Псевдоалергія: чому виникає і як лікувати

За даними статистики більшій половині всього населення планети доводиться стикатися з такою проблемою, коли у них присутні явні прояви алергії, але при здачі аналізів і тестів на алергени результати виявляються негативними (тобто алерген не виявляється). Чому так відбувається? Є результат аналізу недостовірним? Звинувачувати лабораторію в таких випадках не варто, так як в більшості випадків це псевдоалергія, яка протікає без присутності антитіл і супроводжується практично ідентичними з алергією симптомами.

Ця стаття дасть відповіді на багато питань, і ви зможете дізнатися, чому виникають псевдоалергії, як вони проявляються, виявляються і лікуються.

Що таке псевдоалергія

Псевдоалергія (або помилкова алергія) – стан, при якому присутня підвищена чутливість організму на певні поступаючі до нього ззовні речовини і відбувається виникнення симптомів, властивих алергічній реакції. При такій патології імунологічні явища, що розвиваються при алергії, не відбуваються, а запалення стає наслідком порушення обміну гістаміну, неправильної активації комплементу та інших патологічних механізмів. Це означає, що речовина, що провокує прояву алергії, при псевдоалергії не є антигеном, і синтез властивих для істинної алергічної реакції імуноглобулінів не відбувається.

Найчастіше псевдоалергічні процеси починаються після прийому в їжу різних продуктів харчування, ліків або харчових добавок. Після їх надходження в організм медіатори запалення потрапляють в кров відразу і викликають прояви, схожі з алергією. За спостереженнями фахівців, саме псевдоалергія є більш частим явищем, ніж справжня алергія. Така реакція виявляється майже у 70 % людей (тобто переважна більшість хоча б раз у житті перенесло такий недуг), а справжні алергії виявляються не більш ніж у 1-10 % осіб різного віку.

Чому розвивається псевдоалергія?

Псевдоалергічна реакція формується в тих випадках, коли в організм потрапляє велика кількість провокуючих її запуск речовин. Чим їх більше, тим сильніші прояви. Наприклад, після вживання в їжу жмені малини проявів реакції не виникає, але після з’їдання подвійної дози на тілі з’являється висип.

Розвиток псевдоалергічної реакції провокується трьома основними факторами:

  • порушення обміну гістаміну;
  • порушення обміну жирних кислот;
  • неадекватна активація комплементу.

Найчастіше прояви псевдоалергічної реакції провокуються неправильним обміном гістаміну при дисбактеріозі, надмірному вживанні в їжу продуктів з гістаміном.

Активне вивільнення гістаміну викликається дією на гладкі клітини так званих речовин-лібераторів, що містяться у великому обсязі в таких продуктах, як шоколад, горіхи, цитрусові, полуниця, морепродукти, яйця, консервовані продукти та ін. Крім цього, інтенсивне вироблення гістаміну може викликатися деякими фізичними і хімічними факторами: дія лікарських засобів, кислот, лугів, інсоляції або вібрації.

Нерідко псевдоалергія спостерігається при хронічно протікаючих недугах органів травного тракту, симптомами яких є порушення кислотності та пошкодження слизової оболонки шлунка і кишечника. Ці фактори сприяють більш легкому вступу лібераторів до клітин, що знаходяться в ШКТ, і гістамін і інші медіатори, що провокують запальні реакції, що виробляється в надлишковому обсязі.

Псевдоалергія може ставати наслідком так званої зниженої гистамінопексії. Цей процес спостерігається при дисбактеріозі, тривалому прийомі деяких лікарських препаратів, інтоксикаціях і порушеннях інактивації гістаміну.

Нерідко псевдоалергія провокується прийомом в їжу продуктів з підвищеним рівнем тираміну і гістаміну:

  • різні сорти сиру;
  • шоколад;
  • напівфабрикати;
  • ковбаси, шинка і сосиски;
  • консерви з риби та м’яса;
  • оселедець;
  • мариновані огірки і помідори;
  • какао-боби;
  • пивні дріжджі та ін.

Також псевдоалергічні атаки можуть викликатися різними харчовими добавками (барвників, ароматизаторів, загущувачами тощо). До таких речовин відносять:

  • нітрит натрію;
  • тартазин;
  • глутамат натрію;
  • сульфіди;
  • бензоати;
  • саліцилати;
  • бензойна кислота та ін.

Іншими частими причинами псевдоалергії можуть ставати ті продукти, в яких міститься підвищена кількість пестицидів, важких металів, нітритів, нітратів, мікроорганізмів і токсинів.

Лікарські препарати, причетні до розвитку псевдоалергічних реакцій:

  • антибіотики;
  • рентгеноконтрастні препарати;
  • ненаркотичні знеболювальні;
  • плазмозамінні засоби та ін.

В окремих клінічних випадках псевдоалергія викликається неправильною активацією комплементу, що виникає при ряді імунодефіцитних станів (наприклад, при спадковому ангіоневротичному набряку), або прийомом порушуючих обмін арахідонової кислоти, нестероїдних протизапальних препаратів.

Як проявляється псевдоалергія?

Симптоми такої патології в чому схожі з справжньою алергічною реакцією – у хворого порушується локальна або системна проникність судин (вона підвищується), розвивається запалення і набряк, відбувається враження кров’яних клітин і спазмування м’язового шару внутрішніх органів.

Характер і вираженість симптомів обумовлюються переважним ураженням того чи іншого органу або системи. Як правило, найчастіше у хворого з’являються ознаки висипань, схожих з кропив’янкою, і набряки в зоні обличчя та шиї (набряк Квінке). Часто у пацієнта присутні ознаки порушень в роботі органів травного тракту, що проявляються нудотою, болями в животі, блювотою, проносом і метеоризмом. Нерідко псевдоалергія супроводжується симптомами пошкодження серця, судин і дихальної системи: аритмії, непритомністю через гіпотонію, набряками на ногах, ринітом, кашлем, задишкою і задухою.

Характер симптомів псевдоалергії залежить від першопричини розвитку патологічної реакції.

Наприклад, при різкому викид гістаміну його рівень в крові різко зростає і відбуваються вегетосудинні реакції. У таких випадках у хворого виникають такі симптоми:

  • відчуття жару по всьому тілу;
  • почервоніння шкірних покривів;
  • мігренеподібні головні болі;
  • погіршення апетиту;
  • утруднене дихання;
  • розріджений кал;
  • бурчання в животі;
  • нудота.

Якщо ж псевдоалергія провокується порушеннями обміну арахідонової кислоти, то у пацієнта з’являються скарги, схожі з проявами бронхіальної астми:

  • задишка;
  • відчуття нестачі повітря;
  • напади задухи;
  • кашель.

Іноді псевдоалергія проявляється анафілактоїдними реакціями, симптоми яких нагадують анафілактичний шок. Однак у таких випадках прогнози більш сприятливі. Цей факт пояснюється тим, що при псевдоалергії такі важкі стани не супроводжуються вираженими порушеннями в системі кровообігу і вражається переважно тільки один орган або система.

Діагностика

Запідозрити присутність псевдоалергії дозволяє уважне вивчення скарг хворого, історії його життя і проведення аналізів, які дають змогу виключити наявність справжньої алергії.

Відмінними критеріями псевдоалергії є наступні факти:

  • поява ознак після першого контакту з речовиною-лібератором (наприклад, висип виникає після вживання в їжу шоколаду, полуниці, апельсина тощо);
  • виникнення рецидивів після повторного контакту з ним або іншим лібератором;
  • присутність залежності між вираженістю симптомів і кількістю в організм речовини-подразника;
  • локальність патологічної реакції;
  • патологічний процес обмежується одним органом або системою (наприклад, у хворого виявляється тільки висип на шкірі або тільки ознаки порушень травлення).

Для підтвердження діагнозу «псевдоалергія» обов’язково виконуються дослідження, що дозволяють виключити присутність справжньої алергії:

  • клінічний аналіз крові – при псевдоалергії немає характерної для справжньої алергії еозинофілії;
  • шкірні проби на алергени негативні;
  • рівень імуноглобуліну Е залишається в межах норми;
  • специфічні імуноглобуліни в крові відсутні.

Якщо обстеження пацієнта проводиться в спеціалізованому відділенні алергології, то для диференціації псевдоалергії від справжньої алергічної реакції використовуються такі методики:

  • індометаційний тест – виконується при аспіриновій бронхіальній астмі;
  • введення гістаміну в дванадцятипалу кишку – проводиться при непереносимості харчових продуктів;
  • провокаційні тести та ін.

Лікування

Всім хворим псевдоалергією рекомендується припинити контакт з речовиною лібератором, яка і є причиною недуги. Наприклад, хворому з аспіриновою бронхіальною астмою достатньо припинити прийом аспірину та інших нестероїдних протизапальних, пацієнту з висипаннями – перестати їсти шоколад, продукти з барвником тартазином і т. п. Крім того, для усунення проявів рекомендується прийом антигістамінних засобів, які здатні припиняти дію гістаміну на клітини-мішені.

  • Якщо розвиток псевдоалергічної реакції провокується надмірним вивільненням гістаміну, то пацієнту необхідно обмежити включення в щоденний раціон тих продуктів, в яких міститься цей компонент. Додатково таким хворим призначається прийом препаратів на основі кромоглікату натрію у високих дозах.
  • При псевдоалергії, яка супроводжується шкірними проявами у вигляді кропив’янки, хворим призначається введення препаратів гістаміну в наростаючій дозі. Псевдоалергійний спадковий набряк Квінке усувається С1-інгібітором, препаратами тестостерону і вливанням свіжозамороженої (або свіжої) плазми крові.
  • Якщо псевдоалергія супроводжується порушеннями або захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба тощо), то лікування доповнюється дотриманням дієти і прийомом лікарських засобів, які здатні регулювати кислотність і надають обволікаючий ефект, оберігаючи слизові оболонки кишечника і шлунка. При виявленні ознак дисбактеріозу проводиться корекція мікрофлори за допомогою пробіотиків і зниження обсягу вуглеводів в меню.
  • Якщо основою псевдоалергічної реакції стає порушення в обміні арахідонової кислоти, то слід відмовитися від прийому нестероїдних протизапальних засобів, що змінюють розщеплення даної речовини. Такі пацієнти не повинні приймати таблетки, які мають жовтий колір і вживати в їжу продукти з тартазином. Хворим слід дотримуватися дієти з виключенням або істотним обмеженням продуктів, що містять саліцилати (цитрусові, чорна смородина, помідори, яблука, вишні та ін).

При тяжкому перебігу призначаються глюкокортикоїди.

Прогноз

Успішність лікування псевдоалергії залежить від вираженості її проявів і тих причин, які викликали запуск такої патології. При легких варіантах недуга швидко усувається і не супроводжується ускладненнями.

Якщо псевдоалергія доповнюється анафілактичним шоком, то стан пацієнта може стати критичним. У таких випадках дуже важливо, щоб йому була своєчасно надана невідкладна допомога.

При харчових псевдоалергічних реакціях прогноз залежить від якості дотримання дієти та ефективності лікування супутніх захворювань травного тракту.

До якого лікаря звернутися

При висипах, набряках слизових оболонок, почервонінню шкіри, ознаках розладу травлення, кашлі, задусі, що виникають після впливу якихось певних речовин або вживання продуктів харчування, слід звернутися до алерголога для з’ясування причин розвитку таких симптомів. Після проведення ряду досліджень (загальний аналіз крові, шкірні алергопроби та ін) і постановки діагнозу лікар може призначити додаткові консультації у гастроентеролога і пульмонолога.

Псевдоалергія супроводжується майже такими ж проявами, як і справжня алергія, але причини їх виникнення інші не пов’язані з виробленням антитіл до алергенів. Лікування таких недуг повинно проводитися інакше і своєчасно, при його відсутності стан хворого буде постійно погіршуватися. Спостереження показують, що комплексна терапія псевдоалергій в більшості випадків дозволяє позбавлятися від недуги або істотно покращує якість життя пацієнтів.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (2 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі