Медичні аналізи є одним із найбільш надійних методів для діагностики численних захворювань. Завдяки результатам лабораторних тестів, лікарі можуть оцінити стан організму та прийняти відповідні рішення.
Незважаючи на те, що лабораторна діагностика стала стандартною процедурою в сучасному світі, навколо неї все ще існує багато міфів та непорозумінь. Давайте розглянемо дев’ять найпоширеніших з них і спробуємо з’ясувати, наскільки вони відповідають дійсності.
Міф 1: Коли аналізи перевозять з пункту забору в центральну лабораторію, склад крові і її ключові параметри можуть постраждати
Сучасні лабораторні мережі оснащені спеціальним обладнанням, яке забезпечує всі необхідні умови для безпечного транспортування пробірок з аналізами. З дотриманням температурного режиму та введенням спеціальних консервантів (при необхідності), біоматеріали можуть перевозитися на сотні кілометрів від пункту забору, і це не вплине на якість діагностики.
Звісно, ви можете поцікавитися умовами зберігання та перевезення ваших аналізів. Але будьте готовими до того, що персонал, який проводить збір, може не знати відповідей на певні питання, адже різні процедури виконують різні люди.
Міф 2: Є шанс заразитися ВІЛ, гепатитом С
У більшості державних і приватних лабораторій використовуються виключно одноразові витратні матеріали для забору фізіологічних рідин. Крім того, протягом дня проводиться періодична стерилізація медичного обладнання та приміщень. Ризик передачі будь-яких інфекцій в таких умовах зведений до мінімуму.
Про такі випадки зазвичай стає відомо широкій громадськості. Ви чули про щось подібне?
Міф 3: Якщо після забору крові з вени на згині залишився синець, значить, попався поганий лікар
Синці можуть виникати через порушення цілісності шкіри та травмування кровоносної судини. Це стає більш ймовірним у людей із зниженим згортанням крові або високим артеріальним тиском. Щоб уникнути цього, слід утримувати руку в зігнутому положенні протягом 10-15 хвилин і уникати фізичних навантажень протягом декількох годин після забору крові.
І взагалі, тут більша залежність від пацієнта, ніж від лікаря. Це залежить не так від процесу, як від стану судин пацієнта.
Міф 4: Немає сенсу здавати медичні аналізи, якщо мене нічого не турбує
Регулярні медичні обстеження профілактичного характеру допомагають вчасно виявляти захворювання, навіть якщо симптоми ще не проявилися. Завдяки цьому вдається попередити розвиток важких захворювань та зменшити смертність. Не забувайте відвідувати лікаря для профілактичних оглядів та здачі базових аналізів хоча б раз на рік. Так ви зможете виявити захворювання на початкових стадіях і вилікувати їх без ускладнень.
Міф 5: Якщо лікар призначає відразу кілька лабораторних досліджень, значить, він намагається приховати свою некомпетентність
Кожне лабораторне дослідження має свої обмеження та дає обмежену інформацію. У складних випадках лікар може відправити вас на комплексне обстеження, щоб отримати повну картину вашого здоров’я та поставити точний діагноз. Це не означає некомпетентність лікаря, а навпаки – бажання забезпечити найкраще лікування.
Більша проблема, коли лікар визначає діагноз “на око”, після опитування і співпадінню симптомів з його досвідом. Звісно, часто це спрацьовує. Але в тих випадках, коли лікар помиляється, а симптоми багатьох захворювань максимально схожі, у пацієнта можуть виникнути ускладнення, а лікування буде не ефективним.
Міф 6: Якщо після здачі аналізів дві лабораторії видали різні результати, значить, одна з них помиляється
Різні лабораторії можуть використовувати різне обладнання, методи діагностики, хімічні реагенти та одиниці вимірювання, тому однакові результати можуть бути описані по-різному. Тільки професіонал здатний правильно інтерпретувати дані клінічних лабораторій.
Якщо результати справді різняться, то в певних випадках це також нормально. На результати аналізів впливає багато факторів.
Міф 7: Перед здачею будь-яких аналізів потрібно морити себе голодом
Ця вимога справедлива лише для певних видів аналізів, наприклад, загального аналізу крові, визначення статевих гормонів та ліпідного профілю.
Багато інших лабораторних досліджень не вимагають голоду. Перед здачею аналізів завжди питайте у лікаря, які умови потрібно забезпечити, щоб аналізи були максимально точними. Не нехтуйте цими рекомендаціями, адже від цього залежить діагноз та лікування.
Міф 8: Можна самостійно здати аналізи на виявлення алергенів і просто виключити відповідні продукти з раціону
Алергопроби визначають рівень вироблення антитіл у відповідь на алерген. Рішення про виключення продуктів харчування має приймати алерголог з урахуванням клінічної картини та інших даних. Самодіагностика може бути недостатньо точною.
Якщо ви вже здали аналізи, в чому проблема порадитись з лікарем? Ви ж всерівно не зрозумієте що там написано, перекопаєте інтернет, можете отримати недостовірну інформацію.
Міф 9: Навіщо здавати аналізи, якщо всі симптоми і так в наявності?
Багато захворювань мають схожу симптоматику, тому точний діагноз може бути складним. Лише лікар зможе з точністю визначити, коли необхідна лабораторна діагностика. Медичні аналізи допомагають виявити приховані функціональні порушення та попередити розвиток захворювань.
Не займайтеся самодіагностикою та самолікуванням, довіряйте професіоналам, щоб бути здоровими.
