Легенева гіпертензія: симптоми, як лікувати

Легеневою гіпертензією (ЛГ) називають стан, що супроводжується постійно підвищеним тиском у легеневій артерії, що призводить до розвитку правошлуночкової серцевої недостатності. При цій патології тиск у руслі артерії підвищується у стані спокою до 25 мм рт. ст. і більше, а при навантаженні стає вище 50 мм рт. ст. При відсутності своєчасної допомоги розглянута в рамках цієї статті патологія здатна призвести до смерті хворого.

За даними статистики ЛГ в 4 рази частіше розвивається у жінок, ніж у чоловіків. Вона може протікати самостійно або стає наслідком інших захворювань серця і судин або дихальної системи. Середній вік пацієнтів з цією патологією становить 30-40 років, але вона може виявлятися у людей будь-якого віку.

Причини


Причини первинної ЛГ, яка протікає як самостійне захворювання, поки не вдалося з’ясувати. Передбачається, що причинами її виникнення можуть бути аутоімунні захворювання, генетичні порушення або прийом оральних протизаплідних засобів.

Вторинна ЛГ є результатом ускладненого перебігу різних патологій. Вона зазвичай викликається такими недугами:

  • застійна серцева недостатність;
  • ІХС;
  • вади серця: дефект міжпередсердної перегородки, мітральний стеноз та ін;
  • міокардит;
  • пухлини легень;
  • новоутворення серця;
  • патології, що призводять до ТЕЛА;
  • хронічні патології легень: обструктивний бронхіт, туберкульоз, емфізема, пневмосклероз та ін;
  • цироз печінки;
  • васкуліти з ураженням судин легенів;
  • деформації хребта і грудної клітки: синдром Піквіка, кіфосколіоз, хвороба Бехтєрєва, помилки при торакопластиці;
  • патології крові: стан після видалення селезінки, мієлопроліферативні патології, довгостроково протікаюча гемолітична анемія.

Іноді ЛГ може викликатися деякими гострими станами:

  • важкий дифузний пневмоніт;
  • прийом деяких токсичних речовин: забрудненого ріпакової олії, цитостатиків, амфетамінів, антидепресантів, L-триптофану, кокаїну, Аминорекса, Фенфлюраміну тощо;
  • респіраторний дистрес-синдром.

Збільшувати ймовірність розвитку ЛГ можуть такі чинники:

  • артеріальна гіпертензія;
  • вагітність;
  • вживання наркотиків;
  • інфікованість ВІЛ;
  • прийом пригнічуючих апетит препаратів.

Патогенез

Зростання тиску в руслі легеневої артерії викликається поступовим звуженням її капілярів і артеріол. Зменшення їх просвіту провокується розростанням ендотелію. При ускладненнях цей стан супроводжується запаленням м’язового шару артерії, яке викликає деструктивні зміни.

Зменшення діаметра просвіту судин призводить до затримки в них тромбів, які ще більшою мірою порушують нормальний кровотік. Через обструкції судин тиск у них підвищується, і виникає в легеневій артерії гіпертензію, яка негативно відбивається на стані правого шлуночка. Постійне навантаження на цю серцеву камеру викликає гіпертрофію її м’язів і з часом призводить до ослаблення скорочувальної здатності міокарда і розвитку правошлуночкової недостатності. В результаті розвивається застій крові у венозному руслі. З іншого боку, порушення функції легень призводить до розвитку задишки та інших проявів дихальної недостатності.

Симптоми

На початкових етапах ЛГ протікає безсимптомно, і зазвичай хворі звертаються до лікаря вже на стадіях її декомпенсації. Нерідко цей стан діагностується тільки тоді, коли тиск у легеневій артерії зростає в 2 рази.

Першими тривожними сигналами ЛГ стають такі скарги:

  • виникнення задишки без видимих причин (вона може з’являтися навіть у стані спокою);
  • швидка втома і поява синюшності на обличчі і губах при звичних навантаженнях;
  • тахікардія;
  • частий і постійний сухий кашель;
  • хриплість голосу;
  • пульсація в яремній вені, помітна на шиї візуально;
  • втрата ваги при звичайному режимі харчування;
  • запаморочення і епізоди втрати свідомості (при розвитку аритмії або гіпоксії мозку);
  • відчуття тяжкості в правому підребер’ї.

При прослуховуванні серцевих тонів хворого в проекції легеневої артерії виявляється акцент і розщеплення II тону.

При прогресуванні ЛГ з’являються симптоми нападів болю в грудях, які схожі на стенокардію, і миготливої аритмії (неритмичного серцебиття). В подальшому можуть виникати гіпертонічні кризи, що призводять до набряку легені. При цьому ускладнення у хворого (зазвичай у нічний час) починається приступ задухи, з’являється інтенсивний кашель з рясною пінистою мокротою і кровохарканням, наростає ціаноз, набухають і пульсують вени на шиї, наростає психомоторне збудження. Ці кризи можуть закінчуватися мимовільним виділенням калу і великої кількості світлої сечі. У важких випадках і при відсутності невідкладної допомоги набряк легенів може викликати настання смерті.

Прогресуюча правошлуночкова недостатність викликає венозний застій, що приводить до збільшення розмірів печінки, набряків ніг і асциту. Пальці хворого нагадують барабанні палички, а нігті – годинникове скло.

На термінальних стадіях ЛГ можуть розвиватися тромбоемболія, тобто закупорка легеневої артерії і серцево-легенева недостатність.

Ступені тяжкості

Залежно від тяжкості проявів виділяють чотири класи ЛГ:

I – фізичний стан не змінюється, звичайні навантаження не викликають у пацієнта задишки, запаморочення, слабкості та болю у грудях;
II – фізична активність змінюється незначно, у стані спокою симптоми не з’являються, але при звичному навантаженні у хворого виникає задишка, слабкість, запаморочення, біль у грудях;
ІІІ – фізична активність значно змінюється, будь-яке навантаження призводить до появи задишки, слабкості, запаморочення і болю в грудях;
IV – фізична активність сильно порушена, навіть мінімальне навантаження провокує виникнення задишки, слабкості, запаморочення і болю в грудях.

Діагностика

ЕКГ дозволить виявити гіпертрофію передсердя і шлуночка

Прояви підвищення тиску в легеневій артерії схожі з багатьма іншими захворюваннями серця і легенів, і для підтвердження діагнозу «легенева гіпертензія» проводяться наступні дослідження:

  • рентгенографія легень – на знімках візуалізується вибухання основного стовбура легеневої артерії, ознаки звуження дрібних судин і розширення її головних гілок, можуть виявлятися прояви інших патологій легенів, які стають причиною легеневої гіпертензії;
  • функціональні дихальні тести, оцінюють якість дихання;
  • аналіз газового складу крові – дає уявлення про ступінь насичення крові киснем і вуглекислим газом, що дозволяє виявляти гіпоксію, гиперкапнію ацидоз і алкалоз;
  • на ЕКГ виявляються ознаки гіпертрофії правої половини серця;
  • Ехо-КГ – дозволяє оцінювати стан легеневої артерії і камер серця, визначає швидкість і якість кровотоку в легеневій артерії, а також дозволяє визначити тиск в ній;
  • КТ грудної клітки – пошарові зображення виявляють ознаки легеневої гіпертензії та інших патологій органів грудної клітки;
  • катетеризація легеневої артерії і правих камер серця – виконується під відеоконтролем шляхом введення зонда через яремну вену, дозволяє вимірювати тиск в легеневій артерії і правих відділах серця;
  • ангіопульмонографія – дослідження виконується шляхом введення контрастного препарату в судини легенів, отримані знімки дозволяють отримувати зображення судинного малюнка і оцінювати стан легеневої артерії і легеневого кровотоку.

Самим достовірним дослідження для виявлення ЛГ є катетеризація легеневої артерії і правих камер серця, під час якої може вимірюватися тиск в цій частині серцево-судинної системи. Інші методики призначаються для оцінки стану судинного русла і камер серця.

Лікування

Боротьба з ЛГ повинна починатися якомога раніше і бути комплексною. План лікування цієї патології включає в себе мінімізацію факторів, які сприяють розвитку цього стану і його ускладнення, терапію основного захворювання, що викликає підвищення тиску в судинах легень, і усунення симптомів гіпертензії. Спочатку хворому призначається медикаментозне лікування, яке може доповнюватися народною медициною. При неефективності такої тактики пацієнту рекомендується хірургічний шлях вирішення проблеми.

Всі хворим з ЛГ для зменшення ризиків ускладнення їх стану рекомендується:

  • достатня фізична активність (її інтенсивність визначається лікарем);
  • дотримання дієти, яка показана при серцевій недостатності;
  • профілактика і вакцинація від грипу та пневмококових інфекцій;
  • відмова від вагітності, яка ускладнює перебіг захворювання.

Оточення хворого повинно знати про те, що легенева гіпертензія стає причиною розвитку депресій, і надавати всіляку психологічну підтримку близькій людині. Пацієнти з цим захворюванням часто відчувають себе непотрібними, не хочуть бути тягарем для родичів і часто дратуються через дрібниці. Такий стан негативно позначається на самопочутті та перебігу основного захворювання. Саме тому для попередження нервових зривів хворому потрібна постійна психологічна підтримка і робота над собою. У деяких випадках пацієнту може рекомендуватися консультація психотерапевта.

Для усунення симптомів і можливих ускладнень ЛГ хворому можуть призначатися такі лікарські засоби:

  • сечогінні – для зниження навантаження на серце;
  • серцеві глікозиди – для покращення роботи серця, зменшення спазмів і набряків, усунення аритмій;
  • антиагреганти та антикоагулянти – для попередження тромбозів і тромбоемболій, зниження навантаження на серце;
  • антагоністи рецепторів ендотеліну і простацикліни – для припинення розростання ендотелію, попередження формування тромбів та усунення спазмів судин і бронхів;
  • судинорозширювальні препарати – для усунення спазму судин і зниження тиску;
  • оксид азоту та інгібітори ФДЕ типу 5 (Силденафіл) – призначаються при ідіопатичних формах легеневої гіпертензії для зниження тиску і полегшення кровотоку.

При сильній задишці і вираженій гіпоксії медикаментозна терапія доповнюється курсами оксигенотерапії. Лікування киснем при важких формах легеневої гіпертензії проводиться і в домашніх умовах за допомогою спеціальних апаратів — оксигенаторів. Пересуватися за межами квартири такому пацієнту допомагають невеликі балончики з киснем.

Після консультації з лікарем медикаментозне лікування може доповнюватися прийомом засобів народної медицини:

  • сік гарбуза;
  • настій горицвіту весняного;
  • настій ягід червоної горобини;
  • настій березового листя та ін.

Всі хворі з ЛГ повинні знати про те, що лікування цього захворювання тільки народними засобами неможливо і неприпустимо. Їх прийом обов’язково має узгоджуватися з лікарем.

При неефективності консервативної терапії хворому може рекомендуватися проведення хірургічної операції. Для усунення легеневої гіпертензії може виконуватися балонна передсердна септотомія. Під час цієї операції в порожнину лівого передсердя вводиться катетер з лезом і балоном. Після виконання розрізу міжпередсердної перегородки хірург балоном розширює отвір між передсердями, що в майбутньому буде забезпечувати надходження збагаченої киснем крові з лівого в праве передсердя.

При тяжкому перебігу ЛГ хворому може рекомендуватися пересадка легенів та/або серця. Ці операції є дуже дорогими і можуть проводитися тільки в спеціалізованих центрах трансплантології. В деяких випадках вони не можуть виконуватися за присутності протипоказань: інфікування вірусами гепатиту С або ВІЛ, виявлення антигена HBs, злоякісні пухлини, зловживання спиртними напоями, наркотиками і курінням в останні півроку.

Прогноз і до якого лікаря звернутися

Первинна форма ЛГ протікає вкрай несприятливо. Виживання хворих протягом першого року становить 68 %, п’ятирічна виживаність становить не більше 35 %.

Вторинна ЛГ, яка не схильна до швидкого прогресування, має більш сприятливі прогнози. У таких випадках якість життя хворого поліпшується за допомогою медикаментозної терапії або хірургічного лікування. При швидкому прогресуванні патології протягом перших п’яти років помирає більшість пацієнтів.

При появі задишки без видимих причин, захриплості голосу, синюшності шкіри обличчя і губ, сухого кашлю і запаморочень слід звернутися до пульмонолога і кардіолога. Після проведення всебічної діагностики (ЕКГ, Ехо-КГ, рентгена легенів, катетеризації легеневої артерії і правих камер серця та ін) лікар призначить лікування, яке може бути як медикаментозним, так і хірургічним.

Легенева гіпертензія є небезпечною патологією, що супроводжується підвищенням тиску в легеневій артерії та розвитком правошлуночкової недостатності. Швидке прогресування цього стану може призводити до смерті хворого. Лікування легеневої гіпертензії завжди повинно бути своєчасним і комплексним.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі