Артродез гомілковостопного суглобу: відновлення функцій та запобігання болю
Артродез гомілковостопного суглоба – це хірургічна процедура, яка використовується для фіксації або “заморожування” суглоба між кістками гомілки та стопи. Ця операція виконується з метою вирішення проблем, пов’язаних зі суглобом, таких як біль, нестійкість, артрит або травматичні ушкодження.
Суть артродезу гомілковостопного суглобу полягає в тому, що лікар видаляє хрящову тканину, яка покриває кістки суглобу, і фіксує їх в правильному положенні за допомогою металевих пластин, гвинтів або інших спеціальних пристроїв. Це призводить до того, що суглоб перестає рухатися і більше не спричиняє болю чи дискомфорту.
Показаннями для артродезу гомілковостопного суглобу можуть бути артрит, травматичні ушкодження суглобу, сильний біль та нестійкість, які не можуть бути ефективно вилікувані іншими методами. Процедура може значно поліпшити якість життя пацієнта, хоча вона може супроводжуватися обмеженнями в русі ногою.
Артродез гомілковостопного суглобу – це серйозна хірургічна операція, і відновлення пацієнта після неї може займати час.
Методика артродезу
- відкритий (тристуставний і компресійний) – операції виконуються класичним методом через великі розрізи на шкірі;
- артроскопічний – втручання проводиться шляхом артроскопії через невеликі розрізи на шкірі.
Показання
- неправильне зрощення кісток при переломах кісточок;
- артроз гомілковостопного і підтаранного суглобів;
- ревматоїдний артрит;
- ускладнені дегенеративні артрози;
- наслідки остеомієліту;
- аваскулярний некроз таранної кістки;
- нервово-м’язова деформація;
- нейроартропатія (Шарко);
- помилковий суглоб;
- вроджені деформації.
- стійкий больовий синдром і неможливість усунення болю знеболюючими препаратами;
- тривале обмеження рухових функцій суглоба.
Протипоказання
- підлітковий вік;
- виражений остеопороз;
- інфекційні процеси на шкірі в області суглоба;
- нетуберкульозні свищі в суглобі;
- тотальний аваскулярний некроз таранної кістки;
- важкий стан пацієнта.
Трисуставний артродез
Трисуставний артродез – це операційний метод, який вирішує не лише проблеми гомілковостопного суглобу, але й забезпечує стабільність трьох суглобів: таранно-п’яткового, таранно-ладьевидного і п’ятково-кубовидного. В багатьох джерелах з травматології цей вид артродезу розглядається на рівні із іншими методиками, оскільки його результат також спрямований на відновлення функцій стопи. Зазвичай цей метод застосовується для корекції вроджених або паралітичних деформацій.
Процедура трисуставного артродезу виконується пацієнтам у лежачому положенні під загальним наркозом. Хірург робить розріз, який починається ззаду, біля зовнішньої кістки, і закінчується на рівні другої клиноподібної кістки.
Після розрізу та розділення тканин і фасції видаляють суглобові кінці кісток і суглобовий хрящ. Хірург докладно перевіряє правильне положення кісток стопи після резекції і виконує необхідні корекції. Дотичні поверхні піддаються обробці. Залишок вільного простору заповнюється невеликими імплантатами, виготовленими з інших ділянок тіла пацієнта. Після закриття рани на стопу накладається гіпс, що забезпечує стабільність та захищає операційну ділянку під час заживлення.
Компресійний артродез
Метод компресійного артродезу використовує компресійні або компресійно-дистракційні пристрої, такі як апарати Грішина чи Ілізарова. Ці пристрої не лише забезпечують надійну фіксацію суглобів, але й дозволяють зменшити травматизацію тканин і скоротити період утворення кісткової мозолі.
Компресійний артродез проводиться з пацієнтом у положенні на спині та під загальним наркозом. Хірург здійснює доступ до гомілковостопного суглоба через передню частину ноги, резекціює суглобові кінці кісток, видаляє хрящі та виконує зарубки на кінцях. Для фіксації стопи використовують спеціальні спиці, які проходять через великогомілкову і кістку стопи, і зафіксовані спеціальним апаратом. Перевірка правильності положення і фіксації стопи здійснюється за допомогою рентгеноспорядження.
Після операції компресію поступово збільшують на 1 мм протягом 7-10 днів. Пацієнту дозволяється ходити з милицями з другого дня, а повне навантаження на ногу – з другого тижня після операції.
Артроскопічний артродез
Операція артроскопічного артродезу виконується за допомогою артроскопа через невеликі розрізи. Цей ендоскопічний метод дозволяє значно зменшити травматизацію тканин, скоротити період відновлення та мінімізувати ризик післяопераційних ускладнень. Знеболювання може бути здійснене загальним наркозом або спінальною анестезією. Доступ до суглоба визначається конкретним клінічним випадком, але в більшості випадків застосовується невеликий розріз.
Спочатку лікар видаляє гіаліновий хрящ і близькі суглобові частини кісток. Далі стопу встановлюють у нейтральне положення і фіксують кістки за допомогою 2 (іноді 3) гвинтів. Перший гвинт забезпечує з’єднання кісток, а другий фіксує таранну кістку з малогомілкової. Перед встановленням гвинтів вводяться спеціальні спиці, через які потім введуть компресійні гвинти.
Після завершення операції розрізи зашивають окремими швами. Операційні рани обгортають асептичними пов’язками і фіксують ногу задньою гіпсовою або пластиковою лонгеткою або ортезом.
Ускладнення
- гематоми, кровотечі;
- інфекційні ускладнення (нагноєння післяопераційної рани і прилеглих тканин);
- тромбоемболія;
- флеботромбоз;
- некроз навколишніх тканин;
- порушення чутливості;
- зміни ходи і кульгавість.
Інвалідність після проведення артродезу гомілковостопного суглоба настає вкрай рідко.
- підвищення температури;
- інтенсивна біль;
- присутність оніміння або поколювання;
- наростання набряку;
- посиніння ноги або виникнення бурих плям;
- виникнення задишки, нудоти і блювоти.
Післяопераційний період та реабілітація
Після хірургічного втручання для зменшення болю призначають анальгетики та нестероїдні протизапальні препарати. Для профілактики гнійних ускладнень також призначають антибіотики, такі як цефотаксим та кларитроміцин.
У перший день після операції хворий має дотримуватися постільного режиму, під час якого ногу слід тримати вище рівня серця. Після цього, при сидячому положенні рекомендується піднімати ногу на рівень стільця.
Протягом перших двох місяців після операції не рекомендується навантажувати суглоб на всю вагу тіла. Навантаження повинно зростати поступово, а повне навантаження може бути дозволено приблизно через 11 тижнів після артродезу. Щоб забезпечити цю умову, хворому слід користуватися милицями протягом приблизно 3 місяців.
Пов’язаний із операцією гіпс повинен залишатися сухим. Через 14 днів після операції його можуть замінити і виконати видалення швів. Після 2,5 місяців другого гіпсу слід замінити за результатами рентгенографії. Після 3,5 місяців під місцевим знеболенням можуть видалятися гвинти та інші металеві пристосування.
Після артродезу гомілковостопного суглоба пацієнт залишається непрацездатним протягом 4-4,5 місяців.
- УВЧ;
- магнітотерапія;
- електрофорез;
- лазеротерапія.
Між 8 і 12 тижнями після операції, при заміні гіпсу, проводиться повторна рентгенографія. За задовільних результатів лікар рекомендує пацієнту реабілітаційний курс. Важливою частиною відновлення є лікувальна фізкультура, яка повинна виконуватися під контролем фахівця. Навантаження на операційний суглоб повинно зростати поступово, і намагатися поспішити може тільки завдати шкоди процесу відновлення.
Крім лікувальної фізкультури, рекомендується проведення масажних сесій. По початку цю процедуру варто виконувати під керівництвом фахівця, і з часом пацієнт може вивчити техніку самостійного масажу.
Загальний період лікування та реабілітації після артродезу гомілковостопного суглоба складає не менше 6-8 місяців, і повне відновлення зазвичай відбувається протягом 15-18 місяців.
