаки дають привід поставити попередній діагноз захворювання навіть без додаткових методів дослідження. Особливо часто такі симптоми проявляються після нічного сну.
- набряклість м’яких тканин;
- м’язові спазми;
- кульгавість;
- деформація колінного суглоба.
Набряклість м’яких тканин спостерігається спершу суто в районі колінного суглоба, далі поширюється на область стегна і гомілки.
М’язові спазми формуються у вигляді рефлекторної реакції організму на постійні болі. У запущених випадках можуть виникати м’язові контрактури – м’язи «відмовляються» скорочуватися.
Кульгавість також виникає на тлі больового синдрому.
При посттравматичному артрозі колінний суглоб деформується поступово, повільно, але безповоротно. На пізніх стадіях він буквально викривляється – спостерігається виражена деформація, аж до виникнення підвивихів (неповного зміщення суглобових поверхонь один по відношенню до одного).
Класично протягом посттравматичного артрозу колінного суглоба являє собою чергування загострень і ремісій.
Через постійні больові відчуття, які при прогресуванні патологія спостерігаються і в нічний час, у таких пацієнтів погіршується сон.
- роздратування;
- плаксивість;
- похмурість.
Діагностика
Складність діагностики залежить від стадії перебігу даного патологічного процесу. На ранніх стадіях діагноз поставити важко, грунтуючись тільки на мізерних скаргах пацієнта, при розвитку патології попередній діагноз ставлять на підставі «стартових болів» і скороминущої тугоподвижності суглобів при перших рухах, після стану спокою. Мають значення факт травмування в анамнезі, а також результати додаткових методів дослідження.
- при огляді – зміни суглоба на ранніх стадіях не виявляються, його форма та розміри не змінені, але у випадку, якщо не було деформації через травматичне пошкодження. Обсяг рухів залежить від того, яким був характер перенесеної травми і чи якісно проводилися реабілітаційні заходи. При прогресуванні патології з’являється і наростає деформація, а також обмеження рухів, можливе викривлення осі нижньої кінцівки з боку ушкодження, а також нестабільність суглоба, яку легко можна виявити, попросивши пацієнта зробити кілька кроків;
- при пальпації (промацуванні) – наголошується хворобливість, також в ряді випадків виявляються невеликі потовщення та нерівності по краю суглобової щілини.
- рентгенографія – рентгенограми дозволяють виявити дистрофічні зміни у вигляді плоского і викривлення суглобного майданчика, звуження суглобової щілини, а також остеофітів, субхондрального остеосклерозу (потовщення кістки під хрящовим покриттям суглобових поверхонь) і кистовидних утворень. Якщо на тлі патології виник підвивих, то зазначаються порушення осі нижньої кінцівки з боку ураження і викривлення контурів суглобової щілини;
- комп’ютерна томографія (КТ) – комп’ютерні зрізи допоможуть більш точно оцінити стан кісткових структур колінного суглоба;
- магнітно-резонансна томографія (МРТ) – цілі і завдання ті ж, що і КТ, але магнітно-резонансна томографія більш інформативна при вивченні м’яких тканин суглоба;
- артроскопія – в порожнину колінного суглоба вводять артроскоп (різновид ендоскопа з вмонтованими оптикою і підсвічуванням), візуально оцінюють стан хрящів, зв’язок і менісків;
- біопсія – під час артроскопії проводять забір тканин суглоба з його подальшим мікроскопічним вивченням в лабораторії.
Лабораторні методи дослідження застосовують більше для диференціальної діагностики посттравматичного артрозу колінного суглобу.
- загальний аналіз крові – артроз це не запальне ураження, а дегенеративно-дистрофічне, тому лабораторні ознаки запалення (підвищення кількості лейкоцитів і ШОЕ) будуть сигналізувати не на користь нього;
- мікроскопічне дослідження під мікроскопом – вивчають тканини біоптату, констатують дегенеративно-дистрофічні зміни.
- нетравматичний артроз;
- артрит – запальне ураження структур колінного суглоба.
Ускладнення
- підвивих;
- контрактура;
- анкілоз – повне знерухомлення суглоба.
Лікування посттравматичного артрозу колінного суглоба
Лікування посттравматичного артрозу колінного суглоба проводять консервативними та оперативними методами.
- ліквідація або зменшення больового синдрому;
- відновлення функції;
- попередження подальшого руйнування суглоба.
Консервативна терапія складається з системних та місцевих заходів.
- оптимальність фізичної активності. З одного боку, колінний суглоб слід уберегти від надмірних навантажень, з іншого необхідно виконувати ЛФК, щоб запобігти бездіяльність м’язів постраждалої кінцівки;
- масаж;
- нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – застосовуються у вигляді препаратів загальної (таблетки, ін’єкційні препарати) та місцевої (мазі, гелі) дії;
- анальгетики (знеболюючі препарати);
- спазмолітики – при спазмі м’язів;
- хондропротектори – медичні препарати, які запобігають руйнування суглобового хряща;
- фізіотерапевтичне лікування.
- аплікації озокериту;
- аплікації парафіну;
- електрофорез з новокаїном;
- ударно-хвильова терапія;
- лазеротерапія;
- фонофорез кортикостероїдних препаратів;
- УВЧ;
- СВЧ.
При посттравматичному артрозі колінного суглоба хороші результати спостерігаються завдяки санаторно-курортному лікуванню в профільних санаторіях. Але слід пам’ятати, що його проводять тільки в період ремісії.
- неефективність консервативної терапії;
- прогресування клінічних ознак;
- виражений больовий синдром, який не купірується або погано купірується консервативними методами.
- для відновлення нормальної конфігурації і стабільності суглоба;
- при необхідності заміни суглоба ендопротезом – у разі, коли суглобові поверхні істотно зруйновані, і відновити їх неможливо.
- остеотомію (вирізання дефектних ділянок);
- остеосинтез (скріплення фрагментів кісток) із застосуванням гвинтів, пластин, спиць та інших металевих пристосувань;
- пластику зв’язок – при цьому використовуються власні тканини пацієнта або штучні гіпоалергенні матеріали.
Крім традиційних технік, які проводяться з допомогою відкритого доступу, використовують ендоскопічний метод – артроскопію.
- антибактеріальні препарати – для профілактики інфекційних ускладнень;
- ЛФК;
- фізіотерапевтичні методи лікування;
- масаж.
Після того як пацієнта виписали додому, лікування не закінчується – проводять реабілітаційні заходи, в основі яких лежать ЛФК і масаж.
Профілактика
- уникнення ситуацій, які загрожують травматизацією коліна;
- при ризику травмування коліна – використання засобів захисту (наприклад, при заняттях силовими видами спорту, їзди на мотоциклі і так далі);
- якщо травма діагностована – адекватне лікування та проведення реабілітаційного періоду;
- дотримання принципів здорового способу життя – це допоможе зміцнити кісткову тканину, відстрочити початок розвитку в ній вікових змін, на тлі яких артроз колінного суглоба виникає і прогресує швидше.
Прогноз
Прогноз при посттравматичному артрозі колінного суглоба різний. У ряді випадків повне відновлення функції суглоба неможливе, і дуже рідко спостерігається ідеальний варіант лікування – у будь-якому випадку спостерігаються навіть мінімальні залишкові явища.
Відновити зруйновані ділянки хряща неможливо. Тому головним завданням при артрозі є збереження хряща в тому стані, в якому він перебуває на момент діагностування патології.
- пізніше звернення;
- занедбаність процесу;
- літній вік.
При важких запущених артрозах прогноз погіршується істотно, і єдиним способом відновити працездатність пацієнта є ендопротезування.
