Харчове отруєння: симптоми, лікування
Харчове отруєння – це захворювання, яке виникає внаслідок споживання харчових продуктів, які містять шкідливі бактерії, віруси, паразити або їхні токсини. Це може призвести до різних симптомів, таких як гострий біль в животі, рвота, понос, нудота та інші неприємні відчуття.
Харчове отруєння може бути неприємним станом, але в більшості випадків воно не призводить до серйозних ускладнень.
Які бактерії викликають харчове отруєння?
Харчове отруєння може бути викликане різними бактеріями, вірусами і паразитами, які потрапляють в їжу або воду і призводять до захворювання при споживанні забрудненої продукції.
- Сальмонела (Salmonella): Ця бактерія зазвичай знаходиться в сирій курятині, яйцях, молоці та інших продуктах тваринного походження. Інфікування сальмонельозом може призвести до різних симптомів, включаючи гострий біль, рвоту, понос і лихоманку.
- Campylobacter: Ця бактерія часто знаходиться в сирій птиці, особливо в курячому м’ясі. Інфекція campylobacteriosis може призводити до симптомів, подібних до сальмонельозу.
- Escherichia coli (E. coli): Деякі штами E. coli можуть бути патогенними та викликати харчове отруєння. Один із найвідоміших штамів, E. coli O157:H7, може призвести до важких симптомів, включаючи сильну діарею та ниркові ускладнення.
- Listeria monocytogenes (Listeria): Listeria зазвичай знаходиться в сирах, делікатесах та інших холодильних продуктах. Інфікування лістеріозом особливо небезпечне для вагітних жінок, немовлят і людей зі слабкою імунною системою.
- Staphylococcus aureus (Staph): Деякі штами Staphylococcus aureus можуть продукувати токсини, які викликають симптоми харчового отруєння, такі як рвота, діарея і біль в животі.
- Clostridium botulinum (ботулізм): Ця бактерія може бути присутня в неправильно консервованих або консервованих продуктах. Ботулізм є дуже серйозним станом, оскільки токсини, виділені бактерією, можуть впливати на нервову систему.
- Vibrio cholerae (холера): Ця бактерія може викликати водяний понос та нудоту. Вона часто передається через забруднену воду або морепродукти.
Це лише деякі з бактерій, які можуть викликати харчове отруєння. Важливо дотримуватися правил гігієни під час приготування та споживання їжі, щоб уникнути контакту з цими бактеріями і зменшити ризик захворювання.
Причини харчового отруєння
Збудники харчової токсикоінфекції поширені повсюдно. Захворювання розвивається тільки при вживанні зараженого харчового продукту або страви. При цьому важливою умовою для розвитку патології є накопичення в харчовому продукті мікроорганізму і його токсинів. Захворюваність харчовою токсикоінфекцією вища в літній період, що пов’язано з частим зберіганням продуктів в умовах спеки, що сприяє розвитку бактерій в них.
Забруднення продуктів харчування найчастіше відбувається при порушенні технології виготовлення страв, неправильному їх зберіганні (особливо при недотриманні температурного режиму). На продукти вони можуть потрапляти від хворої різними інфекційними процесами людини, часто це відбувається при наявності гнійних ран на руках людини, що займається приготуванням їжі. Сприяють забрудненню харчових продуктів мухи, які розносять бактерії.
Основними продуктами, в яких найбільш часто відбувається розвиток і розмноження бактерій збудників харчового отруєння, є кондитерські вироби з кремом (тістечка, торти), м’ясні вироби (особливо вироби, приготовлені методом холодного копчення), різні салати з майонезом. Для цих продуктів іноді достатньо кількох годин перебувати в умовах підвищеної температури (літній час), щоб згодом при вживанні призвести до харчового отруєння.
Захворюваність характеризується виникненням спорадичної патології (поодинокі випадки) або колективним отруєнням, яке часто буває на різних масових заходах, що супроводжуються вживанням їжі.
Для харчової токсикоінфекції характерною особливістю є те, що навіть при вживанні одної і тої ж страви, хворіють не всі люди. Це пов’язано з мозаїчним накопиченням токсину і бактерій у страві.
Механізм виникнення і перебіг отруєння
Вхідними воротами для бактерій та їх токсинів при харчовому отруєнні є слизова оболонка шлунку і кишечника. Для розвитку патології важливою умовою є велика кількість бактерій і токсинів, що потрапляють в організм людини з їжею.
- Вплив на центр регуляції температури, розташований в довгастому мозку, що призводить до її підвищення.
- Зниження тонусу всіх артерій організму, зниження системного артеріального тиску.
- Вплив на нервові рецептори слизової шлунку і кишечника, приводить до розвитку відчуття вираженої нудоти з наступною блювотою. В цьому відношенні блювота є в першу чергу захисною реакцією організму, спрямованою на швидке виведення токсинів з шлунку і кишечника.
- Порушення всмоктування води з тонкого і товстого кишечника розвивається при подальшому проникненні бактеріальних токсинів в нижні відділи шлунково-кишкового тракту, як результат розвивається діарея (пронос). При своєчасно наданій медичній допомозі та виконанні адекватних терапевтичних заходів, діарея не розвивається, так як токсин зв’язується і виводиться з організму ще до його проникнення в товстий кишечник.
- Розвиток запальної реакції в слизовій шлунку, дванадцятипалої і тонкої кишки – результат прямого пошкоджуючого впливу токсинів на епітеліоцити. При цьому розвивається порушення пристінкового травлення, синтезу травних ферментів та всмоктування поживних речовин у кров.
- Токсини деяких збудників (клостридії) можуть викликати розвиток запалення в клітинах печінки (гепатоцити) і некротично-виразкові зміни слизової оболонки шлунку і тонкого кишечника у вигляді їх локальних дефектів. Також патогенез харчового отруєння може супроводжуватися безпосереднім впливом бактерій на слизову оболонку травного тракту, які прикріплюються до неї і призводять до запальної реакції. Це в цілому ускладнює перебіг харчової токсикоінфекції.
При тривалій блювоті і діареї в організмі розвивається дегідратація (зневоднення), викликана втратою рідини та мінеральних солей. Значна втрата солей кальцію, калію призводить до порушення проведення нервового імпульсу в нейронах і нервово-м’язових синапсах, що може викликати розвиток тоніко-клонічних судом скелетних м’язів, порушення ритму скорочень серця (аритмії) і роботи центральної нервової системи та кори головного мозку (зміна, сплутаність свідомості аж до повної відсутності). Зменшення об’єму рідини в організмі є причиною згущення крові та порушення роботи нирок (ниркова недостатність).
Симптоми харчового отруєння
Інкубаційний період при харчовій токсикоінфекції короткий і становить від декількох годин до доби.
Симптоми харчового отруєння можуть варіювати в залежності від виду патогену, кількості спожитої забрудненої їжі, індивідуальних характеристик організму та інших факторів.
- Нудота. Відчуття бажання виокремити вміст шлунку.
- Рвота.
- Понос. Рідкий, водянистий або частий, може супроводжуватися болем у животі.
- Біль або дискомфорт у животі, який може бути гострим або тупим.
- Лихоманка, підвищена температура тіла.
- Біль в голові може виникнути разом з іншими симптомами.
- Відчуття втоми та слабкості в м’язах.
- Загальна втома та низька ефективність.
Симптоми можуть початися відразу після споживання забрудненої їжі або можуть з’явитися через деякий час після цього. Час виникнення симптомів може бути залежним від виду патогену. Деякі люди можуть мати легкі симптоми, тоді як інші можуть розвивати більш серйозні стани, особливо якщо їхня імунна система ослаблена або якщо патоген дуже агресивний.
Ускладнення після отруєння
При тяжкому перебігу харчової токсикоінфекції, у дітей і ослаблених людей можливий розвиток ускладнень.
- Інфекційно-токсичний шок (ІТШ) – грізне ускладнення, яке несе загрозу життю. Розвивається при всмоктуванні в кров великої кількості різних бактеріальних токсинів, які призводять до значного зниження артеріального тиску аж до колапсу. Також при ІТШ розвивається порушення згортання крові у вигляді синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдром) з утворенням у всіх судинах великої кількості невеликих тромбів.
- Сепсис (зараження крові) – розвивається в ослаблених людей, характеризується попаданням бактерій з травного тракту в кров, їх поширенням в організмі і осіданням в різних органах. При цьому найбільш часто розвивається абсцес печінки – порожнина в органі, заповнена гнійним вмістом.
- Дисбактеріоз – пізнє ускладнення з порушенням нормальної мікрофлори кишечника і переважанням представників умовно-патогенної флори.
- Гіповолемія – виражене зменшення кількості рідини та мінеральних солей в організмі, при якому розвиваються судоми, ниркова недостатність і порушення роботи органів нервової та серцево-судинної системи.
Несвоєчасне лікування харчового отруєння збільшує ризик важкого перебігу з розвитком ускладнень.
Діагностика
При появі специфічних симптомів харчового отруєння, терапевтичні заходи починають відразу, без проведення діагностики. Специфічна діагностика виконується при епідеміологічному обстеженні з метою виявлення джерела інфікування при масовому харчовому отруєнні.
Для цього проводиться бактеріологічне дослідження блювотних мас, проб зі шлунку і кишечника. При цьому виділяється бактерія збудник харчової токсикоінфекції та її ідентифікація – визначення виду і серологічного типу. Щоб з’ясувати ступінь функціональних змін в організмі додатково береться загальний аналіз крові, сечі і калу. У разі розвитку ускладнень проводиться інструментальна діагностика.
Лікування харчового отруєння в домашніх умовах
Необхідності в госпіталізації в стаціонар при легкому і середньому перебігу харчового отруєння немає, лікування проводиться в домашніх умовах і включає виконання терапевтичних заходів.
Тільки от визначити самостійно наскільки легке ваше отруєння, та ще проблема. Якщо ви вже почали шукати інформацію в інтернеті, а не просто почитали книжку в туалеті зайвий раз, це перша ознака проблеми.
- Промивання шлунку – найперший захід, який проводиться відразу після появи симптомів харчового отруєння для якнайшвидшого виведення токсинів до їх всмоктування в кров. В домашніх умовах промивання шлунку проводиться «ресторанним методом» – людина випиває близько літра теплої (близько 20-25º С) води за невеликий проміжок часу, потім викликає блювотний рефлекс, подразнюючи корінь язика і м’яке небо пальцями. Процедуру для повного очищення шлунку необхідно повторити до 10 разів.
- Застосування сорбентів – лікарські засоби, які завдяки своїм фізико-хімічним властивостям зв’язують токсини в кишечнику і виводять їх назовні. До сучасних представників цієї групи препаратів відносяться Ентеросгель, Фосфалюгель, Сорбекс. Дуже важливо приймати сорбенти тільки після промивання шлунку, а також за 1 годину до прийому інших лікарських засобів.
- Відновлення рідини за допомогою спеціальних розчинів для регідратації (Регідрон), які приймають в малих дозах (близько 15 мл, столова ложка), але часто (кожні 10-15 хвилин).
- Виконання дієтичних рекомендацій – у першу добу від початку проявів харчового отруєння рекомендується не приймати їжу. На 2 добу можна вживати галетне печеня з солодким чаєм, рисову кашу, зварену на воді. На 3-4 добу дієту розширюють, за винятком прийому в їжу молочних продуктів, смаженої, жирної їжі, солінь, маринадів і прянощів.
- Симптоматичне лікування включає застосування протизапальних, жарознижуючих препаратів (Німесил, Парацетамол) і спазмолітиків (Ношпа), які знижують симптоми загальної інтоксикації і біль у животі.
Важкий перебіг харчового отруєння з вираженою дегідратацією, нестримною блювотою, вимагає госпіталізації в стаціонар, де поряд із загальними заходами проводиться заповнення рідини та мінеральних солей внутрішньовенно крапельно спеціальними розчинами для інфузії.
В разі розвитку ускладнень і ознак бактеріального запалення будь-якої локалізації обов’язково застосовуються антибіотики у вигляді таблеток або розчинів для парентерального (внутрішньом’язового або внутрішньовенного) введення.
Профілактика харчових отруєнь
Профілактика харчових отруєнь дуже важлива, і вона включає в себе ряд заходів, спрямованих на запобігання забрудненню та неправильному приготуванню їжі.
- Перед приготуванням і споживанням їжі завжди мийте руки теплою водою з милом протягом принаймні 20 секунд. Це допоможе знизити ризик передачі бактерій з рук до їжі.
- Ретельно мийте і дезінфікуйте поверхні, на яких готуєте їжу, а також кухонне приладдя та посуд. Уникайте змішування сирої та готової їжі.
- Купуйте свіжі продукти від надійних постачальників. Уникайте придбання продуктів з ознаками псування або забруднення.
- Відомо, що багато бактерій швидко розмножуються при температурі між 4°C і 60°C. Тому продукти, які потребують холодильника, повинні бути зберігані при відповідних температурах.
- Розморожування продуктів в холодильнику або в мікрохвильовій печі (якщо ви при цьому готуєте їх негайно) допомагає уникнути проблем.
- Готуючи м’ясо, переконайтеся, що внутрішня температура досягла безпечного рівня для споживання. Використовуйте термометр для м’яса. Наприклад, температура внутрішньої частини курчати повинна досягати 74°C.
- Залишки їжі повинні зберігатися в холодильнику і використовувані протягом двох днів. Перевіряйте їх на наявність ознак псування, таких як поганий запах чи змінений колір.
- Якщо ви алергічні до певних продуктів, слід уникати їх споживання і ретельно читати мітки на продуктах, щоб впевнитися, що вони не містять алергенів.
- Впевніться, що вода, яку ви використовуєте для приготування їжі і пиття, є чистою і підходить для споживання.
- Деякі продукти, такі як молоко, сир, яйця і м’ясо, легко псуються. Слід дотримуватися рекомендацій з їх зберігання і термінів придатності.
- Перед споживанням продуктів завжди перевіряйте термін придатності та виглядайте на наявність ознак псування.
Заходи профілактики харчових отруєнь допомагають знизити ризик захворювання і зберегти ваше здоров’я. Якщо ви відчуваєте симптоми харчового отруєння, такі як рвота, понос, нудота або гострий біль, краще звертайтеся до лікаря.
