Паразити

Анальний свербіж: причини, симптоми та лікування

Симптоми свербіння в анальному отворі можуть варіювати від легкого дискомфорту та подразнення шкіри до стійкого та болісного печіння. Це постійне неприємне відчуття може призвести до різних психологічних та неврологічних розладів, навіть сприяти розвитку проблем у особистісній сфері та появи суїцидальних думок.

Навіть у випадках, коли свербіж є легким або незначним, важливо визначити причину його виникнення. Цей симптом може бути проявом багатьох захворювань, тому важливо провести докладний аналіз та діагностику. Лікування свербіння має бути індивідуальним і залежить від виявленого захворювання та його характеру.

Причини виникнення анального свербіння

Анальний свербіж: причини, симптоми та лікування 1

Анальний свербіж може бути поділений на два основних типи: первинний та вторинний. Його поява пов’язана з різними факторами. Первинний свербіж (іноді називають ідіопатичним, криптогенним, нейрогенним) часто виникає в результаті психологічних та неврогенних розладів.

Цей факт підтверджується тим, що свербіж може збільшуватися під впливом стресових ситуацій, створюючи замкнуте коло. Постійне печіння та бажання пошкрябати область заднього проходу можуть викликати стрес, що в свою чергу підсилює сам симптом.

До сьогоднішнього часу етіологія первинного анального свербіння залишається невизначеною, але цей симптом частіше спостерігається у чоловіків старших 40 років. У жінок також може виникати неприємне відчуття в цій області, іноді в поєднанні з роздратуванням зовнішніх статевих органів.

Зовнішні причини анального свербіжу включають захворювання, які можуть супроводжуватися поносом, виділеннями з анального отвору (наприклад, слизом або гноєм) та подразненням шкіри в області заднього проходу.

Вторинний анальний свербіж – прояв різних патологій. Він супроводжує:

  • проктосигмоїдит;
  • геморой;
  • анальну тріщину;
  • криптит;
  • свищ;
  • виразки заднього проходу;
  • кондилома;
  • недостатність сфінктера заднього проходу;
  • глистову інвазію;
  • запальні та інфекційні захворювання геніталій;
  • алергічні реакції;
  • грибкові враження шкіри;
  • цукровий діабет;
  • дисбіоз.
 

Також важливо наголосити на необхідності збереження гігієни в цій області, оскільки недостатній догляд за нею може також призвести до схожих симптомів.

Перш ніж розпочинати будь-яке лікування для анального свербіння, обов’язково варто пройти обстеження та визначити підстави для цього неприємного симптому. Належить виявити наявні захворювання, які можуть бути його причиною, або підтвердити первинний характер виникнення свербіння.

Проводити:

  • клінічне дослідження крові на цукор, толерантність до глюкози;
  • аналіз калу (на дисбіоз, яйця глист, приховану кров);
  • пальцеве дослідження прямої кишки;
  • ректороманоскопію;
  • дослідження анального рефлексу за допомогою манометра.
 

Призначають дослідження для виявлення запальних, інфекційних захворювань геніталій, шкірних захворювань (алергії, грибкового ураження) та ін.

У деяких випадках необхідно звернути увагу на те, які лікарські препарати брав пацієнт. Іноді анальний свербіж виникає після тривалого курсу антибіотиків та інших медикаментів, у яких одна з побічних дій – алергічні прояви.

Після проведення комплексного обстеження, виявлення причини свербежу призначають специфічне лікування.

Лікування

Терапія анального свербежу комплексна, що залежить від етіології появи неприємного відчуття. На час лікування пацієнтам необхідно дотримуватися суворої дієти.

З раціону виключають дратівливі страви:

  • алкоголь;
  • солоний;
  • гострий;
  • копченості;
  • продукти, що викликають алергічну реакцію.
 

Обов’язковим компонентом терапії є гігієнічні процедури. Щодня вранці, ввечері, після акту дефекації треба підмиватися прохолодною водою, перед сном робити ванночки з відваром ромашки, череди, чистотілу. Після гігієнічних процедур насухо витирають область промежини, заднього проходу, потім підкладають вату з присипкою з цинку, вісмуту, тальку.

Доповнюють лікування в залежності від причини виникнення неприємного симптому.

Лікування первинного свербіння

При первинній формі пацієнтам допомагає:

  • гіпнотерапія;
  • аутогенні тренування;
  • психотропні препарати;
  • седативні медикаменти;
  • електрофорез анестезуючих сумішей;
  • УФО або УВЧ-терапія.
 

При інтенсивному сухому свербінні призначають тривалу анестезію періанальної шкіри. Роблять обколювання в області анального отвору 0,2% розчином метиленового синього з 0,5% розчином новокаїну.

На 25-30 днів втрачається шкірна чутливість. Це дозволяє зажити подряпинам, що виникли через часте чесання. Анестезія допомагає пацієнту заспокоїтися, перестати відчувати стрес через постійне відчуття свербіння, що теж допомагає усунути роздратування шкіри в області заднього проходу.

При стійкому болісному свербінні, що не піддається лікуванню, проводять операцію Болла. Її ще називають операцією відчаю, так як іншого способу допомогти пацієнтові не існує. Суть її в тому, що перерізають нервові закінчення, що іннервують шкіру біля анального отвору.

Лікування вторинного свербіння

При вторинній формі призначають лікування основного захворювання.

Додатково рекомендують:

  • усунути фактори, що сприяють посиленню свербежу (професійні шкідливості, аліментарні та інші інтоксикації);
  • після акту дефекації робити мікроклізму з 0,5% розчином протарголу;
  • місцеве застосування гормональних мазей (лоринден, гідрокортизонова та ін.);
  • седативні та десенсибілізуючі препарати (тавегіл, димедрол, кларитин);
  • фізіолікування;
  • мазі, заспокійливі свербіж (іхтіолова, димедролова);
  • присушуючі мазі (цинкова, дерматолова);
  • дитячі присипки;
  • примочки зі слабким розчином марганцівки.
 

Це лікування виключно симптоматичне. Воно дозволяє зменшити свербіж, але не позбавити від причини. Тому основний спосіб терапії при вторинній формі – лікування хвороби, що викликає неприємний симптом.

Анальний свербіж – стійкий, болісний симптом. Мало того, що саме по собі це відчуття неприємне, воно викликає у хворого психологічні труднощі. У деяких пацієнтів свербіж настільки інтенсивний, що позбавляє працездатності, сну, апетиту, провокує появу думок про самогубство.

Лікування залежить від причини. Для її встановлення необхідні консультації проктолога, ендокринолога, невропатолога, дерматолога, психолога, невролога.

Може зацікавити:

Залишити відповідь

Back to top button