Хондроматоз суглобів: причини і симптоми

Хондроматоз суглобів – рідкісне хронічне захворювання доброякісної природи, неухильно прогресуюче, що характеризується заміщенням клітин синовіальної оболонки суглобів хрящовими клітинами (цей процес називається метаплазія). У патології чимало синонімів: в різних літературних джерелах зустрічаються назви «синовіальний хондроматоз», «синовіальний остеохондроматоз», «кораловий суглоб», «синдром Лотша».

Страждають хондроматозом переважно чоловіки віком від 20 до 60 років (саме вони складають 60-75 % хворих). Середній вік початку хвороби – 40 років, але в окремих випадках вона розвивається навіть внутрішньоутробно – народившись, дитина вже хвора хондроматозом.

Про те, чому і як розвивається синдром Лотша, про його клінічні прояви, принципи діагностики та тактики лікування при цій патології ви дізнаєтеся з нашої статті.

Класифікація

Виділяють вроджений (який розвинувся внутрішньоутробно) і набутий (постнатальний) хондроматоз.

Залежно від перебігу хвороби розрізняють 3 форми:

  • стабільну (в області ураженого суглоба налічується до 10 одиничних або до 25 первинно-множинних хрящових тіл; нові тіла яких не формуються, або утворюються вкрай повільно);
  • прогресуючу (нові хондромні тіла утворюються швидко, і це безперервний процес; число їх може досягати кількох сотень);
  • рідкісні (хондроматоз слизових сумок, хондроматоз сухожильних піхв, остеоматоз).

Причини і механізм розвитку хвороби

На жаль, причинні фактори цієї патології на сьогоднішній день все ще не ясні. Раніше передбачалося, що певне значення мають травми суглобів та інфекційні хвороби, однак сучасні дослідники відкидають ці теорії.

Існує теорія Лексера. Згідно їй хондромні тіла в синовіальній оболонці розвиваються з зачатків хрящової тканини, яка потрапила туди ще на етапі ембріонального розвитку людини.

Послідовники проф. С. А. Рейнберга переконані, що метаплазія – все ж не вроджений, а набутий процес, який ініціюється якимись невідомими навіть сьогодні факторами.

Деякі фахівці розцінюють хондроматоз як особливий вид первинних пухлин доброякісного характеру суглобової сумки.

Що ж відбувається при хондроматозі суглобів? Клітини синовіальної оболонки суглоба частково замінюються хрящовими клітинами. При цьому в її товщі з’являються своєрідні хрящові тіла, за формою нагадуючі кулі. Деякі з них, поступово збільшуючись в розмірі, піднімають синовіальну оболонку і захоплюють її за собою. Надалі хондромні тіла повністю огортаються нею і набувають вигляду ніби виросту в порожнину суглоба, сполученого з суглобовою капсулою однією лише тонкою ніжкою. Через деякий час ця ніжка перекручується, а потім і обривається – хрящові тіла виявляються в порожнині суглоба, де вільно переміщаються.

Поверхневі шари цих тіл покриваються шарами вапна або костеніють – формується різної товщини «шкаралупа».

По мірі прогресування патологічного процесу, поступово вся порожнину суглоба, всі її кишені набиваються такими хрящовими тілами. Синовіальна оболонка суглоба виглядає в’ялою, на ній візуалізується велика кількість складок і ворсинок. На внутрішній її поверхні розташовані ніжки відірваних раніше хондромних тіл і вони ж, ще фіксовані на оболонці, що нагадують зовні ягоди на ніжках.

Клінічна картина: симптоми

Хондроматоз – моноартикулярне захворювання, тобто патологічний процес вражає лише 1 суглоб у 1 людини. Вкрай рідко виявляється враження одночасно декількох суглобів. Праві кінцівки страждають частіше лівих.

Найбільш часто, в 42 % випадків, уражається колінний суглоб.
Другий за частотою – тазостегновий суглоб, він вражається в 21 % випадків, тобто у кожного п’ятого хворого.
Приблизно з однаковою частотою страждають ліктьовий (8 %), плечовий (7 %) і гомілковостопний (6 %) суглоби.
Ще рідше – в поодиноких випадках – патологічний процес локалізується в інших суглобах (променево-зап’ястковому, дрібних суглобах кистей і стоп).

Дебютує хондроматоз поступово. Деякі пацієнти відзначають зв’язок розвитку цієї хвороби з перенесеною раніше травмою даного суглоба. В суглобі виникає біль, за рахунок випоту в порожнину він збільшується в об’ємі (розвивається синовіт). Температура шкіри над областю враження злегка підвищена. Обсяг рухів у суглобі обмежений.

Якщо хрящове тіло виходить у порожнину суглоба (в такому випадку воно носить назву «суглобова миша»), пацієнт відчуває різкий біль, і функція суглоба блокується – його заклинює до тих пір, поки патологічний фрагмент сам не піде у просвіт суглобової капсули (після цього рухи відновлюються в повному обсязі).

Тривало протікаючий хондроматоз призводить до формування контрактур (обмеження пасивних рухів у суглобі), гіпотрофії м’язів, розташованих навколо.

Постійна травматизація суглобового хряща патологічними фрагментами призводить до формування вторинного остеоартрозу – посилюються болі в суглобі при рухах пальпаторно або навіть на відстані відчувається ніби хрускіт в ньому (це крепітація).

Цікавий факт! Внутрішньосуглобові тільця, розташовані поверхнево, часто сам хворий може промацати пальцями і навіть змістити.

Принципи діагностики

Шляхом артроскопії можна не тільки діагностувати хондроматоз, але і виконати деякі лікувальні маніпуляції
Шляхом артроскопії можна не тільки діагностувати хондроматоз, але і виконати деякі лікувальні маніпуляції.

Інформативним щодо хондроматозу є такий доступний практично кожному метод діагностики, як рентгенографія. Проводять її в прямій, бічній, а при необхідності і в інших проекціях. Картина хондроматозу на рентгенограмі характерна: в порожнині суглоба визначаються овальної або округлої форми тіні, неоднорідні, різної інтенсивності, з чіткими межами, відокремлені один від одного, оточені обідком (це звапніння, та сама «шкаралупа»); розміри тіней від 1-2 мм до 5 см, кількість їх коливається від 3-5 до сотень і навіть декількох тисяч; іноді тіні об’єднуються в конгломерати – формується «кораловий суглоб». У ряді випадків на рентгенограмі конгломерати знаходяться, здавалося б, далеко від власне суглоба, наприклад, на рівні середини тіла стегна (при локалізації процесу в коліні). Це пов’язано з високою розтяжністю суглобової капсули. Крім того, на рентгенограмі виявляються зміни, характерні для вторинного остеоартрозу.

Якщо даних рентгенографії виявилося недостатньо, хворому призначають комп’ютерну томографію, оскільки вона володіє більш високою чутливістю.

Також при необхідності пацієнт проходить:

  • УЗД враженого суглоба;
  • термографію;
  • артрографию;
  • магнітно-резонансну томографію;
  • КТ-артрографію.

У складних діагностичних ситуаціях проводять артроскопію, яка, якщо буде потрібно, може бути відразу ж використана як лікувальна маніпуляція.

Гістологічне дослідження синовіальної оболонки виявить в ній патологічні хрящові клітини – це достовірно підтверджує діагноз.

Диференціальна діагностика

Хондроматоз суглобів має подібну клінічну картину з деякими іншими захворюваннями. Важливо відрізнити їх один від одного і виставити правильний діагноз. Основні хвороби, з якими необхідно проводити диференційну діагностику, наступні:

  • хронічні артрити (зокрема, первинний остеоартроз);
  • хвороба Кеніга;
  • неврогенна остеоартропатія;
  • міофасцити міозит;
  • первинне новоутворення кістки.

У більшості випадків відрізнити ці захворювання допомагає рентгенографія.

Тактика лікування

Всі випадки синовіального хондроматозу підлягають хірургічному лікуванню. Полягає воно у проведенні артротомії або артроскопічної операції.

Під час втручання хірург видаляє відколоті частини хряща, уриваються пошкоджені частини синовіальної оболонки, а у важких випадках повністю видаляє її.

Іноді виникає необхідність артропластики або ендопротезування ураженого суглоба. Основне показання до цих операцій – виражений вторинний остеоартроз.

На жаль, після щадного оперативного лікування хондроматозу нерідко виникають рецидиви, а радикальні втручання призводять до стійкого порушення функції суглоба.

Ускладненнями операції іноді стають гемартроз (скупчення в порожнині суглоба крові) та синовіїт.

Після операції пацієнт потребує реабілітації, яка може включати в себе:

  • компреси;
  • лазеротерапію;
  • прогрівання;
  • вправи лікувальної фізкультури;
  • заняття на тренажерах.

Мета реабілітації: відновити кровообіг в області оперованого суглоба і нормалізувати процеси вироблення його тканинами синовіальної рідини.

До якого лікаря звернутися і прогноз

При підозрі на хондроматоз суглобів необхідно звернутися до ортопеда. При необхідності призначається консультація ревматолога для виключення інших суглобових захворювань. У лікуванні беруть участь лікар-фізіотерапевт, фахівець з лікувальної фізкультури, масажист.

Хондроматоз суглобів – хронічне неухильно прогресуюче захворювання, що характеризується утворенням в товщі синовіальної капсули хрящових фрагментів і подальшим виходом їх в порожнину суглоба. Проявляється болем і збільшенням обсягу ураженого суглоба, а також зменшенням обсягу рухів у ньому.

Доступний кожному пацієнту стандарт діагностики – рентгенографія в двох проекціях. Зазвичай цього методу дослідження буває достатньо для постановки діагнозу, але іноді потрібно використання й інших методів.

Лікування оперативне. Обсяг його залежить від тяжкості та занедбаності патологічного процесу. Чим раніше діагностувати синовіальний хондроматоз, тим простіша і безпечніша операція і тим кращий прогноз до одужання.

У більшості випадків прогноз сприятливий. Лише в поодиноких випадках хондроматоз стає злоякісним.

Те, як буде функціонувати вражений патологічним процесом суглоб, безпосередньо залежить від стадії захворювання та характеру ускладнень. Часті рецидиви після операції.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (1 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі