Шийний лімфаденіт: симптоми, діагностика, лікування та запобігання
Шийний лімфаденіт (або лімфаденопатія шиї) це стан, при якому лімфатичні вузли в області шиї збільшуються у розмірі та стають болючими. Лімфатичні вузли є частиною імунної системи організму і виконують функцію фільтрації та очищення лімфи від інфекційних агентів та інших шкідливих речовин.
Шийний лімфаденіт може бути викликаний різними причинами. Найпоширенішими факторами є інфекції в горлі, зубах, вухах. Іншими можливими причинами є алергічні реакції, захворювання імунної системи, а також деякі злоякісні захворювання, такі як лімфома.
Лікування шийного лімфаденіту залежить від його причини. Якщо він спричинений інфекцією, може бути призначений антибіотиковий курс або інша антимікробна терапія. У разі алергічних реакцій лікар може порадити антигістамінні препарати. Якщо лімфаденіт пов’язаний з іншими захворюваннями, то все спрямовується на лікування основної проблеми.
Важливо звертатися до лікаря, якщо ви помітили збільшення лімфатичних вузлів шиї, особливо якщо це триває понад два тижні або супроводжується іншими симптомами, такими як лихоманка, біль чи погіршення стану загального здоров’я.
- Підщелепні вузли. Розташовані під нижньою щелепою і над шиєю. Вони фільтрують лімфу з нижньої частини обличчя, ротової порожнини та шиї.
- Шийні вузли. Це групи лімфатичних вузлів, розташовані вздовж шиї, спереду, ззаду та по боках. Вони фільтрують лімфу з обличчя, голови, шиї і верхньої частини грудей.
- Підключичні вузли. Розташовані в районі ключиць наверху шиї. Вони можуть фільтрувати лімфу з верхніх екстремалей та верхньої частини грудей.
- Задні вузли шиї. Розташовані ззаду на шиї. Вони фільтрують лімфу з задньої частини голови та шиї.
Якими повинні бути лімфатичні вузли в нормі
Лімфатичні вузли в нормі мають бути м’якими, гладкими, безболісними і рухливими при легкому натисканні пальцями. Вони зазвичай мають діаметр менше 1 см. В нормі вузли можуть бути відмінно відчутними у певних областях тіла, наприклад, на шиї, під пахвами.
Однак важливо враховувати, що навіть нормальні лімфатичні вузли можуть змінювати свій розмір та стан в залежності від багатьох факторів, таких як інфекції, запалення або інші медичні умови.
Наприклад, при інфекціях вузли можуть збільшитися в розмірі, стати більш твердими і болючими.
Симптоми шийного лімфаденіту
Клінічні прояви запального процесу можуть бути різними залежно від причин його виникнення. Як правило, запальний процес шийних лімфатичних вузлів розвивається в результаті проникнення в організм людини патологічних хвороботворних бактерій.
У більшості випадків лімфаденіт викликає активне розмноження стафілококів і стрептококів. Якщо запальний процес не значний і протікає в легкій формі, то змін з боку шийних лімфовузлів може і не спостерігатися.
- ГРВІ, грип;
- Ангіна, тонзиліт, глосит;
- Пародонтит, запущений карієс з приєднанням пульпіту.
Хворобливість і збільшення лімфовузлів свідчить про те, що організм хворого намагається боротися з інфекцією.
Патологічні хвороботворні мікроорганізми з вогнища інфекції з потоком крові розносяться по всьому організму, в тому числі і до лімфатичних вузлів. У важких запущених випадках лімфаденіт супроводжується нагноєнням вузлів і вимагає негайного оперативного втручання.
- Симптоми інтоксикації організму (головний біль, підвищення температури тіла, слабкість, озноб, ломота в м’язах, легка нудота і відсутність апетиту);
- Збільшення лімфатичних вузлів у розмірах (хворому стає важко ковтати, а збільшені вузли добре помітні неозброєним оком);
- Болючість вузлів при пальпації (консистенція лімфовузлів стає щільною, болючою).
Крім цього ділянка шкіри, яка покриває запалений лімфатичний вузол, може почервоніти.
Важливо не переплутати залишкові явища з переходом лімфаденіту у хронічну форму. Іноді запальний процес може протікати без виражених клінічних проявів з періодами загострення і ремісій.
Це дуже просто: при лімфаденіті вузол має ущільнену, але м’яку консистенцію, досить рухливий і болючий при натисканні. Пухлина промацується як щільне тверде новоутворення, яке протягом короткого часу збільшується в розмірах. При натисканні на пухлину у пацієнта не виникає ніяких хворобливих відчуттів.
Діагностика лімфаденіту
- Лікар проведе докладне обговорення з пацієнтом для виявлення симптомів, тривалості, можливих причин і факторів ризику.
- Лікар огляне пацієнта і визначить стан лімфатичних вузлів. Він буде оцінювати їхню величину, форму, текстуру, болючість, рухомість і температуру.
- До лабораторних досліджень можуть включати загальний аналіз крові та аналіз сечі для визначення можливих інфекційних агентів або інших ознак запалення.
- У деяких випадках може бути призначено зображення, таке як ультразвук, рентген, КТ або МРТ, щоб докладніше вивчити структуру лімфатичних вузлів і навколишні органи.
- У разі потреби може бути проведена біопсія лімфатичного вузла, де зразок тканини відправляється на лабораторний аналіз для визначення природи запалення або можливих онкологічних процесів.
- Якщо лікар підозрює, що лімфаденіт є наслідком певного основного захворювання, то діагностика може включати додаткові тести та обстеження для виявлення цього захворювання.
Діагностика лімфаденіту вимагає індивідуального підходу і може бути складною у випадках, коли симптоми неспецифічні або коли є супутні медичні стани. Точна діагностика дозволяє визначити причину запалення лімфатичних вузлів і визначити належне лікування.
Лікування шийного лімфаденіту
Лікування запалених лімфатичних вузлів шиї спрямоване, насамперед, на усунення причини, яка призвела до даної патології. При підборі методу лікування лікар враховує безліч нюансів: занедбаність запального процесу, стан імунної системи пацієнта, присутності симптомів інших захворювань, наявність ускладнень, нагноєнь.
Якщо причиною лімфаденіту є бактеріальна інфекція в організмі, то хворому призначають антибіотики широкого спектру дії. При тяжкому стані пацієнта, що супроводжується сильною слабкістю і високою температурою тіла антибіотики вводять внутрішньовенно або внутрішньом’язово.
При гнійному лімфаденіті не обходиться без хірургічного втручання. Операція полягає в розтині гнійного вогнища, обробці його розчинами антисептиків і накладення швів. Після операції хворому показаний постільний режим, прийом антибіотиків, імуностимуляторів та дотримання дієти.
Шийний лімфаденіт у дітей
Маленькі діти дуже часто піддаються простудним захворюванням, що в більшості випадків призводить до запалення лімфатичних вузлів на шиї. У багатьох дітей ця патологія переходить у хронічний перебіг.
Педіатри рекомендують батькам всіляко загартовувати дитину. Помірні фізичні навантаження, тривалі прогулянки на свіжому повітрі, обтирання і обливання прохолодною водою сприяють зміцненню імунітету малюка, а отже, ймовірність підхопити застуду, яка «виллється» у лімфаденіт значно знижується. У деяких випадках дітям додатково призначають курси імуномодуляторів і вітамінів.
Ще однією з частих причин розвитку лімфаденіту у дітей є алергічна реакція організму. Алергія може виникнути на продукти харчування, пил, пилок рослин, побутову хімію, шерсть тварин, медикаменти. У такому разі запалення шийних лімфовузлів не вимагає спеціального лікування. Щоб усунути симптоми запалення, достатньо лише виключити вплив алергену на організм.
Лікування шийного лімфаденіту в домашніх умовах
Незважаючи на те, що народні методи лікування часто бувають високоефективними, лікування лімфаденіту повинно проводитися тільки призначеними лікарем препаратами.
Абсолютно неприпустимо самостійно підбирати собі методи терапії. Багато людей починають прогрівати збільшені шийні лімфовузли вареним яйцем, мішечок солі, синьою лампою і іншими способами. Цього робити категорично не можна. Теплові процедури при лімфаденіті не тільки не допомагають, але і погіршують стан хворого.
Різні трав’яні відвари і настої, які володіють протизапальним ефектом, можна використовувати, однак тільки після узгодження з лікарем.
Щоб прискорити процес одужання пацієнта з лімфаденітом рекомендується щодня вживати велику кількість свіжих фруктів і овочів. Пам’ятайте, що цибуля і часник є природними антибіотиками і при регулярному вживанні значно підвищують сприйнятливість організму до інфекцій.
