Дзвін у вухах: причини і лікування

Дзвін у вухах – досить неприємне явище, яке  часом супроводжує повсякденність дорослої людини. Основна група осіб, яка страждає тинитусом – люди старше 45 років і алергіки (у них інтенсивне виділення рідини сприяє приросту сірки всередині слухового каналу).

Переклад патологічного явища означає «дзвін», однак у пацієнтів присутні скарги на дзижчання, свист та інші звуки, здатні бути переривчастими або безперервними, різної гучності. Низький фоновий шум, чутний вночі, заважає заснути у тихій кімнаті, або виникають труднощі з концентрацією уваги, що впливає на працездатність і особисті стосунки. Наявність дискомфорту на постійній основі може стати причиною психологічного стресу, а при більш серйозних випадках – втрати слуху.

Чому з’являється дзвін у вухах?

Тинитус ніколи не розвивається як самостійне явище, завжди виступаючи наслідком наявного порушення організму. Супроводжувати фізіологічний стан він може тільки у двох випадках – при процесі вікових змін організму, настання старіння, і в період виношування дитини. Кожен із зазначених станів характеризується гормональними коливаннями, а також перепадами рівня артеріального тиску.

Інші фактори, що впливають на його появу:

  • тривале перебування в місцях з гучною музикою або іншими шумами;
  • надмірне налипання сірки, забруднень всередині слухового каналу, що виникає при відсутності належної гігієни;
  • прийом певних лікарських засобів (особливо аспірину), антибіотиків, препаратів протизапальної, седативного властивості (виготовлених на основі хініну), а також антидепресантів, транквілізаторів;
  • хвороба Меньєра, викликає дестабілізацію внутрішньої частини вуха;
  • перенесені пошкодження голови, шиї;
  • дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, що виникли внаслідок цього ураження нервових закінчень;
  • витончення хрящової тканини хребців шийного відділу – остеохондроз;
  • отосклероз, що приводить до скутості дрібних кісточок в межах середнього відділу вуха;
  • високий або занадто низький рівень артеріального тиску, порушення діяльності серця, судин;
  • проблеми з системою кровообігу, знижена функціональна діяльність щитовидної залози, гормональний дисбаланс, цукровий діабет.

Дзвін всередині вух може загостритися при палінні, зловживанні алкоголем, напоями, що містять кофеїн, наркотичними засобами. Вживання продуктів, насичених штучними барвниками, консервантами і загусниками, які покращують їх зовнішній вигляд. З незрозумілих для дослідників причин, стрес і втома також можуть посприяти даному явищу.

Симптоми, якими супроводжується постійний дзвін всередині слухових каналів, безпосередньо пов’язані із захворюванням, що виступають першопричиною. Вони передбачають:

  • Запаморочення, слабкість, апатію, миготіння «мушок» перед очима – коли стан обумовлений гіпертонічною кризою.
  • Нудоту, блювання, блідість шкірних покривів, тремор кінцівок, млявість, потемніння перед очима, порушення координації рухів, концентрації уваги, бажання зайняти горизонтальне положення – все це відзначають пацієнти з наростаючою гіпотонією.
  • Підвищення температури тіла, чутливість під час дотику до привушної області, гострий біль при спробі натиснути на козелок – характерні ознаки отиту середнього вуха.
  • Погіршення слуху (одно – або двостороннє), запаморочення, проблеми з пересуванням ескалатором або ліфтом, нудота, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, прослуховування рідини всередині слухового каналу при нахилі голови – явища спостерігаються внаслідок потрапляння всередину вуха води.

Кожне з цих захворювань заслуговує лікарської уваги: щоб уникнути ускладнень, слід звернутися в медичний заклад. Можливість проведення самостійного лікування виключена.

Як лікується дзвін у вухах?

Незважаючи на те, що терапію порушень слуху і захворювань вух проводить ЛОР, питанням усунення дзвону у певних клінічних випадках займається кардіолог, невропатолог або терапевт.

Обстеження включає отоскопію (для оцінки стану слухового каналу), МРТ (якщо є підозра на порушення циркуляції крові усередині судин головного мозку), ЕКГ (коли попередній діагноз – гіпертонія або гіпотонія).

Базовим аспектом дослідження є лабораторна діагностика. У крові лаборант може виявити низький рівень гемоглобіну, що вказує на розвиток анемії. Якщо виявлена висока концентрація лейкоцитів – запалення прогресує. З метою виключення порушення щитовидної залози призначають аналіз крові на вироблювані нею гормони – недостатність таких є показанням для отримання консультації ендокринолога.

Якщо дзвін всередині відділів вуха обумовлений високим артеріальним тиском – призначають введення гіпотензивних препаратів: розчину дибазолу та папаверину внутрішньом’язово або сірчанокислої магнезії внутрішньовенно. Пацієнту необхідно прийняти горизонтальне положення, забезпечити доступ кисню. Фахівець буде проводити моніторинг рівня артеріального тиску – дзвін у голові усунеться після нормалізації цього показника.

Дзвін, обумовлений бактеріальною інфекцією, лікують антибіотиками (у складі вушних крапель і внутрішньом’язово), протизапальними препаратами, при гострому болю – анальгетиками, промивання слухового каналу теплим розчином. Під час формування гнійника, вогнище ураження заборонено прогрівати; спати на боці запалення – тоді вміст  фурункула буде виділятися назовні, а не затікати в відділи, збільшуючи спектр захворювання. З настанням одужання, дзвін проходить.

Коли постійний дзвін у вухах і голові викликаний вегетосудинною дистонією, лікування призначає невропатолог. Препаратів, що поліпшують кровообіг у судинах головного мозку, мають загальнозміцнюючі властивості.

Якщо проблема зі здоров’ям полягає в застої рідини всередині слухового каналу – фахівець призначить препарати антигістамінної групи: оскільки вони мають снодійний ефект, приймати їх потрібно ввечері, а на час лікування припинити трудову чи навчальну діяльність.

Вушна сірка і забруднення, що сформувалися в пробку, вимагають промивання теплим фізіологічним розчином зі шприца. Проводити процедуру може тільки ЛОР-лікар, самостійно виконувати її не можна. Якщо не підігріти розчин до потрібної температури – виникне ряд ускладнень: від нудоти з блювотою до втрати свідомості. Грамотно проведене промивання проходить безболісно.

Існують такі профілактичні заходи попередження тинитуса:

  • Уникати тривалого впливу гучних звуків або використовувати засоби індивідуального захисту при роботі з бензопилами, на столярному виробництві і т. д. (зокрема – протишумові навушники). Не забувати, що чутливі клітини вушної порожнини внутрішнього вуха – не відновлюються (також як нервові).
  • Не нехтувати процедурою очищення вуха від сірки, оскільки занедбаний стан вимагає усунення заторів в умовах стаціонару.
  • Обмежувати себе від усіляких стресів, черепно-мозкових травм.
  • Організовувати збалансоване харчування.
  • Уважно стежити за наслідками прийому різних медичних препаратів. Якщо лікарські засоби призначив ЛОР-лікар, маючи підозру на нейросенсорну приглухуватість, призначена терапія передбачає стероїдні препарати, а також гормони, здатні мати побічну дію. Важливо контролювати стан свого здоров’я, а при погіршенні – повідомити фахівця.
  • Обмежити себе в курінні, відмовитися від вживання алкоголю, продуктів і препаратів, які мають згубний вплив на стан кровоносних судин.

Якщо вищеперелічені методи не допомагають, то поява дзвону може і не залежати безпосередньо від будь-яких дій пацієнта, виступаючи наслідком атеросклерозу судин головного мозку або іншого, не менш серйозного захворювання. При тривалих проявах дзвону у вухах необхідно звернутися до фахівця і пройти обстеження.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі