Газова гангрена: симптоми, причини та негайні заходи лікування
Газова гангрена це смертоносна інфекційна хвороба, яка вражає навіть сильних та здорових. Газова гангрена рідкісна, але життєво небезпечна хвороба, яка спричиняється бактеріями Clostridium perfringens. Вона швидко поширюється в тканинах, викликаючи неконтрольований розклад білків та виділення газу, що може призвести до летального результату всього за кілька годин.
Головною особливістю газової гангрени є її швидкий розвиток та токсичний вплив на організм. Бактерії Clostridium perfringens зазвичай потрапляють в організм через відкриті рани або подряпини, і швидко розмножуються в абсолютній відсутності кисню. Інфекція може проникати в глибокі тканини та м’язи, викликаючи біль, набряки та розповсюдження інфекції через кровоносну систему.
Діагноз та лікування газової гангрени вимагають негайної медичної уваги, оскільки важливо запобігти подальшому розповсюдженню інфекції та її смертоносним наслідкам. Ця хвороба є нагадуванням про важливість захисту від травм та вчасного лікування ран, а також відзначає важливість ранньої медичної допомоги при будь-яких ознаках інфекції.
- Ноги – 70 %.
- Руки – 20 %.
- Інші частини тіла – 10 %.
Збудник газової гангрени
Основним збудником газової гангрени є бактерія Clostridium perfringens, яка зазвичай спричиняє 50-60% випадків цієї небезпечної інфекції. Окрім неї, існують інші мікроорганізми, які можуть викликати газову гангрену, такі як Cl. novi, які становлять 20-50% випадків, Cl. septicum – 10-15%, і інші види клостридій – близько 5-6%.
Клостридії зустрічаються дуже поширено в навколишньому середовищі. Вони існують на шкірі людини та тварин, а також в кишечнику. За допомогою видалення калових мас вони потрапляють в грунт, звідки можуть потрапити до пошкоджених тканин.
Що стосується Clostridium perfringens, то ці мікроорганізми є адаптованими до життя в умовах відсутності кисню. Вони активно проживають у грунті, водоймах та в калі тварин. Клостридії можуть зберігати свої властивості протягом довгого часу в навколишньому середовищі, завдяки створенню спеціальної щільної захисної плівки. Ці бактерії є стійкими до впливу високих та низьких температур, ультрафіолетових променів і хімічних речовин.
Фактор ризику
Найсприятливіші умови розвитку газової гангрени в організмі це нестача кисню в рані під пов’язкою і температура тіла людини.
- масивні некротизовані тканини в рані;
- порушення кровопостачання в кінцівки, наприклад внаслідок накладення джгута;
- серйозні хронічні захворювання і знижений імунітет;
- сильна крововтрата;
- травматичний шок;
- загальне переохолодження і виснаження організму.
Чим більше і ширше пошкоджена поверхня, тим вище ризик зараження газовою гангреною.
Симптоми
Газова гангрена швидко поширюється. Інкубаційний період, як правило, дуже короткий. Іноді він може становити 3-6 годин, в середньому – 1-2 доби. Існують також блискавичні форми перебігу хвороби, що призводять до смерті хворого вже через 1-2 доби після зараження.
- Погіршення загального стану потерпілого: прискорене серцебиття, загальна слабкість, задишка і лихоманка.
- Шкірні покриви блідо-сірого кольору.
- Поява сильного больового синдрому в області поранення. Характеризується скаргами на біль розпираючого і давлячого характеру.
- Швидко наростаючий набряк м’яких тканин, скарги на відчуття тісноти в накладеній пов’язці.
- Порушення чутливості ураженої кінцівки, в дистальних відділах практично відсутні.
- Наявність газу в тканинах при активному некрозі тканин. При натисканні на рану виділяються бульбашки газу зі специфічним солодкувато-гнильним запахом.
- При натисканні на область рани буде чути характерний хрускіт (внаслідок скупчення газу в відмерлих тканинах).
- Шкіра землистого кольору, навколо рани бліда, з розвитком некрозу на ній з’являються плями темного кольору, з часом ділянки тканин стають чорними і пухкими.
- Однією з головних особливостей газової гангрени є відсутність в уражених тканинах ознак гнійного запалення.
- Набрякла – переважає виражений набряк тканин.
- Емфізематозна – підвищене газоутворення в тканинах.
- Змішана – прояви набряку і емфізематозної форми.
- Некротична – переважає омертвіння тканин.
- Флегмонозна – локалізація запалення на обмеженій ділянці.
- Стрімке розплавлення тканин внаслідок некрозу з проявами загальної інтоксикації організму.
Діагностика
Діагноз можна поставити, спираючись на клінічні прояви захворювання: загальну інтоксикацію і характерний вид ранової поверхні.
- загальний аналіз крові;
- біохімічний аналіз крові;
- рентгенологічне дослідження – визначається «пористість» м’язових тканин;
- мікроскопічне дослідження:
– бактеріоскопія мазків з рани (результат: наявність клостридій на тлі відсутності лейкоцитів);
– експрес-біопсія мазків з рани (результат: некроз м’язових волокон);
– метод газової хроматографії (результат: виявлення специфічного токсину, що циркулює в крові).
Лікування
Лікувальні заходи необхідно розпочинати негайно при навіть найменших підозрах на розвиток патологічного процесу.
Одужання можливе лише при вчасному використанні хірургічного лікування. У випадку обмеженої або поширеної газової флегмони, використовується широке відкриття рани з видаленням усіх вражених тканин і подальшим використанням трубчастих дренажів для постійного промивання рани розчином перекису водню.
Необхідно суворо іммобілізувати уражену кінцівку. На етапі гангрени єдиний шлях врятування життя пацієнта – ампутація ураженої кінцівки. Після операції не накладають шви на перший час, щоб забезпечити доступ кисню до відкритої рани. Аналогічний метод дренування рани також використовується.
- застосування антибіотиків внутрішньовенно або внутрішньом’язово (наприклад, пеніцилін 40-60 млн одиниць на добу);
- введення полівалентної протигангренозної сироватки в кількості 5-6 профілактичних доз;
- противогангренозний бактеріофаг, вводиться внутрішньовенно крапельно, повільно;
- Оксибаротерапія.
Крім того, проводиться симптоматична терапія з акцентом на максимальну детоксикацію організму пацієнта.
Профілактика
Запобігання розвитку газової гангрени вимагає комплексних заходів, починаючи з усунення всіх факторів, що сприяють її появі. Першим кроком після травми є проведення першої хірургічної обробки рани для максимальної швидкості видалення нежиттєздатних тканин та чужорідних предметів. Важливо усунути сліпі кишені, де можуть залишитися некротизовані тканини або інфіковані фрагменти. Після цього рану обов’язкова стерильна пов’язка, щоб запобігти повторному забрудненню.
Дотримання антисептичних правил під час операції є надзвичайно важливим.
До рекомендацій входить також профілактичне призначення антибіотиків та введення протигангренозної сироватки протягом перших годин після отримання травми.
Під час лікування потерпілий має бути ізольованим в окремій палаті, при цьому всі матеріали для перев’язки (бинти, вата, марля) слід якнайшвидше утилізовувати. Хірургічні інструменти та медичний інвентар повинні піддаватися багаторазовій дезінфекції. Персонал, який відвідує палату хворого, повинен змінювати одяг і взуття на чистий після кожного візиту.
Ці заходи важливі для запобігання газової гангрени та покращення результатів лікування.
