Бронхіт симптоми і лікування у дорослих

Тривалий кашель – симптом, якому пацієнти часто не надають значення. Причиною кашлю може бути бронхіт, який при відсутності адекватної терапії може перейти в хронічну форму. Незважаючи на те що бронхіт на даний момент добре піддається терапії, дуже важливо вчасно розпізнати тривожні симптоми, поставити діагноз і почати правильне лікування. У даній статті ми розповімо про симптоми і лікування бронхіту у дорослих, розглянемо методи діагностики і профілактики.

Для того щоб скласти повне уявлення про це захворювання, важливо розуміти, де знаходяться бронхи і яка їх роль в дихальній системі.

Внутрішні органи дихання складаються з легень, розташованих в грудній частині тулуба під ребрами і трахеї, яка являє собою трубку, що спускається від гортані до легень. В своїй нижній частині трахея розгалужується, утворюючи мережу, ці розгалуження і називаються бронхами. По них в легені надходить кисень і виводиться вуглекислий газ. Також бронхи служать своєрідним очисником повітря. Коли людина хворіє бронхітом, ця тканина запалюється, і слиз перешкоджає циркуляції повітря. Крім того, попадання мікробів в легені загрожує запаленням легеневої тканини – пневмонією, що є більш серйозною соматичною патологією.

Причини бронхіту

Серед причин, що викликають розвиток бронхіту можна виділити такі:

  • Віруси – це найбільш часта причина. Для того щоб потрапити в зону ризику, достатньо поспілкуватися з людиною, хворою на будь-якою респіраторною інфекцією – вірусною застудою або грипом. Вірус потрапляє в організм повітряно-крапельним шляхом, тобто при спілкуванні на близькій відстані, чханні, кашлі, поцілунках. Якщо пацієнт страждає від зниження функцій імунної системи, то він з більшою часткою ймовірності захворіє ГРВІ, яке при відсутності адекватної терапії ускладниться бронхітом.
  • Бактерії. Бронхіт, викликаний бактеріями, має назву інфекційний бронхіт. Причиною розвитку найчастіше служать вогнища хронічної інфекції в організмі у декомпенсованій стадії: тонзиліт, фарингіт, гайморит. Бактерії циркулюють по всьому організму разом з кров’ю, і захистом від них служать антитіла, що виробляються організмом. Але якщо знижується загальний рівень активності імунної системи або ж місцевий імунітет, то в нижніх дихальних шляхах розвивається бактеріальний бронхіт.
  • Гриби. Бронхіти, спричинені мікозами, найбільш часто зустрічаються у пацієнтів з імунодефіцитними станами, наприклад, у хворих на Снід або після пересадки органів.
  • Вдихання токсичних речовин може викликати фізичне пошкодження бронхів з наступним запаленням слизової.
  • Контакт з алергенами. Це більш характерно для пацієнтів, які страждають від бронхіальної астми або ангіоневротичних набряків алергічної природи.

Останні варіанти зустрічаються набагато рідше перших двох.

Окремо можна виділити ряд чинників, які провокують розвиток бронхіту:

  • Часті застуди, після яких імунна система не може відновитися в повній мірі протягом тривалого часу;
  • Куріння, яке негативно впливає на весь організм, особливо на дихальну систему;
  • Несприятливі умови побуту чи праці (в холодних, сирих приміщеннях, в контакті з токсичними аерозолями або лакофарбовими виробами);
  • Хронічні захворювання дихальної системи;
  • Спадковий фактор;
  • Порушення периферичного кровообігу або серцева недостатність.

Всі перераховані вище пункти поступово призводять до того, що місцевий імунітет в бронхах знижується, вони стають більш схильні до запального процесу, і при контакті з потенційним джерелом небезпеки неодмінно розвивається бронхіт.

Симптоми бронхіту

Симптоматична картина гострого бронхіту починається з загальних астенічних проявів:

  • слабкість;
  • сонливість;
  • зниження працездатності.

Може виникати дискомфорт при ковтанні, головний біль, незначне підвищення температури, нежить. На цьому етапі можна запідозрити у себе респіраторне захворювання, наприклад, ГРЗ, ГРВІ і навіть грип.

Другою ознакою бронхіту є кашель. Спочатку відходження мокротиння не спостерігається, але незабаром з’являються виділення, що мають жовтуватий або зеленуватий відтінок. Кашель посилюється вночі, і на його тлі присутні слабко виражені хворобливі відчуття в області грудей. У ряді випадків, кашель протягом усього періоду хвороби залишається сухим. Це нехороша ознака, так як відходження мокротиння є показником того, що в бронхах йде процес очищення. Якщо мокрота не відхаркується, значить, вона дуже в’язка. Це тягне за собою закупорку бронхів, поширення запалення на трахею або легені.

При своєчасній терапії поліпшення стану зазвичай відбувається протягом одного тижня, але кашель може зберігатися і довше, до трьох тижнів, з поступово зменшуваною інтенсивністю. У тому випадку, якщо кашель посилюється і відзначається підвищення температури у пацієнта, лікар може запідозрити розвиток ускладнень.

Картина хронічного бронхіту не відрізняється додатковою симптоматикою. В період загострення, який може протікати до декількох місяців, хворого мучить посилюється кашель, слабкість, задишка при незначних навантаженнях і в стані спокою. Температура тіла звичайно не підвищується вище субфебрильних цифр. Може хронічний бронхіт протікати і без температури в принципі. У стані ремісії пацієнта нічого, крім задишки, не турбує, однак, рентген легенів показує характерні зміни в бронхах.

Методи діагностики бронхіту

Діагностика бронхіту найчастіше проводиться на підставі огляду пацієнта. Наявність кашлю з мокротою при незначному підвищенні температури – головні ознаки захворювання. Але для того, щоб диференціювати бронхіт від пневмонії, необхідно провести такі обстеження та аналізи:

  • Клінічний аналіз крові. Головний показник, на який варто звернути увагу – це швидкість осідання еритроцитів. При будь-якому запальному процесі імунна система викидає в брову специфічні білки, які повинні знищити джерело інфекції. Разом з тим ці речовини «склеюють» еритроцити крові. Другим показником запального процесу є лейкоцити. Підвищення їх рівня в сироватці крові свідчить про активність імунної системи.
  • Рентгенографія (флюорографія) грудної клітки. Її завдання – оцінити стан легеневої тканини, щоб виключити пневмонію та онкологічні захворювання легенів.
  • Аналіз мокротиння дозволяє зрозуміти, що стало причиною розвитку запалення – вірус, бактерія або гриби, і підібрати адекватну терапію. Виявлені бактерії перевіряються на чутливість до антибіотиків. Для проведення аналізу хворий відкашлює мокротиння, поміщає її в стерильний посуд і доставляє в лабораторію. Дуже важливо, щоб матеріал потрапив до лаборантів як можна швидше.
  • Бронхоскопія дозволяє зсередини побачити стан тканин бронхів, оцінити їх прохідність і вміст. Процедура передбачає введення через ніс або рот в бронхи бронхофіброскопу, що представляє собою тонку трубку. Маніпуляція проводиться під місцевою анестезією і дозволяє в разі необхідності зробити біопсію тканин.
  • Спірографія виконується з метою виключити бронхіальну астму. Процес спрямований на вимірювання обсягу вдихуваного і видихуваного повітря через рот, виконується натще і не вимагає спеціальної підготовки.

Лікування бронхіту

При призначенні терапії лікар завжди враховує наявність супутніх захворювань, а також можливість розвитку ускладнень. У більшості випадків, бронхіт не вимагає призначення будь-яких етіотропних препаратів. Рекомендується постільний режим і рясне питво для зняття інтоксикації. Для полегшення стану хворого призначають жарознижуючі препарати (парацетамол), муколітики бронхолітики у вигляді інгаляцій, які розширюють шляху бронхів, тим самим полегшуючи процес дихання, або для прийому всередину.

Під час гострої фази захворювання важливо відмовитися від куріння, уникати перебування в холодних, вологих приміщеннях, правильно харчуватися і зменшити фізичне навантаження.

Хороший ефект дає фізіотерапія – електрофорез препаратами іонів кальцію. Процес цей безболісний та безпечний, але вимагає щоденного відвідування фізіотерапевтичного кабінету.

Якщо після проведеного лікування лікар не бачить поліпшення стану хворого, він призначає курс антибіотиків, які підбираються виходячи з даних, отриманих на підставі аналізу мокроти. При відсутності такого аналізу спеціаліст, швидше за все, порекомендує антибіотик широкого спектра дії, щоб не допустити пневмонії.

Якщо в ході діагностики встановлено, що бронхіт має алергічну природу, пацієнту показані антигістамінні препарати і виключення контакту з алергеном. Якщо алерген невідомий, то необхідно усунути найбільш ймовірні: пил, шерсть домашніх тварин, побутова та виробнича хімія, а також тютюновий дим і лікарські препарати.

При одужанні, хворому рекомендується виконувати лікувальну гімнастику або робити нетривалі прогулянки в середньому темпі по лісі, набережній, і так далі.

Якщо бронхіт перейшов у хронічну стадію, то терапія в період загострень призначається за такою ж схемою, як і при гострому бронхіті. У період ремісії рекомендується санаторно-курортне лікування, прийом імунокоректорів, створення сприятливих кліматичних умов для роботи і вдома. Будь-який бронхіт передбачає негайну відмову від куріння, в тому числі і пасивного.

Профілактика бронхітів

Профілактичні заходи для захисту від бронхіту полягають у наступному:

  • Щорічна вакцинація від грипу. Рекомендується всім, крім осіб, які мають протипоказання: страждають від аутоімунних процесів, хворих онкологічними захворюваннями, заражених ВІЛ-інфекцією. Вакцинацію доцільно проводити у дітей та осіб старше 60 років.
  • Здоровий спосіб життя, відмова від куріння. Куріння і надмірне вживання алкогольних напоїв спричиняють інтоксикацію організму, що ускладнює роботу імунної системи. Крім цього, вдихання тютюнового диму маэ дратівливу дію на слизову бронхів, то є першим чинником розвитку важких, а часом і невиліковних захворювань легенів.
  • Ліквідація вогнищ хронічної інфекції, своєчасне відвідування терапевта, отоларинголога, стоматолога.
  • Підвищення імунітету, загартовування. Важливо проводити всі ці заходи поступово, не створюючи надмірне навантаження на імунну систему.
  • Дотримання розумних заходів безпеки в сезон епідемії: уникнення місць скупчень людей, носіння марлевої маски, застосування оксолінової мазі, прийом адаптогенів рослинного походження.

Особливості перебігу бронхітів при вагітності

Вагітні жінки більшою мірою схильні до захворювання бронхітом, тому їм необхідно особливо ретельно дотримуватися заходів профілактики. Підвищення ризику бронхолегеневих захворювань виникає через:

  • Природне зниження імунітету в період виношування дитини. Плід по відношенню до організму матері є чужорідним, тому імунна система жінки функціонує не так інтенсивно, як до вагітності, щоб не відбувалося відторгнення ембріона.
  • Плід тисне на діафрагму, через що вона стає менш рухомою при процесі дихання. Це тягне за собою порушення кровообігу, а, отже, може обумовити виникнення патологічних і функціональних змін. Слиз, що з’являється при бронхіті, не може швидко відійти з кашлем, що затягує і ускладнює перебіг хвороби.
  • Природна зміна гормонального фону під час вагітності спричиняє набряк слизової бронхів.

Симптоматика при захворюванні бронхітом вагітної жінки нагадує класичну, однак, прояви можуть бути виражені значно сильніше – вище цифра температури, більш явна астенія.

Дуже важливо на початковому етапі захворювання вчасно звернутися до лікаря: терапевта, пульмонолога до 32 тижня вагітності, і акушера-гінеколога після 32 тижня. Необхідно дотримувати строгий постільний режим, щоб виключити розвиток ускладнень. Для того щоб інтоксикація, яка виникає при запальному процесі, не принесла шкоди дитині, необхідно збільшити кількість випитої за добу рідини в 1,5 рази. При цьому важливо стежити за утворенням набряків, тривожними симптомами стануть пастозність повік, і вм’ятини після натискання пальцем на передню частину гомілки. Питний режим повинен складатися з води кімнатної температури і вище, морсів, компотів, відварів трав, молока (при переносимості).

Не рекомендується самостійно призначати собі препарати: терапію повинен проводити лікар, враховуючи факт виношування дитини, загальний стан вагітної та супутні захворювання.

Оцініть статтю, будь ласка!
ПоганоНе дужеМоже бутиДобреПрекрасно! (2 оцінили, середня: 5,00 з 5)
Loading...

Коментарі