Аденоміоз: що це, причини, симптоми, лікування
Аденоміоз матки — це гінекологічне захворювання, при якому ендометрій (внутрішня оболонка матки) проростає в м’язовий шар матки (міометрій). Матковий аденоміоз призводить до збільшення розмірів органу та появи неприємних симптомів.
Це захворювання зустрічається у 20-30% жінок репродуктивного віку і часто діагностується у віці 30-45 років.
Види аденоміозу
Існує кілька класифікацій цієї хвороби, але найчастіше виділяють такі види.
- вогнищевий: ендометрій проростає в окремі ділянки міометрію;
- дифузний: ураження охоплює весь м’язовий шар матки;
- вузловий: формуються чітко окреслені вузли в міометрії.
- аденоміоз тіла матки;
- аденоміоз перешийка матки;
- аденоміоз всієї матки.
- внутрішній — ураження внутрішньої третини міометрію.
- середній — ураження середньої третини міометрію.
- зовнішній — ураження зовнішньої третини міометрію.
Стадії аденоміозу
Розрізняють чотири стадії розвитку цієї хвороби, кожна з яких характеризується своїми проявами. Залежно від ступеня прогресування хвороби лікарі підбирають оптимальний метод лікування.
I стадія— глибина проникнення ендометрію в міометрій складає 2 мм. Симптоми відсутні або слабо виражені. Хвороба на цій стадії часто виявляється випадково при УЗД.
II стадія — глибина проникнення складає 2-4 мм, відбувається помірне ураження міометрію. Симптоми захворювання більш виражені, можливі болісні менструації та рясні кровотечі. Лікування — консервативна терапія, гормональні препарати.
III стадія — відбувається значне ураження міометрію, глибина проникнення складає від 4 до 6 мм. У пацієнтки спостерігаються виражені болі, рясні кровотечі, також можливі проблеми з зачаттям.
IV стадія — глибина проникнення в міометрій становить понад 6 мм, можливе ураження всієї товщі стінки матки. Супроводжується сильними болями та рясними кровотечами.
Не слід чекати загострення розвитку цієї хвороби. При перших її проявах необхідно якомога скоріше звернутися до лікаря. У приватній одеській клініці Complimed працюють спеціалісти, які проведуть комплексну діагностику, призначать дієве лікування та нададуть рекомендації щодо збереження жіночого здоров’я.
Причини аденоміозу
Одним з головних факторів, що сприяють розвитку цього захворювання, є гормональні порушення. Надлишок естрогену в організмі жінки може стимулювати надмірний ріст ендометрію та його проникнення в міометрій. Крім того, дисбаланс між рівнями естрогену та прогестерону також може відігравати значну роль у розвитку цього захворювання. Варто зазначити, що порушення роботи щитовидної залози, зокрема гіпотиреоз, також може впливати на гормональний баланс і сприяти розвитку аденоміозу.
Травми матки є ще одним важливим фактором ризику. Кесарів розтин, аборти, агресивне вишкрібання стінок матки або міомектомія, можуть порушити цілісність базального шару ендометрію, створюючи умови для його проникнення в міометрій.
Запальні процеси в органах малого тазу можуть призвести до змін у структурі матки, сприяючи розвитку аденоміозу. Порушення імунної відповіді та наявність аутоімунних захворювань також можуть впливати на здатність організму розпізнавати та видаляти ендометріальні клітини, що проникли в міометрій.
Пізні пологи (після 30 років) та тривалий репродуктивний період можуть підвищувати ризик розвитку цієї патології через довготривалий вплив естрогенів на організм жінки.
Ендокринні порушення, такі як ожиріння та цукровий діабет, можуть впливати на гормональний фон та імунну систему, створюючи сприятливі умови для розвитку аденоміозу.
Важливо розуміти, що аденоміоз часто розвивається під впливом комбінації кількох факторів, і причини можуть відрізнятися у різних жінок. Деякі аспекти розвитку цієї патології все ще залишаються не повністю зрозумілими й потребують подальших досліджень.
Симптоми аденоміозу
Ознаки цієї патології можуть варіюватися за інтенсивністю та комбінацією.
- болісні менструації (дисменорея) — біль може починатися за кілька днів до менструації і тривати протягом всього періоду;
- рясні менструальні кровотечі (менорагія) — об’єм крововтрати може збільшуватися в 2-3 рази;
- біль під час статевого акту (диспареунія) — особливо виражений при глибокому проникненні;
- хронічний тазовий біль — може посилюватися під час фізичних навантажень;
- нерегулярні кровотечі між менструаціями (метрорагія);
- збільшення розмірів матки — вона стає м’якою, збільшеною, болючою при пальпації;
- проблеми із зачаттям — вказане захворювання може призвести до безпліддя або ускладнювати настання вагітності;
- дискомфорт у нижній частині живота, відчуття тяжкості, розпирання.
- загальна слабкість, втомлюваність: особливо виражені при анемії, спричиненій рясними кровотечами.
Ці ознаки можуть посилюватися з часом, особливо якщо захворювання не лікується. Тому при появі найперших симптомів, що можуть свідчити про розвиток патології необхідно своєчасно звернутися за медичною допомогою.
Ускладнення аденоміозу
Чим небезпечний аденоміоз матки?
- Анемія: через рясні та тривалі менструальні кровотечі може розвинутися залізодефіцитна анемія.
- Безпліддя: недуга може ускладнювати зачаття через зміни в структурі матки та порушення імплантації ембріона.
- Невиношування вагітності: підвищений ризик викиднів та передчасних пологів.
- Хронічний больовий синдром: постійний біль може значно знижувати якість життя.
- Психоемоційні розлади: депресія, тривожність, зниження самооцінки через постійний дискомфорт та проблеми з репродуктивним здоров’ям.
- Ускладнення під час вагітності: підвищений ризик передлежання плаценти, передчасного відшарування плаценти, слабкості пологової діяльності.
- Порушення функції сусідніх органів: при значному збільшенні матки можливий тиск на сечовий міхур, пряму кишку.
- Розвиток спайкового процесу в малому тазу: може призводити до хронічного болю та ускладнювати подальше лікування.
- Зниження працездатності через постійний біль та дискомфорт.
Діагностика аденоміозу
Процес діагностики починається зі збору анамнезу та фізикального обстеження. Лікар гінеколог детально розпитує пацієнтку про її скарги, характер менструальних кровотеч, наявність болю та інших симптомів. Особлива увага приділяється репродуктивному анамнезу, включаючи кількість вагітностей, пологів, абортів та інших гінекологічних процедур. Під час фізикального огляду лікар оцінює розміри та консистенцію матки, її болючість при пальпації.
Ультразвукове дослідження (УЗД) є одним з основних методів діагностики аденоміозу. Трансвагінальне УЗД дозволяє виявити характерні ознаки захворювання — збільшення розмірів матки, неоднорідність структури міометрію, наявність кістозних порожнин у товщі міометрію. УЗД також може бути корисним для оцінки загального стану органів малого тазу.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) вважається найбільш інформативним методом діагностики. МРТ дозволяє отримати детальне зображення структури матки, чітко визначити межі між ендометрієм та міометрієм, оцінити глибину та поширеність ураження. Цей метод особливо корисний для диференціальної діагностики між аденоміозом та іншими патологіями матки, такими як міома.
Гістероскопія це процедура, яка дозволяє візуально оцінити стан порожнини матки. Цей метод діагностики допомагає виявити непрямі ознаки захворювання, такі як нерівність внутрішньої поверхні матки або наявність кістозних утворень. Крім того, під час гістероскопії можна взяти біопсію ендометрію для гістологічного дослідження.
Лапароскопія дозволяє виявити збільшення розмірів матки, зміну її кольору та консистенції, що може вказувати на наявність аденоміозу.
Аналіз крові також є важливою частиною діагностичного процесу, оскільки допомагає виявити анемію, яка часто супроводжує аденоміоз через рясні менструальні кровотечі. Гормональні дослідження допомагають оцінити рівні естрогену, прогестерону, фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів, що може бути корисним для розуміння гормонального фону пацієнтки.
Біопсія ендометрію проводиться для виключення злоякісних змін в ендометрії та для підтвердження діагнозу аденоміозу.
Додаткові методи, такі як гістеросальпінгографія (рентгенологічне дослідження матки та маткових труб з використанням контрастної речовини) та 3D-УЗД, можуть надати додаткову інформацію про стан матки та допомогти в діагностиці аденоміозу.
Лікування аденоміозу
Лікування вказаної хвороби залежить від стадії захворювання, віку пацієнтки, її планів щодо вагітності та вираженості симптомів.
Консервативне лікування
- комбіновані оральні контрацептиви: пригнічують ріст ендометрію;
- прогестини: зменшують кровотечі та біль;
- агоністи ГнРГ: викликають тимчасову менопаузу, зменшуючи симптоми;
- внутрішньоматкова система з левоноргестрелом: зменшує кровотечі та біль.
Також можуть призначатися нестероїдні протизапальні препарати, які зменшують біль та запалення. Транексамова кислота зменшує менструальні кровотечі. Препарати заліза призначаються при анемії, викликаній рясними кровотечами.
- Емболізація маткових артерій: зменшує кровопостачання ураженої ділянки.
- Абляція ендометрію: видалення або руйнування ендометрію.
- Фокусований ультразвук під контролем МРТ: неінвазивне руйнування вогнищ аденоміозу.
Хірургічне лікування
- Гістеректомія (видалення матки) — дієва при важких формах хвороби й відсутності у жінки планів на вагітність. Тотальна гістеректомія передбачає видалення всієї матки, при субтотальнії гістеректомії зберігається шийка матки.
- Аденоміомектомія: видалення вогнищ аденоміозу зі збереженням матки.
- Лапароскопічна електрокоагуляція: руйнування вогнищ захворювання електричним струмом.
- фізіотерапія: магнітотерапія, електрофорез з лікарськими препаратами;
- акупунктура: може допомогти зменшити біль;
- психотерапія: допомагає впоратися з емоційними наслідками захворювання.
Вибір методу лікування залежить від індивідуальних особливостей пацієнтки та повинен обговорюватися з лікарем.
Профілактика аденоміозу
Хоча повністю запобігти розвитку недуги неможливо, існує ряд заходів, які можуть знизити ризик виникнення цього захворювання або уповільнити його прогресування.
- уникнення травм матки — мінімізація абортів, уникнення надмірного вишкрібання стінок матки;
- регулярні профілактичні огляди у гінеколога;
- своєчасне лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом;
- дотримання правил інтимної гігієни;
- регулярні гінекологічні огляди;
- збалансоване харчування з достатньою кількістю фруктів, овочів та цільнозернових продуктів;
- регулярні фізичні навантаження помірної інтенсивності;
- відмова від куріння та зловживання алкоголем;
- підтримка нормальної ваги тіла;
- забезпечення достатнього відпочинку та сну;
- уникнення контакту з токсичними речовинами.
- вживання вітамінів та мінералів;
- загартовування організму.
Важливо пам’ятати, що аденоміоз це складне захворювання, і його профілактика вимагає комплексного підходу. Регулярні профілактичні огляди у гінеколога залишаються ключовим елементом у запобіганні розвитку аденоміозу та інших гінекологічних захворювань. Лікар може оцінити індивідуальні ризики та надати персоналізовані рекомендації щодо профілактики.
