Фурункул носа: причини, симптоми і методи лікування

Фурункул носа – це нагноєння волосяного мішечка, сальної залози і сусідніх м’яких тканин. Його провокує гнійна інфекція. Симптомами хвороби є виникнення гнійно-некротичного вогнища, почервоніння шкіри навколо нього і больові відчуття.

Причини розвитку фурункула в носі

Фурункул носа виникає при враженні волосків, які ростуть напередодні порожнини носа. Але також він може з’являтися при зростанні на спинці або крилах носа великих товстих волосків.

Фурункул носа: причини, симптоми і методи лікування 1

Як і при аналогічному ураженні інших локацій, причина розвитку фурункула носа це гноєтворні бактерії. Також може приєднатися вторинна інфекція – зазвичай це неспецифічні інфекційні збудники: стрептококи, кишкова паличка, бактероїди, протей. Досить рідко в біологічному матеріалі (гнійно-некротичному вмісті, віддаленому при розтині фурункула носа) виявляють специфічних збудників – мікобактерії туберкульозу і так далі.

Найчастіше у пацієнтів з даним захворюванням виявляють золотистий і епідермальний стафілокок.

Фурункул носа може виникнути в таких випадках, як:

  • неправильний догляд за шкірою носа;
  • її розчісування при свербінні (наприклад, в разі алергічних реакцій);
  • звичка очищати порожнину носа за допомогою пальця;
  • випадкове поранення шкіри носа – зокрема, в побуті або на виробництві.

Виникненню даного захворювання сприяють:

  • ослаблення імунітету – як результат імунодефіцитів або використання імуносупресорів (препаратів для штучного пригнічення імунітету – наприклад, у трансплантології для запобігання відторгнення пересаджених органів тканин);
  • часте перебування в умовах забрудненого атмосферного повітря без будь-яких захисних пристосувань;
  • загальне ослаблення організму після перенесених хвороб, операцій і травм.

Зазвичай фурункул носа виникає при проникненні інфекційного збудника в волосяний мішечок контактним шляхом ззовні. Виникає класичний інфекційно-запальний процес, який трансформується в гнійний.

Фурункул носа частіше буває одиничний, рідше множинний. Стадія інфільтрації (запальне ураження) може тривати в середньому від одного до трьох днів, далі виникає стадія нагноєння з приблизно тієї ж середньої тривалості. При самостійному прориві гною або його видалення настає стадія одужання, яка може затягнутися до чотирьох-семи днів.

Симптоми розвитку фурункула в носі

Ознаки фурункула носа – місцеві. Загальна симптоматика з’являється, якщо патологічний процес ускладнюється, а інфекція проникає в кров, розноситься по всьому організму і викликає інфекційне ураження інших органів і тканин. Ознаками фурункула носа є:

  • ущільнення тканин;
  • поява гнійного вогнища з характерною гнійною верхівкою;
  • почервоніння шкірних покривів навколо нього;
  • біль.

Фурункул носа: причини, симптоми і методи лікування 2

Характеристики болів будуть наступні:

  • за локалізацією – в області фурункула;
  • по розповсюдженню – іррадіація відсутня;
  • за характером – в стадії інфільтрації ниючі, в стадії нагноєння смикаючі;
  • за вираженістю – відчутні, неприємні, що викликають відчуття стійкого дискомфорту;
  • по виникненню з’являються практично відразу з виникненням фурункула, різко зникають при його спонтанному прориві.

Діагностика

Фурункул носа важко сплутати з якимось іншим захворюванням даної локації. При цьому важливо не тільки поставити точний діагноз, але з’ясувати, чи немає передумов для подальшого поширення інфекції.

За характером перебігу даного захворювання можна припустити по розвиток інших патологій. Так, при швидкому розвитку фурункула носа роблять припущення про порушення імунної відповіді, а по повторним виникненням захворювання – про так звану дрімаючу інфекцію.

При вивченні анамнезу в першу чергу з’ясовують наступне:

  • що передувало виникненню фурункула носа;
  • як часто пацієнт хворіє інфекційними патологіями (це побічно вказує на можливість розвитку імунодефіцитів);
  • чи не спостерігалося у хворого загальної симптоматики – підвищення температури тіла, слабкості, нездужання і так далі.

При фізикальному обстеженні виявляють наступне:

  • при місцевому огляді – шкіра носа в місці ураження червона, напружена, виявляється гнійне вогнище з білястою великою «точкою» на верхівці;
  • при пальпації (промацуванні) – навколо гнійного вогнища намацують ущільнені тканини, пацієнт вказує на хворобливі відчуття при пальпації.

З додаткових методів використовують лабораторні. У загальному аналізі крові виявляють підвищення кількості лейкоцитів (лейкоцитоз) і ШОЕ, при бактеріоскопічному обстеженні гною, віддаленого під час операції, ідентифікують збудника, при бактеріологічному – провівши посів гною на поживні середовища, по вирослих колоніях визначають тип збудника, що спровокував хворобу.

Диференціальну діагностику фурункула носа проводити зазвичай не доводиться, так як ознаки патології показові.

Ускладнення

Типовим ускладненням фурункула будь-якої локалізації є абсцес – замкнута порожнина з гноєм. Інфекція з первинного вогнища може перенестися по всьому організму, але таке спостерігається в запущених випадках. Зазвичай інфекційні ускладнення виникають з боку головного мозку – у вигляді енцефаліту (запалення мозкових тканин) і абсцесу головного мозку (обмеженого гнійника в його тканинах).

Лікування фурункула в носі

При фурункулі носа потрібне хірургічне втручання. Виходячи з його обсягу, це скоріше медична маніпуляція, але формально вона відноситься до оперативних втручань. Під час процедури фурункул розкривають, видаляють некротичний стрижень і гній, утворену порожнину промивають антисептиками (фурациліном), накладають асептичну пов’язку, у ніс вводять турунду з гіпертонічним розчином.

Після оперативного втручання роблять промивання порожнини до її повного очищення від гнійного вмісту.

З’єднання судин носа з судинами інших структур лицьового та мозкового черепа означає ризик ураження останніх інфекцією, тому оперативне лікування фурункула підкріплюють антибактеріальним. Призначають макроліди (Еритроміцин), цефалоспорини (Цефаклор, Цефіксим) та інші.

При фурункулі носа категорично забороняється видавлювати некротичний стрижень і гній – через це руйнується лейкоцитарний бар’єр навколо патологічного вогнища, що веде до поширення інфекції на неуражені м’які тканини.

Профілактика

Методи профілактики фурункула носа це:

  • правильний санітарно-гігієнічний догляд за шкірою носа;
  • уникнення розчісування при свербінні;
  • уникнення ситуацій, що загрожують пораненням шкіри носа;
  • зміцнення імунітету;
  • перебування в умовах забрудненого атмосферного повітря з використанням засобів індивідуального захисту (масок);
  • зміцнення організму після перенесених хвороб, операцій і травм.

Прогноз при фурункулі носа в цілому сприятливий, але при самолікуванні або ігнорування приписів лікаря можуть наступити ускладнення, пов’язані з поширенням інфекції в інші органи і тканини.

Коментувати