Вивих ключиці: причини, ознаки, лікування, профілактика

Вивих ключиці – це зміщення її кінців щодо відростка лопатки або грудини, до яких вона кріпиться. Такий вивих зазвичай буває одностороннім.

Причини

Вивих ключиці: причини, ознаки, лікування, профілактика 1

Виділено три основні причини виникнення вивиху ключиці – це:

  • падіння на випрямлену руку;
  • падіння важкого громіздкого предмета на область ключиці;
  • різке стискання надпліч в поперечному напрямку.

Падіння на випрямлену руку – найбільш часта причина виникнення описуваного порушення. При падінні людина рефлекторно виставляє руку, щоб пом’якшити травмування, але ключиця приймає на себе весь удар і зміщується – виникає її вивих.

На ключицю у всіх випадках впливає травмуючий агент, який буквально вибиває її суглобові кінці – тому серед пацієнтів існує розхожий вислів «Ключиця вибита».

Як і інші вивихи, вивих ключиці зазвичай виникає під час дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), у людей, які потрапили в різні катастрофи, а також займаються силовими видами спорту (в тому числі командними) – футболом, регбі, боротьбою та іншими.

Якщо у людини спостерігається політравма, то вивих ключиці при цьому виникає одним з перших.

Виділено фактори, які сприяють виникненню описуваного порушення (за рахунок ослаблення зв’язок суглобів, які вона утворює). В першу чергу це:

  • системні захворювання сполучної тканини – зазвичай аутоімунні (тобто, ті, при яких організм починає сприймати власні тканини як чужорідні і боротися з ними);
  • ендокринні патології. Як правило, це захворювання щитовидної залози, які призводять до дисбалансу тиреоїдних гормонів-гіпотиреозу (зменшення їх кількості) і гіпертиреозу (збільшення їх кількості). Дещо рідше фоновим стає цукровий діабет, порушення метаболізму вуглеводів на тлі нестачі гормону інсуліну;
  • вроджені патології – як сполучної тканини в цілому (системні), так і з боку тільки зв’язок, які зміцнюють суглоби, сформовані ключицею;
  • загальне ослаблення організму після травм, операцій, затяжних захворювань і так далі.

Розвиток патології

Вивих ключиці: причини, ознаки, лікування, профілактика 2

Ключиця – парна специфічна структура: це єдина кістка, яка пов’язує верхні кінцівки з тулубом. Кожна ключиця бере участь у формуванні двох зчленувань. Її грудинний кінець з’єднується з грудиною, а акроміальний – з акроміальним відростком лопатки.

Незважаючи на гадану неміцність ключиці, вона утворює досить міцні з’єднання: при впливі силового агента зазвичай виникає перелом ключиці, але її суглобові кінці не зміщуються. Вивих ключиці означає, що сила, яку доклали, була досить вираженою.

Сполуки, які утворюють суглобові кінці ключиці, є міцними завдяки міцним зв’язкам. Залежно від ступеня порушення їх цілісності може бути діагностований підвивих (неповне зміщення суглобового кінця ключиці) або вивих ключиці (повне зміщення її суглобового кінця).

Симптоми вивиху ключиці

Симптоми вивиху ключиці схожі на симптоми вивихів інших кісток. Це:

  • біль;
  • набряк;
  • деформація в області ключично-грудинного або ключично-акроміального зчленування.

Характеристики больових відчуттів будуть такі:

  • по локалізації – в області грудини або лопатки;
  • по розповсюдженню – іррадіація відсутня;
  • за характером-ниючі і / або тягнучі;
  • по вираженості – зазвичай помірні;
  • по виникненню з’являються в момент зміщення суглобового кінця ключиці.

М’які тканини в області суглобового кінця з боку ураження опухають, також виникає деформація.

Діагностика

Діагностику вивиху ключиці проводять, спираючись на скарги пацієнта, анамнез (історію розвитку) патології, результати додаткових методів обстеження.

З анамнезу з’ясовують наступне:

  • чи передував вивиху ключиці травматичний вплив на неї;
  • це вперше діагностований вивих або ж пацієнт вже звертався зі схожими ознаками до лікаря;
  • чи діагностовано у пацієнта інші захворювання, зокрема, системні хвороби сполучної тканини (особливо аутоімунні).

Фізикальне обстеження дозволяє виявити такі порушення:

  • при огляді – при вивиху з боку ключично-акроміального зчленування акроміальний кінець ключиці піднято вгору. М’які тканини в області вивиху опухлі;
  • при пальпації (промацуванні) – пальпаторно виявляють опухлість і хворобливість тканин. Характерним є “симптом клавіші”: кінець ключиці випирає вгору, при натисканні таке випирання зникає, але якщо натискання припинити, то випирання поновлюється.

З інструментальних методів діагностики інформативною є рентгенографія грудної клітки – на рентгенологічних знімках виявляють вивих, оцінюють ступінь зміщення кінця ключиці. Необхідна правильне укладання пацієнта, так як від цього залежить результат рентгенографії.

Лабораторні методи інформативними в діагностиці описуваного порушення не є. Але іноді вони дозволяють виявити порушення, які сприяли тканинним порушенням, що сприяє, у свою чергу, порушенню міцності і цілісності зв’язок, що зміцнюють зчленування ключиці.

Диференціальну (відмінну) діагностику вивиху ключиці проводять з такими порушеннями, як:

  • підвивих ключиці – часткове зміщення суглобового кінця даної кістки;
  • перелом ключиці – порушення її цілісності.

Ускладнення

В результаті вивиху ключиці можуть бути пошкоджені зв’язки, що зміцнюють зчленування, у формуванні яких приймають суглобові кінці ключиці. Як результат, виникають повторні вивихи грудинного і акроміального кінців ключиці.

Лікування і перша допомога при вивиху ключиці

При виникненні даного порушення проводять вправлення суглобового кінця ключиці. Щоб зв’язки зміцнилися, проводять іммобілізацію з боку потерпілого зчленування – його знерухомлення. З цією метою накладають тугу бинтову або гіпсову пов’язку. Тривалість іммобілізації становить в середньому 2-3 тижні. Вона може бути більш тривалою в таких випадках, як:

  • слабкість зв’язкового апарату;
  • повторні вивихи ключиці;
  • літній вік;
  • вроджені патології сполучної тканини.

Після закінчення терміну іммобілізації пов’язку знімають, але лікування продовжують. Воно полягає в таких призначеннях, як:

  • повноцінне харчування з вживанням достатньої кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінералів;
  • ЛФК;
  • масаж;
  • фізіотерапевтичні процедури – зокрема, лазеротерапія.

Добре себе зарекомендувало курортне лікування-зокрема, грязелікування, озокеритові і парафінові аплікації.

При повторних вивихах може бути залучено хірургічне лікування – зміцнення зв’язок суглобів, у формуванні яких беруть участь суглобові кінці ключиці.

Профілактика

Основні заходи щодо попередження виникнення даного порушення – це:

  • уникнення впливу силового фактора на ключичні зчленування;
  • попередження, виявлення і купірування захворювань сполучної тканини та ендокринних порушень, які можуть сприяти слабкості зв’язкового апарату і виникнення вивиху ключиці.

Вивих ключиці: причини, ознаки, лікування, профілактика 3

Прогноз при вивиху ключиці в цілому сприятливий. Раннє виявлення і адекватне лікування дозволяють ліквідувати порушення.

Коментувати