Лямблії та лямбліоз: симптоми, лікування, профілактика

Лямблії (Giardia) – це одноклітинні мікроскопічні організми, які можуть спричинювати захворювання у людей та тварин. Ця група протистів відома як Giardia intestinalis або Giardia lamblia, і її представники живуть у тонкому кишечнику своїх господарів.

Лямблії мають дві форми: тілесну (трофозойт) і цистову форму. Трофозойти прикріплюються до стінок кишечника та живуть в кишковому вмісті, а цисти видаляються з організму через кал, де вони можуть залишатися живими та інфекційними у навколишньому середовищі.

Лямбліоз (гіардіоз) – це захворювання, спричинене інфекцією лямбліями. Лямбліоз може мати різний ступінь вираження симптомів, від асимптомного перебігу до серйозних проявів, таких як діарея, біль у животі, запаморочення, втрата ваги та інші. Інфекція передається через прийом забрудненої води або їжі, а також контакт з інфікованими особами.

Причини виникнення лямбліозу

Цисти лямблій потрапляють в організм різними шляхами. Більшість людей навіть не замислюються, що деякі цілком буденні дії можуть нести потенційну загрозу здоров’ю.

Лямбліоз спричинюється інфекцією одноклітинними мікроскопічними організмами, відомими як лямблії або Giardia intestinalis (Giardia lamblia).

Дотримання особистої гігієни, вживання чистої та безпечної води та уникання контакту з інфікованими особами є важливими заходами для запобігання лямбліозу.

Потрапляючи в організм, лямблії присмоктується до слизової тонкого кишечника спеціальним диском. Враховуючи швидке розмноження паразита і його високу виживаність при будь-яких зовнішніх умовах, можна сказати, що уникнути зараження при оральному контакті з цистами практично неможливо.

Симптоми лямбліозу у дорослих

Заселяючи тонкий кишечник, лямблії закономірно викликають подразнення слизової. Це може проявлятися больовими відчуттями в області живота, здуттями, метеоризмом, бурчанням. Біль має тупий характер і високу частоту нападів. Область відчуттів може поширюватися на зону навколо пупка і вище до підребер’я.

Практично завжди з’являються запори або проноси. Фекалії мають жовтий колір, до них можна помітити слиз. Це обумовлено дисбактеріозом і функціональним порушенням діяльності кишечника, який не може нормально працювати, будучи заселеним паразитами.

Лямбліоз може мати різну важкість і проявлятися різними симптомами. У багатьох випадках інфекція лямбліями може бути асимптомною, тобто не викликати симптомів.

Симптоми можуть бути легкими і самостійно проходити або тривати деякий час. У деяких випадках, особливо у дітей та людей зі слабким імунітетом, інфекція може бути більш серйозною і вимагати лікування антипаразитарними препаратами. Якщо у вас є підозра на лямбліоз або ви відчуваєте симптоми, зверніться до лікаря для діагностики та лікування.

Методи діагностики лямбліозу

Сучасна медицина пропонує декілька методів обстеження при виникненні підозри на зараження кишечника паразитами.

Дослідження калу

Копрологічне дослідження являє собою забір калу і пошук в ньому з допомогою мікроскопа цист лямблій. Якщо зараження відбулося, то цисти, в більшості випадків, виявляються відразу.

Однак буває і так, що у зараженої людини конкретна порція калу може і не мати слідів лямблій, тому доцільно провести кілька зборів матеріалу (4 – 5) з інтервалом в один тиждень.

Дослідження вмісту кишечника

Дуоденальна ендоскопія дозволяє отримати більш адекватну картину стану кишечника пацієнта. Для підтвердження діагнозу невелика кількість вмісту забирається з порожнини тонкої кишки спеціальним зондом і досліджується під мікроскопом.

Фахівці запевняють, що найефективнішим методом дуоденального обстеження є збір вмісту дванадцятипалої кишки вакуумним методом за допомогою трьохканального зонду.

Дослідження крові

Серологічні проби на наявність у сироватці крові специфічних антитіл – прекрасний метод діагностики лямбліозу. Антитіла GSA 65 можна виявити в пробі вже через два тижні після зараження.

На сьогоднішній день серологічний метод дослідження один з найефективніших в діагностиці паразитарних захворювань. Крім цього, він набагато легше переноситься пацієнтами, ніж дуоденальне обстеження.

Лікування лямбліозу

Терапія лямбліозу традиційно проходить в три етапи. Незважаючи на гадану складність процесу, вона добре переноситься пацієнтами і практично завжди дає очікуваний результат. Якщо у пацієнта діагностовано супутні хронічні захворювання, потрібно неодмінно дати знати про них лікарю, щоб він враховував індивідуальні особливості хворого при призначенні лікарських препаратів.

Перший етап лікування включає в себе усунення неприємної симптоматики і поліпшення діяльності кишкового тракту.

Перший етап триває не більше двох тижнів і служить підготовкою до другої терапевтичної стадії.

Другий етап – призначення протипаразитарних препаратів.

Конкретний препарат, як і схему лікування повинен призначати лікар, виходячи з виразності симптоматики та стану хворого. Одночасно з призначенням протипротозойних засобів лікування антигістамінними і ферментними препаратами повинно продовжуватися.

Іноді курс терапії необхідно повторити через 1-2 тижні, для санації наступного циклу розвитку цист лямблій, якщо такий буде. В цю перерву можна рекомендувати продовжити прийом сорбентів.

Третій, заключний етап терапії, спрямований на відновлення організму після курсу прийому препаратів і повернення до нормального режиму харчування.

Рекомендується стежити за гігієною, виключаючи ризик повторного зараження. Додати в раціон продукти, що перешкоджають розмноженню паразитів: овочеві смузі, березовий сік.

Хороший ефект дає прийом вітамінів, які підвищують життєвий тонус організму і дозволяють імунній системі налагодити захисні функції. Третій період – це час для того, щоб відновити мікрофлору кишечника. Для цього рекомендується курсом на два тижні пропити «Хілак-форте» і «Біфідумбактерин». Ці два засоби добре працюють у тандемі – перше сприяє закислення середовища кишечника, а друге заселяє в нього корисні бактерії.

Профілактика лямбліозу

Кращий спосіб убезпечити себе від зараження лямбліозом – це дотримуватися правил особистої гігієни. Необхідно мити руки з милом після відвідування вбиралень, контакту з потенційно небезпечними об’єктами, а також кожного разу перед тим, як приймати їжу.

У ситуаціях, коли немає можливості вимити руки чистою проточною водою, потрібно мати з собою вологі очищаючі серветки або спеціальний знезаражувальний гель.

Не слід харчуватися в незнайомих місцях, які не вселяють довіри – вуличних кафе, кіосках, павільйонах. Також, не варто вживати плоди, зірвані з дерева або грядки, не вимивши попередньо їх водою.

Враховуючи способи зараження, можна з максимальною вірогідністю убезпечити себе уникаючи купання в незнайомих водоймах і захищаючись від комах. При виникненні симптоматики, слід негайно відвідати терапевта або інфекціоніста, щоб виключити або підтвердити діагноз, і, в разі необхідності, негайно почати лікування.

Лямбліозом часто страждають діти, тому батькам необхідно не тільки прищепити дитині основи особистої гігієни, але і вчасно показати дитину педіатру, якщо у неї будуть помічені такі симптоми, як зміна калу, болі в животі, астенія та інші.

Особливості перебігу лямбліозу при вагітності

Вагітні жінки найбільш сприйнятливі до впливу агресивних зовнішніх факторів через перебудову роботи імунної системи. Складність діагностики полягає в тому, що симптоми лямбліозу (порушення випорожнення, нудота, слабкість і газоутворення), можуть бути ідентифіковані, як прояви токсикозу вагітних, через що лікування не буде розпочато своєчасно.

Лямбліоз чинить негативний вплив не тільки на матір, але і на плід: зменшення в крові еритроцитів загрожує виникненням гіпоксії, а порушення травлення дефіцитом поживних речовин, без яких плід не може своєчасно розвиватися. Організм майбутньої матері отруюється токсинами, які не можуть не завдати шкоди дитині.

Якщо виникла підозра на зараження необхідно негайно здати кров (клінічний аналіз крові і серологію на наявність антитіл) і аналіз калу.

Схема лікування вагітних жінок мало відрізняється від звичайної: коригування харчування, прийом протипаразитарних, сорбентів і антигістамінних препаратів. Варто пам’ятати, що багато ліків протипоказані жінкам, які чекають дитину, тому призначати медикаменти може тільки кваліфікований інфекціоніст після консультації з акушером-гінекологом.

Після проведеної терапії, необхідно регулярно здавати аналізи на лямбліоз, щоб виключити ризик рецидиву захворювання, і бути впевненим в здоров’ї майбутньої мами і безпеці життя дитини.